Ухвала від 01.02.2011 по справі 22-ц-15/11

Апеляційний суд Запорізької області

Справа № 22 - 15 / 11 Головуючий у 1 інстанції: Нещеретна Л.М.

Суддя-доповідач: Подліянова Г.С.

УХВАЛА

Іменем України

«11 » січня 2011 року. м. Запоріжжя.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого: Онищенко Е.А.

Суддів: Подліянової Г.С.

Маловічко С.В.

При секретарі: Бабенко Т.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „Бізнес Інвест 2005" на рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 01 липня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, орендного підприємства Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації, постійно діючого третейського суду при Українській товарній іржі „Українська товарна біржа", третя особа товариство з обмеженою відповідальністю „Бізнес Інвест 2005" про скасування рішення третейського суду, -

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2010 року ОСОБА_3 звернувся з позовом до ОСОБА_4 , ОП ЗМБТІ, постійно діючого третейського суду при Українській товарній іржі „Українська товарна біржа" про скасування рішення третейського суду.

В позовній заяві зазначав, що 09.10.2008 року постійно діючим третейським судом при Українській товарній біржі „Українська товарна біржа" прийнято рішення по справі № 000427/08,, яким визнано дійсним договір безпроцентної фінансової допомоги на зворотній основі від 11.09.2008 року та визнано право власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_4 та зобов'язано ОП ЗМБТІ зареєструвати право власності за ОСОБА_4 в цілому на спірну квартиру. Вважає, що третейський суд в порушення вимог ст. 7 Закону України „Про третейські суди" в одному провадженні розглянув непідвідомчу йому справу про нерухоме майно, визнавши право власності на квартиру АДРЕСА_1 й одночасно розглянув справу про визнання угоди дійсною, визнавши дійсною угоду позики між ОСОБА_3 та ОСОБА_4, не дивлячись на те, що фактичного спору в цій частині вимог між ними ніколи не було. Посилаючись на те, що рішення суду не відповідає вимогам закону, а також вимоги ст.. 51 Закону України «Про третейські суди» просив скасувати рішення третейського суду.

Рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 01 липня 2010 року позовні вимоги задоволено.

Скасовано рішення постійно діючого третейського суду при Українській товарній біржі „Українська товарна біржа" від 09.10.2008 року по справі № 000427/08 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3

Скасовано реєстрацію за ОСОБА_4 права власності на нерухоме майно -квартиру АДРЕСА_1, що була проведена ОП ЗМБТІ на підставі рішення постійно діючого третейського суду при „Українській товарній біржі „Українська товарна біржа" від 09.10.2008 року по справі № 000427/08.

Не погоджуючись з рішенням суду, ТОВ „Бізнес-Інвест 2005" подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Згідно зі ст.. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно зі ст.. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом встановлено, що 11 вересня 2008 року між ОСОБА_3 і ОСОБА_4 був укладений договір безпроцентної фінансової допомоги на зворотній основі (позики) відповідно якого ОСОБА_4 зобов'язуэться надати ОСОБА_3 позику 102 664, 00 грн. Зазначені кошти ОСОБА_3 повинен повернути 30.09.2008 року.

В зазначеному договорі також зазначено, що на забезпечення виконання зобов'язання ОСОБА_3 передає у заставу об"кт нерухомості, а саме, чотирикімнатну квартиру, розташовану у АДРЕСА_1, що належить йому на праві власності . Позичальник має право звернути стягнення на предмет застави в разі несплати отримувачем платежу, вказаного в п. 3.1 (а.с. 62).

16.09.2008 року ОСОБА_4 звернулася до третейського суду при Українській товарній біржі «Ураїнська товарна біржа»з позовною заявою про визнання вищезазначеного договору позики дійсним, визнання права власності на вищезазначену квартиру, та про зобов'язання орендне підприємство «Запорізьке міжміське бюро технічною інвентаризації»здійснити за нею державну реєстрацію права власності на зазначену квартиру.

Рішенням постійно діючого третейського суду при Українській товарній біржі «Українська товарна біржа»від 09.10.2008 року з посиланням на ст..ст. 220, 319, 387, 392, 525, 526 ЦК України зазначений позов був задоволений (а.с. 56-57).

Задовольняючи заяву ОСОБА_3 про скасування рішення третейського суду, районний суд підставою для задоволення вимог заяви ОСОБА_3 визнав те, що при розгляді справи третейським судом ОСОБА_3 не був повідомлений про час і місце розгляду справи, третейським судом було ухвалено рішення стосовно прав та обов'язків ОП ЗМБТІ, зобов'язавши його провести державну реєстрацію права власності за ОСОБА_4 на вищезазначену квартиру, хоча ОП ЗМБТІ не було стороною по справі, а також те, що третейським судом була розглянута непідвідомча йому справа щодо нерухомого майна, рішення третейського суду не відповідає вимогам закону.

Судова колегія погоджується з висновком суду виходячи з наступного.

Відповідно до ст.. 51 Закону України «Про третейські суди»рішення третейського суду може бути оскаржене та скасоване лише з таких підстав:

1)справа, по якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону; 2) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбачено третейською угодою, або цим рішенням вирішенні питання, які виходять за межі третейської угоди, та скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди; 3) третейську угоду визнано недійсною компетентним судом; 4) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідає вимогам статей 16-19 цього Закону; 5) третейський суд вирішив питання про права та облов"язки осіб, які не брали участі у справі.

Як вбачається з матеріалів третейської справи за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про визнання договору позики дійсним, визнання права власності на квартиу не містить доказів присутності в судовому засіданні ОСОБА_3, а також доказів отримання ним будь-яких повідомлень третейського суду про розгляд справи.

Рішенням третейського суду зобов'язано ОП ЗМБТІ провести державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1, проте ОП МБТІ не було стороною по справі.

За положеннями ст.. 5 Закону України «Про третейські суди»юридичні та ( або) фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам закону.

За змістом ст. 2 указаного Закону третейська угода - це угода сторін про передачу спору на вирішення третейським судом, тобто передумовою укладення третейської угоди та однією з підстав звернення до третейського суду є наявність спору..

У матеріалах справи третейська угода відсутня.

Відповідно до ст. ст. 572, 577, 589 ЦК України в силу застави кредитор (застоводержатель) має право у разі невиконання боржником ( застоводавцем) зобов"язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо предметом застави є нерухоме майно, а також в інших випадках, встановлених законом, договір застави підлягає нотаріальному посвідченню. У разі невиконання зобов"язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

Як вбачається з матеріалів третейської справи договір застави спірної квартири у порушення вимог ст. 577 ЦК України не був нотаріально посвідчений.

Отже, між сторонами не існувало ніякого спору, а ОСОБА_4 звернулася до третейського суду з тим, щоб нотаріально не посвідчувати договір застави вищезазначеної квартири.

Крім того, відповідно до ст. 220 ЦК України у разі недотримання сторонами вимог закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. Договір може бути визнаний дійсним, якщо сторонни домовилися щодо усіх істотних умов договору, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення.

Таким чином, за положеннями цієї норми закону договір може бути визнано судом дійсним, який підлягає обов"язковому нотаріальному посвідченню.

Відповідно до вимог ст. ст. 1046, 1047 ЦК України договір позики є укладеним з моменту передання грошей і укладається у письмовій формі, якщо його сума не менше як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян. Отже, договір позики не підлягає обов'язковому нотаріальному посвідченню.

Таким чином, висновок третейського суду про визнання договору позики між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 дійсним ухвалено з порушенням норм матеріального права.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо скасування рішення третейського суду від 01 липня 2010 року.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „Бізнес Інвест 2005" відхилити.

Рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 01 липня 2010 року по цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена до касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: