Справа № 758/11753/13-ц
Категорія 55
07 листопада 2013 року Подільський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді - Войтенко Т. В. ,
при секретарі - Злобарю А. Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Прокуратури міста Києва про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні власністю шляхом скасування арешту майна,-
В вересня 2013 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Прокуратури міста Києва про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні власністю шляхом скасування арешту майна.
В обґрунтування позовних вимог посилалась на те, що відповідно до договору купівлі-продажу від 17 березня 2010 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, який зареєстровано в реєстрі за №130, позивачка є власником нежилих приміщень, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 241.2 кв.м..
12 вересня 2012 року постановою слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу Прокуратури м.Києва в межах кримінальної справи №50-6224 було накладено арешт на дані нежилі приміщення з метою забезпечення можливого в майбутньому цивільного позову.
Позивачка зазначає, що вона за своїм правовим статусом, в межах даної кримінальної справи, не є підозрюваною, обвинуваченою або фізичної особою, яка законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, у зв'язку з чим арешт, який накладено згідно постанови слідчого на нежитлові приміщення, які належать їй на права власності є незаконним.
Наявність арешту та заборони відчуження майна позивачки порушує її права вільно розпоряджатися своєю власністю, а відтак для захисту свого права власності звернулася з даним позовом до суду, в якому вона просить усунути перешкоди у користуванні і розпорядженні її власністю - нежитловим приміщенням загальною площею 241,2 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1, шляхом скасування арешту, накладеного постановою слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу Прокуратури міста Києва від 12 вересня 2012 року в межах кримінальної справи №50-6224.
В судовому засіданні позивачка підтримала позовну заяву з викладених в ній підстав, просила позов задовольнити. Зазначила, що ніякого відношення до кримінальної справи №50-6224 не має. З яких підстав було накладено арешт слідчим на її майно їй не відомо, оскільки ніяких даних в Прокуратурі м.Києва їй не надають.
Зазначила, що спірні нежитлові приміщення знаходяться в захаращеному стані та напівзруйновані. Разом з тим, ніякий інвестор не має бажання інвестувати капітальний ремонт приміщення через наявність ризиків, пов'язаних з його арештом.
Посилаючись на те, що арешт та заборона відчуження всього майна порушує її права, позбавляє права вільно користуватися та розпоряджатися майном, а відповідачем безпідставно не вчинялися дії щодо скасування арешту та зняття заборони відчуження майна, просила захисти її права судовим рішенням.
Представник Прокуратури м.Києва заперечувала проти задоволення позову. Пояснила, що з метою забезпечення можливого в майбутньому цивільного позову по кримінальній справі №50-6224 слідчим в особливо важливих справах слідчого відділу Прокуратури м.Києва 12 вересня 2012 року було накладено арешт на нежитлові приміщення по АДРЕСА_1.
22 січня 2013 року відомості про кримінальні правопорушення, які розслідувалися в ході досудового слідства по кримінальній справі №50-6224, внесені до ЄРДР за №42013110000000055.
На даний час у кримінальному провадженні №42013110000000055 триває перевірка правомірності набуття права власності на земельні ділянки та об'єкти нерухомого майна, в тому числі і на приміщення по АДРЕСА_1, а відтак питання зняття арешту не може бути ініційоване позивачкою до остаточного прийняття рішення по даній кримінальній справі.
Крім того зазначила, що арешт на спірні приміщення було накладено за нормами КПК 1960 року, а тому його зняття можливе лише за постановою слідчого.
Суд, заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, приходить до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 17 березня 2010 року ОСОБА_1 купила нежилі приміщення загальною площею 241,20 грн., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1. Даний договір був посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, та зареєстровано в реєстрі за №130. (а.с. 4-6).
Відповідно до реєстраційного посвідчення №017661 Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об»єкти нерухомого майна посвідчило, що нежила будівля (літ.А), загальною площею 241,2 кв.м., яке розташоване в АДРЕСА_1, зареєстровано за ОСОБА_1 на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу від 17 березня 2010 року, про що внесено запис в реєстрову книгу №175п-191 за реєстровим №9069-П 29березня 2010 року (а.с.7).
Згідно з постановою про накладення арешту на майно від 12 вересня 2012 року слідчим в особливо важливих справах слідчого відділу прокуратури м.Києва Підлісним О.А., в межах кримінальної справи №50-622, з метою забезпечення можливого в майбутньому цивільного позову, було накладено арешт на нерухоме майно, в тому числі на нежитлове приміщення загальною площею 241,2 кв.м. по АДРЕСА_1 (а.с. 14).
Посилаючись на те, що лише у судовому порядку позивачка може захистити свої права, ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом та її права підлягають захисту судовим рішенням.
Так, на запит суду стороною відповідача було долучено до матеріалів справи копію постанови слідчого від 15 листопада 2011 року, з якої вбачається, що на стадії досудового розслідування в Прокуратурі міста Києва знаходилась кримінальна справа №49-3015, порушена за фактом перевищення службових повноважень службовими особами КМДА при відчуженні акцій та за іншими фактами.
З вказаної кримінальної справи було виділено в окреме провадження кримінальну справу №50-6224, порушену за фактом службової недбалості службовими особами Головного управління комунальної власності м.Києва при видачі депутату КМР приватизаційних справ за 2007-2009 роки, за фактом створення ТОВ «Центр гуманітарних ініціатив» та за фактом незаконного заволодіння транспортним засобом, в якому знаходились приватизаційні справи (а.с. 62-63).
Саме в межах даної кримінальної справи №50-6224 й було винесено постанову, якою арештоване майно, належне позивачці на праві власності (а.с. 47-48).
З письмових пояснень відповідача вбачається, що ОСОБА_1 не є учасником кримінального провадження (а.с. 41), тобто будучи власником нежитлового приміщення по АДРЕСА_1, ОСОБА_1 не є підозрюваною або обвинуваченою по кримінальній справі №50-6224, відомості по якій внесені до ЄРДР за №42013110000000055.
Відповідно до ч.1 ст.316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Відповідно до ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Згідно ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод в здійсненні ним права користування і розпорядження своїм майном.
Відповідно до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна фізична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Зважаючи на те, що наявність арештів та заборони на відчуження майна, а також відповідні відомості у Єдиному реєстрі заборони відчуження об'єктів нерухомого майна, яке належить позивачці, обмежує право власності ОСОБА_1 на спірні нежитлові приміщення, право власності позивачки в силу вимог ст. 316, 319, 391 ЦК України підлягає захисту.
За таких обставин, позов ОСОБА_1 потрібно задовольнити та усунути перешкоди ОСОБА_1 у користуванні і розпорядженні її власністю - нежитловим приміщенням загальною площею 241,2 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1, шляхом скасування арешту, накладеного постановою слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу Прокуратури міста Києва від 12 вересня 2012 року в межах кримінальної справи №50-6224.
Такі висновки суду не спростовуються твердженнями представника відповідача, що зняття арешту, накладеного слідчим, може бути здійснене лише в межах кримінального провадження самим слідчим, оскільки такі твердження суперечить загальним вимогам про непорушність права власності особи, яка не є учасником кримінального провадження.
Висновки суду також не спростовуються позицією відповідача, що питання про зняття арешту слідчого не може бути вирішене в порядку цивільного судочинства, оскільки ЦК України допускає такий спосіб захисту права власності як усунення перешкод у користуванні і розпорядженні майном.
Керуючись ст.ст. 316, 319, 321, 391 ЦК України, ст. ст.ст. 3, 10,11, 60, 88, 209, 213-215, 294 ЦПК України, -
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Усунути перешкоди ОСОБА_1 у користуванні і розпорядженні її власністю - нежитловим приміщенням загальною площею 241,2 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1, шляхом скасування арешту, накладеного постановою слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу Прокуратури міста Києва від 12 вересня 2012 року в межах кримінальної справи №50-6224.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва шляхом подання через Подільський районний суд м. Києва апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя Т. В. Войтенко