16 квітня 2009 р.
№ 14/186
Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. -головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Львов Б.Ю.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Дніпропетровської обласної державної адміністрації, м. Дніпропетровськ
на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.10.2008 та
постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.01.2009
зі справи № 32/126-08
за позовом відкритого акціонерного товариства “Укртелеком”, м. Київ (далі -ВАТ “Укртелеком”), в особі Дніпропетровської філії ВАТ “Укртелеком” в особі Центру моніторингу, технічної підтримки та ремонту засобів електрозв'язку Дніпропетровської філії ВАТ “Укртелеком”, м. Дніпропетровськ (далі -Позивач)
до Управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Дніпропетровської обласної державної адміністрації, м. Дніпропетровськ (далі -Відповідач)
про спонукання укласти договір,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Дніпропетровська обласна державна адміністрація,
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 14.10.2008, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.01.2009: Відповідача зобов'язано укласти з Позивачем договір № 92-020 на експлуатаційно-технічне обслуговування апаратури та інших засобів оповіщення і зв'язку цивільної оборони в запропонованій Позивачем редакції; в іншій частині позову відмовлено.
Відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою від 23.03.2009 № 411-03, в якій просить зазначені рішення та постанову попередніх судових інстанцій скасувати. Скаржником також подано клопотання про відновлення пропущеного процесуального строку подання касаційної скарги від тієї ж дати.
Вищий господарський суд України дійшов висновку про необхідність повернення касаційної скарги з урахуванням такого.
Відповідно до статті 110 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) касаційна скарга може бути подана протягом одного місяця з дня набрання рішенням місцевого господарського суду чи постановою апеляційного господарського суду законної сили.
У даному разі оскаржувана постанова господарського суду апеляційної інстанції згідно з частиною третьою статті 105 ГПК України набрала законної сили 19.01.2009, а строк її оскарження в касаційному порядку закінчився 19.02.2009. Касаційну ж скаргу відповідно до відмітки на її першому аркуші було подано до Дніпропетровського апеляційного господарського суду 26.03.2009, тобто після закінчення строку подання цієї скарги.
Відповідач в обґрунтування свого клопотання про відновлення пропущеного процесуального строку подання касаційної скарги посилається на те, що він не мав можливості сплатити державне мито, оскільки є “структурним підрозділом Дніпропетровської облдержадміністрації, який повністю фінансується та отримує кошти на здійснення виконавчої влади у Дніпропетровській області з Державного бюджету України шляхом затвердження Дніпропетровською облдержадміністрацією кошторису Управління з питань НС ОДА на поточний рік та реєстрації і взяття на облік в Державному казначействі”. Зазначений кошторис на 2009 рік було затверджено лише 27.02.2009, а зареєстровано та взято на облік в Державному казначействі України 13.03.2009.
Відповідно до частини першої статті 53 ГПК України господарський суд, зокрема, за заявою сторони може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк. Однак наведені скаржником причини мають суб'єктивний характер, пов'язані з діяльністю самого Відповідача та не свідчать про наявність дійсно непереборних, незалежних від Відповідача обставин, що унеможливлювали б своєчасне (в межах установленого строку) подання ним касаційної скарги, а тому й не можуть вважатися поважними в розумінні наведеної норми ГПК України. У зв'язку з цим у Вищого господарського суду України відсутні підстави для відновлення зазначеного строку та задоволення відповідного клопотання скаржника.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, і клопотання про відновлення цього строку відхилено.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 8 Декрету Кабінету Міністрів України від 01.11.2007 № 1730 “Про державне мито” сплачене скаржником згідно з платіжним дорученням від 23.03.2009 № 93 державне мито в сумі 42, 50 грн. підлягає поверненню з державного бюджету.
Керуючись пунктом 5 частини першої та частиною другою статті 1113 ГПК України, Вищий господарський суд України
1. Відмовити Управлінню з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Дніпропетровської обласної державної адміністрації у відновленні строку подання касаційної скарги зі справи № 32/126-08.
2. Касаційну скаргу на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.10.2008 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.01.2009 зі справи № 32/126-08 повернути Управлінню з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Дніпропетровської обласної державної адміністрації.
3. Повернути Управлінню з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Дніпропетровської обласної державної адміністрації державне мито в сумі 42, 50 грн.
Видачу довідки на повернення державного мита доручити господарському суду Дніпропетровської області.
Суддя В. Селіваненко
Суддя І. Бенедисюк
Суддя Б. Львов