Справа: № 2а-14382/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Арсірій Р.О. Суддя-доповідач: Чаку Є.В.
Іменем України
30 жовтня 2013 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Чаку Є.В.,
суддів: Літвіної Н.М., Файдюка В.В.
за участю секретаря Муханькової Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу Міністерства юстиції України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 листопада 2012 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 до Міністерства юстиції України про визнання нечинним та скасування акту № 8/1 від 12.09.2012 та наказу № 1399/5 від 21.09.2012 року, -
Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 (далі - позивач) звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Міністерства юстиції України (далі - відповідач) про визнати нечинним та скасувати акт про неможливість арбітражним керуючим забезпечити виконання ліцензійних умов від 12.09.2012 року № 8/1; визнати Наказ Міністерства Юстиції України від 21.09.2012 року № 1399/5 Про анулювання ліцензій господарської діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) в частині анулювання ліцензії серії НОМЕР_1 від 30.06.2010 року, виданої фізичній особі - підприємцю ОСОБА_2 на провадження господарської діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) таким, що був прийнятий з порушенням законодавства у сфері ліцензування.
Окружний адміністративний суд міста Києва своєю постановою від 15 листопада 2012 року адміністративний позов задовольнив частково.
Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач - Міністерство юстиції України подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 листопада 2012 року та ухвалити нову про відмову в задоволенні адміністративного позову. На думку апелянта, зазначену постанову суду прийнято з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
В судове засідання сторони не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41, ч. 4 ст. 196 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін, з наступних підстав.
Позивач, на підставі ліцензії № НОМЕР_1 від 03.06.2010 року, здійснювала діяльність арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).
У відповідності до ухвали господарського суду міста Києва у справі № 49/296-б про банкрутство ВАТ «Укрпромпроектбудсервіс» як арбітражний керуючий здійснювала повноваження розпорядника майна ВАТ «Укрпромпроектбудсервіс».
На підставі звернення ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» від 06.08.2012 року та від 27.08.2012 року на дії арбітражного керуючого ФОП ОСОБА_2 під час виконання повноважень ліквідатора ВАТ «Укрпромпроектбудсервіс», Комісією Департаменту нотаріату, банкрутства та функціонування центрального засвідчувального органу Міністерства юстиції України була проведена позапланова перевірка позивача з питань додержання арбітражним керуючим ліцензійних умов. За результатами перевірки складено акт від 12.09.2012 року № 8, яким зафіксовані порушення позивачем п. 4.1. Ліцензійних умов ч. 2 ст. 15, ст. 17 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)», частини першої статті 29, частини другої, третьої статті 30 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
В ході проведення позапланової перевірки Комісія дійшла висновку, що дії ліквідатора ВАТ «Укрпромпроектбудсервіс» в частині продажу майна підприємства-банкрута у вигляді майнового комплексу, загальною площею 11789,5 кв.м., який розташований за адресою: м. Київ, вул. Попудренка, 52 здійснені з порушенням вимог п. 4.1 Ліцензійних умов та вимог ч. 6 ст. 3-1, ч. 1 ст. 29, ч. 3 ст. 30 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Через допущені позивачем грубі порушення вказаних вимог майновий комплекс, належний ВАТ «Укрпромпроектбудсервіс», реалізовано не за вартістю, визначеною згідно оцінки у розмірі 103940000,00 грн., а за вартістю 12800000,00 грн., чим боржнику та кредиторам завдано значної матеріальної шкоди.
Враховуючи зафіксовані вищезазначеним актом перевірки позивача порушення, Комісією було складено акт про неможливість арбітражного керуючого забезпечити виконання Ліцензійних умов від 12 вересня 2012 року № 8/1, який є підставою для анулювання ліцензії відповідно до Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності».
Зазначені акти та матеріали перевірки направлені до Міністерства юстиції України для розгляду та відповідного реагування.
На підставі акта Комісії Департаменту нотаріату, банкрутства та функціонування центрального засвідчувального органу Міністерства юстиції України про неможливість арбітражного керуючого забезпечити виконання ліцензійних умов, встановлених для даного виду господарської діяльності від 12 вересня 2012 року № 8/1, відповідачем було видано оскаржуваний наказ від 21.09.2012 року № 1399/5 «Про анулювання ліцензій на провадження господарської діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора)», абз. 4 п.1 якого передбачено анулювання ліцензії серії № НОМЕР_1 від 30.06.2010 року, виданої позивачу.
З приводу даних спірних правовідносин, колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу на наступне.
Ліцензійні умови провадження господарської діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) затверджені наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Міністерства економіки України від 04.05.2001 року № 72/49.
Пунктом 4.1 Ліцензійних умов передбачено, що при здійсненні своїх повноважень арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) зобов'язаний діяти відповідно до чинного законодавства та враховувати інтереси боржника та його кредиторів.
Підстави для анулювання ліцензії визначені у статті 21 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», зокрема, неможливість ліцензіата забезпечити виконання ліцензійних умов.
Наказом Мін'юсту України від 14.10.2011 року N 3177/5 затверджено Порядок контролю за додержанням Ліцензійних умов провадження господарської діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) (далі - Порядок).
Контроль за додержанням арбітражними керуючими Ліцензійних умов здійснюється шляхом проведення планових і позапланових перевірок (п. 2.1 Порядку).
За змістом п.2.3 Порядку, позапланові перевірки здійснюються органами державного контролю на підставах, визначених Законами України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» та «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
За результатами перевірки орган державного контролю в останній її день складає та підписує акт планової (позапланової) перевірки додержання арбітражним керуючим Ліцензійних умов у двох примірниках. Один примірник акта перевірки надається арбітражному керуючому, який перевірявся, другий зберігається в органі державного контролю (п.5.3 Порядку).
Арбітражний керуючий має право протягом двох робочих днів після складання акту перевірки надавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки. Вони оформляються в письмовій формі та є невід'ємною частиною акта перевірки. При цьому на всіх примірниках акта перевірки перед його підписом робиться запис «Із зауваженнями» (п.5.3 Порядку).
В свою чергу, за приписами п.5.11 Порядку, акт про неможливість арбітражного керуючого забезпечити виконання Ліцензійних умов, який є підставою для анулювання ліцензії, складається на підставі акта планової (позапланової) перевірки додержання ліцензіатом Ліцензійних умов.
Неможливість ліцензіата забезпечити виконання Ліцензійних умов, зокрема, вважаються: установлення фактів злісного систематичного невиконання арбітражним керуючим своїх повноважень; установлення фактів неналежного виконання арбітражним керуючим своїх повноважень, що спричинили завдання значної матеріальної шкоди боржнику (банкруту), кредиторам боржника (банкрута); набрання законної сили обвинувальним вироком щодо арбітражного керуючого за вчинення корисливого злочину або яким арбітражному керуючому заборонено здійснювати цей вид господарської діяльності чи займати керівні посади.
Якщо під час перевірки виявлено підстави для анулювання ліцензії, орган державного контролю в день складання акта перевірки додержання арбітражним керуючим Ліцензійних умов складає відповідний акт у двох примірниках. Усі примірники актів підписуються особами, які проводили перевірку, та арбітражним керуючим, який перевірявся. Один примірник акта перевірки надається арбітражному керуючому, який перевірявся, другий зберігається в органі державного контролю (п.5.12 Порядку).
Доказів установлення фактів злісного систематичного невиконання арбітражним керуючим своїх повноважень; установлення фактів неналежного виконання арбітражним керуючим своїх повноважень, що спричинили завдання значної матеріальної шкоди боржнику (банкруту), кредиторам боржника (банкрута); набрання законної сили обвинувальним вироком щодо арбітражного керуючого за вчинення корисливого злочину або яким арбітражному керуючому заборонено здійснювати цей вид господарської діяльності чи займати керівні посади відповідачем суду не надано.
Міністерство юстиції України приймає рішення про анулювання ліцензії протягом десяти робочих днів з дати встановлення підстав для анулювання. Рішення вручається (надсилається) арбітражному керуючому із зазначенням підстав анулювання не пізніше ніж протягом трьох робочих днів з дати його прийняття (п. 6.2. Порядку).
Враховуючи, що комісією Міністерства юстиції України при прийнятті рішення про анулювання ліцензії позивача не враховано всіх обставин справи, про які позивач повідомила комісію подавши заяву № 20/1 від 20.09.2012 року, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що наказ від 21.09.2012 року №1399/5 Міністерства юстиції України про анулювання ліцензій на провадження господарської діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) в частині анулювання ліцензії серії № НОМЕР_1 від 30.06.2010 року, виданої фізичній особі - підприємцю ОСОБА_2, прийнятий на підставі акта про неможливість ліцензіата забезпечити виконання ліцензійних умов, встановлених для даного виду господарської діяльності від 12.09.2012 року № 8/1, є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Стосовно вимог про визнання нечинним та скасування акту від 12.09.2012 року № 8/1 суд вважає, що акт про неможливість арбітражним керуючим забезпечити виконання ліцензійних умов від 12.09.2012 року № 8/1, який був підставою для прийняття рішення про анулювання ліцензії не має ознак рішення суб'єкта владних повноважень в розумінні КАС України, позаяк не встановлює, в тому числі і для позивача, обов'язкових вимог, правил поведінки. Виходячи з системного аналізу норм права, колегія суддів прийшла до висновку, що оскаржуваний акт перевірки прийнятий у межах прав та обов'язків відповідача, передбачених законом, та викладені в ньому висновки окремих осіб (перевіряючих) жодним чином не порушують права позивача, а тому відсутні підстави для його скасування. Таким чином, така вимога позивача задоволенню не підлягає.
Також, колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу на те, що 20 вересня 2013 року, у справі № 2а-12616/12/2670 за позовом арбітражного керуючого ОСОБА_2 до Міністерства юстиції України в особі Департаменту нотаріату, банкрутства та функціонування центрального засвідчу вального органу про визнання нечинним та скасування рішення відповідача, Окружний адміністративний суд міста Києва своєю ухвалою задовольнив частково клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову. Заборонив Комісії Міністерства юстиції з розгляду питань про анулювання ліцензій на провадження діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) приймати будь-які рішення щодо ліцензії арбітражного керуючого ОСОБА_2 серії НОМЕР_1 від 30 червня 2010 року, виданого Державним департаментом з питань банкрутства до набрання законної сили рішенням за результатами адміністративного позову. Таким чином, відповідач не мав права 21.09.2013 року приймати Наказ № 1399/5 «Про анулювання ліцензій господарської діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора)».
В даній справі, Окружний адміністративний суд міста Києва прийняв рішення від 09 жовтня 2012 року, яким визнав нечинним та скасував акт позапланової перевірки додержання арбітражним керуючим ОСОБА_2 Ліцензійних умов від 12 вересня 2013 року № 8, складений Департаментом нотаріату, банкрутства та функціонування центрального засвідчувального органу Міністерства юстиції України. 16 травня 2013 року дане рішення було скасовано Київським апеляційним адміністративним судом та в задоволенні позову відмовлено. Але колегія суддів апеляційної інстанції погодилася з висновком суду першої інстанції щодо незаконності та необґрунтованості доводів відповідача, викладених в оскаржуваному акті перевірки. Підставою скасування рішення суду першої інстанції та відмови в позові стало те, що зроблені відповідачем висновки за наслідками перевірки, викладені в акті не породжують для арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) настання будь-яких юридичних наслідків та не впливають на його права та обов'язки.
Також, колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу на те, що обставини, які викладені в позовній заяві, запереченнях та апеляційній скарзі, були предметом розгляду судів першої та апеляційної інстанцій у адміністративній справі № 2а-12616/12/2670 за позовом арбітражного керуючого ОСОБА_2 до Міністерства юстиції України в особі Департаменту нотаріату, банкрутства та функціонування центрального засвідчу вального органу про визнання нечинним та скасування рішення відповідача.
Більш того, публічне акціонерне товаристово «Райффайзен Банк «Аваль» вже зверталося з позовом до господарського суду на дії арбітражного керуючого ОСОБА_2 як ліквідатора у справі про банкрутство ВАТ «Украпромпроектбудсервіс» та вбачається, що Господарським судом міста Києва, Київським апеляційним господарський судом та Вищим господарським судом України було досліджено питання правомірності дій позивача та встановлено відсутність порушень в діях арбітражного керуючого ОСОБА_2 як ліквідатора ВАТ «Украпромпроектбудсервіс».
З огляду на це, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Міністерства юстиції України - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 листопада 2013 року - без змін.
Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Міністерства юстиції України - залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 листопада 2013 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя:
Судді:
Головуючий суддя Чаку Є.В.
Судді: Файдюк В.В.
Літвіна Н. М.