10 жовтня 2013 р.Справа № 816/4248/13-а
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: П'янової Я.В.
Суддів: Зеленського В.В. , Чалого І.С.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Військової частини А-1356 на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 07.08.2013р. по справі № 816/4248/13-а
за позовом ОСОБА_1
до Військової частини А-1356
про визнання дій неправомірними, зобов'язання перерахувати та виплатити щомісячну додаткову винагороду,
Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Військової частини А-1356, в якому, з урахуванням уточнень позовних вимог, просив зобов'язати нарахувати та виплатити щомісячну додаткову грошову винагороду за січень та лютий 2013 року.
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 07.08.2013 р. адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано протиправними дії посадових осіб Військової частини А 1356 щодо невиплати ОСОБА_1 щомісячної додаткової грошової винагороди за січень та лютий 2013 року.
Зобов'язано Військову частину А 1356 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну додаткову грошову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України № 889 від 22.09.2012 за січень та лютий 2013 року.
Не погодившись з прийнятою постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.
Суд апеляційної інстанції розглядає справу відповідно до ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України за наявними у справі матеріалами.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Судом першої інстанції встановлено, що Наказом командира Військової частини А 1356 (далі - ВЧ А 1356) № 279 від 10.12.2007р. (а.с.8) капітана ОСОБА_1 затверджено на посаді оперативного чергового командного пункту штабу - оперативним черговим офіцером з бойового управління командного пункту штабу.
25.06.2013 року ОСОБА_1 звернувся до командування ВЧ А 1356 з рапортом про виплату йому додаткової грошової винагороди за період з 01.02.2013 р., на який отримав відмову листом № 1194 від 01.07.2013 (а.с. 10).
В обґрунтування відмови для виплати щомісячної додаткової винагороди відповідач послався на те, що додатком 1 Інструкції не передбачено такої подвійної назви посади як оперативний черговий - офіцер з бойового управління, яку займає ОСОБА_1
Не погоджуючись з такими діями відповідача, ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що вони є обґрунтованими та підтвердженими матеріалами справи.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Постановою Кабінету Міністрів України № 889 від 08.10.2012 р. в редакції, що діяла з 24.10.2012р., встановлено щомісячну додаткову грошову винагороду в розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які займають посади у Військово-Морських Силах Збройних Сил та Морській охороні Державної прикордонної служби, посади у військових частинах, підрозділах, закладах, установах та організаціях Збройних Сил (за переліком згідно з додатком), посади наземних авіаційних спеціалістів, що забезпечують безпеку польотів літаків та вертольотів, у військових частинах і підрозділах Повітряних Сил та Сухопутних військ Збройних Сил, посади у військових частинах і підрозділах високомобільних десантних військ та спеціального призначення Збройних Сил, і військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) льотного складу Збройних Сил, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та Державної прикордонної служби; особам начальницького складу, які проходять службу на посадах льотного складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій.
Відповідно до вказаної постанови граничні розміри, порядок та умови виплати щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої пунктом 1 цієї постанови, визначаються Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством надзвичайних ситуацій та Адміністрацією Державної прикордонної служби за погодженням з Міністерством соціальної політики і Міністерством фінансів у межах затвердженого фонду грошового забезпечення.
Наказом Міністерства оборони України № 595 від 15.11.2010р. затверджено Інструкцію про розміри і порядок виплати військовослужбовцям, які займають посади плаваючого та льотного складу Збройних сил України, щомісячної додаткової грошової винагороди (далі - Інструкція).
Згідно з п. 2 цієї Інструкції виплата винагороди здійснюється в таких розмірах на місяць: військовослужбовцям, які займають посади наземних авіаційних спеціалістів, що забезпечують безпеку польотів літаків та вертольотів, у військових частинах і підрозділах Повітряних Сил Збройних Сил України та Сухопутних військ Збройних Сил України за Переліком посад військовослужбовців - наземних авіаційних спеціалістів, які забезпечують безпеку польотів літаків та вертольотів, у військових частинах і підрозділах Повітряних Сил Збройних Сил України та Сухопутних військ Збройних Сил України, згідно з додатком 1 до цієї Інструкції до 100 відсотків місячного грошового забезпечення.
В цьому переліку, зокрема, передбачено посаду "оперативний черговий" код посади 0846 та посаду "офіцер бойового управління" код посади 1687.
Згідно з приміткою до переліку виплата винагороди провадиться за умови, якщо особи офіцерського складу, які займають посади з групою військово-облікової спеціальності 06, 12, 20, 60, 62 цього Переліку, фактично забезпечують безпеку польотів літаків та вертольотів.
Як вбачається з довідки ВЧ А 1356 ОСОБА_1 займає посаду оперативного чергового - офіцера з бойового управління, коди посад - 0846 та 1687, військово - облікова спеціальність 0627003 (а.с. 22).
Відповідно до довідки ВЧ А 1356 від 06.08.2013р. (а.с. 23) ОСОБА_1 дійсно виконував обов'язки оперативного чергового - офіцера з бойового управління командного пункту штабу ВЧ А 1356 під час несення бойового чергування по протиповітряній обороні на командному пункті частини протягом 2013 року.
Відмовляючи у виплаті щомісячної додаткової винагороди, відповідач послався на те, що додатком 1 Інструкції не передбачено такої подвійної назви посади як оперативний черговий - офіцер з бойового управління, яку займає ОСОБА_1
Проте, вказані твердження є безпідставними, оскільки позивач займає посаду і оперативного чергового і офіцера з бойового управління, кожна з яких окремо входять до Переліку і дають йому право на отримання щомісячної додаткової винагороди.
Той факт, що позивач обіймає обидві посади одночасно не може обмежувати його права як оперативного чергового чи як офіцера з бойового управління.
При цьому, як встановлено судом першої інстанції та підтверджено при розгляді апеляційної скарги, позивач дійсно виконує обов'язки під час несення бойового чергування по протиповітряній обороні.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що ОСОБА_1 мав право на отримання щомісячної додаткової грошової винагороди за січень та лютий 2013 року згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 889 від 22.09.2012 р., тому позовні вимоги є правомірними і підлягають задоволенню.
В апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що суд першої інстанції безпідставно поділив штатну посаду «оперативного чергового - офіцера з бойового управління командного пункту штабу» на дві окремі посади, а штатом частини передбачена посада з подвійним найменуванням.
Проте, відповідач не прийняв до уваги той факт, що відповідно до підпункту 2.6.7 Наказу Міністра оборони України від 12.12.2005 року № 742 «Про затвердження Інструкції з розробки штатів і табелів до штатів військового управління, об'єднань, з'єднань, військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій» у штатах допускається поєднання не більше двох посад із встановленням по суміщеній посаді військового звання та військово - облікової спеціальності за основною посадою.
В даному випадку, «Оперативний черговий» НОМЕР_1 код 0846 - основна посада, що підтверджується і призначенням позивачу посадового окладу по цій посаді 970 - 1050 грн. і військового звання «капітан» за нею, та суміжною посадою, в даному випадку, «Офіцер з бойового управління» НОМЕР_1 код 1687, де посадовий оклад інший, а звання за цією посадою «старший лейтенант».
Відповідно до пункту 2.7 «Кодування тексту штату» вказаного наказу, підпункту 2.7.1 «... Суміщені посади військовослужбовців, професії та посади працівників кодуються через дріб, де в чисельнику зазначається код найменування основної посади, а в знаменнику - код найменування суміщеної посади».
Саме таким чином і зроблено запис в обліково - штатній книзі військової частини А-1356, відповідна довідка надана позивачем до суду.
Таким чином, позивач не є посадовою особою, яка займає посаду з подвійним найменуванням, а є посадовою особою, яка обіймає дві посади: основну та суміщену, при цьому обидві ці посади визначені в додатку до Інструкції наказу № 825.
Твердження відповідача про право позивача на отримання щомісячної додаткової винагороди по кожній посаді також є безпідставними, оскільки посадовий оклад останньому визначено один - по основній посаді «Оперативний черговий», а не за обома посадами.
З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції підтверджує, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.
Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Військової частини А-1356 залишити без задоволення.
Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 07.08.2013р. по справі № 816/4248/13-а залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий суддя (підпис)П'янова Я.В.
Судді(підпис) (підпис) Зеленський В.В. Чалий І.С.
ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: П'янова Я.В.