Справа: № 826/5846/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Кротюк О.В. Суддя-доповідач: Шелест С.Б.
Іменем України
31 жовтня 2013 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуюча суддя: Шелест С.Б.
Судді: Романчук О.М., Пилипенко О.Є.
За участю секретаря судового засідання: Горячевої А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Приватного підприємства «Архітектоніка» та Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.07.13р. у справі №826/5846/13-а за позовом Приватного підприємства «Архітектоніка» до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень
ПП «Архітектоніка» звернулось до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 28.02.13р. №0001002260 та №0000992260.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.07.13р. адміністративний позов задоволено частково: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення №0000992260 від 28.02.13р. в частині донарахованого ПДВ у розмірі 92 149 грн. та штрафних санкцій у розмірі 21 538 грн.; №0001002260 від 28.02.13р. в частині донарахованого податку на прибуток у розмірі 111 919 грн. та штрафних санкцій у розмірі 18 599 грн.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з вказаною постановою в частині позовних вимог, у задоволенні яких судом відмовлено, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати постанову з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Свої вимоги апелянт-1 мотивує тим, що судом першої інстанції при прийнятті оспорюваної постанови не було надано належної правової оцінки наданим позивачем доказам на підтвердження реальності (товарності) господарських операцій з його контрагентами: ПП «Фірма «Володар», ТОВ «Граньстройінвест» та ТОВ «Остін Трейд» та не враховано інші обставини щодо неналежності доказів податкового органу, неврахування при розрахунку грошового зобов'язання з податку на прибуток суми амортизації придбаних офісних меблів у ТОВ «Остін Трейд», тощо.
Не погоджуючись з вказаною постановою в частині задоволених позовних вимог, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати постанову з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Свої вимоги апелянт-2 мотивує тим, що спірні господарські операції мають безтоварний характер, з огляду на те, що первинні документи не мають юридичної сили, оскільки підписані не уповноваженими на те особами.
В судовому засіданні представник апелянта - позивача підтримав доводи апеляційної скарги.
Представник апелянта - відповідача в судове засідання не зґявився, причини неприбуття суду не повідомив, хоча належним чином повідомлений про час і місце апеляційного розгляду, докази чого у матеріалах справи.
Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, розглянувши матеріали справи та апеляційні скарги сторін, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, з огляду на наступне.
Як свідчать обставини справи та встановлено судом першої інстанції, ДПІ у Святошинському районі м. Києва ДПС проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань достовірності, повноти обчислення та своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств по взаємовідносинам з ПП «Фірма «Володар», ТОВ «Граньстройінвест» та ТОВ «Остін Трейд» за період з 0.01.09р. по 30.09.12р., за результатами якої складено акт від 15.02.13р. №91/22-609/32384362.
На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення - рішення від 28.02.13р.:
№000992260, яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на суму 138 325 грн., в т.ч. основний платіж - 111 859 грн., штрафні (фінансові) санкції - 26 466 грн.;
№0001002260, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 153 189 грн., в т.ч. основний платіж - 134 590 грн., штрафні (фінансові) санкції - 18 599 грн.
Підставою для прийняття спірних повідомлень - рішень слугували встановлені перевіркою порушення позивачем вимог:
пп.3.1.1 п.3.1 ст.3, пп. 7.2.3 п.7.2, пп.7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст.198, п.201.1, 201.4, 201.6, 201.10 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 111 859 грн., в т.ч. по періодах: за листопад 2010 року на суму - 33 223 грн., за грудень 2010 року на суму 26 293 грн., за червень 2011 року на суму 6 000 грн., за липень 2011 року на суму 26 633 грн., за вересень 2011 року на суму 12 760 грн., за жовтень 2011 року на суму 6 950 грн.;
п.5.1, пп. 5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пп.14.1.27 п.14.1 ст.14, п.137.1 ст.137, п.п.138.1, 138.2 ст.138, пп. 139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового. .кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 134 590 грн., в т.ч. по періодах: 4 квартал 2010 року - 74 396 грн., 2 квартал 2011 року на суму 6 900 грн., 2 - 3 квартали 2011 року - 52 202 грн. (в т.ч. 3 квартал 2011 року - 45 302 грн.), 2-4 квартали 2011 року на суму 60 194 (в т.ч. 4 квартал 2011 року на суму 7 992 грн.).
Такий висновок податкового органу ґрунтується на тому, що первинні документи виписані від імені засновників ТОВ «Граньстройінвест» - ОСОБА_2 та ТОВ «Остін Трейд» - ОСОБА_3, які є громадянами Російської Федерації, не мають юридичної сили, з огляду на те, що згідно даних міграційних служби у період існування господарських відносин з позивачем вказані особи не перетинали кордон України; згідно висновку спеціаліста Науково-дослідного експертно криміналістичного центру ГУ МВС України в Київській області №328 від 31.10.11р. підписи виконані в договорі №213 про визнання електронних документів від 05.07.11р., реєстраційній заяві платника податку на додану вартість, протоколі загальних зборів ТОВ «Граньстройінвест» виконані не ОСОБА_2, а іншою особою; відносно ТОВ «Граньстройінвест» та ТОВ «Остін Трейд» порушено кримінальну справу №69-149 за фактом фіктивного підприємства - створення та придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб), зокрема: ТОВ «Граньстройінвест», ТОВ «Остін Трейд», з метою прикриття незаконної діяльності, за попередньою змовою невстановленою групою осіб, скоєного повторно, за ознаками складу злочину, передбаченого ст. 28 ч.2, ст. 205 ч. 2 КК України; згідно висновку спеціаліста Науково-дослідного експертно криміналістичного центру ГУ МВС України в Київській області №159 від 21.09.11р. встановлено, що підпис, який виконаний в договорі №69 від 15.07.11р. про визнання електронних підписів виконаний не ОСОБА_3, який є засновком ТОВ «Остін Трейд», а іншою особою; будучи допитаним в рамках кримінальної справи ОСОБА_3 пояснив, що участі у реєстрації ТОВ «Остін Трейд» не брав, яким чином підприємство зареєстровано на його ім'я йому не відомо, участі у господарській діяльності підприємства останній не приймав; будучи допитаною в рамках кримінальної справи гр. Російської Федерації ОСОБА_5, яка є керівником та головним бухгалтером ПП «Фірма «Володар» пояснила, що в серпні-вересні 2010 року погодилась на прохання її знайомого виїхати у м. Київ, де взяла участь у реєстрації ПП «Фірма «Володар» без мети займатися фінансово-господарською діяльністю товариства, ніякого майна та грошових коштів до статутного капіталу товариства не вносила, документів фінансово-господарської звітності не підписувала.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог у вказаній вище частині вимог суд першої інстанції виходив з того, що господарські операції позивача з ТОВ «Граньстройінвест» та ТОВ «Остін Трейд» не мали реального характеру, з огляду на те, що первинні документи підписані не уповноваженими на те особами, так як ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які є засновниками та керівниками даних підприємств кордон України в період існування господарських операцій не перетинався.
Задовольняючи адміністративний позов в частині, суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи підтверджується реальне здійснення господарських операцій з придбання у ПП «Фірма «Володар» ремонтних робіт, первинні документи оформлені відповідно до чинного законодавства України та підписані уповноваженою на те особою.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач у перевіряємому періоді мав взаємовідносини, зокрема з ПП «Фірма «Володар», ТОВ «Граньстройінвест» та ТОВ «Остін Трейд» згідно договорів підряду.
Статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.
Відповідно до п. 1 та 2 ст. 9 Закону № 996-ХIV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи повинні містити такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Відповідно до п.п. 7.4.5. п.7.4. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (чинного у перевіряємий період), не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
Підстави для включення витрат на придбання товарів (робіт, послуг) до складу валових витрат передбачені пунктом 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» , згідно якого валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формі, здійснюваних як компенсація вартості товарів, які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Відповідно до п.п.5.3.9. п.5.3. ст.5 цього ж Закону, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Аналогічні правові норми закріплені в Податковому кодексі України.
Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати податковий кредит та валові витрати у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) та на підставі відповідних розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
За правилами заповнення податкової накладної, встановленими у пункті 16 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України «Про затвердження форми Податкової накладної та Порядку її заповнення» № 969 від 21.12.2010 (чинного на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Порядок), усі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця.
Отже, за наведених правових норм, для надання податковій накладній юридичної сили обов'язковим реквізитом є підпис особи, уповноваженої платником податку здійснювати постачання товарів/послуг, та відтиск печатки такого платника податку.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що за фактом фіктивного підприємства ТОВ «Граньстройінвест» та ТОВ «Остін Трейд» порушено кримінальну справу №69-149 - створення та придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб), зокрема: ТОВ «Граньстройінвест», ТОВ «Остін Трейд», з метою прикриття незаконної діяльності, за попередньою змовою невстановленою групою осіб, скоєного повторно, за ознаками складу злочину, передбаченого ст. 28 ч.2, ст. 205 ч. 2 КК України.
Будучи допитаним в рамках кримінальної справи, ОСОБА_3 пояснив, що участі у реєстрації ТОВ «Остін Трейд» не брав, яким чином підприємство зареєстровано на його ім'я йому не відомо, участі у господарській діяльності підприємства останній не приймав.
Окрім того, як вірно встановлено судом та підтверджується матеріалами справи про факт неможливості здійснення господарських відносин позивача з ТОВ «Граньстройінвест» та ТОВ «Остін Трейд» свідчать й ті обставини, що відповідно до наданої на запит органу податкової міліції інформації Державної прикордонної служби від 19.12.11р. №4539/5/07-6016 (а/с 219-223, том ІІІ), громадянин РФ ОСОБА_2 у період, коли виписувалися податкові накладні від імені ТОВ «Граньстройінвест», державний кордон не перетинав (останній раз протягом 2011 року перетинав кордон - виїзд 20.05.2011); аналогічно як і громадянин РФ ОСОБА_3, який є засновником та директором ТОВ «Остін Трейд» (державний кордон протягом 2011 року останній раз перетинав 30.05.2011 - виїзд з України).
Апелянтом не спростовано належними доказами доводи податкового органу щодо відсутності фактичного здійснення вказаних господарських операцій, а відтак, з урахуванням вказаних обставин такі документи не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг.
Така правова позиція узгоджується з позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 05.03.2012 року, у якій ВСУ зазначено, що сама лише наявність у платника податків податкових накладних, виписаних від імені його контрагентів, не є достатньою підставою для включення сум ПДВ до податкового кредиту, якщо особи, від імені яких складено такі документи заперечують свою участь у створенні та діяльності цих товариств, зокрема, й у підписанні будь-яких первинних документів, отже, виписані від їх імені податкові накладні не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним.
Відповідно до ч. 1 ст. 244-2 КАС України, суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.
За наведених обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо протиправності формування позивачем за взаємовідносинами з ТОВ «Граньстройінвест» та ТОВ «Остін Трейд» податкового обліку у перевіряємий період, а відтак прийняті податкові повідомлення - рішення в частині збільшення сум грошового зобовязання з ПДВ та податку на прибуток за спірними операціями є правомірними.
Вищевикладеним спростовуються доводи апеляційної скарги апелянта - 1.
Покликання позивача на неврахування при розрахунку грошового зобов'язання з податку на прибуток суми амортизації офісних меблів у ТОВ «Остін Трейд» не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду справи.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач у перевіряємому періоді мав взаємовідносини з ПП «Фірма «Володар» згідно ряду укладених договорів на ремонтні роботи (№07.10.10р. від 9.10.10р., №08.10.10р. від 19.10.10р., №09.10.10р. від 29.10.10р., №10.11.10р. №17.11.10р., №13.06.11р. №17.06.11р., №17.06.11р. від 25.06.11р., №19..07.11р. від 14.07.11р., №15.06.11р. від 20.06.11р.).
На підтвердження виконання вказаних договорів матеріали справи містять належним чином оформлені податкові накладні, акти здачі - прийняття робіт, рахунки-фактур тощо, які відповідають вимогам ст. 9 Закону N 996-XIV.
Матеріали справи містять докази подальшої реалізації придбаних ремонтних робіт на користь ДП «Фільман Гмбх», зокрема договори, акти здачі-прийняття робіт, локальний кошторис, докази оплати придбаних робіт.
Колегією суддів не приймаються доводи податкового органу щодо неналежного оформлення податкових накладних від імені ПП «Фірма «Володар», а саме підписання їх не уповноваженою на те особою, з огляду на те, що податкові накладні підписані ОСОБА_6, який згідно наказу №2 від 06.08.10р. є заступником директора ПП «Фірма «Володар», а відтак наділений повноваженнями щодо укладення угод та підписання первинних документів від імені підприємства, про що зазначено у наказі про признання на посаду.
Як свідчать обставини справи, як на момент здійснення позивачем господарських операцій з позивачем, так і станом на даний час ПП «Фірма «Володар» зареєстроване як суб'єкт господарювання у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та є платником ПДВ.
Покликання апелянта на акт ДПІ у Вишгородському районі м. Києва ДПС від 31.01.12р. №72/23-1/31988783 «Про неможливість проведення перевірки ПП «Фірма «Володар» з питань підтвердження відомостей по взаємовідносинах з контрагентами, якими сформовано податковий кредит з 01.01.08р. по 31.12.11р.», як доказ безтоварності господарських операцій - не заслуговують на увагу з огляду на те, що перевірка фактично не проводилась і обставини щодо вказаних господарських операцій податковим органом реально не встановлювались.
Покликання податкового органу на те, що контрагент позивача не знаходиться за місцезнаходженням станом на момент перевірки позивача не спростовує товарність вказаних господарських операцій з придбання робіт, оскільки на момент вчинення господарських операцій ПП «Фірма «Володар» був зареєстрований у встановленому законом порядку та знаходився за своїм місцезнаходженням, що не заперечується відповідачем.
Вищевикладеним спростовуються доводи апелянта -2.
Приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційних скарг.
Керуючись ст.ст.195, 196, 200, 205, 206 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд
апеляційні скарги Приватного підприємства «Архітектоніка» та Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.07.13р. у справі №826/5846/13-а - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.07.13р. у справі №826/5846/13-а - без змін.
Дана ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуюча суддя Шелест С.Б.
Судді : Пилипенко О.Є.
Романчук О.М.
Повний текст ухвали складений: 31.10.13р.
.
Головуючий суддя Шелест С.Б.
Судді: Романчук О.М
Пилипенко О.Є.