ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10
30 жовтня 2013 року № 813/4490/13-а
Львівський окружний адміністративний суд,
у складі:
головуючого-судді Ланкевича А.З.
секретар судового засідання Бравчук Д.Є.
за участі представників
позивача ОСОБА_1
відповідача Гейвича М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
встановив :
Позивач звернувся з позовом, з врахуванням уточнених позовних вимог, просить визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 20.11.2012 року №0001021721 та від 20.02.2013 року №0000041720.
Посилається на те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені відповідачем на підставі акту №1507/17-2/НОМЕР_1 від 09.11.2012 року «Про результати документальної планової виїзної перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.09.2009 року по 31.12.2011 року» та за наслідками рішення про результати розгляду первинної скарги ДПС у Львівській області від 08.02.2013 року №2130/10/10-2005/168. Зазначає, що нею в декларації про доходи, одержані з 01 січня по 31 грудня 2010 року та в податковій декларації про майновий стан і доходи за 2011 рік правильно і в повній мірі відображено дохід від усіх видів діяльності. Вважає, що не зазначення в даних деклараціях доходів від здійснення діяльності, що дозволена, не дає права відповідачу подвійно оподаткувати доходи, що були самостійно визначені та оподатковані платником. Також наголошує на те, що у будь-якому випадку чинним податковим законодавством не встановлено донарахування грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб по отриманим коштам при проведенні діяльності, яка б не була відображена у свідоцтві про державну реєстрацію (реєстраційній картці). В її випадку такий вид діяльності зазначено, передбачено та про нього містяться відомості у самому акті перевірки. Тому просить позов задоволити.
Від відповідача надійшли письмові заперечення проти позову, в яких він просить в позові відмовити, посилається на те, що працівниками податкової інспекції проведена документальна планова виїзна перевірка фінансово-господарської діяльності дотримання позивачем вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 року по 31.12.2011 рік, за результатами якої складено Акт перевірки №1507/17-2/НОМЕР_1 від 09.11.2011 року. Перевіркою правильності визначення валового доходу (обсягу виручки), відображеного в декларації про доходи (звіті платника єдиного податку), з даними про суми валового доходу (обсягу виручки) встановленими в ході перевірки, виявлено розбіжності в частині відображення отриманих доходів в розрізі видів діяльності (згідно КВЕД), а саме в деклараціях про майновий стан та доходи не відображено отримання доходу від маркетингових послуг та проведення виставкових заходів упродовж 2010 року та за 2011 рік. Перевіркою правильності визначення валових витрат згідно наданих до перевірки документів, що підтверджують понесені витрати встановлено, що витрати понесені за 2010 рік та за 2011 рік пов'язані з отриманням доходу від виду діяльності-громадське харчування з реалізацією алкогольних напоїв та тютюнових виробів (згідно торгових патентів). Однак, до перевірки не надано документів, що підтверджують факт понесення витрат у зв'язку з отриманням доходу від наданих маркетингових послуг та проведення виставкових заходів.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, просить їх задоволити, посилається на підстави викладені в позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, просить відмовити в його задоволенні, посилається на підстави викладені в письмових запереченнях на позовну заяву.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
На підставі ст.77 Податкового кодексу України, відповідно до наказу на проведення планової документальної перевірки від 02.10.2012 року №543, направлень від 22.10.2012 року №№877, 878 та відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання працівниками податкової інспекції проведено документальну планову виїзну перевірку фінансово-господарської діяльності дотримання позивачем вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 року по 31.12.2011 року, за результатами якої складено акт перевірки №1507/17-2/НОМЕР_1 від 09 листопада 2012 року.
Згідно висновків вищенаведеного Акту перевірки, відповідачем встановлено порушення суб'єктом підприємницької діяльності ст.ст.13,14 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» №13-92 від 26.12.1992 року (із змінами та доповненнями), п.4.1 ст.4, п.п.8.1.3 п.8.1 ст.8, п.п.9.12.2 п.9.12 ст.9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» №889-4 від 22.05.2003 року. За результатами перевірки відповідно до п.7.1 ст.7 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» донараховано податок з доходів фізичних осіб в сумі 1 500,00 грн.; порушено ст.164, ст.165, ст.167, п.177.2 п.177.6 ст.177 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями, донараховано податок на доходи фізичних осіб в сумі 5 250,00 грн.
Відповідач на підтвердження обґрунтованості висновків перевірки та правомірності винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення посилається на те, що перевіркою правильності визначення валового доходу (обсягу виручки) відображеного в декларації про доходи (звіті платника єдиного податку), з даними про суми валового доходу (обсягу виручки), виявлено розбіжності в частині відображення отриманих доходів в розрізі видів діяльності (згідно КВЕД), а саме в деклараціях про майновий стан та доходи не відображено отримання доходу від маркетингових послуг та проведення виставкових заходів упродовж 2010 року в сумі 10 000,00 грн. (без ПДВ) та за 2011 рік в сумі 35 000,00 грн., а також перевіркою правильності визначення валових витрат згідно наданих до перевірки документів, що підтверджують понесені витрати встановлено, що витрати понесені за 2010 рік в сумі 262 827,00 грн. та за 2011 рік 269 591,00 грн. пов'язані з отриманням доходу від виду діяльності-громадське харчування з реалізацією алкогольних напоїв та тютюнових виробів (згідно виданих торгових патентів). Однак, позивачем до перевірки не надано документів, що підтверджують факт понесення витрат у зв'язку з отриманням доходу від наданих маркетингових послуг та проведення виставкових заходів.
На підставі Акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0001021721 від 20 листопада 2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування в розмірі 6 750,00 грн.
Не погоджуючись з вказаними в акті перевірки порушеннями та з податковим повідомленням-рішенням позивачем подано первинну скаргу до Державної податкової служби у Львівській області.
В ході розгляду первинної скарги ДПС у Львівській області, керуючись п.п.78.1.5 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України була призначена документальна позапланова виїзна перевірка ФОП ОСОБА_3 з питань, порушених у скарзі від 30.11.2012 року №2013/1130-01 за період з 01.10.2009 року по 31.12.2011 року, за результатами якої складено акт від 04.02.2013 року №95/17-2/НОМЕР_1.
Даною перевіркою підтверджено висновки документальної планової виїзної перевірки від 09.11.2012 року акт №1507/17-2/НОМЕР_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ФОП ОСОБА_3 за період з 01.10.2009 року по 31.12.2011 року.
Рішенням Державної податкової служби у Львівській області про результати розгляду первинної скарги від 08.02.2013 року №2130/10/10-2005/168 податкове повідомлення-рішення від 20 листопада 2012 року №0001021721 залишено без змін та донараховано 1 312,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій по податку з доходів фізичних осіб. Відповідно ДПІ у Галицькому районі м.Львова Львівської області Державної податкової служби винесено податкове повідомлення-рішення від 20 лютого 2013 року №0000041720, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в розмірі 1 312,50 грн. - штрафна (фінансова) санкція.
Відповідно до ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно ст.13 Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян" в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, згідно з цим розділом Декрету оподаткуванню підлягають доходи громадян, одержані протягом календарного року від здійснення підприємницької діяльності без створення юридичної особи, а також інші доходи громадян, не передбачені як об'єкти оподаткування у розділах II та III цього Декрету. Оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий доход, тобто різниця між валовим доходом (виручки у грошовій та натуральній формі) і документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу. Якщо ці витрати не можуть бути підтверджені документально, то вони враховуються податковими органами при проведенні остаточних розрахунків за нормами, визначеними Головною державною податковою інспекцією України за погодженням з Міністерством економіки України та Державним комітетом України по сприянню малим підприємствам та підприємництву.
Відповідно до ст.14 Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян" з доходів, зазначених у цьому розділі Декрету, податок обчислюється: а) підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності при виплаті ними протягом року доходів громадянам, зазначеним у цьому розділі Декрету, про що не пізніш як через 30 днів після виплати повідомляється податковим органам за місцем проживання громадян. Утримані у джерела виплати суми податку враховуються податковим органом при проведенні податкових розрахунків за доходами, одержаними за оподатковуваний період; б) податковими органами на підставі декларацій, поданих громадянами про очікуваний (оціночний) у поточному році доход або про фактично одержані у звітному календарному році доходи та інших відомостей про доходи громадян, визначених у цьому розділі.
Згідно з п.4.1. ст.4 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, загальний річний оподатковуваний дохід складається з суми загальних місячних оподатковуваних доходів звітного року, а також іноземних доходів, одержаних протягом такого звітного року.
Згідно з п. п.8.1.3. п.8.1. ст.8 цього ж Закону якщо згідно з нормами цього Закону окремі види оподатковуваних доходів (прибутків) не підлягають оподаткуванню при їх нарахуванні чи виплаті, то платник податку зобов'язаний самостійно включити суму таких доходів до складу загального річного оподатковуваного доходу та подати річну декларацію з цього податку.
Відповідно до п.9.12.2. п.9.12. ст.9 вищевказаного Закону якщо фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності або фізична особа, яка сплачує ринковий збір, отримує інші доходи, ніж визначені у підпункті 9.12.1 цього пункту, то такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими цим Законом для платників податку, що не є такими суб'єктами підприємницької діяльності.
З 01 січня 2011 року відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.
Відповідно до п.п.164.1.1 п.164.1 ст.164 Податкового кодексу України загальний оподатковуваний дохід складається з доходів, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), доходів, які оподатковуються у складі загального річного оподатковуваного доходу, та доходів, які оподатковуються за іншими правилами, визначеними цим Кодексом.
Згідно п.177.1 ст.177 ПК України доходи фізичних осіб-підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу.
Відповідно до п.177.2 ст.177 ПК України, об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.
Згідно п.177.6. ст.177 ПК України, у разі якщо фізична особа - підприємець отримує інші доходи, ніж від провадження підприємницької діяльності, у межах обраних ним видів такої діяльності, такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими цим Кодексом для платників податку - фізичних осіб.
Судом пропонувалось позивачу надати докази на підтвердження господарської діяльності щодо надання маркетингових послуг і проведення виставкових заходів, однак позивачем жодних доказів в судове засідання представлено не було
Відповідно до ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про правомірність винесення відповідачем оскаржуваних податкових повідомлень-рішень. Тому позовні вимоги позивача до задоволення не підлягають.
На підставі ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України із урахуванням того, що рішення ухвалене на користь відповідача, який є суб'єктом владних повноважень, судові витрати здійснені позивачем не підлягають до компенсації.
Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
постановив:
В задоволенні позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень від 20 листопада 2012 року №0001021721 та від 20 лютого 2013 року №0000041720 - відмовити повністю.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова не набрала законної сили.
Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Головуючий Ланкевич А.З.
Повний текст постанови виготовлено 04 листопада 2013 року