31 жовтня 2013 року Справа № 876/11245/13
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді: Глушка І.В.
суддів: Большакової О.О., Макарика В.Я.
за участю секретаря судового засідання: Копанишин Х.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Львівського державного університету безпеки життєдіяльності Державної служби України з надзвичайних ситуацій на ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 19.07.2013 р. про залишення позовної заяви без розгляду по справі за позовом Львівського державного університету безпеки життєдіяльності Державної служби України з надзвичайних ситуацій до Львівської міської ради третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Львівське міське комунальне підприємство "Львівводоканал" про визнання незаконним та скасування рішення,-
встановив:
17.07.2013 року позивач - Львівський державний університет безпеки життєдіяльності Державної служби України з надзвичайних ситуацій звернувся до суду із позовом до відповідача - Львівської міської ради за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал» про визнання протиправним та скасування п.п. 3.1.5, п.п.4.2.2.4, п.п.9.2.2, п.п.9.4.2, п.п.9.4.2.2 рішення Львівської міської ради № 292 від 18.09.2002 року «Про затвердження правил приймання стічних вод підприємств у систему міської каналізації Львова».
Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 19.07.2013 р. позовну заяву залишено без розгляду з огляду на пропуск позивачем передбаченого ст.99 КАС України шестимісячного строку звернення до суду за захистом порушених прав.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду позивач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана ухвала прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржувану ухвалу та прийняти нову, якою справу повернути для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначає, що п.2 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб'єктом правовідносин, до яких буде застосовано цей акт.
Так, господарським судом Львівської області при розгляді справи № 914/2386/13 за позовом Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал» до Львівського державного університету безпеки життєдіяльності про стягнення 55056, 66 грн. застосовано чи може бути застосовано норми п.п. 3.1.5, 4.2.2.4, 9.2.2, 9.4.2, 9.4.2.2 Правил, оскільки такі є підставою вимог ЛМКП «Львівводоканал», що буде порушенням прав позивача.
Апелянт вказує, що до 18.06.2013 року - прийняття господарським судом Львівської області ухвали «Про відкриття провадження» у справі № 914/2386/13 за позовом Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал» до Львівського державного університету безпеки життєдіяльності про стягнення 55056,6 грн., норми п.п. 3.1.5, 4.2.2.4, 9.2.2, 9.4.2, 9.4.2.2 Правил до Львівського державного університету безпеки життєдіяльності Державної служби України з надзвичайних ситуацій - не застосовувалися.
Також апелянт посилається на п.10 ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» з якого слідує, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
Відтак, при прийнятті 19 липня 2013 року Галицьким районним судом м.Львова ухвали у справі № 461/8318/13-а, якою адміністративний позов Львівського державного університету безпеки життєдіяльності до Львівської міської ради за участю третьої особи Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал» про визнання незаконним та скасування п.п.3.1.5, п.п.4.2.2.4, п.п.9.2.2, п.п.9.4.2, п.п.9.4.2. рішення Львівської міської ради № 292 від 18.09.2002 року - залишено без розгляду, судом першої інстанції не було враховано особливості розгляду таких справ, що передбачені нормою ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи наступні обставини.
Так, вирішуючи питання про можливість відкриття провадження по справі за позовом Львівського державного університету безпеки життєдіяльності Державної служби України з надзвичайних ситуацій до Львівської міської ради третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Львівське міське комунальне підприємство "Львівводоканал" про визнання незаконним та скасування рішення, суддя Галицького районного суду м. Львова виніс ухвалу від 19.07.2013 року, якою позовну заяву залишено без розгляду, з огляду на пропуск позивачем передбаченого ст.99 КАС України шестимісячного строку звернення до суду за захистом порушених прав.
Надаючи правову оцінку ухвалі Галицького районного суду м. Львова від 19.07.2013 року, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно ч.1 ст. 99 КАС України - адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч.2 ст.99 КАС України - для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
В силу ч.1 ст. 100 КАС України - адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
Частиною 2 ст. 100 КАС України передбачено, що позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.
Згідно ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Так, як слідує із доводів апеляційної скарги, Львівський державний університет безпеки життєдіяльності Державної служби України з надзвичайних ситуацій в апеляційній скарзі стверджує, що про порушення своїх прав апелянту стало відомо лише під час розгляду господарським судом Львівської області справи за позовом ЛМКП «Львівводоканал» до Львівського державного університету безпеки життєдіяльності Державної служби України з надзвичайних ситуацій, третя особа Львівська міська рада про стягнення додаткової плати за скид стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин, тобто 18.06.2013 року.
Проте доводи апелянта спростовуються наявними у матеріалах справи документами, зокрема оскаржувані правила Львівський державний університет безпеки життєдіяльності Державної служби України з надзвичайних ситуацій отримав ще 30.12.2003р., що підтверджується записом в Журналі видачі «Правил приймання стічних вод підприємств у систему міської каналізації Львова». Під порядковим номером 198 в зазначеному журналі під розписку отримала оскаржувані Правила юрисконсульт - Березіна Т.С.
Також, 01.02.2007р. між Львівським державним університетом безпеки життєдіяльності Державної служби України з надзвичайних ситуацій та ЛМКП «Львівводоканал» було укладено договір № 102492 на подачу води з комунального водопроводу та приймання стічних вод до каналізаційної мережі.
Відповідно до пункту 1 цього договору Водоканал надає послуги у забезпеченні питною водою та приймання стічних вод, а Абонент користується послугами: здійснює забір води з водопроводу, скид стічних вод у каналізацію на умовах, які визначені Договором та чинним законодавством України, зокрема: Законом України «Про питну воду і питне водопостачання», «Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України», «Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації міст і сіл України», «Правилами приймання стічних вод підприємств у систему міської каналізації Львова».
Крім того, як слідує із матеріалів справи, 22.05.2012р. Львівському державному університету безпеки життєдіяльності Державної служби України з надзвичайних ситуацій надсилалась ЛМКП «Львівводоканал» претензія № 4414 про додаткову плату за скид стічних вод з порушенням вимог Правил щодо їх складу і властивостей на суму 55 056,66 грн., де у частині першій є посилання на рішення ВК ЛМР від 18.09.2002р. № 292 «Про затвердження Правил приймання стічних вод підприємств у систему міської каналізації Львова».
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що про оскаржувані «Правила приймання стічних вод підприємств у систему міської каналізації м. Львова» позивачу було відомо ще 30.12.2003р.
Підсумовуючи наведене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що адміністративний позов поданий після закінчення установлених законом строків, за відсутності поважних підстав для поновлення пропущеного строку, а тому позовну заяву слід залишити без розгляду.
Відповідно до частини першої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.
Суд першої інстанції повністю виконав вказані вимоги процесуального закону, оскільки до спірних правовідносин вірно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення законного рішення, яке скасуванню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 199, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -
ухвалив:
Апеляційну скаргу Львівського державного університету безпеки життєдіяльності Державної служби України з надзвичайних ситуацій залишити без задоволення, а ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 19.07.2013 р. про залишення позовної заяви без розгляду по справі № 2а/461/397/13, 461/8318/13а - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.
Головуючий суддя І.В. Глушко
Судді О.О. Большакова
В.Я. Макарик