05 листопада 2013 року справа № 919/944/13
За позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
(АДРЕСА_1, 99011)
до Севастопольської міської Ради
(вул. Леніна, 3, м. Севастополь, 99011)
про розірвання договору оренди земельної ділянки.
Суддя Архипенко О.М.
За участю представників сторін:
від позивача - ОСОБА_2, довіреність від 11.03.2013;
від відповідача - не з'явився.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_1) звернувся до господарського суду міста Севастополя (далі - суд) з позовом до Севастопольської міської Ради (далі - відповідач) про розірвання договору оренди земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_2, укладеного 19.05.2006 між сторонами та зареєстрованого 23.06.2006 за №040665900113, а також про припинення за цим договором правовідносин сторін.
Позовні вимоги, із посиланням на статті 7, 31, 32 Закону України «Про оренду землі», статті 120, 141 Земельного кодексу України, статті 377, 651 Цивільного кодексу України, обґрунтовані тим, що право власності на об'єкт нерухомості, який зведений на орендованій земельній ділянці, набув інший суб'єкт господарювання - фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (далі - ФОП ОСОБА_3) на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна від 01.10.2012, у зв'язку з чим ФОП ОСОБА_1 добровільно відмовився від права строкового платного користування цією земельною ділянкою, про що повідомив відповідача відповідною заявою.
Ухвалою суду від 13.08.2013 (суддя Харченко І.А.) позовна заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі №919/944/13.
Розпорядженням керівника апарату суду від 09.10.2013 справу №919/944/13 передано на повторний автоматичний розподіл, за результатами якого автоматизованою системою документообігу суду суддею для розгляду цієї справи визначено суддю Архипенка О.М.
Ухвалою суду від 09.10.2013 справу №919/944/13 прийнято до провадження суддею Архипенко О.М. і призначено її до розгляду в судовому засіданні на 05.11.2013.
У судовому засіданні представник позивача надав заяву про внесення змін (редакційних уточнень) до позовної заяви, в якій виклав прохальну частину позову лише про розірвання договору оренди земельної ділянки, без вимоги - «припинити правовідносини сторін».
Враховуючи приписи статті 22 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), суд задовольнив вказане клопотання позивача та прийняв до розгляду редакційне уточнення позовних вимог.
Відповідач не скористався правом, наданим йому статтею 59 ГПК України: не надав господарському суду відзив на позовну заяву та документи, що підтверджують заперечення проти позову. Про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, за адресою місцезнаходження, що зазначені в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. До початку засідання суду звернувся з клопотанням про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю забезпечити явку свого представника у судове засідання.
Відповідно до частини першої статті 77 ГПК України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Згідно з пунктом 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.
На підставі викладеного, оскільки явка учасників процесу обов'язковою не визнавалась, а матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, підстави для відкладення розгляду справи відсутні, а тому відповідне клопотання представника відповідача суд залишає без задоволення.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з мотивів, викладених у позовній заяві, просить суд позов задовольнити.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд
19.05.2006 між Севастопольською міською Радою (Орендодавець) та ФОП ОСОБА_1 (Орендар) укладений договір оренди земельної ділянки (далі - Договір) /арк.с. 8-17/.
Згідно з пунктом 1.1 Договору Орендодавець відповідно до рішення Севастопольської міської Ради №4139 від 14.12.2005 надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для будівництва та обслуговування пункту технічного обслуговування автомобілів з магазином та кафе, з віднесенням цих земель до категорії земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення, яка розташована: АДРЕСА_2.
Відповідно до пункту 2.1 Договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,1250 га.
Договір укладено строком до 01.10.2013 року (пункт 3.1 Договору).
За змістом пункту 12.2 Договору дія договору припиняється у випадках: закінчення строку, на який він був укладений; набуття орендарем земельної ділянки у власність; в інших випадках, визначених законами України.
При цьому, пунктом 12.3 Договору сторони встановили, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за: спільною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання іншою стороною зобов'язань, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотним чином перешкоджає її користуванню; за інших підстав, визначених законом.
Договір зареєстрований у Севастопольській міській філії державного підприємства «Центр Державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 23.06.2006 за №040665900113.
25.05.2006 Орендодавець передав, а Орендар прийняв земельну ділянку площею 0,1250 га, розташовану на АДРЕСА_2, про що сторонами складений відповідний акт приймання-передачі земельної ділянки /арк.с. 18/.
23.08.2012 наказом Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради №01-03/1321 оформлено право приватної власності ФОП ОСОБА_1 з видачею свідоцтва про право власності на об'єкт нерухомого майна - будівлю магазину пункту технічного обслуговування автомобілів (будівля «А» загальною площею 24,4 кв.м.), розташованого за адресою: АДРЕСА_2.
01.10.2012 між ФОП ОСОБА_1 (Продавець) та ФОП ОСОБА_3 (Покупець) був укладений договір купівлі-продажу нерухомого майна (далі - Договір купівлі-продажу нерухомого майна), відповідно до якого Продавець передає у власність, а Покупець приймає у власність будівлю магазину пункту технічного обслуговування автомобілів, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2.
Згідно з пунктом 1.2 Договору купівлі-продажу нерухомого майна документом, що підтверджує право власності продавця є Свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане 25.08.2012 Фондом комунального майна Севастопольської міської Ради, на підставі рішення Севастопольської міської Ради №339 від 12.11.2002, наказу Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради від 23.08.2012 за №01-03/1321. Право власності на зазначене нерухоме майно зареєстроване у реєстрі прав власності на нерухоме майно КП Севастопольської міської Ради «Бюро технічної інвентаризації і державної реєстрації об'єктів нерухомого майна» 28.08.2012 за реєстраційним №37456746 та у книзі 28 нж, номер 8816.
Відповідно до частини другої пункту 1.3 Договору купівлі-продажу нерухомого майна, відчужуване нерухоме майно розташовано на земельній ділянці площею 0,1250 га на підставі договору оренди земельної ділянки, укладеного 19.05.2006 між Севастопольською міською Радою та підприємцем ОСОБА_1, зареєстрованого у Севастопольській міській філії ДП «Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельних ресурсах» 23.06.2006 за №040665900113, кадастровий номер земельної ділянки 8536400000:03:014:0013.
Право власності у Покупця на відчужуване нерухоме майно згідно з частиною четвертою статті 334 Цивільного кодексу України виникає з моменту державної реєстрації цього договору (пункт 3.1 Договору купівлі-продажу нерухомого майна).
Договір купівлі-продажу нерухомого майна посвідчений приватним нотаріусом Севастопольського міського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстрований в реєстрі за №3927.
На підставі Договору купівлі-продажу нерухомого майна ФОП ОСОБА_1 склав заяву про відмову від права строкового платного користування (оренди) земельною ділянкою, площею 0,1250 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_2, яка засвідчена приватним нотаріусом ОСОБА_4 та зареєстрована в реєстрі за №3931.
05.03.2013 ФОП ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про відмову від права строкового платного користування (оренди) земельною ділянкою, площею 0,1250 га, розташованою за адресою: АДРЕСА_2, на користь ФОП ОСОБА_3, у зв'язку з відчуженням на користь останнього розташованого на орендованій земельній ділянці об'єкта нерухомості. Цією ж заявою позивач просив відповідача прийняти відповідне рішення про припинення права оренди ФОП ОСОБА_1 на зазначену земельну ділянку.
У відповідь на вказане звернення, листом від 09.04.2013 за вих.№М-847/1 Севастопольська міська Рада відхилила пропозицію позивача про розірвання Договору, що і стало причиною звернення останнього до суду з даним позовом.
Відповідно до частини першої статті 93 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) та статті 1 Закону України «Про оренду землі», право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
Пунктами «а», «е» частини першої статті 141 ЗК України визначено, що підставами припинення права користування земельною ділянкою є - добровільна відмова від права користування земельною ділянкою та набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.
Частинами першою та третьою статті 31 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що договір оренди землі припиняється, зокрема, у разі набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.
Разом із тим, статтею 32 Закону України «Про оренду землі» передбачено такий спосіб припинення договору оренди землі як його дострокове розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін договору.
Крім того, згідно з частиною другою статті 120 ЗК України якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
Відповідно до частини першої статті 377 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).
Отже, виходячи із наведених норм законодавства, у разі переходу права власності на об'єкт нерухомого майна до набувача цього майна відбувається перехід тих прав на відповідну земельну ділянку, на яких вона належала відчужувачу, - права власності або права користування.
Згідно з частиною другою статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
У зв'язку з тим, що фактичне користування земельною ділянкою, що розташована за адресою: АДРЕСА_2, та зведеним на ній об'єктом нерухомості - будівлею магазину пункту технічного обслуговування автомобілів здійснює її новий власник, попередній землекористувач - позивач добровільно відмовився від права користування зазначеною землею, а законодавством передбачена можливість дострокового розірвання договору оренди за рішенням суду на вимогу однієї із сторін договору, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для припинення земельних відносин сторін за спірним договором оренди.
Крім того, висновку щодо можливості розірвання договору оренди земельної ділянки за рішенням суду у разі відчуження орендарем нерухомого майна, яке розташоване на орендованій землі, дотримується Верховний Суд України, зокрема, у своїй постанові від 20.08.2013 у справі № 18/5005/12936/2011 (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/33303866).
За приписами статті 111-28 Господарського процесуального кодексу України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України.
Таким чином, позов ФОП ОСОБА_1 про розірвання договору оренди земельної ділянки від 19.05.2006 є обґрунтованим і підлягає задоволенню у повному обсязі.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 32-34, 43, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Севастопольської міської Ради про розірвання договору оренди земельної ділянки, - задовольнити повністю.
Розірвати договір оренди земельної ділянки, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2, укладений 19.05.2006 між Севастопольською міською Радою та ФОП ОСОБА_1, та зареєстрований у Севастопольській міській філії державного підприємства «Центр Державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 23.06.2006 за №040665900113.
Повне рішення складено 11.11.2013.
Суддя О.М.Архипенко