Справа № 822/2986/13-а
Головуючий у 1-й інстанції: Польовий О.Л.
Суддя-доповідач: Білоус О.В.
06 листопада 2013 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого-судді: Білоуса О.В.
суддів: Ватаманюка Р.В. Залімського І. Г.
при секретарі: Ковальчук О.В.
за участю представників сторін:
позивача: Кершиса А.А.
відповідача: Розізнаної О.Ф.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Славутської об'єднаної державної податкової інспекції, Публічного акціонерного товариства "Славутський комбінат "Будфарфор" на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 09 вересня 2013 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Славутський комбінат "Будфарфор" до Славутської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень , -
ПАТ "Славутський комбінат "Будфарфор" звернулося до Хмельницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Славутської ОДПІ про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень. Позовні вимоги мотивовано тим, що податковим органом було проведено позапланову виїзну документальну перевірку ПАТ "Славутський комбінат "Будфарфор" з питань правомірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника в банку за листопад 2012 року , про що складено акт перевірки № 151/15/32285199 від 19.02.2013 року. На підставі Акту перевірки Славутською ОДПІ прийнято податкові повідомлення - рішення № 0000141502 та №0000151502 від 18.03.2013 року. Вважаючи висновки податкового органу безпідставними, а рішення - неправомірними, просили визнати податкові повідомлення-рішення протиправним та скасувати.
Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 09.09.2013 року позов задоволено частково. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 09.09.2013 року у частині задоволення позову, та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Позивач у поданій ним апеляційній скарзі просив суд скасувати рішення суду першої інстанції у частині відмови у задоволенні позову та прийняти рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись при цьому на неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи та порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору.
В судовому засіданні представник позивача подану ним апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі за обставин, викладених у ній, просив постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 09.09.2013 року скасувати, дав пояснення, аналогічні доводам, викладеним в апеляційній скарзі. Проти задоволення апеляційної скарги відповідача заперечив.
Представник відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу ПАТ "Славутський комбінат "Будфарфор" не визнала у повному обсязі, проти її задоволення заперечила, вважаючи рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову законним, обґрунтованим і таким, що відповідає фактичним обставинам справи. Крім того, просила апеляційну скаргу Славутської ОДПІ задовольнити, а у задоволенні позову - відмовити.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, а рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Частиною 3 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. При цьому в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАС України).
Частиною 1 ст. 195 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, податковим органом було проведено позапланову виїзну документальну перевірку ПАТ "Славутський комбінат "Будфарфор" з питань правомірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника в банку за листопад 2012 року, про що складено Акт перевірки № 151/15/32285199 від 19.02.2013 року. За результатами перевірки відповідачем зроблено висновок про порушення позивачем вимог п.п.198.1, 198.2, 198.6 ст.198, п.п.200.1, 200.3, абз. «а» п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України. На підставі Акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення - рішення № 0000141502 від 18.03.2013 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування за листопад 2012 року на суму 133941, 00 грн. та штрафні санкції на суму 66971, 00 грн.; № 0000151502 від 18.03.2013 року, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за листопад 2012 року у розмірі 35033,00 грн.
Не погодившись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями Публічне акціонерне товариство "Славутський комбінат "Будфарфор" оскаржило їх в адміністративному порядку, однак первинна і повторна скарги залишені без задоволення, а податкові повідомлення-рішення - без змін.
З матеріалів справи вбачається, що постановою Хмельницького окружного адміністративного суду по справі №822/2432/13-а, яка залишена в силі та набрала законної сили згідно з ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 07 серпня 2013 року встановлений факт використання у господарській діяльності послуг, що надавалися Корпорацією «Укрбудматеріали» та електричної енергії, що постачалась від ПАТ «Хмельницькобленерго» у жовтні 2012 року, належність оформлення цих взаємовідносин та право позивача на податковий кредит по податку на додану вартість у жовтні 2012 року у взаємовідносинах з даними контрагентами.
Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Тому судом першої інстанції зроблено правильний висновок про реальність взаємовідносин позивача із Корпорацією «Укрбудматеріали» та ПАТ "Хмельницькобленерго" у жовтні 2012 року не підлягають доказуванню.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем до складу податкового кредиту за листопад 2012 року включено ПДВ в сумі 9998,33 грн. по операціях з придбання інформаційно-консультаційних послуг у корпорації "Укрбудматеріали". Судом першої інстанції встановлено, що між позивачем та корпорацією " Укрбудматеріали" укладено договір надання послуг № П-09/11 від 30.12.2010 року про взаємодію та взаємовідносини, який передбачає, що Корпорація приймає на себе зобов'язання по представництву та захисту товариства в органах державної влади, забезпеченню консультаційно-інформаційного обслуговування з питань розвитку, реконструкції виробництва, фінансово-економічної, інвестиційної, зовнішньоекономічної, маркетингової, посередницької комерційної діяльності.
На підтвердження отримання послуг ПАТ "Славутський комбінат "Будфарфор" від вказаного контрагента в листопаді 2012 року, позивачем надано акт здачі - прийому робіт (надання послуг) від 31.10.2012 року № 059, загальною вартістю 59990,00 грн., в т. ч. ПДВ 9998,33 грн.
Крім того, Корпорації "Укрбудматеріали" на підтвердження надання послуг по вказаному договору ПАТ "Славутський комбінат "Будфарфор" виписало податкову накладну №7 від 30.11.2012 року на суму 59990,00 грн., в т.ч. ПДВ в сумі 9998,33 грн. Доцільність та необхідність отримання позивачем консультаційно-інформаційного обслуговування підтверджується, в тому числі, наданими обґрунтуваннями маркетингових і консультаційно-інформаційних витрат комбінату "Будфарфор" в 2007-2011,2012 роках.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що господарські відносини між ПАТ "Славутський комбінат "Будфарфор" та Корпорації "Укрбудматеріали" мали реальний характер та направлені на настання правових наслідків, а отже позивачем у листопаді 2012 року правомірно сформований податковий кредит з податку на додану вартість з ПДВ в загальній сумі 9998,33 грн. по договору надання послуг №П-09/11 від 31.12.2010 року.
Стосовно коригування зобов'язань по ПДВ у сумі 1672,00 грн., позивачем було надано суду першої інстанції копію розрахунку коригувань сум податку на додану вартість до декларації за жовтень 2012 року та копії податкових накладних та відповідних коригувань до податкових накладних, виданих ПАТ «Славутський комбінат «Будфарфор» контрагентам: ТОВ «Шунгіт», ТОВ Мир Строй-ки», ФОП ОСОБА_5 Коригування проведено у зв'язку зі зменшенням кількості відвантаженої продукції.
Факт належного оформлення відповідного коригування та його отримання відповідачем підтверджується копією квитанції про отримання цього коригування податковим органом за реєстраційним номером документу 9073063498 від 20.11.2012 року.
Вирішуючи по суті існуючий спір, суд першої інстанції керувався тим, що відповідно до п. 14.1.181 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду.
Відповідно до п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VІ, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Згідно п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Відповідно до п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше двадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.
Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.
У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів апеляційного суду погоджується із судом першої інстанції щодо протиправності віднесення до складу податкового кредиту суми відповідно до податкових накладних № 25 та № 28 від 26.11.2012 року, оскільки вони виписані не в день події, що відбулася раніше, чим порушено вимоги п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України, а при поданні ПАТ "Славутський комбінат "Будфарфор" податкової звітності скарг на контрагента за звітний податковий період подано не було.
Доводи апеляційних скарг спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи, а тому колегією суддів відхиляються, оскільки не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийнята постанова відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і підстав для її скасування не вбачається.
Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних підстав.
На підставі наведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо часткового задоволення заявлених вимог у спосіб та межах, визначених законом.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційні скарги Славутської об'єднаної державної податкової інспекції, Публічного акціонерного товариства "Славутський комбінат "Будфарфор", - залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 09 вересня 2013 року, - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.
Ухвала суду складена в повному обсязі 11 листопада 2013 року .
Головуючий Білоус О.В.
Судді Ватаманюк Р.В.
Залімський І. Г.