ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/17712/13 04.11.13
За позовом Приватного підприємства «Донецьксталь» - металургійний завод»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Альтаір Альфа Плюс»
про стягнення 4 238,50 грн.
Суддя Спичак О.М.
Представники сторін:
Від позивача: не з'явився;
Від відповідача: не з'явився;
На підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 04.11.2013 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача 4 238,50 грн.
Ухвалою від 16.09.2013 року було порушено провадження у справі, та призначено розгляд справи на 04.10.2013 року.
У судовому засіданні 04.10.2013 року представник позивача подав клопотання про долучення документів до матеріалів справи, яке судом розглянуто та задоволено, а також надав усні пояснення по суті заявлених позовних вимог, відповідно до яких підтримав позовні вимоги.
Представник відповідача в судове засідання 04.10.2013 року не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час слухання справи був повідомлений належним чином.
Ухвалою від 04.10.2013 року, в зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача, розгляд справи відкладено на 04.11.2013 року.
В судове засідання 04.11.2013року позивач своїх представників - не направив, протее через відділ діловодства Господарського суду міста Києва подав клопотання про долучення до справи документів, яке судом розглянуто та задоволено.
Відповідач в судове засідання 04.11.2013 року своїх представників - не направив, вимоги суду щодо надання витребуваних документів та письмових пояснень по суті спору - не надав. Про проведення судового засідання відповідач був повідомлений належним чином за адресою свого місцезнаходження, зазначеній позивачем у позовній заяві. Суд зазначає про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив та витребувані документи через канцелярію суду або шляхом їх направлення на адресу суду поштовим відправленням.
Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши наявні матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -
25.06.2012 року, на підставі рахунку-фактури № СФ-0005049 від 31.05.2012 року на суму 24 081, 00 грн. та рахунку-фактури № СФ 005295 від 08.06.2012 року на суму 355,00 грн., Приватне акціонерне товариство «Донецьксталь»-металургійний завод» (далі - позивач) перерахувало на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Альтаір Альфа Плюс» (далі - відповідач) 24 436,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №13862 від 25.06.2012 року на суму 24 081,00 грн. та №13863 від 25.06.2012 року на суму 355,00 грн.
Згідно видаткової накладної № РН-0001500 від 26.06.2012 року відповідач поставив позивачу товар на суму 20 197,50 грн.
Як зазначає позивач у позовній заяві, відповідач не здійснив поставку, оплаченого позивачем на підставі рахунку-фактури № СФ-0005049 від 31.05.2012 року та рахунку-фактури № СФ 005295 від 08.06.2012 товару, на суму 4 238,50 грн. В зв'язку з чим 08.10.2013 року позивач надіслав на адресу відповідача вимогу № 17/102-1, в якій просив останнього поставити оплачений ним товар або повернути перераховані ним кошти в сумі 4 238,50 грн. Надсилання вказаної вимоги підтверджується описом в цінному листі №830620757879 від 08.10.2013 року та випискою №830620757879 з реєстру по квитанції поштової кореспонденції №17/102/-1 від 08.10.2013 року.
Однак, як зазначає позивач, вимога №17/102-1 від 07.10.2013 року залишена відповідачем без відповіді та задоволення.
Позивач стверджує, що, на момент розгляду справи в господарському суді, відповідач не поставив оплачений позивачем товар на суму 4 238,50 грн., кошти, перераховані позивачем в сумі 4 238,50 грн. не повернув, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача коштів в сумі 2 238,50 грн.
Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.
Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст.181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Вимогами статті 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Відповідно до ч. 1 ст. 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає з договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Відповідно до вимог статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що між позивачем, як покупцем, та відповідачем, як постачальником, на підставі ст. 181 Господарського кодексу України виникли правовідносини поставки, оскільки позивач, як покупець, оплатив відповідачу, на підставі виставлених останнім рахунків-фактури № СФ-0005049 від 31.05.2012 року та № СФ 005295 від 08.06.2012, товар на загальну суму 24 436,50 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №13862 від 25.06.2012 року на суму 24 081,00 грн. та №13863 від 25.06.2012 року на суму 355,00 грн. Проте, відповідач здійснив поставку, оплаченого позивачем товару, частково на суму 20 197,50 грн., товар на суму 4 238,50 грн. відповідачем поставлений не був.
Також суд дійшов висновку, що оскільки сторонами не було визначено строк поставки оплаченого позивачем відповідачу товару, а тому відповідач повинен був виконати свій обов'язок по поставці товару в порядку ст. 530 Цивільного кодексу України у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якою у даному випадку є вимога № 17/102-1 від 07.10.2013 року, яка була надіслана позивачем на адресу відповідача 08.10.2013 року.
Як встановлено судом, відповідач, оплачений позивачем, товар на суму 4 238,50 грн. у строк згідно ч. 2 статті 530 Цивільного кодексу України, не поставив, кошти в зазначеній сумі позивачу не повернув.
Відповідач заявлених до нього вимог не спростував, доказів належного виконання ним зобов'язань щодо поставки оплаченого позивачем товару на суму 4 238,50 грн. не надав.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем було порушено положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, а тому позовна вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 4 238,50 грн. є законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі, в сумі 4 238,50 грн.
Витрати по оплаті судового збору згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -
1.Позов задовольнити.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Альтаір Альфа Плюс» (02232, м. Київ, пр.-т Маяковського, буд. 73, код ЄДРПОУ 37675706) на користь Приватного акціонерного товариства «Донецьксталь» - металургійний завод» (83062, м. Донецьк, вул. Івана Ткаченко, буд. 122, код ЄДРПОУ 30939178) 4 238 (чотири тисячі двісті тридцять вісім) грн. 50 коп. - заборгованості та 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. - витрати по сплаті судового збору.
3.Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.
4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя О.М.Спичак
Дата складання повного тексту рішення - 11.11.2013 року