Провадження № 22-ц/790/7199/13 Головуючий 1 інстанції -
Справа № 639/5803/13ц Іванова І.В.
Категорія: договірні Доповідач - Гальянова І.Г.
06 листопада 2013 року судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:
Головуючого-судді: Гальянової І.Г.
суддів: Колтунової А.І.
Костенко Т.М.
при секретарі: Сватенко Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 19 вересня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю «Біна ЛТД» про стягнення коштів ,-
12 липня 2013 року позивач звернувся у суд з позовом в якому, з урахуванням його уточнень, на підставі статей 526, 530, 548, 549, 635 ЦК України ,просив поновити строк на звернення до суду з позовом та стягнути з відповідача 80 000 грн. коштів, передбачених, пунктом 7.2. попереднього договору купівлі-продажу від 16 лютого 2012 року.
Свої вимоги обґрунтовував тим, що16 лютого 2012 року між ним та відповідачем був укладений нотаріально посвідчений попередній договір , відповідно до умов якого сторони зобов»ячались в майбутньому в строк до 01 липня 2012 року укласти та належним чином оформити договір купівлі -продажу на нерухоме майно-нежитлову будівлю або об»єкт незавершеного будівництва, який знаходиться на земельній ділянці площею 0, 8 га за адресою : АДРЕСА_1 , посвідчити його нотаріально на умовах і в порядку передбачених попереднім договором.
Позивач зазначає, що відповідно до пункту 2.2. умов вказаного договору він сплатив відповідачу в якості завдатку в рахунок сплати вартості майна грошову суму в розмірі 80 000 грн. як гарантію про дійсний намір укласти основний договір купівлі-продажу.
Позивач також зазначає, що пунктом 7.2. умов попереднього договору було передбачено, що у випадку відмови ( ухилення) відповідача від підписання договору купівлі-продажу , або порушення та (або) не виконання відповідачем його умов, а також обов»язків по укладанню 01 липня 2012 року договору купівлі-продажу, він має право вимагати від відповідача негайного повернення грошових коштів, які ним були сплачені та відповідач негайно повернути таку суму і додатково сплачує 100 % від суми завдатку, що сплачено у відповідності до пункту 2.2. умов зазначеного договору.
Як на підставу стягнення з відповідача 80 000 грн., передбачених пунктом 7.2. умов попереднього договору, позивач зазначає на те, що відповідачем в порушення умов попереднього договору не було виконано покладених на нього розділом 5 договору та 19 липня 2012 року повернув йому 80 000 грн. завдатку але додаткову суму в розмірі 100% від суми завдатку відповідачем сплачено не було.
В судовому засіданні суду першої інстанції представник позивача підтримав вказані имоги позивача з зазначених підстав та просив їх задовольнити.
Відповідач, в особі свого представника в судовому засіданні суду першої інстанції позовні вимоги позивача не визнав. Визнаючи факт укладання зазначеного договору, та повернення позивачу 80 000 грн. грошових коштів, які передавались відповідачу на забезпечення укладання договору купівлі-продажу зазначеного вище нерухомого майна, свої заперечення обґрунтовував тим, що строк дії попереднього договору у відповідності до ч.3 ст. 635 ЦК України припинився 01 липня 2012 року , оскільки основний договір купівлі-продажу не був укладеним та сторони не направляли пропозицій про його укладання. Представник відповідача заперечуючи проти позовних вимог позивача зазначав на те, що зазначена в попередньому договорі грошова сума не є завдатком у розумінні ч.1 ст. 570 ЦК України , а також надав суду заяву про застосування до вимог позивача строку позовної давності щодо вимог про стягнення неустойки,штрафу, пені.
Рішенням Жовтневого районного суду м.Харкова від 19 вересня 2013 року в задоволенні позовних вимог позивачу відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач просить скасувати вказане рішення суду та ухвалити нове рішення яким задовольнити його позовні вимоги та покласти судові витрати на відповідача.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовує невідповідністю висновків суду обставинам справи та наявним у справі доказам .
Апелянт зазначає, що суд першої інстанції вірно встановивши обставини справи, невірно надав оцінку наявним у справі доказам , зазначивши, що ним не надано доказів порушення відповідачем умов попереднього договору та вважає,що відсутність підписаного між ним та відповідачем договору купівлі-продажу зазначеного нерухомого майна та документів, які необхідні для його укладання підтверджують його доводи щодо ухилення відповідача на укладення основного договору. Апелянт також зазначає, що кошти в розмірі 80 000 грн., які він вимагає від відповідача у відповідності до вимог ст. 549 ЦК України, є штрафом.
В запереченнях на апеляційну скаргу, представник відповідача, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції та безпідставність доводів апеляційної скарги, просить рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з"явились, перевіривши матеріали справи , доводи апеляційної скарги та заперечень на апеляційну скаргу, судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи позивачу в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з їх безпідставності.
При цьому судом першої інстанції встановлено , підтверджено наявними у справі доказами та цей факт сторонами не заперечується. що 16 лютого 2012 року між позивачем у справі ОСОБА_3 та відповідачем у справі товариством з обмеженою відповідальність «Біна ЛТД» ( далі ТОВ «Біна ЛТД» ) було укладено попередній договір, відповідно до умов якого - сторони зобов'язались в майбутньому, в строк до 01 липня 2012р., укласти та належним чином оформити договір купівлі-продажу на нерухоме майно - нежитлову будівлю або об'єкт незавершеного будівництва, якій знаходиться на земельній ділянці площею 0,8 га за адресою: АДРЕСА_1 ( а.с.37-42).
Відповідно до пункту 2.2. умов вказаного договору, сторони погодили, що в дату підписання даного договору позивач сплатив відповідачу в якості завдатку ( в рахунок сплати вартості майна) грошову суму в розмірі 80 000 грн. 00 коп., як гарантію позивача про дійсний намір укласти основний договір купівля - продажу.
В пункті 2.3 зазначено про те, що сторони прийшли до згоди про те, що сплачена позивачем грошова сума у відповідності до пункту 2.2. даного договору зараховується в рахунок сплати вартості майна.
В пункті 7.1 зазначеного договору встановлено, що сторони прийшли до згоди, що у випадку відмови(ухилення) відповідача від підписання основного договору купівлі-продажу, порушення та/або не виконання відповідачем умов даного попереднього договору, а також обов»язків по укладенню до 01 липня 2012 року Основного договору купівлі-продажу ,позивач має право вимагати укладення Основного договору купівлі-продажу.
Згідно до пункту 7.1.1 вказаного договору, сторони прийшли до згоди, що у випадку відмови/ухилення відповідача від підписання основного договору купівлі-продажу, або порушення таабо не виконання відповідачем умов даного попереднього договору, а також обов»язків по укладенню до 01 липня 2012 року Основного договору купівлі-продажу, позивач має право вимагати від відповідача негайного повернення грошових коштів, які були сплачені позивачем (п.2.2. Попереднього договору) а відповідач негайно повертає таку суму та додатково сплачує 100% від суми завдатку, що сплачується у відповідності до п.2.2. Попереднього договору.
Відповідно до ч. І ст. 635 ЦК України, попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.
В ч. 1 ст. 570 ЦК України встановлено, що завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, в підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання.
Таким чином, за змістом вказані норми матеріального права свідчать про те, що одним із критеріїв відмінності завдатку від авансу є забезпечення завдатком дійсного, тобто вже укладеного договору.
В до ч.З ст. 635 ЦК України зазначено, що зобов'язання встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення.
Судом першої інстанції також встановлено та цей факт сторонами не заперечується, що на передбачену попереднім договором дату укладення Основного договору, тобто на 01 липня 2012 року , жодних пропозицій про його укладення ні від позивача , ні від відповідача не надходило, що свідчить про припинення передбачених попереднім договором зобов»язань та 19 липня 2012 року відповідачем була провернута грошова сума отримана від позивача за попереднім договором, про що свідчить нотаріально посвідчена заява відповідача від 19 липня 2012 року .
В ч. 2 ст. 570 зазначено, якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.
Оскільки сторонами було укладено саме попередній договір, зобов»язання по якому були припинені, а п. 7.1.1 умов попереднього договору було передбачено сплату відповідачем 100% суми завдатку, що була сплачена позивачем відповідно до п.2.2. його умов, а не штрафу, як на це зазначає позивач, то суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про те, що сплачені позивачем 80 000 грн. є авансом, які були йому повернуті відповідачем та відсутності підстав для стягнення з відповідача на корись позивача подвійної суми завдатку.
Доводи, викладені позивачем в апеляційній скарзі вказаних висновків суду не спростовують та не дають підстав для скасування чи зміни ухваленого у справі рішення.
З огляду на наведене судова колегія приходить до висновку про залишення рішення суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст.ст. 303, 308, 315, 317, 319, 218 ЦПК України, судова колегія ,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 19 вересня 2013 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий, суддя:
Cудді :