09 квітня 2009 р.
№ 7/195
Вищий господарський суд України в складі колегії
суддів:
Грейц К.В. -головуючого,
Бакуліної С.В.,
Глос О.І.,
розглянувши касаційну скаргу
ТОВ "Ровеньківське спеціалізоване ремонтно-транспортне підприємство"
на ухвалу
від 26.01.2009
за скаргою на дії державної виконавчої служби
у справі господарського суду Луганської області № 7/195
за позовом
ТОВ "Ровеньківське спеціалізоване ремонтно-транспортне підприємство"
до
Державного підприємства "Ровенькиантрацит"
про
про стягнення 169996,97 грн.
суб'єкт оскарження
Відділ Державної виконавчої служби Ровеньківського міського управління юстиції
за участю представників
- позивача
- відповідача
не з'явились
Шамкій В.М.
Рішенням господарського суду Луганської області від 17.11.2008 у справі за № 7/195 (суддя Калашник Т.Л.) позов задоволено, з відповідача на користь позивача стягнуто 168840,73 грн. інфляційних нарахувань, 17808,18 грн. 3 % річних, 1866,49 грн. витрат по держмиту, 111,29 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
На виконання зазначеного рішення видано наказ від 30.11.2008, щодо якого постановою від 24.12.2008 Відділом Державної виконавчої служби Ровеньківського міського управління юстиції відкрите виконавче провадження.
13.01.2009 ТОВ "Ровеньківське спеціалізоване ремонтно-транспортне підприємство" звернулося до суду зі скаргою на неправомірні дії ВДВС Ровеньківського МУЮ, який постановою від 31.12.2008 зупинив виконавче провадження на підставі п. 15 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження".
Ухвалою господарського суду Луганської області від 26.01.2009 (суддя Калашник Т.Л.) скарга позивача на дії органу державної виконавчої служби залишена без задоволення.
ТОВ "Ровеньківське спеціалізоване ремонтно-транспортне підприємство", не погоджуючись з ухвалою господарського суду від 26.01.2009, в поданій касаційній скарзі просить її скасувати, прийнявши нове рішення про задоволення його скарги на неправомірні дії ВДВС Ровеньківського МУЮ, посилаючись на те, що зупинення виконавчого провадження на невиправдано довгий строк є порушенням положень статті 124 Конституції України і права позивача на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, гарантованого ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Крім того, свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що місцевий господарський суд не дав належної оцінки тому факту, що згідно з положеннями ст. 2 Закону України від 23.06.2005 № 2711 "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" (далі -Закон № 2711) дія Закону поширюється на підприємства паливно-енергетичного комплексу, та інших учасників розрахунків, які мають або перед якими є заборгованість, що виникла внаслідок неповних розрахунків за енергоносії. Оскільки заборгованість відповідача перед позивачем виникла не за енергоносії, а за виконані роботи, то дія зазначеного закону не поширюється на правовідносини, що склалися між позивачем та відповідачем, отже, зупинення виконавчого провадження відносно ДП "Ровенькиантрацит" є безпідставним.
Представник скаржника своїм процесуальним правом на участь в судовому засіданні касаційної інстанції не скористався.
Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представника відповідача, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального і процесуального законодавства, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач у скарзі на дії органу державної виконавчої служби, поданою в порядку ст. 1212 ГПК України, вимагав її задовольнити та визнати незаконними дії ВДВС Ровеньківського МУЮ щодо зупинення виконавчого провадження з виконання наказу № 7/195 від 30.11.2008 про стягнення заборгованості з ДП "Ровенькиантрацит" на користь ТОВ "Ровеньківське спеціалізоване ремонтно-транспортне підприємство", скасувати постанову ВДВС Ровеньківського МУЮ про зупинення виконавчого провадження від 31.12.2008, зобов'язати ВДВС Ровеньківського МУЮ поновити виконавче провадження з примусового виконання наказу господарського суду Луганської області № 7/195 від 30.11.2008.
Місцевим господарським судом під час розгляду скарги на дії ДВС встановлено, що 24.12.2008 ВДВС Ровеньківського МУЮ відкрите виконавче провадження по виконанню наказу суду № 7/195 від 30.11.2008, яке на підставі статті 49 Закону України "Про виконавче провадження" приєднане до зведеного виконавчого провадження щодо боржника ДП "Ровенькиантрацит" та зупинене 31.12.2008 в зв'язку з внесенням цього підприємства до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу", що підтверджується випискою з Реєстру, наданою адміністратором реєстру -Розрахунковим центром ДП "Енергоринок".
Відмовляючи в задоволенні скарги, місцевий господарський суд дійшов висновку про її безпідставність, з чим погоджується колегія суддів касаційної інстанції.
Як правильно зазначив господарський суд першої інстанції, Закон України "Про виконавче провадження" є спеціальним законом, який визначає умови і порядок виконання рішень судів, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.
Стаття 34 названого Закону містить перелік обставин, за наявності яких зупинення виконавчого провадження є обов'язковим.
Відповідно до пункту 15 частини 1 цієї статті, виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у випадку внесення підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".
Згідно з абзацом п'ятим частини другої статті 36 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції Закону України від 23.06.2005 № 2711) у випадках, передбачених пунктом 15 статті 34 цього Закону, виконавче провадження зупиняється до закінчення терміну дії процедури погашення заборгованості підприємствами паливно-енергетичного комплексу, визначеного Законом України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".
Відповідно до частини 6 пункту 3.7 статті 3 Закону України № 2711 на строк участі підприємства паливно-енергетичного комплексу у процедурі погашення заборгованості підлягають зупиненню виконавчі провадження та заходи примусового виконання рішень щодо цього підприємства, що підлягають виконанню в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Відповідно до пункту 3.4 статті 3 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" (в редакції Закону України від 16.12.2008 року № 670) процедура погашення заборгованості підприємствами паливно-енергетичного комплексу продовжено 01.01.2011. Отже, лише після усунення обставин, які стали підставою для зупинення виконавчого провадження, виконавче провадження підлягає поновленню за власною ініціативою державного виконавця або заявою стягувача, як це передбачено частиною п'ятою статті 36 Закону України "Про виконавче провадження".
Таким чином, Закон України "Про виконавче провадження" не ставить запровадження зупинення виконавчого провадження в залежність від характеру заборгованості, строку та підстав її виникнення, оскільки положення імперативної норми п. 15 ч. 1 ст. 34 цього Закону не пов'язують факт включення підприємств паливно-енергетичного комплексу в Реєстр підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно Закону України № 2711, з моментом та підставами виникнення боргу цього підприємства, стягнення якого відбувається в період, протягом якого підприємство перебуває в даному Реєстрі.
Також, колегія суддів зазначає, що статтею 44 Закону України "Про виконавче провадження" встановлена черговість задоволення вимог стягувачів. Частиною сьомою зазначеної статті передбачено, що вимоги стягувачів кожної наступної черги задовольняються після повного задоволення вимог стягувачів попередньої черги; у разі недостатності стягненої суми для повного задоволення усіх вимог однієї черги ці вимоги задовольняються пропорційно належній кожному стягувачеві сумі.
Отже, вимагаючи у своїй скарзі поновити виконавче провадження щодо стягнення на його користь, позивач не врахував, що зупиненню підлягає зведене виконавче провадження про стягнення з ДП "Ровенькиантрацит" грошових сум на користь різних стягувачів, а тому безпідставне поновлення виконавчого провадження щодо окремого стягувача в межах зведеного виконавчого провадження тягне за собою порушення черговості задоволення вимог стягувачів та принципу пропорційного задоволення вимог стягувачів однієї черги, встановлених законом.
Посилання скаржника на положення ст. 2 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу", відповідно до якої цей Закон регулює відносини, пов'язані з проведенням комплексу заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу і дія цього Закону поширюється на підприємства паливно-енергетичного комплексу, а також інших учасників розрахунків, які мають або перед якими є заборгованість, що виникла внаслідок неповних розрахунків за енергоносії, колегія суддів вважає хибною, адже, скаржником не взято до уваги, що положення даної статті стосуються лише підстав включення підприємств паливно-енергетич ного комплексу до Реєстру підприємств паливно-енерге тичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетич ного комплексу", отже, протягом перебування в Реєстрі будь-які стягнення за виконавчими документами щодо цього підприємства зупиняються.
При цьому, принцип обов'язковості виконання судового рішення, встановлений статтею 124 Конституції України, а також право стягувача на виконання судового рішення упродовж розумного строку, гарантоване ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не можуть вважатись порушеними внаслідок зупинення виконавчого провадження, обов'язковість якого встановлена імперативною нормою закону, тобто, не залежить від дій чи бездіяльності державного виконавця.
Оскільки позивач не спростував наявність обставини, яка зумовлювала обов'язкове зупинення виконавчого провадження на підставі пункту 15 частини першої статті 34 Закону України "Про виконавче провадження", його скарга на дії державної виконавчої служби не може бути задоволена.
Наведене свідчить, що під час прийняття ухвали у справі місцевий господарський суд не припустився порушення або неправильного застосування норм чинного матеріального та процесуального законодавства, а, отже, підстави для її скасування або зміни відсутні.
Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Ухвалу господарського суду Луганської області від 26.01.2009 у справі №7/195 залишити без змін.
Касаційну скаргу ТОВ "Ровеньківське спеціалізоване ремонтно-транспортне підприємство" залишити без задоволення.
Головуючий суддя К.В.Грейц
Судді С.В.Бакуліна
О.І.Глос