Справа № 520/13110/13-ц
Провадження № 2/520/5796/13
08.11.2013 року
Київський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого - судді Куриленко О.М.
за участю секретаря - Баранової Ю.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом Одеської міської ради до ОСОБА_1, третя особа Київська районна адміністрація Одеської міської ради про приведення об'єкту до попереднього стану,
01.10.2013 року позивач звернувся з позовом до суду та просив ухвалити рішення, яким зобов'язати ОСОБА_1 власними силами і за рахунок власних коштів привести до попереднього стану реконструйований садовий будинок шляхом знесення двоповерхової прибудови під літерами А1 - 19,2 кв.м. (перший поверх); А1 - 20,2 кв.м. (другий поверх); та Е (гаражу) -23,5 кв.м.; та Б (сауни) - 55,3 кв.м., відповідно до технічної документації будинку № 7 по вул. Теплій (Сонячній) у м. Одесі; стягнути з відповідача судові витрати на користь Одеської міської ради.
В обгрунтування свого позову ОМР посилається на те, що Київською районною адміністрацією Одеської міської ради було повідомлено Одеську міську раду про те, що ОСОБА_1 самовільно, без відповідної дозвільної документації, провів роботи з реконструкції садового будинку та будівництва господарських споруд загальною площею 118,2 кв.м., а саме: двоповерхова прибудова А1 - 19,2 кв.м. (перший поверх); А1 - 20,2 кв.м. (другий поверх); та Е (гаражу) -23,5 кв.м.; та Б (сауни) - 55,3 кв.м. по вул. Тепла (Сонячна), 7 Д/К Чорноморка в м. Одесі.
Позивач вказує на те, що ОСОБА_1 проведені роботи з реконструкції садового будинку та будівництва господарських споруд без дозвільної документації, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду сповіщені належним чином у порядку ст.74, 76, 77 ЦПК України.
Представник позивача ОМР у судовому засіданні позов підтримала в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позові.
Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні позов не визнав, надав суду Декларацію про готовність об'єкта до експлуатації, яка зареєстрована в Інспекції ДАБК в Одеській області 26.09.2013 року за № ОД182132681037.
Представник третьої особи КРА ОМР у судовому засіданні позов підтримала, просила його задовольнити в повному обсязі.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги позову не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
У судовому засіданні встановлено, що Київською районною адміністрацією Одеської міської ради листом від 31.07.2013 року було повідомлено Одеську міську раду про те, що ОСОБА_1 самовільно без відповідної дозвільної документації провів роботи з реконструкції садового будинку та будівництва господарських споруд загальною площею 118,2 кв.м., а саме: двоповерхова прибудова А1 - 19,2 кв.м. (перший поверх); А1 - 20,2 кв.м. (другий поверх); та Е (гаражу) -23,5 кв.м.; та Б (сауни) - 55,3 кв.м. по вул. Тепла (Сонячна), 7 Д/К Чорноморка в м. Одесі.
Відділом благоустрію території Київської районної адміністрації за даним питанням проведено обстеження, про що 22.07.2013 року складено відповідний акт.
Як вбачається з вказаного листа Київської РА ОМР, проектна документація на будівництво (реконструкцію), декларація (повідомлення), зареєстрована в ДАБК в Одеській області ОСОБА_1 надана не була, у зв'язку з чим відповідачеві надано припис щодо надання правовстановчої та проектно-правової документації щодо реконструкції вказаного садового будинку та господарських споруд.
Однак, жодних доказів вручення зазначеного припису відповідачеві представником позивача суду надано не було.
Відповідно до ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля споруда інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для зазначеного будівництва.
Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України право власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, не залежно від волі інших осіб.
Згідно п. 20 Постанови №6 Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами ст. 376 ЦК України» вирішуючи справи про самочинне будівництво (нове будівництво, реконструкцію зі зміною площі та зайняттям земельної ділянки, прибудови, надбудови) об'єкта нерухомості, здійснене у разі відмови у видачі документів, які надають право виконувати будівельні роботи (повідомлення про початок будівельних робіт, реєстрація декларації про початок виконання будівельних робіт, видача технічних умов, видача вихідних даних тощо), але з додержанням державних стандартів, норм і правил, місцевих правил забудови населених пунктів і порядку розгляду цих питань, суд має врахувати, що відмова у наданні дозвільних документів може бути оскаржена до суду заінтересованою особою у порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до п. 22 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №6 від 30.03.2012 року про знесення самочинного будівництва є крайньою мірою і можливе лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством України заходи щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності.
Згідно з п. 5 вищезазначеної Постанови розглядаючи зазначені позови відповідно до вимог вказаної норми та положень частини сьомої статті 376 ЦК, суди мають встановлювати, чи було видано особі, яка здійснила самочинне будівництво, припис про усунення порушень, чи можлива перебудова об'єкту та чи відмовляється особа, яка здійснила самочинне будівництво, від такої перебудови.
Пунктом 23 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №6 від 30.03.2012 року передбачено, що у необхідних випадках для з'ясування питань, що виникають при розгляді таких справ і потребують спеціальних знань, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може призначити відповідну експертизу згідно з вимогами ст. 143 ЦПК.
Відсутність відповідної експертизи у разі необхідності її проведення може бути підставою для відмови в позові, при цьому факт відхилення від проекту та порушення будівельних норм і правил має довести особа, яка пред'явила позов про знесення самочинного будівництва (частина сьома статті 376 ЦК, частина перша статті 60 ЦПК).
Згідно з ч. 1 ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Таким чином належним доказом по вимогам ОМР є висновок судової будівельно-технічної експертизи, який суду не надано.
На спростування доводів позивача відповідачем надано Декларацію № ОД 182132681037 від 26.09.2013 року про готовність об'єкта до експлуатації, а саме відносно реконструкції садового будинку літ. «А1» та будівництво, та будівництво гаражу літ. «Е», сауни літ «Б», за адресою: м.Одеса, кооператив «Чорноморка», вул. Тепла, буд. 7.
Суд звертає увагу на те, що Декларація про готовність об'єкта до експлуатації видана Інспекцією ДАБК в Одеській області 26.09.2013 року, а позивач звернувся до суду 01.10.2013 року.
Посилання представників ОМР та КРА ОМР та на те, що Декларація може бути підроблено, а від так є сумніви щодо її дійсності, на думку суду, є безпідставними, необгрунтованими та не підтверджені жодними доказами. Більш того, судове засідання 31.10.2013 року було відкладено за клопотанням представника позивача саме для ознайомлення з наданою декларацією та встановлення її справжності.
Згідно ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог та на підставі доданих доказів.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.
Статтею 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» передбачено, що будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".
Відповідно до ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що замовник має право виконувати будівельні роботи після:
1) направлення замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю (далі - орган державного архітектурно-будівельного контролю) - щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування;
2) реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до I-III категорій складності;
Зазначені у частині першій цієї статті документи, що надають право на виконання будівельних робіт, є чинними до завершення будівництва.
Відповідно до ст. 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» проектна документація на будівництво об'єктів розробляється у, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.
Згідно ст. 9 Закону України «Про та архітектурну діяльність» будівництво об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм правил, місцевих правил.
Відповідно до ст. 23 закону України «Про планування і забудову територій» від 20.04.2000 року № 169-111, будівництво об'єктів містобудування має здійснюватися відповідно до проектної документації.
Таким чином, суд доходить до висновку, про те, що позовні вимоги Одеської міської ради не підлягають задоволенню, оскільки відповідачем надано докази, які підтверджують той факт, що він у встановленому законом порядку реконструював вказану частину будинку, отримавши на це необхідні дозвільні документи, у зв'язку з чим виконане будівництво не може вважатись самочинним.
На підставі викладеного та керуючись Законом України «Про архітектурну діяльність», Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», ст. 376 Цивільного кодексу України, ст.ст. 10, 11, 58, 60, 79, 88, 169, 209, 212-215, 218 ЦПК України, п.п. 5, 22, 23 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №6 від 30.03.2012 року суд -
У задоволенні позовних вимог Одеської міської ради до ОСОБА_1, третя особа Київська районна адміністрація Одеської міської ради про приведення об'єкту до попереднього стану - відмовити у повному обсязі.
Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту оголошення рішення через Київський районний суд м. Одеси.
Суддя Куриленко О. М.