Іменем України
"09" квітня 2009 р.
справа № 5020-2/222
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Авто-Люкс”
(99011, м.Севастополь, вул.Пожарова, 6)
до: Фонд комунального майна Севастопольської міської ради
(99011, м.Севастополь, вул.Леніна, 3)
(99011, м.Севастополь, вул.Луначарського,5)
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:
Севастопольська міська Рада
(99011, м.Севастополь, вул.Леніна, 3)
про визнання права власності
Суддя Шевчук Н.Г.
За участю представників:
позивача - Благовідов В.К., довіреність б/н від 02.01.2009,
відповідача -не з'явився,
третьої особи -не з'явився.
Товариство з обмеженою відповідальністю „Авто-Люкс” (далі -Позивач) звернувся до суду з позовною заявою до Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради (далі -Відповідач), в якій з урахуванням уточнення від 09.04.2009 просить визнати за ним право власності на об'єкт нерухомості -демонстраційні майданчики №1, №2 для виставки та продажу автомобілів, які складаються в цілому з: будівлі сторожки -літер „А”, площею 9,5 кв.м., з ганком, огорож №№ 1-4, 6-7, 3а, №ІІ-1-№ІІ-3, інших споруд -5, мощень -І, ІІ, які розташовані за адресою: м.Севастополь, вул.Пожарова, № 1-А.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач відмовив товариству з обмеженою відповідальністю „Авто-Люкс” в оформленні права власності позивача на спірний об'єкт та видачі відповідного свідоцтва.
Відповідач у судове засідання не з'явився, до його початку надав клопотання (вх. № 3736), в якому просив розглянути позов без участі його представника та ухвалити рішення на розсуд суду відповідно до вимог чинного законодавства.
Третя особа явку свого уповноваженого представника в судове засідання не забезпечила, письмову думку щодо предмета спору з відповідним обґрунтуванням не надала.
Суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами за правилами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані докази, суд -
Відповідно до рішення Севастопольської міської Ради № 1265 від 02.07.2003 позивачу надана в оренду земельна ділянка загальною площею 0,1225 га, розташована в Ленінському районі міста Севастополя по вул.Пожарова в районі міського цирку, для будівництва та обслуговування демонстраційного майданчику автомобілів.
На виконання вказаного рішення 07.10.2003 між Севастопольською міською Радою (орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю „Авто-Люкс” (орендар) укладений договір оренди землі б/н (далі -Договір) (а.с. 9-13).
Строк дії договору визначений сторонами до 01.07.2008 (пункт 1.5 Договору).
На даній земельній ділянці позивачем здійснено будівництво демонстраційного майданчику автомобілів.
Робочий проект будівництва погоджений з Управлінням містобудування і архітектури Севастопольської міської державної адміністрації (висновок № с-2/06 від 11.01.2006) (а.с. 17-18).
Об'єкт будівництва введено в експлуатацію згідно з Актом державної приймальної комісії від 29.02.2008 (а.с.29-32), затвердженим розпорядженням Гагарінської районної державної адміністрації м. Севастополя від 07.03.2008 № 209-р.
Демонстраційним майданчикам для виставки-продажу автомобілів №1 та №2 привласнена адреса: м.Севастополь, вул.Пожароав, 1-А (а.с.34).
З метою оформлення права власності на закінчений реконструкцією об'єкт позивач звернувся до Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради з відповідною заявою (а.с.35).
Втім, відповідач відмовив позивачу в оформленні відповідних документів, про що свідчить лист Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради від 16.03.2009 № 765 (а.с.36).
Зазначене стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.
Суд вважає позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю „Авто-Люкс” такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно з пунктом 1 статті 181 Цивільного кодексу України, статтею 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці (будівля, споруда тощо), переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
Відповідно до статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
З наданих документів вбачається, що позивач на земельній ділянці, відведеній йому для будівництва та обслуговування демонстраційного майданчику автомобілів, за рахунок власних коштів здійснив будівництво об'єкта нерухомості: демонстраційних майданчиків №1, №2 для виставки та продажу автомобілів, які складаються в цілому з: будівлі сторожки -літер „А”, площею 9,5 кв.м., з ганком, огорож №№ 1-4, 6-7, 3а, №ІІ-1-№ІІ-3, інших споруд - 5, мощень -І, ІІ, які розташовані за адресою: м.Севастополь, вул.Пожарова, № 1-А.
Відповідно до Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухомість, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 № 7/5, передбачена обов'язкова реєстрація прав власності на нерухоме майно фізичних та юридичних осіб шляхом внесення відповідного запису до реєстру прав власності на нерухоме майно (п. п. 1.4, 1.5. Положення).
Згідно з пунктом 1.6 зазначеного Положення реєстрації підлягають права власності тільки на об'єкти нерухомого майна, будівництво яких закінчено та які прийняті в експлуатацію у встановленому порядку, за наявності матеріалів технічної інвентаризації, підготовлених тим БТІ, яке проводить реєстрацію права власності на ці об'єкти.
За приписами підпункту "а" пункту 6.1 даного Положення оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна провадиться з видачею свідоцтва про право власності, зокрема місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування фізичним особам та юридичним особам на новозбудовані, перебудовані або реконструйовані об'єкти нерухомого майна за наявності акта про право власності на землю або рішення про відведення земельної ділянки для цієї мети та за наявності акта комісії про прийняття об'єкта і введення його в експлуатацію.
Аналіз змісту інформаційного листа Вищого арбітражного суду України від 31.01.2001 № 01-8/98 "Про деякі приписи законодавства, яке регулює питання, пов'язані із здійсненням права власності та його захистом" (з наступними змінами і доповненнями) дає підстави вважати, що основним критерієм законності володіння майном є джерело фінансування.
Наявними у справі доказами підтверджується, що будівництво спірного об'єкта здійснювалося за рахунок власних коштів позивача.
Відповідно до статті 331 Цивільного кодексу України, право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Будь-яких доказів, які б свідчили про наявність прав на спірний об'єкт інших осіб, в матеріалах справи немає. За таких обставин суд дійшов висновку, що спірне майно створено позивачем, що є безумовною підставою для виникнення у нього права власності на це майно.
Згідно з частиною 2 статті 331 Цивільного кодексу України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" відповідна державна реєстрація -офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень.
Згідно зі статтею 392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, зокрема, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.
Судом встановлено та підтверджується наявними у справі доказами, що право власності позивача не визнається відповідачем і виражається це в ухиленні останнього від оформлення свідоцтва про право власності товариству з обмеженою відповідальністю „Авто-Люкс” на спірний об'єкт нерухомості.
Відповідно до статті 41 Конституції України право приватної власності є непорушним. Держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання (стаття 13 Конституції України).
Згідно зі статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
За таких обставин суд вважає позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю „Авто-Люкс” такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 49, 82, 84-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити в повному обсязі.
2. Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю „Авто-Люкс” (99011, м.Севастополь, вул.Пожарова, 6, код ЄДРПОУ 25149921, р/р 26150000207729 у СФ ЗАТ КБ „ПриватБанк”, МФО 324935) право власності на об'єкт нерухомості -демонстраційні майданчики №1, №2 для виставки та продажу автомобілів, які складаються в цілому з: будівлі сторожки -літер „А”, площею 9,5 кв.м., з ганком; огорож №№ 1-4, 6-7, 3а, №ІІ-1-№ІІ-3, інших споруд - 5, мощень -І, ІІ, які розташовані за адресою: м.Севастополь, вул.Пожарова, № 1-А.
Суддя Н.Г.Шевчук
Рішення оформлено відповідно
до вимог ст. 84 Господарського
процесуального кодексу України
і підписано 13.04.2009.
Розсилка:
1. ТОВ „Авто-Люкс”
(99011, м.Севастополь, вул.Пожарова, 6)
2. Фонд комунального майна Севастопольської міської ради
(99011, м.Севастополь, вул.Леніна, 3)
(99011, м.Севастополь, вул.Луначарського,5)
3. Севастопольська міська Рада
(99011, м.Севастополь, вул.Леніна, 3)
4. Справа