83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
16.04.09 р. Справа № 14/67
за позовом Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу”, ЄДРПОУ 00191678, м.Донецьк в особі відокремленого підрозділу
Донецького регіонального виробничого управління, ЄДРПОУ 35397790,
м.Донецьк
до відповідача Орендного підприємства „Шахта ім.А.Ф.Засядька”, ЄДРПОУ 00174846,
м.Донецьк
про стягнення 398331 грн. 57 коп.
Суддя Левшина Г.В.
Представники:
від позивача: не з'явився
від відповідача: Єфімова Ю.Ю.-юрисконсульт
В засіданні суду брали участь:
Згідно із ст.77 ГПК України в засіданні суду оголошувалась
перерва з 16.04. о 10.30 год. по 13.30 год. 16.04.2009р.
Комунальне підприємство „Компанія „Вода Донбасу”, м.Донецьк в особі відокремленого підрозділу Донецького регіонального виробничого управління, м.Донецьк, позивач, звернувся до господарського суду з позовною заявою до відповідача, Орендне підприємство „Шахта ім.А.Ф.Засядька”, м.Донецьк, про стягнення заборгованості в сумі 398331,57 грн., у тому числі основний борг в сумі 289152,00 грн., пеня в сумі 33099,81 грн., інфляція в сумі 66644,69 грн. та три проценти річних в сумі 9435,07 грн.
В обгрунтування своїх вимог позивач посилається на договір №82/1210 від 07.12.2007р., акт про кількість поданої води від 27.12.2007р., платіжну вимогу-доручення №001/265 від 29.12.2007р., розрахунок суми позову.
Відповідач надав відзив на позовну заяву від 09.04.2009р., в якому визнав позовні вимоги частково в сумі основного боргу у розмірі 289152,00 грн. Проти вимог про стягнення пені відповідач заперечує, посилаючись на пропущення позивачем встановленого строку позовної давності. Одночасно, позовні вимоги про стягнення інфляції та трьох процентів річних відповідачем не визнані з посилання на відсутність його вини у невиконанні зобов'язань перед позивачем.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, господарський суд встановив:
07.12.2007р. між сторонами був підписаний договір №82/1210 на послуги водопостачання, згідно з умовами якого позивач прийняв на себе зобо'язання в із закріплених державою за підприємством водних об'єктів, здійснювати забір технічної води та постачати її відповідачу для ліквідації аварії, а відповідач зобов'язався приймати послуги та проводити їх оплату за діючим тарифом в строки, передбачені договором.
Як встановлено судом, позивачем згідно з актом про кількість поданої води від 27.12.2007р. у грудні 2007р. було подано відповідачу технічної води з каналу „Северський Донець - Донбас” та скинуто до річки Кальміус через пруд „Залізничний” 51 тис. куб. м. води.
Факт надання позивачем вказаних послуг на суму 289152,00 грн. з боку відповідача підтверджено.
Згідно вимог ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.
За приписом ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до п.4.3 договору №82/1210 від 07.12.2007р. сторонами було узгоджено, що відповідач здійснює оплату послуг водоспоживання після підписання акту про кількість поданої води, на розрахунковий рахунок позивача на підставі рахунку позивача протягом 2 календарних днів з моменту підписання акту.
З урахуванням викладеного, виходячи з того, що акт про кількість поданої води підписаний сторонами 27.12.2007р., судом встановлено, що відповідач мав сплатити заборгованість позивачу в строк до 29.12.2007р.
За висновками суду, свої зобов'язання щодо своєчасної та повної сплати позивачу грошових коштів в сумі 289152,00 грн. всупереч ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України відповідач не виконав.
Відповідач надав відзив на позовну заяву від 09.04.2009р., в якому визнав позовні вимоги про стягнення основного боргу в сумі 289152,00 грн.
Згідно до ч.5 ст.78 Господарського процесуального кодексу України в разі визнання відповідачем позовних вимог господарський суд приймає рішення про задоволення позову.
За таких обставин, враховуючи, що дії відповідача щодо визнання позову в частині вимог про стягнення основного боргу не суперечать законодавству та не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, виходячи з того, що позов в цій частині доведений позивачем та обгрунтований матеріалами справи, вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в сумі 289152,00 грн. підлягають задоволенню.
Крім суми основного боргу позивачем згідно ст.625 Цивільного кодексу України за період з 01.01.2008р. по 01.02.2009р. нараховано та пред'явлено до стягнення три проценти річних в сумі 9435,07 грн. та інфляцію в сумі 66644,69 грн. за жовтень 2008р.-лютий 2009р.
Відповідач у відзиві на позовну заяву від 09.04.2009р. проти цих позовних вимог заперечує, посилаючись на ті обставини, що до теперішнього часу йому не було виділено бюджетних коштів для оплати послуг, які були надані позивачем.
Вказані посилання судом до уваги не приймаються, враховуючи, що відсутність коштів ніяким чином не звільняє відповідача від застосування відповідальності за несвоєчасне виконання зобов'язання.
Зокрема, відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
В пункті 4.3 договору №82/1210 від 07.12.2007р. встановлений обов'язок відповідача здійснювати оплату послуг водоспоживання після підписання акту про кількість поданої води.
Одночасно, згідно з вказаним пунктом договору визначено, що джерелом фінансування за послуги водопостачання є бюджетні кошти, виділені з резервного фонду для ліквідації аварії.
Таким чином, за висновками суду, за умовами укладеного між сторонами договору сплата відповідачем заборгованості обумовлена виключно підписанням сторонами акту про кількість поданої води та ніяким чином не ставиться в залежність від надходження коштів з бюджету.
За таких обставин, враховуючи, що розрахунок трьох процентів річних та інфляції є арифметично вірним, таким, що відповідає фактичним обставинам та матеріалам справи, вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача трьох процентів річних в сумі 9435,07 грн. та інфляції в сумі 66644,69 грн. підлягають задоволенню.
Позивачем згідно п.5.1 договору №82/1210 від 07.12.2007р. за період з 01.03.2008р. по 31.08.2008р. також заявлені вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 33099,81 грн.
Відповідач проти вказаних позовних вимог заперечує, посилаючись на пропущення позивачем встановленого строку позовної давності.
За вимогами п.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Як встановлено вище, відповідач мав сплатити заборгованість позивачу в строк до 29.12.2007р.
Таким чином, згідно з вимогами п.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування пені позивач мав право провести з 30.12.2007р. по 30.06.2007р.
За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача пені в сумі 33099,81 грн. за період з 01.03.2008р. по 31.08.2008р. є неправомірними та підлягають залишенню без задоволення.
При цьому, враховуючи відсутність у позивача права нараховувати пеню після закінчення шестимісячного терміну від дня, коли зобов'язання мало бути виконане, твердження відповідача щодо пропущення позивачем строків позовної давності по вимогах про стягнення пені за період з 01.03.2008р. по 31.08.2008р. суд до уваги не приймає.
Судові витрати підлягають розподілу між сторонами пропорційно задоволеним вимогам.
Усне клопотання Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу”, м.Донецьк в особі відокремленого підрозділу Донецького регіонального виробничого управління, м.Донецьк про відкладення розгляду справи, яке було заявлене в судовому засіданні 16.04.2009р., судом залишено без задоволення як безпідставне, враховуючи, що у позивача було достатньо часу з моменту останнього судового засідання для перевірки правильності нарахування суми пені з урахуванням вимог п.6 ст.232 Господарського кодексу України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.43, 49, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
Позовні вимоги Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу”, м.Донецьк в особі відокремленого підрозділу Донецького регіонального виробничого управління, м.Донецьк до Орендного підприємства „Шахта ім.А.Ф.Засядька”, м.Донецьк задовольнити частково.
Стягнути з Орендного підприємства „Шахта ім.А.Ф.Засядька”, м.Донецьк на користь Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу”, м.Донецьк в особі відокремленого підрозділу Донецького регіонального виробничого управління, м.Донецьк основний борг в сумі 289152,00 грн., інфляцію в сумі 66644,69 грн. та три проценти річних в сумі 9435,07 грн., всього заборгованість в сумі 365231 грн. 76 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 3652 грн. 70 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 108 грн. 21 коп.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В задоволенні решти позовних вимог Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу”, м.Донецьк в особі відокремленого підрозділу Донецького регіонального виробничого управління, м.Донецьк до Орендного підприємства „Шахта ім.А.Ф.Засядька”, м.Донецьк відмовити.
В судовому засіданні 16.04.2009р. оголошено повний текст рішення.
Суддя