18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 45-24-38, inbox@ck.arbitr.gov.ua
07 листопада 2013 року Справа № 925/1630/13
Господарський суд Черкаської області в складі головуючого - судді Довганя К.І., при секретарі Олексенко Т.В. за участю представників сторін: позивача - Марченко А.М. за довіреністю, відповідача - не з'явився, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Інтертранспостач" до приватного підприємства „БОНАЗА-ЦЕНТР" про стягнення 7812,50 грн.,-
Заявлено позов про стягнення з відповідача 7812,50 грн. заборгованості за надані послуги по зберіганню нафтопродуктів відповідно умов укладеного між сторонами договору №02/02 від 02.02.2010р..
В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на те, що на виконання укладеного 02.02.2010р. між товариством з обмеженою відповідальністю „Інтертранспостач" (позивач) та приватним підприємством „Боназа - Центр" (відповідач) договору № 02/02 позивач надав відповідачу послуги по зберіганню нафтопродуктів, за які останній повного розрахунку не провів.
До початку судового засідання відповідач подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю направити свого представника для участі в судовому засіданні.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала з підстав, викладених у ньому. Щодо клопотання відповідача, то представник вважала його не обґрунтованим, а тому просила суд розглядати справу без участі представника відповідача.
Оцінивши клопотання суд приходить до висновку, що воно задоволенню не підлягає з наступних підстав.
ГПК України не обмежує представництво сторони у господарському процесі певним колом осіб. Відповідач був належним чином повідомлений про час і місце проведення судового засідання, а тому не був позбавлений можливості направити для участі у судовому засіданні свого представника.
Тому суд вважає можливим розглянути справу за відсутністю відповідача за наявними матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши наявні у справі докази, встановив наступне.
02.02.2010 р. сторонами укладено договір № 02/02 зберігання.
Відповідно п 1.1. договору відповідач зобов'язався зберігати нафтопродукти та іншу продукцію (товар) в асортименті, передане йому Поклажодавцем, і повернути це Майно в цілості на умовах, визначеним цим Договором.
П 2.1. визначено, що асортимент та кількість майна, що передається на зберігання, погоджується сторонами в актах приймання - передачі на кожну окрему товарну партію майна.
Згідно п. 2.2. сторони оцінили майно в гривнях України:
- дизельне паливо - 7250 грн. за 1 тонну;
- бензин А - 76/80 - 8250 грн. за 1 тонну;
- бензин А-92- 8850 грн. за 1 тонну;
- бензин А -95 - 9000 грн. за 1 тонну.
Ціна майна включає ПДВ - 20%.
Відповідно до п. 4.2.2. Поклажодавець зобов'язався щомісячно не пізніше 10 числа місяця наступного за звітним, сплачувати винагороду Зберігачу за виконані роботі (надані послуги) по зберіганню та відпуску майна в розмірі 0.12 грн. за літр прийнятий на зберігання протягом поточного місяця. Підставою для розрахунку є Акт приймання - передачі виконаних робіт (наданих послуг) та рахунок - фактура Зберігача. У суму винагороди за зберігання включаються витрати, пов'язані зі зливом майна в резервуари Зберігача та відвантаження майна зі схову.
У зв'язку із зміною вартості майна, винагороди за виконані роботі, строку дії договору, а також зміною юридичних адрес і реквізитів сторін сторонами до договору зберігання №02/02 від 02.02.2010р. були укладені додаткові угоди №1 від 15.07.2010р., №2 від 31.01.2011р., №3 від 31.01.2012р. та №4 від 08.01.2013р.
На підставі укладеного сторонами договору № 02/02 від 02.02.2010 р. позивач надав відповідачу послуги по зберіганню майна відповідно до підписаних актів здачі - прийому робіт (надання послуг):
- №ІТ -0001726 від 30 вересня 2013 року на суму 795,75 грн. .;
- №ІТ-0001545 від 31 серпня 2013 року на суму 1095,00 грн. ;
- № ІТ-0001335 від 31липня 2013 року на суму 1233,00 грн.;
- №ІТ -0001169 від 30 червня 2013 року на суму 1188,75 грн. ;
- №ІТ-000983 від 31 травня 2013 року на суму 4405,50 грн.;
на загальну суму 8718,00 грн.
Відповідачу відповідно до п. 4.2.2. для проведення розрахунку були надані рахунки - фактура: № №ІТ -0001726 від 30 вересня 2013 року на суму 795,75 грн., №ІТ-0001545 від 31 серпня 2013 року на суму 1095,00 грн., № ІТ-0001335 від 31липня 2013 року на суму 1233,00 грн., №ІТ -0001169 від 30 червня 2013 року на суму 1188,75 грн., №ІТ-000983 від 31 травня 2013 року на суму 4405,50 грн.
Однак відповідач повного розрахунку за надані послуги не провів, сплативши лише 905,50 грн.
Позивачем на адресу відповідача було направлено вимогу №116 від 27.08.2013 року про проведення розрахунку, яку відповідач залишив без відповіді та задоволення.
Сторонами було проведено звірку взаємних розрахунків за період з 31.05.2013р. по 01.10.2013р. за результатами якої складений та підписаний акт. З акту вбачається, що відповідачем визнається заявлена до стягнення сума боргу.
Ст.ст. 173, 174, 181, 193 ГК України, ст.ст. ст.ст. 525, 526, 530, 901,903 ЦК України містять такі положення:
„Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта ( виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Господарські зобов'язання можуть виникати:
- з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладання даного виду договорів.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Оцінивши фактичні обставини справи та приписи наведеного вище законодавства суд приходить до наступних висновків.
Господарські зобов'язання між сторонами виникли з моменту укладення договору № 02/02 від 02.02.2010 р. За своєю правовою природою цей договір є договором про надання послуг. Свої зобов'язання за цим договором позивач виконав належним чином та надав відповідачу послуги по зберіганню нафтопродуктів та іншої продукції на загальну суму 8718,00 грн.
Однак, відповідач в порушення вимог ст.ст. 525, 526, 530, 903 ЦК України свої зобов'язання щодо оплати за надані послуги по зберіганню нафтопродуктів та іншої продукції належним чином не виконав, сплативши лише 905,50 грн. Заборгованість відповідача перед позивачем також підтверджується підписаним сторонами актом звірки за період з 31.05.2013р. по 01.10.2013р.
Таким чином відповідач заборгував позивачу на час розгляду справи 7812,50 грн., які підлягають стягненню з відповідача.
Також з відповідача на користь позивача підлягають до стягнення витрати останнього на оплату судового збору
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49,82-85 ГПК України суд, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з приватного підприємства "Боназа-Центр", вул.. Петровського, 160/4, кв. 28, м. Черкаси, 18020, ідентифікаційний код 34924041 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Інтертранспостач" вул. Громова, 167, м. Черкаси, 18018, ідентифікаційний код 25584924 - 7812,50 грн. боргу, 1720,50 грн. витрат по сплаті судового збору.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено 11.11.2013 р.
Суддя К.І.Довгань