Справа № 653/1002/13-ц
іменем України
"26" червня 2013 р. Генічеський районний суд Херсонської області
В складі головуючого: Крапівіної О.П., при секретарі -Пшеничній В.М. , за участю позивача, представника відповідача ОСОБА_1, розглянувши в відкритому судовому засіданні в м.Генічеську справу за позовом ОСОБА_2 до Генічеської районної державної адміністрації Херсонської області про встановлення юридичного факту, визнання права на земельну частку (пай) ,
Позивач ОСОБА_2 звернулася до суду із позовом до Генічеської районної державної адміністрації про встановлення юридичного факту, що вона була членом КСП «Родина» з 09.09.1987- 01.08.1997 року, визнання права на земельну частку (пай) їз земель колишнього КСП «Родина» Генічеського району Херсонської області.
Пояснює свої вимоги тим, що з 01.07.1979 року працювала в КСП «імені 60 річчя Великої Жовтневої соціалістичної революції , яке в подальшому було перетворено в КСП «Родина» , була членом КСП, 01.08.1997 року виключена з членів КСП , про що є запис у трудовій книжці. Записи в трудовій книжці не відповідають дійсності, так як були зроблені у 2000 році, коли КСП перетворилось у приватне сільськогосподарське підприємство, пояснює , що трудова книжка до 2000 року знаходилась на підприємстві , тому вона не знала, що такі записи не відповідають дійсності. Внаслідок таких помилок вона не отримала земельну частку(пай), яку інші працівники КСП «Родина» отримали. Просить в суді визнати юридичний факт , що вона була членом колективного сільськогосподарського підприємства «Родина» з 09.09.1987 по 01.08.1997 року. Визнати право на земельну частку(пай) як члену КСП «Родина» так як була членом КСП тому має право на отримання земельної частки(паю).
В судовому засіданні позов підтримала, наполягає на задоволенні позову, додала, що така земельна частка (пай) їй дуже необхідна, всі отримали, а вона ні. Причину пропуску строку звернення до суду пояснила, що хворіла.
Представник відповідача ОСОБА_3 в судовому засіданні позов не визнала, пояснила, що такі записи в трудовій книжці позивача не підтверджують її членства в КСП «Родина», так як членом КСП вона не була на момент отримання підприємством державного акта на право колективної власності на землю - тому не має права на отримання паю. Крім того просить застосувати позовну давність , строк якої сплинув. Надала письмові заперечення.
В суді встановлені наступні факти та відповідні ним правовідносини: відповідно до трудової книжки позивача вбачається , що ОСОБА_4 була прийнята в колгосп імені 60 річчя Великої Жовтневої соціалістичної революції 01.07.1979 року, звільнена з того ж колгоспу 30.05.1982 року, далі записи перекреслені, потім запис, який стосується спірного періоду - прийнята до КСП «Родина»на час декретної відпустки та призначена вихователем дитячого садку -підстава протокол №5 від 23.05.1995 року.
Відповідно до статуту КСП «Родина» п.3.2 зазначено, що прийняття в члени підприємства провадиться правлінням підприємства в присутності особи, яка подала заявку, з послідуючим затвердженням загальними зборами. Позивачем надано копію протоколу №5 засідання правління КСП «Родина» від 23.05.1995 року згідно якого зборам уповноважених членів КСП рекомендовано прийняти в члени КСП ОСОБА_2 Таке рішення уповноважених членів КСП( загальних зборів) відсутнє, також зроблений запис в трудовій книжці на підставі рішення правління, що суперечить статуту КСП «Родина» щодо визначення процедури прийняття до членів КСП.. Також у розділі «відомості про роботу» такі записи також відсутні взагалі. Крім того такий запис в трудовій книжці посвідчений печаткою приватного підприємства «Родина», що протирічить інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 р. за N 110 зі змінами та доповненнями.
Запис в трудовій книжці 09.09.1987 року - Прийнята в члени КСП «Родина» протирічить статуту КСП «Родина», де зазначено , що статут КСП»Родина» прийнятий та підприємство зареєстровано в 1992 році, тобто позивач не могла бути членом КСП в 1987 році так як такого підприємства не існувало .
Вирішуючи питання про право певної особи на земельну частку (пай), суд повинен з'ясувати, чи була ця особа членом КСП на час передання державного акта про право колективної власності на землю та чи була вона внесена до списку осіб, що додається до цього державного акта.
Згідно наданих матеріалів державний акт на право колективної власності на землю КСП «Родина» отримало 04 червня 1996 року. Списки членів КСП , які мають право на земельну частку пай із земель колективної власності сторонами не надано.
Суб»єктами права на отримання земельної частки(паю) із земель колективної власності могли бути особи відповідно ст..6 ЗК України (редакція 1990 року) та Указів Президента України „Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва” від 10 листопада 1994 р. № 666/94 та “Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям” від 8 серпня 1995 р. № 720/95 - Право на земельну частку (пай) мають члени КСП, кооперативу, АТ, у тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається додержавного акта на право колективної власності на землю.
Право власності на земельну частку (пай) виникає не з часу внесення членів КСП до списків, доданих до державного акта на право колективної власності на землю, перевірки, уточнення і затвердження цих списків, а з моменту передачі державного акта про право колективної власності на землю конкретному КСП, членом якого він є.
В даному випадку позивачем не надано належних доказів, що вона на момент отримання КСП «Родина» державного акта на право колективної власності на землю була членом КСП, була у списку, що додається додержавного акта на право колективної власності на землю.
Крім того пред'явлення позову про витребування належного громадянинові майна, інших вимог про захист приватної власності поширювався встановлений ст. 50 Закону "Про власність" строк позовної давності , який діяв на час спірних правовідносин і ст. 71 ЦК (редакція 1963 року так як на момент отримання підприємством колективної землі у колективну власність діяв такий Кодекс) визначений трирічний строк позовної давності, якщо інше не передбачено законом. Відповідно до ст.. 80 ЦК України(1963 року) - сплив позовної давності до пред»явлення позову є підставою для відмови в позові.
Як вбачається з трудової книжки позивача - вона була звільнена 01.08.1997 року у зв»язку з закінченням дії договору з КСП, тобто суд вважає, що з цього моменту могла дізнатись про можливе порушення свого права.
З пояснень позивача про порушення свого права на отримання земельної частки (паю) вона дізналася в 2000 році, але це спростовується зазначеними вище обставинами. .
Статтею 256 ЦК України (в редакції 2004 року, так як відносини тривають на даний час) передбачено - позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Стаття 261 ЦК (2004 р.) України - передбачає - перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. В даному випадку позивач не надала суду підтвердження того, що не мала можливості довідатись про таке порушене можливо право.
Відповідно до статті 267 ЦК України - Заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.
Позивачем не заявлено вимогу про визнання поважною причиною пропуску позовної давності, поновлення такого строку, але враховуючи пояснення позивача, що вона хворіла та не могла звернутись вчасно до суду, суд вважає, що такі підстави не є поважними так як саме в трудовій книжці є записи - в 2002 році розпочато виплату центром зайнятості, в 2003 році прийнято на роботу в ПП «Родина», в 2009 році звільнена, в 2010 році працювала вихователем. Тобто могла реалізувати право на звернення до суду з метою порушеного права.
Таким чином суд приходить до висновку, що факт членства у КСП «Родина» позивачем не доведено, за таких умов вона не має права на отримання права на земельну частку(пай), позивачем також пропущений строк позовної давності звернення до суду для захисту права з 01.08. 1997 року- моменту звільнення з підприємства.
Керуючись ст 215,218 , 256,259 ЦПК , 267 ЦК України,
Позов ОСОБА_2 до Генічеської районної державної адміністрації Херсонської області про встановлення юридичного факту, визнання права на земельну частку (пай) - залишити без задоволення.
Рішення може бути оскаржено оскарження до Апеляційного суду Херсонської області протягом 10 діб після проголошення,
Суддя Генічеського районного суду
Херсонської області ОСОБА_5.