79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"04" листопада 2013 р. Справа № 909/334/13
Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого судді Давид Л.Л.
Суддів Данко Л.С.
Юрченка Я.О.
при секретарі судового засідання Карнидал Л.Ю.
розглянувши матеріали апеляційної скарги Івано-Франківської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Західного регіону України за № 40-1779 вих.13 від 23.07.2013р.
на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 03.07.2013р.
у справі № 909/334/13 (суддя - В.О. Калашник)
за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Кардинал", м.Київ
до Міністерство оборони України, м. Київ в особі філії Центрального спеціалізованого будівельного управління (госпрозрахункового) "Укроборонбуд", смт. Коцюбинське Київської області
про визнання дійсними договорів №06/03-06/1ІФю від 06.03.2006 та №13/03-06/2ІФю від 13.03.2006 укладених між сторонами у даній справі
за участю представників сторін:
від Міністерства оборони України: Свідерський Р.О. - помічник начальника Західного територіального квартирно - експлуатаційного управління з правової роботи майор юстиції (довіреність від 04.01.2013 р. № 220/14/д);
від Центрального спеціалізованого будівельного управління (госпрозрахункового) "Укроборонбуд": не з'явились;
від позивача не з'явились;
від Прокуратури: Покора К. - прокурор відділу (посвідчення №012188 від 01.11.2012 р.);
Рішенням господарського суду Івано - Франківської області від 03.07.2013 р. у справі № 909/334/13 (суддя - Калашник В.О.) позов задоволено частково, визнано дійсними договір №06/03-06/1ІФю від 06.03.2006р. "Про спільну діяльність шляхом будівництва (реконструкції) об"єктів житлово-цивільного призначення, розташованих на території військової частини №А2021 (Івано-Франківська область, Тисменицький район, село Майдан, вул. Суха Ліщина, 23), створення інженерної інфраструктури для їх будівництва (реконструкції) відповідно до розробленого і затвердженого у встановленому порядку проекту шляхом пайової участі сторін" та визнано дійсним договір №13/03-06/2ІФю від 13.03.2006р. "Про компенсацію пайової участі (паю) Міністерства оборони України в інвестиційному договорі від 06 березня 2006р. №06/03-06/1ІФю, укладених між Міністерством оборони України, від імені якого діяв директор філії Центрального спеціалізованого будівельного управління (госпрозрахункового) Міністерства Оборони - "Укроборонбуд" Мельник В"ячеслав Леонідович, та позивачем, ТзОВ "Кардинал" в особі директора Гасинець Михайла Михайловича. Припинено провадження у справі в частині визнання права власності на недобудований фортифікаційний комплекс, який знаходиться на території колишнього військового містечка військової частини №А2021 Міністерства оборони України, що розташована в с.Майдан, вул. Суха Ліщина, 23, Тисменицького району Івано-Франквіської області. Стягнуто з Міністерства оборони України в особі філії Центрального спеціалізованого будівельного управління (госпрозрахункового) "Укроборонбуд" на користь Товариство з обмеженою відповідальністю "Кардинал"- 1147,00 грн. судового збору.
Рішення місцевого господарського суду мотивовано тим, що при укладенні спірних договорів сторони досягли згоди з усіх істотних умов, характерних для даних договорів, їх умови належним чином виконані позивачем та відповідачем, що підтверджується письмовими доказами, а тому не має підстав для відмови у задоволенні позовних вимог, щодо визнання цих договорів дійсними. Оскільки, позивач відмовився від позову в частині визнання права власності на недобудований фортифікаційний комплекс, який знаходиться на території колишнього військового містечка військової частини №А2021 Міністерства оборони України, а відмову прийнято господарським судом, тому провадження у справі в цій частині припинено на підстав п.4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.
Івано - Франківська прокуратура з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Західного регіону України, не погодившись з вказаним рішенням, оскаржила його в апеляційному порядку, оскільки позовні вимоги є безпідставними і такими, що не відповідають вимогам закону. При цьому зазначає, що спірний договір №13/03-06/21Фю від 13.03.2006р. укладений державою України через орган уповноважений управляти майном - Міністерства оборони України, від імені якого діє директор філії Центрального спеціалізованого будівельного управління "Укроборонбуд" Мельник В.Л., що діє на підставі довіреності МО України №610, виданої 09.03.2006р., згідно якої Міністерство оборони України надавало право директору філії Центрального спеціалізованого будівельного управління "Укроборонбуд" укладати від імені Міністерства правочини про пайову участь у будівництві житла та виготовлення проектно-кошторисної документації на підставі рішення Міністерства оборони України, рішення тендерного комітету Міністерсва оборони України, а також за погодженням директора Департаменту будівництва Міністерства оборони України. Однак, в матеріалах справи відсутнє рішення Міністерства оборони України та погодження Департаменту будівництва Міністерства оборони України щодо надання дозволу на укладення від імені Міністерства оборони України договору про пайову участь у будівництві житла за кошти суб'єкта господарювання - ТОВ «Кардинал», а також відсутні і відомості про те, що спірні договори укладено на підставі рішення тендерного комітету Міністерства оборони України, або на підставі рішення Міністра оборони України, що дає підстави вважати про незаконний характер укладених договорів. Крім того, судом першої інстанції не досліджено той факт, що викуп паю може бути здійснений тільки за ринковими цінами на майно, а також те, що на момент укладення договорів №06/03-06/1ІФю від 06.03.2006р. та №13/03-06/2ІФю від 13.03.2006р. недобудований фортифікаційний комплекс, який знаходився на території військової частини №А-2021 не належав Міністерству оборони України, оскільки був переданий у власність Івано-Франківській обласній державній адміністрації. Факт передачі підтверджується Розпорядженням КМ України №439 від 05.07.2004р. та актом приймання передачі від 17.09.2004р. З 2008 року майновий комплекс передано Міністерству надзвичайних ситуацій України, а на сьогоднішній день на зазначеній земельній ділянці знаходиться підрозділ Управління ДСНС. Дана обставина є безумовною підставою для скасування рішення, оскільки таке стосується прав та обов'язків інших осіб, які не були залучені до справи.
Судом не взято до уваги письмові пояснення колишнього директора Центрального спеціалізованого будівельного управління «Укроборонбуд» Мельника В.Л., в яких значиться про те, що інвестиційні договори №06/03-06/1ІФю від 06.03.2006р. та №13/03-06/2ІФю від 13.03.2006р. з ТзОВ "Кардинал" він, як директор філії ЦСБУ "Укроборонбуд" не укладав та не підписував, а також не уповноважував інших осіб на його підписання. Кому належить підпис вчинений на договорах йому також не відомо та не взяв до уваги заяву про вчинення злочину, зареєстрованої 26.10.12р., гр. Малінський Ю.М., який працював на посаді заступника директора філії Центрального спеціалізованого будівельного управління "Укроборонбуд" в період з 11.05.2005р. по 28.02.2007р., в якій вказав, що постійною робочою групою філії не розглядались пропозиції ТзОВ "Кардинал" стосовно спільної діяльності по забудові земельної ділянки, яка розташована в с.Майдан, вул. Суха Ліщина, 23, Тисменицького району Івано-Франквіської області та належала військові частині №А-2021, протокол засідання постійної робочої групи від 24.02.2006р. він не підписував. З огляду на вищевикладені обставини, апелянт просив рішення суду першої інстанції скасувати та припинити провадження у справі.
Позивач у відзивах на апеляційну скаргу (а.с. 219-227, т.1 та а.с.19, т.2), просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення, оскільки укладені сторонами спірні договори відповідають нормам чинного законодавства та виконувались сторонами, про що свідчать докази, наявні в матеріалах справи, яким суд першої інстанції надав правову оцінку.
Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 31.07.2013 р. прийнято апеляційну скаргу Івано-Франківської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Західного регіону України за № 40-1779 вих.13 від 23.07.2013р. на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 03.07.2013р. у справі № 909/334/13 до провадження та призначено до розгляду в судове засідання на 19.08.2013 р. в складі колегії суддів: Давид Л.Л. (головуючий суддя), Данко Л.С., Юрченка Я.О. В подальшому, ухвалою суду від 19.08.2013 р. в тому ж складі колегії суддів справу № 909/334/13 відкладено в судове засідання на 30.09.2013 р.
Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 27.09.2013 р. в зв»язку з відпусткою судді Юрченка Я.О. в склад колегії по розгляду справи № 909/334/13 господарського суду Івано-Франківської області введено суддю Кравчук Н.М.
Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 30.09.2013 року розгляд справи № 909/334/13 відкладено в судове засідання на 14.10.2013 року.
Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 14.10.2013 р. в зв»язку з перебуванням у відрядженні судді Данко Л.С. і зайнятістю в інших судових засіданнях судді Кравчук Н.М. в склад колегії суддів по розгляду справи № 909/334/13 господарського суду Івано - Франківської області введено суддів Краєвську М.В., Юрченка Я.О. 14 жовтня 2013 р. в судовому засіданні розгляд справи відкладено до 28.10.2013 року.
Розпорядженням в.о. голови Львівського апеляційного господарського суду від 28.10.2013 р. в зв»язку з перебуванням у відпустці судді Краєвської М.В. в склад колегії суддів по розгляду справи № 909/334/13 господарського суду Івано -Франківської області введено суддю Данко Л.С.
Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 28.10.2013 р. розгляд справи № 909/334/13 господарського суду Івано - Франківської області відкладено на 04.11.2013 року. Даною ухвалою участь представників сторін в судове засідання визначено на власний розсуд та попереджено сторони, що у разі відсутності їх уповноважених представників, справа буде розглянута по суті за наявними у ній матеріалами.
В судове засідання 04.11.2013 року з'явились представник Міністерства оборони України та прокурор, які підтримали вимоги апеляційної скарги. Позивач участі уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив.
Вивчивши матеріали справи, в сукупності з апеляційною скаргою, відзивами на неї, заслухавши пояснення представника Міністерства оборони України та прокурора, оцінивши зібрані докази, судова колегія прийшла до висновку про відповідність висновків місцевого господарського суду дійсним обставинам справи та вимогам чинного законодавства, виходячи з наступних підстав.
Судовою колегією з'ясовано, що на виконання Указу Президента України від 02.10.1999р. за №1262 Кабінетом Міністрів України прийнята Постанова №2166 від 29.11.1999р. "Про затвердження Комплексної програми забезпечення житлом військовослужбовців та членів їх сімей", яка на сьогоднішній день діє в редакції Постанови КМУ від 29.04.2004р. (а.с. 121-125, т.1). З метою реалізації вказаної Урядової програми, Міністерством оборони України було створено Центральне спеціалізоване будівельне управління, яке є державною госпрозрахунковою установою, діяльність якої спрямована на здійснення функцій замовника будівництва у Збройних силах України. Наказом начальника Центрального спеціалізованого будівельного управління № 63 від 18.04.2005р. створена філія Центрального спеціалізованого будівельного управління "Укроборонбуд", директором якої був призначений Мельник В.Л.
Наказом директора Центрального спеціалізованого будівельного управління "Укроборонбуд" за №16 від 28.07.2005р. була створена постійна робоча група з визначення пропозиції щодо придбання об"єктів нерухомості (а.с. 174, т.1).
Філією Центрального спеціалізованого будівельного управління (госпрозрахункового) "Укроборонбуд", в період 20-23 січня 2006р. організовано конкурс по відбору пропозицій на забудову території військового містечка, належного в/ч №А2021, яка розташована в с.Майдан, вул. Суха Ліщина, 23, Тисменицького району Івано-Франквіської області. Про проведення вказаного конкурсу, у всіх обласних газетах рекламно-інформаційного спрямування було розміщено відповідне повідомлення. Однією з таких газет, яка збереглася до теперішнього часу є газета "Одеса і одесити" №2(270) від 21.01.2006р., в якій надруковано оголошення про проведення конкурсу. Відповідно до вказаного оголошення, пропозиції приймались до 20.02.2006р. за адресою м.Київ, вул.Артема,59. (а.с. 26, т.1).
14 лютого 2006р. Центральним спеціалізованим будівельним управління в особі його начальника Ісаєнка Дмитра Валерієвича, який діяв від імені Міністерства оборони України, уповноважено директора філії Центрального спеціалізованого будівельного управління "Укроборонбуд" Мельника В"ячеслава Леонідовича від імені Міністерства оборони України укладати будь-які договори (угоди, контракти, попередні договори) в тому числі підряду на капітальне будівництво та капітальний ремонт, пайової участі в будівництві, інвестуванні будівництва житла та інші, про що видано довіреність, яка нотаріально посвідчена. Для виконання цих повноважень, Мельнику В.Л. надано право формувати перелік майна та матеріальних активів, перевірки якості, кількості майна та матеріальних активів, що постачаються, підписувати акти прийому - передачі майна, а також надано дозвіл на відчуження майна державних підприємств, госпрозрахункових організацій та установ, що функціонально підпорядковані начальнику Центрального управління Міністерства оборони України (а.с. 126, т.1).
24 лютого 2006 року відбулось засідання робочої групи з визначення найкращої пропозиції, щодо спільної забудови вказаного вище військового містечка (а.с. 25, т.1). Переможцем конкурсу, серед інших його учасників, було визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "Кардинал", з наданням останньому пропозицій в майбутньому провести викуп паю Міністерства оборони України. Відповідно до Протоколу засідання постійної робочої групи з визначення найкращої пропозиції від 24.02.2006р., ТзОВ "Кардинал" набуло право у спільній забудові території військової частини №А2021, яка знаходиться в с.Майдан, вул. Суха Ліщина, 23, Тисменицького району Івано-Франквіської області.
9 березня 2006р. Міністерством оборони України в особі Міністра оборони України Гриценка Анатолія Степановича, директора філії Центрального спеціалізованого будівельного управління (госпрозрахункового) Міністерства оборони України Мельника В"ячеслава Леонідовича уповноважено укладати від імені Міністерства оборони України, на підставі рішення тендерного комітету Міністерства оборони України за бюджетні кошти правочини (договори, контракти) про пайову участь у будівництві житла, та виготовлення проектно-кошторисної документації, підряду та капітальне будівництво, купівлі продажу житла (квартир), а також укладати від імені Міністерства оборони України, на підставі рішення Міністра оборони України та за погодженням директора Департаменту будівництва Міністерства оборони України за кошти суб'єктів господарювання правочини (договори, контракти) спільної діяльності, про пайову участь у будівництві житла, та виготовлення проектно-кошторисної документації, підряду та капітальне будівництво, купівлі продажу житла (квартир), про що видано довіреність, яка нотаріально посвідчена. Для виконання цих повноважень Мельнику В"ячеславу Леонідовичу надано право підписувати від імені Міністерства оборони України правочини, акти прийому-передачі, інші документи необхідні для виконання зазначених правочинів (договорів, контрактів) (а.с. 127, т.1). Вказана довіреність нотаріально посвідчена та зареєстрована в реєстрі за №610.
З метою реалізації свого права, ТзОВ "Кардинал" та Міністерством оборони України, від імені якого діяла філія Центрального спеціалізованого будівельного управління (госпрозрахункового) Міністерства Оборони - "Укроборонбуд" в особі директора Мельника В"ячеслава Леонідовича, що діє на підставі довіреності Міністерства оборони України, виданої Міністром оборони України Гриценком А.С. (за реєстраційним №610) укладено інвестиційний договір №06/03-06/2ІФю від 06.03.2006 р., предметом якого є спільна діяльність сторін по проектуванню та будівництву (реконструкції) об"єктів житлово-цивільного призначення з вбудовано-прибудованими приміщеннями соціально-побутового, торгівельного та адміністративного призначення, підземним паркінгом та інженерними мережами на будівельному майданчику, що знаходиться на території військової частини №А2021 (с.Майдан, вул. Суха Ліщина, 23, Тисменицького району Івано-Франквіської області). Площа забудови, відповідно до вказаного договору склала 1,4 га. На будівельному майданчику (території, що підлягає забудові) знаходиться нерухоме майно, а саме, недобудований фортифікаційний комплекс, який є державною власністю і складає пайовий внесок Міністерства оборони України по цьому договору. Вартість зазначеного майна визначена експертним шляхом та обумовлена в п.2.6 Договору і складає 124375,00 грн. Відповідно до п.2.7 Договору, пайовий внесок Сторони-1 (Міністерства оборони України) передається у спільну діяльність для цілей цього договору шляхом підписання акту прийому-передачі. Пайовим внеском Сторони-2 (ТзОВ "Кардинал"), згідно п.2.9 Договору будуть його витрати на проектування та будівництво (реконструкцію) 100% площі об"єкту та кожної його складової частини, а також всі інші витрати безпосередньо пов"язані з предмету цього договору та всіх інших заходів, що його забезпечують (а.с. 27-41, т.1).
6 березня 2006 р. між сторонами інвестиційного договору №06/03-06/1ІФю підписано Акт приймання передачі паю, відповідно до якого Міністерство оборони України в особі філії Центрального спеціалізованого будівельного управління (госпрозрахункового) Міністерства оборони України - "Укроборонбуд" передано у спільну діяльність ТзОВ "Кардинал" майно, що знаходиться на території військової частини №А2021 (с.Майдан, вул. Суха Ліщина, 23, Тисменицького району Івано-Франквіської області) та є його пайовим внеском, для забезпечення цілей, обумовлених інвестиційним договором від 06.03.2006р.
Як вбчається з даного Акту, від імені Міністерства оборони України такий підписано директором філії Центрального спеціалізованого будівельного управління "Укроборонбуд" Мельником В.М., від імені ТзОВ "Кардинал" - директором Гасинець М.М. (а.с. 40, т.1).
13 березня 2006р. сторонами у даній справі укладено договір 13/03-06/2ІФю про компенсацію пайової участі (паю) Міністерства оборони України в інвестиційному договорі від 06 березня 2006р. №06/03-06/1ІФю. За умовами вказаного договору ТзОВ "Кардинал" здійснює викуп (компенсацію вартості) пайової участі (паю) Міністерства оборони України в інвестиційному договорі №06/03-06/1ІФю від 06.03.2006р. за ціною та у строки визначені цим договором. Сторона -2 (ТзОВ "Кардинал") здійснює компенсацію вартості пайової участі (паю) Сторони-1 (Міністерства оборони України) шляхом купівлі-продажу майна, що знаходиться на території військової частини №А2021 (с.Майдан, вул. Суха Ліщина, 23, Тисменицького району Івано-Франквіської області), а саме: недобудований фортифікаційний комплекс. Вартість вказаного майна погоджена сторонами і складає 124375,00 грн. Відповідно до п.3 Договору, кошти перераховуються на рахунок філії Центрального спеціалізованого будівельного управління «Укроборонбуд»: р/р 26001962481345, Філії Першого Українського міжнародного банку, МФО 322755, код ЄДРПОУ 33482302, свідоцтво платника податків 39090440, ІПН 334823026598 з формулюванням призначення платежу: "Викуп паю Міністерства оборони України за договором від 06 березня 2006 р. №06/03-06/1ІФю, у т.ч. ПДВ або на рахунок Державного казначейства України: р/р 352270031003192 банк одержувача : ОПЕРУ Державного казначейства України, МФО 820172, код одержувача 00034022 з формулюванням призначення плетежу: «Викуп паю Міністерства оборони України за договором від 06 березня 2006 р. №06/03-06/1ІФю без ПДВ». Передача майна проводиться після підписання сторонами акту приймання -передачі, який є невід'ємною частиною цього договору. Відповідно до п.10 Договору, строк дії цього договору встановлюється з моменту його підписання , і діє до повного виконання сторонами своїх обов"язків (а.с. 42-45, т.1).
На виконання умов договору, 13.03.2006р. сторонами підписано Акт прийому-передачі матеріального активу пайової участі (паю), визначений в інвестиційному договорі №06/03-06/1ІФю від 06.03.2006 р. На підставі вказаного Акту, Міністерством оборони України, від імені якого діяв директор філії Центрального спеціалізованого будівельного управління «Укроборонбуд» Мельник В.М. передано Товариству з обмеженою відповідальністю "Кардинал" майно, а саме: недобудований фортифікаційний комплекс, який знаходиться на території військового містечка в/ч А2021 в с.Майдан, вул. Суха Ліщина, 23, Тисменицького району Івано-Франквіської області. Цей Акт вступає в силу під відкладальною умовою відповідно до ст.212 Цивільного кодексу України: з моменту перерахування коштів у сумі не менше ніж та , що передбачена ч.5 п.2 Договору про компенсацію пайової участі (паю) Міністерства оборони України в інвестиційному Договорі від 06 березня 2006р. №06/03-06/1ІФю, на рахунок філії Центрального спеціалізованого будівельного управління "Укроборонбуд" (а.с. 46, т.1).
Таким чином, ТзОВ «Кардинал» 22.05.2012 року перерахував кошти в сумі 124 375,00 грн. на рахунок Міністерства оборони України за реквізитами вказаними у Договорі від 13.03.2013 р., зокрема на реквізити Державного казначейства України, про що свідчить платіжне доручення №14 (а.с. 48, т.1).
Однак, незважаючи на те, що сторонами виконані умови укладених договорів, позивач неодноразово наполягав на нотаріальному їх посвідченні, але відповідач постійно ухилявся від вчинення такої юридично значимої дії (позовна заява а.с. 11-19, т.1). В зв"язку з цим, ТзОВ «Кардинал» звернувся до господарського суду Івано - Франківської області з позовною заявою в якій просив суд визнати дійсним договір №06/03-06/1ІФю укладений 06.03.2006р. з Міністерством оборони України в особі філії Центрального спеціалізованого будівельного управління "Укроборонбуд" "Про спільну діяльність шляхом будівництва (реконструкції) об"єктів житлово-цивільного призначення, розташованих на території військової частини №А2021 (Івано-Франківська область, Тисменицький район, село Майдан, вул. Суха Ліщина, 23), створення інженерної інфраструктури для їх будівництва (реконструкції) відповідно до розробленого і затвердженого у встановленому порядку проекту шляхом пайової участі сторін", а також договір №13/03-06/2ІФю від 13.03.2006р., укладений між цими ж сторонами "Про компенсацію пайової участі (паю) Міністерства оборони України в інвестиційному договорі від 06 березня 2006р. №06/03-06/1ІФю". Крім цього, в позовній заяві позивач просив суд визнати за Товариством право власності на майно, яке знаходиться на території військової частини №А2021 Міністерства оборони України, а саме: недобудований фортифікаційний комплекс, розташований в с.Майдан, вул. Суха Ліщина, 23, Тисменицького району Івано-Франквіської області.
При перегляді рішення місцевого господарського суду в апеляційному порядку, судова колегія керувалась наступним.
Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Відповідно до положень ст. 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, а також має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Як підставу для скасування рішення суду першої інстанції прокурор вказує, що довіреностями від 14.02.2006 р. та від 09.03.2006 р., які видані Мельнику В.Л. Міністерство оборони України надавало право директору філії Центрального спеціалізованого будівельного управління "Укроборонбуд" укладати від імені Міністерства правочини про пайову участь у будівництві житла та виготовлення проектно-кошторисної документації на підставі рішення Міністерства оборони України, рішення тендерного комітету Міністерсва оборони України, а також за погодженням директора Департаменту будівництва Міністерства оборони України. Однак, докази такого погодження позивач суду не подав, що дає підстави вважати про незаконний характер укладання спірних договорів.
З даного приводу судова колегія зазначає про безпідставність доводів апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 237 Цивільного кодексу України, представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Статтею 244 Цивільного кодексу України передбачено, що представництво, яке грунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Форма довіреності повинна відповідати формі, в якій відповідно до закону має вчинятися правочин (ст. 245 ЦК України).
Як встановлено в судовому засіданні, підписуючи інвестиційний договір №06/03-06/1ІФю від 06 березня 2006 р., договір №13/03-06/2ІФю від 13.03.2006р. про компенсацію пайової участі (паю) Міністерства оборони України в інвестиційному договорі від 06 березня 2006р. №06/03-06/1ІФю, а також Акти приймання-передачі від 06.03.2006р. та від 13.03.2006р., директор філії ЦСБУ "Укроборонбуд" Мельник В.Л. діяв від імені Міністерства оборони України на підставі довіреності від 14.02.2006р., наданої йому начальником Центрального спеціалізованого будівельного управління Міністерства оборони України, яка нотаріально посвідчена та зареєстрована в реєстрі № 162з та довіреності від 09.03.2006р., наданої Міністерством оборони України, яка нотаріально посвідчена та зареєстрована в реєстрі за № 610.
Апелянт не надав суду належних та допустимих доказів в розумінні ст. ст. 33, 34 ГПК України, про те, що названі вище довіреності на ім'я Мельника В.Л. були відкликані Міністерством оборони України.
Крім того, у листі Міністерства юстиції України від 30.12.2008 року за № 16010-0-33-08-31 «Щодо результатів розгляду звернення» (а.с.128-129, т.1) значиться, що уповноважений був наділений всім обсягом повноважень, передбачених довіреністю від 14.02.2006 р. за реєстром № 162з, зокрема, укладати інвестиційні договори про спільну діяльність шляхом будівництва (реконструкції) об'єктів житлово - цивільного призначення, створення інженерної інфраструктури для їх будівництва (реконструкції) відповідно до розробленого і затвердженого у встановленому порядку проекту шляхом пайової участі сторін; договори про компенсацію пайової участі (паю) Міністерства оборони України в інвестиційному договорі про спільну діяльність шляхом реконструкції (будівництва) об'єктів житлово - цивільного призначення, створення інженерної інфраструктури для їх будівництва (реконструкції) відповідно до розробленого і затвердженого в установленому порядку проекту шляхом пайової участі сторін; акти прийому - передачі матеріального активу.
Слід зазначити, що Кабінетом Міністрів України прийнята Постанова №2166 від 29.11.1999 р. "Про затвердження Комплексної програми забезпечення житлом військовослужбовців та членів їх сімей", з метою реалізації вказаної Урядової програми, Міністерством оборони України було створено Центральне спеціалізоване будівельне управління, яке є державною госпрозрахунковою установою, діяльність якої спрямована на здійснення функцій замовника будівництва у Збройних силах України.
Таким чином, судова колегія вважає, що директор філії Центрального спеціалізованого управління Міністерства оборони України "Укроборонбуд" Мельник В.Л. при підписанні вказаних вище правочинів був наділений відповідним рівнем повноважень, необхідних для їх укладання та підписання від імені Міністерства оборони України.
Прокурор в судовому засіданні заперечив наявність договірних відносин між сторонами у даній справі в частині укладення спірних договорів, складанні актів приймання - передачі майна, а також заперечив факт засідання постійної робочої групи з визначення найкращої пропозиції від 24.02.2006 р. та складанні протоколу засідання постійної робочої групи від 24.02.2006 р.. Доводи прокурора базуються на письмових поясненнях колишнього директора філії Центрального спеціалізованого будівельного управління "Укроборонбуд" Мельника В.Л., які були надані Начальнику Бориспільської виправної колонії 119 та заяви про вчинення злочину Малінським Ю.М.
З матеріалів справи вбачається, що при укладенні інвестиційного договору №06/03-06/1ІФю від 06 березня 2006р. сторони досягли згоди з усіх істотних умов, характерних для договорів даного виду та приступили до його виконання, що підтверджується Актом прийому-передачі розміру пайової участі (паю) МО України, відповідно до якого Міністерство оборони України в особі директора філії ЦСБУ "Укроборонбуд" Мельника В.М. передало у спільну діяльність ТзОВ "Кардинал" майно, що знаходиться на території військової частини №А2021 (с.Майдан, Тисменицького району Івано-Франквіської області) та є пайовим внеском Міністерства оборони України за договором від 06.03.2006р. №06/03-06/2ІФю, а саме : недобудований фортифікаційний комплекс, оціночною вартістю 124375,00грн. Також, укладаючи договір 13/03-06/2ІФю від 13.03.2006р. про компенсацію пайової участі (паю) Міністерства оборони України в інвестиційному договорі від 06 березня 2006р. №06/03-06/1ІФю сторони також досягли згоди з усіх істотних умов, характерних для договорів даного виду та виконали його умови в повному обсязі, що підтверджується Актом прийому-передачі матеріального активу пайової участі (паю) МО України від 13.06.2006р., відповідно до якого Міністерство оборони України в особі директора філії ЦСБУ "Укроборонбуд" Мельника В.М. передало ТзОВ "Кардинал" майно, що знаходиться на території військової частини №А2021 (с.Майдан, вул.Суха Ліщина, 23, Тисменицького району Івано-Франквіської області) та є пайовим внеском Міністерства оборони України за інвестиційним договором №06/03-06/2ІФю від 06.03.2006, а саме: недобудований фортифікаційний комплекс, оціночною вартістю 124375,00грн.
В свою чергу, ТзОВ "Кардинал" здійснило оплату вказаної суми на підставі платіжного доручення №14 від 22.05.2012 року. Публічне акціонерне товариство "Терра Банк" підтвердило одержання банком коштів в сумі 124375,00 грн. від ТзОВ "Кардинал" та проведення перерахунку на рахунок Міністерства оборони України, що посвідчується відміткою банку та підписом уповноваженої особи (а.с. 48, т.1).
Покликання прокурора на довідку Державної казначейської служби України «Щодо надання інформації» (№ 1-08/1424-19363 від 20.12.2012 р., а.с. 168) про відсутність зарахувань коштів на спеціальний реєстраційний рахунок Міністерства оборони України від ТзОВ «Кардинал», такі не свідчать про не здійснення такої грошової операції позивачем, оскільки вказані кошти проведені банком одержувачу Міністерству оборони України з призначенням платежу: «згідно договору № 13/03-06/2ІФю від 13.03.2006 р.»
Крім того, прокурор вказує, що викуп стороною паю за договором № 13/03-06/21Фю повинен здійснюватись тільки за ринковими цінами не нижчими ніж оціночна вартість майна. Однак, вказаний факт судом не досліджувався.
З даного приводу судова колегія зазначає про безпідставність таких доводів, оскільки згідно інвестиційного договору № 06/03-06/1ІФю від 06.03.2006 р. вартість нерухомого майна, згідно з актом експертної оцінки (та рецензією на нього), що є не невід'ємною частниною цього договору становить 124375,00 грн. без нарахування ПДВ. Крім того, при підписанні договору № 13/03-06/2ІФю від 13.03.2006 р. сторони погодили, що вартість нерухомого майна, згідно з актом експертної оцінки (та рецензією на нього), що є не невід'ємною частниною цього договору становить 124375,00 грн. без нарахування ПДВ. Викуп ТзОВ «Кардинал» пайової участі (паю) здійснюється за 124375,00 грн. без урахування ПДВ.
Таким чином, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для відмови у задоволенні позовних вимог щодо визнання спірних договорів дійсними, оскільки такі відповідають вимогам закону, їх умови належним чином виконувались сторонами у справі.
У позовній заяві ТзОВ «Кардинал» стверджує, що позивач неодноразово звертався до відповідача з пропозицією нотаріального посвідчення договорів №06/03-06/1ІФю від 06 березня 2006 р. та №13/03-06/2ІФю від 13.03.2006р., однак останній від її виконання ухилявся.
Відповідно до вимог ст. 208 ЦК України у письмовій формі належить вчиняти правочини між юридичними особами. За правилами ст. 209 ЦК України, в редакції, яка була чинною на момент укладення спірних договорів, правочин, який вчиняється у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін. Відповідно до п.4 вказаної вище статті закону, на вимогу фізичної або юридичної особи будь-який правочин з її участю може бути нотаріально посвідчений. Статтею 220 ЦК України передбачено, що , якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
Колегія суддів зазначає, що в ході розгляду справи позивачем до матеріалів справи долучено інвестиційний договір № 06/03-06/1ІФю від 06.03.2006 р. "Про спільну діяльність шляхом будівництва (реконструкції) об"єктів житлово-цивільного призначення, розташованих на території військової частини №А2021 (Івано-Франківська область, Тисменицький район, село Майдан, вул. Суха Ліщина, 23), створення інженерної інфраструктури для їх будівництва (реконструкції) відповідно до розробленого і затвердженого у встановленому порядку проекту шляхом пайової участі сторін", який 23.10.2013 р. посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу та зареєстровано в реєстрі за № 1465 та договір №13/03-06/2ІФю від 13.03.2006р. "Про компенсацію пайової участі (паю) Міністерства оборони України в інвестиційному договорі від 06 березня 2006р. №06/03-06/1Іфю, який 23.10.2013 р. посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу та зареєстровано в реєстрі за № 1464.
Відповідно до Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Мінюсту від 22.02.2012 за № 296/5 нотаріус зобов'язаний установити волевиявлення особи, яка звернулась за вчиненням нотаріальної дії. Нотаріус зобов'язаний встановити дійсні наміри кожної із сторін до вчинення правочину, який він посвідчує, а також відсутність у сторін заперечень щодо кожної з умов правочину.
Як вбачається з наявних в матеріалах справи копій оспорюваних договорів, такі підписані та завірені нотаріусом без застережень (а.с. 20-36, т.2).
У апеляційній скарзі апелянт вказав, що на момент вчинення зазначених вище правочинів, нерухоме майно, а саме: недобудований фортифікаційний комплекс не перебував у власності чи оперативному управлінні Міністерства оборони України, оскільки був переданий у власність Івано-Франківській обласній державній адміністрації, що підтверджується актом прийняття-передачі від 17.09.2004року, а з 2008 року - у віданні Міністерства надзвичайних ситуацій.
З матеріалів справи вбачається, що недобудований фортифікаційний комплекс, який знаходиться на території військової частини №А2021 за адресою: с.Майдан, вул. Суха Ліщина, 23, Тисменицького району Івано-Франквіської області, згідно акту приймання -передачі від 17.09.2004р., на який посилається відповідач, на баланс господарського управління Івано-Франківської обласної державної адміністрації не передавався. Серед об"єктів військового містечка №100, які були передані відповідно до вказаного акту приймання-передачі, недобудований фортифікаційний комплекс не значиться, а також даний майновий комплекс не значиться і у поданому в апеляційній інстанції копії додатку до розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.07.2004 р. №439-р. «Переліку майнових комплексів військових містечок, які передаються до сфери управління місцевих органів виконавчої влади та у власність територіальної громади» (а.с. 8-9, т.2). Комісією, утвореною відповідно до розпорядження заступника голови обласної державної адміністрації від 12.08.04р. №500, у розділі 3 вказаного акту приймання-передачі вказана пропозиція про необхідність зняття з обліку спеціальної фортифікаційної споруди, що рахується за військовою частиною А-2021, зняти з обліку частини та Івано-Франківської КЕЧ району і поставити на облік господарського управління Івано-Франківської обласної державної адміністрації (а.с. 92-98, т.1). Згідно довідки №755/02-25 від 01.07.13, наданої Департаментом будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури на запит адвоката, недобудований фортифікаційний комплекс, що знаходиться за адресою: с.Майдан, вул. Суха Ліщина, 23, Тисменицького району Івано-Франквіської області не обліковується (а.с. 154, т.1).
З огляду на викладені обставини, судова колегія вважає, що вказаний об"єкт незавершеного будівництва на баланс Івано-Франківської ОДА не передавався, іншого відповідачем не доведено у розумінні ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України.
Крім того, прокурор у апеляційній скарзі зазначив про підроблений характер документів, що були покладені в основу укладення спірних договорів та самих договорів, посилаючись на письмові пояснення колишнього директора філії ЦСБУ "Укроборонбуд" Мельника В.М. та на заяву про вчинення злочину бувшого заступника директора філії вказаного управління Малінського Ю.М., в яких вони заперечують факт підписання договорів та актів приймання-передачі та вважають їх підробленими.
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що пояснення вказаних вище посадових осіб носить суб"єктивний характер і не можуть підтверджувати факт підробки документів. Оскільки, Мельник В.Л. перебуває у місцях позбавлення волі, а місцезнаходження Маліновського Ю.М. не відомо. Крім цього, належним доказом в підтвердження зазначених обставин можуть бути висновок експертизи або судове рішення , яке вступило в законну силу та яким встановлено факт підробки документів. Проте, прокурором таких доказів суду не надано.
За наведених обставин, судова колегія вважає, що позов про визнання дійсними договору №06/03-06/1ІФю від 06.03.2006р. та договору №13/03-06/2ІФю від 13.03.2006 р., укладених між Міністерством оборони України, від імені якого діяв директор філії Центрального спеціалізованого будівельного управління (госпрозрахункового) Міністерства Оборони - "Укроборонбуд" Мельник В"ячеслав Леонідович, та позивачем, ТзОВ "Кардинал" в особі директора Гасинець Михайла Михайловича вірно задоволено місцевим господарським судом.
Проте, прокурор вказує, що суд першої інстанції порушив норми процесуального права, оскільки не з'ясував повноваження філії ЦСБУ «Укроборонбуд», яка не є юридичною особою, а тому не має необхідного обсягу цивільної дієздатності і не може бути стороною у справі.
З даного приводу судова колегія зазначає, що позов заявлено до Міністерства оборони України в особі філії Центрального спеціалізованого будівельного управління (госпрозрахункового) «Укроборонбуд».
Щодо позовної вимоги про визнання права власності на недобудований фортифікаційний комплекс, який знаходиться на території військового містечка військової частини №А2021 Міністерства оборони України, то суд припиняє провадження у справі у відповідності до п.4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.
Оскільки, позивач відмовився від позову в частині визнання права власності на недобудований фортифікаційний комплекс, який знаходиться на території військового містечка військової частини №А2021 Міністерства оборони України, а відмову прийнято господарським судом, провадження у справі в цій частині припинено вірно у відповідності з п.4 ст. 80 ГПК України.
В силу ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Згідно ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Відповідно до приписів ст.34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
У відповідності до вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об"єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Виходячи з наведеного та враховуючи, що доводами апеляційної скарги правомірності висновків суду першої інстанції не спростовано, обставини, які відповідно до статті 104 ГПК України є підставами для скасування рішення суду першої інстанції, в порядку статтей 33,34 ГПК України, апелянтом не доведено, а оскаржуване судове рішення прийняте у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, фактичними обставинами та матеріалами справи, апеляційний господарський суд підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення місцевого господарського суду не вбачає.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд, - ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення господарського суду Івано - Франківської області від 03.07.2013 р. у справі № 909/334/13 залишити без змін, апеляційну скаргу Івано-Франківської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Західного регіону України за № 40-1779 вих.13 від 23.07.2013р. - без задоволення.
2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
3. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України в порядку та строки, передбачені статтями 109-110 Господарського процесуального кодексу України.
4. Справу № 909/334/13 повернути господарському суду Івано - Франківської області.
повний текст постанови підписано 08.11.2013р.
Головуючий суддя Давид Л.Л.
Суддя Данко Л.С.
Суддя Юрченко Я.О.
.