Справа № 201/9766/13-ц (2/201/2845/2013)
30 жовтня 2013 року Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська
у складі: головуючого - судді Черновського Г.В.,
при секретарі - Пісчанській Т.М.,
за участю : позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до МКП «Дніпропетровські міські теплові мережі» про визнання дій незаконними, -
16 серпня 2013 року до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська надійшла позовна заява ОСОБА_1 до МКП «Дніпропетровські міські теплові мережі» про визнання дій незаконними (а. с. 2-3).
Позивач у позовній заяві з урахуванням уточнень та у судовому засіданні в обґрунтування позовних вимог посилалась на те, що на підставі договору дарування квартири від 25 липня 2009 року є власницею квартири АДРЕСА_1. У зв'язку з тим, що МКП «ДМТМ» на протязі певного часу звертається до позивачки з вимогами щодо стягнення боргу за надані послуги попереднього власника у сумі 3 516,76 грн., ОСОБА_1 звернулась до суду з даною позовною заяву, в якій просила суд, з урахуванням уточнень, визнати законними дії відповідача щодо вимоги до позивача про стягнення заборгованості, нарахованої за користування послугами попереднім власником (а. с. 2-3, 17-18).
У судовому засіданні позивач заявлені вимоги, з урахуванням уточнень, підтримала та наполягала на їх задоволенні.
Відповідач - МКП «Дніпропетровські міські теплові мережі», у судовому засіданні проти вимог позивача заперечував, посилаючись на те, що позивач є дружиною померлого попереднього власника та як його спадкоємиця повинна сплачувати за його борг.
Вислухавши пояснення позивача, представника відповідача, судом були встановлені наступні факти:
Було встановлено, що на підставі договору дарування квартири, укладеного 25 липня 2009 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1, остання набула право власності на квартиру АДРЕСА_2, що підтверджується відповідним договором дарування та витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно, копії яких наявні в матеріалах справи (а. с. 4, 5).
Також судом встановлено, що 26 вересня 2009 року помер ОСОБА_3 (а. с. 6).
06 жовтня 2009 року між ОСОБА_1 та МКП «Дніпропетровські міські теплові мережі» був укладений договір про надання послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води (а. с. 7-8).
З матеріалів справи та наданих у судовому засіданні пояснень позивача та відповідача, вбачається, що з часу набуття права власності на зазначену квартиру ОСОБА_1 справно виконує вимоги укладеного між нею та відповідачем договору щодо сплати за надані послуги з теплопостачання та постачання гарячої води МКП «Дніпропетровські міські теплові мережі», проте останнє пред'являє до ОСОБА_1 вимоги щодо сплати заборгованості за послуги з теплопостачання та гарячої води за адресою: АДРЕСА_3, за період з лютого 2002 року у сумі 2 935,75 грн. (а. с. 9-13).
Правовідносини, які виникли між сторонами врегульовані Цивільним кодексом України.
Згідно із ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Положеннями ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч. 1 ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 212 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємозв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ч. 3 ст. 60 ЦПК України доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Відповідно до ч. 4 ст. 60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Аналізуючи виниклі між сторонами правовідносини суд дійшов висновку, що обґрунтованості та доведеності позовних вимог позивача до відповідача та необхідності задоволення позову.
Роблячи такий висновок суд дає критичну оцінку запереченням представника відповідача проти позову, в яких останній стверджує про обов'язок ОСОБА_1 щодо сплати заборгованості з 2002 року в контексті ст. 1261 ЦК України, оскільки позивач набула право власності на зазначену квартиру не внаслідок прийняття спадщини після смерті свого чоловіка, а на підставі цивільно-правового акту, укладеного між фізичними особами відповідно до вимог діючого законодавства України. Крім того, у судовому засіданні знайшов підтвердження факт щодо сумлінного виконання ОСОБА_1 обов'язку щодо сплати за надані відповідачем послуги з того часу, як вона стала власницею квартири, за адресою якою надаються ці послуги.
Вирішуючи питання стосовно розподілу судових витрат по даній цивільній справі та враховуючи результат розгляду справи, суд вважає за необхідне судові витрати по даній цивільній справі стягнути з відповідача на користь позивача.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 15, 16, 626, 629 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212, 214-215 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до МКП «Дніпропетровські міські теплові мережі» про визнання дій незаконними - задовольнити.
Визнати незаконними вимоги МКП «Дніпропетровські міські теплові мережі» до ОСОБА_1 щодо сплати заборгованості нарахованої попередньому власнику за послуги з теплопостачання та постачання гарячої води.
Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 10 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська.
Головуючий суддя: Г.В. Черновськой