Справа №784/2794/13 25.09.2013 25.09.2013 25.09.2013
Провадження №22-ц/784/2377/13
Провадження № 22ц- 784/2377/13 Головуючий у 1-й інстанції Медюк С.О.
Категорія 27 Доповідач апеляційного суду Кушнірова Т.Б.
Ухвала
Іменем України
25 вересня 2013 року м. Миколаїв
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:
головуючого - Буренкової К.О.,
суддів: Кушнірової Т.Б., Локтіонової О.В.,
при секретарі Яценко Л.В.,
за участю:
- позивача ОСОБА_2,
- представника позивача ОСОБА_3,
- представників відповідачів ОСОБА_4, ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу
за апеляційною скаргою
ОСОБА_2
на рішення Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 04 червня 2013 року
за позовом
ОСОБА_2 до ОСОБА_6, ОСОБА_7, треті особи без самостійних вимог Кредитна спілка «Надія», приватний нотаріус Очаківського міського нотаріального округу Миколаївської області ОСОБА_8
про
звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності,
У квітні 2012 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_6, ОСОБА_7 треті особи без самостійних вимог Кредитна спілка «Надія», приватний нотаріус Очаківського міського нотаріального округу Миколаївської області ОСОБА_8 про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності.
Позивач зазначав, що 02 липня 2008 року між КС «Надія» та ОСОБА_6 було укладено договір поновлювальної кредитної лінії, згідно якого відповідачка отримала кредит у розмірі 330 000 грн. зі сплатою 50% річних до 02 липня 2011 року. На забезпечення виконання кредитного договору 02 липня 2008 року між КС «Надія» та ОСОБА_7 було укладено договір іпотеки, відповідно до якого ОСОБА_7 передала в іпотеку КС «Надія» житловий будинок АДРЕСА_1 та житловий будинок по АДРЕСА_2. Внаслідок неналежного виконання зобов'язань за кредитним договором заборгованість позичальника на 07 грудня 2011 року становить 415 181 грн. 51 коп.
Позивач також вказував, що за договором відступлення права вимоги від 07 грудня 2011 року до нього перейшли усі права кредитора за вказаним кредитним зобов'язанням ОСОБА_6
Тому, позивач з урахуванням уточнених позовних вимог, у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором, просив звернути стягнення на житловий будинок АДРЕСА_2 шляхом визнання за ним права власності на цей будинок та виселити із зазначеного будинку осіб, що там проживають, а також стягнути з ОСОБА_6 на його користь різницю між сумою грошового зобов'язання по кредитному договору від 02 липня 2008 року та вартістю предмета іпотеки.
Рішенням Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 04 червня 2013 року в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права
Перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню із наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що 02 липня 2008 року між КС «Надія» та ОСОБА_6 було укладено договір поновлювальної кредитної лінії, згідно якого відповідачка отримала кредит у розмірі 330 000 грн. зі сплатою 50% річних до 02 липня 2011 року.
На забезпечення виконання кредитного договору 02 липня 2008 року між КС «Надія» та ОСОБА_7 було укладено договір іпотеки, відповідно до якого ОСОБА_7 передала в іпотеку КС «Надія» житловий будинок АДРЕСА_1 та житловий будинок по АДРЕСА_2.
Внаслідок неналежного виконання зобов'язань за кредитним договором заборгованість ОСОБА_6 станом на 07 грудня 2011 року склала 415 181 грн. 51 коп., із яких 330 000 грн. - залишок по кредиту, 85 181 грн. 51 коп. - заборгованість по відсоткам (а.с. 25).
07 грудня 2011 року КС «Надія» уклала простий письмовий договір з ОСОБА_2 про відступлення права вимоги.
За умовами вказаного договору до ОСОБА_2 перейшло право вимоги за зобов'язаннями ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 413 299 грн. 02 коп. , яка належними доказами не підтверджена.
28 лютого 2012 року між КС «Надія» та ОСОБА_2 укладено нотаріально посвідчений договір про відступлення прав вимоги за іпотечним договором. За умовами цього договору КС «Надія» передала ОСОБА_2 всі права вимоги за зазначеним іпотечним договором.
Про відступлення права вимоги КС «Надія» надіслала ОСОБА_6 та майновому поручителю ОСОБА_7 письмове повідомлення рекомендованим листом 02 березня 2012 року.
Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 512 ЦК, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч.1 ст. 513 ЦК).
За такого, позивач на законній правовій підставі набув прав нового кредитора та стягнення заборгованості.
Відповідно до 5.1 договору іпотеки від 02 липня 2008 року у випадку невиконання іпотекодавцем зобов'язань за кредитним договором, іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки.
Відповідно до п. 5.2 договору іпотеки іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки на підставі виконавчого напису нотаріуса або рішення суду .
Тобто, у даному випадку сторони визначили декілька способів задоволення вимог іпотеко держателя за рахунок предмета іпотеки.
Умовами п. 5.9 договору іпотеки передбачено, що сторони дійшли згоди, що задоволення вимог іпотекодержателя за його вибором може здійснювати шляхом:
передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання зобов'язань за Основним договором в порядку, передбаченому ст. 37 Закону України «Про іпотеку»;
продажі іпотекодержателем від свого імені, з дотриманням встановленої законом процедури, предмету іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі -продажу в рахунок виконання зобов'язань за Основним договором у порядку, передбаченому ст.. 38 Закону України «Про іпотеку»;
Пунктом 5.10 договору іпотеки визначено, у випадку прийняття рішення іптекодержателем про задоволення своїх вимог шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, застереження в цьому договорі є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на предмет іпотеки.
Вказані вимоги договору узгоджуються з нормами Закону України «Про іпотеку», яким передбачено як позасудовий порядок врегулювання питання про звернення стягнення на предмет іпотеки, так і можливість звернення стягнення на предмет іпотеки за рішенням суду.
Відповідно до ст. 37 вказаного Закону іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження у іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.
Порядок реалізації предмета іпотеки за рішенням суду врегульований у ст. 39 цього Закону. Відповідно до ст. 39 Закону у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються:
Загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотеко- держателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закон; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.
Тобто, як у ст. 39 Закону України «Про іпотеку», так і у договорі іпотеки від 02 липня 2008 року, укладеного між КС «Надія» та ОСОБА_7 зазначено, що за рішенням суду предмет іпотеки підлягає реалізації шляхом проведення процедури прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону. Передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки є позасудовим способом врегулювання питання про звернення стягнення на предмет іпотеки і суд не наділений повноваженнями вирішувати вказане питання таким способом.
Оскільки позивач у своїй позовній заяві вказав спосіб звернення стягнення - набуття права власності на предмет іпотеки самим позивачем на переданий в іпотеку об'єкт нерухомого майна, суд вірно вважав, що застосування такого способу захисту права не передбачено у судовому порядку.
Встановивши наведені обставини, суд дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Вимоги позивача про виселення осіб, що проживають у спірному житловому будинку, є похідними від вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки та визнання права власності.
Доводи апеляційної скарги про помилковість висновку суду про відсутність підстав для визнання права власності за ОСОБА_2 на предмет іпотеки, є помилковими оскільки суперечать умовам п 5.9 договору іпотеки та положенням ст.39 Закону України «Про іпотеку».
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.
Оскільки рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, то підстав для його скасування немає.
Керуючись статтями 303, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, а рішення Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 04 червня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий
Судді