Справа № 521/4843/13-ц
Провадження № 2/521/4133/13
Іменем України
08 листопада 2013 року
Малиновський районний суд міста Одеси в складі:
головуючого - судді Гуревського В.К.
за секретаря - Дімітрової Л.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу
за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про повернення боргу, -
В Малиновський районний суд м. Одеси звернулася ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 про повернення боргу. Обґрунтовуючи заявлені вимоги позивачка зазначила, що 04.11.2005 року між чоловіком позивачки ОСОБА_3 та відповідачкою ОСОБА_2 укладено договір позики на суму у розмірі 127500,0 гривень, що еквівалентно на день укладення договору 25098,00 доларів США за офіційним курсом Національного банку України станом на день укладення договору (1 долар США - 5,08 гривень). Згідно п. 2 договору позики від 04.11.2005 року, відповідачка ОСОБА_2 взяла на себе зобов'язання повернути борг ОСОБА_3 до 04.11.2007 року. У встановлений у договорі строк відповідачка ОСОБА_2 борг не повернула. Це було викликано тим, що 08.03.2007 року ОСОБА_3 помер, та, на думку позивачки ОСОБА_2, її зобов'язання за договором позики від 04.11.2005 року припинилися. В забезпечення виконання зобов'язань за договором позики від 04.11.2005 року між ОСОБА_3 та відповідачкою ОСОБА_2 укладено договір іпотеки від 04.11.2005 року, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_4 Предметом іпотеки є земельна ділянка загальною площею 0,0915 га, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Макарова 29, та належить іпотекодавцю ОСОБА_2 Цільове призначення земельної ділянки - для будівництва і обслуговування житлового будинку та господарських будівель. В той же час, позивачка ОСОБА_1 вважає, що вона є спадкоємцем та єдиним правонаступником померлого 08.03.2007 року ОСОБА_3, та має право вимоги за невиконаними зобов'язаннями відповідачки ОСОБА_2 Позивачка ОСОБА_1 вважає, що не пропустила встановлений законом 3-річний строк позовної давності для звернення до суду з цим позовом, тому що оригінал договору позики на суму у розмірі 127500,0 гривень від 04.11.2005 року був знайдений нею лише наприкінці 2012 році, та саме з цього часу вона дізналася про порушення свого права. На пропозиції позивачки ОСОБА_1 врегулювати зазначений спір позасудовим порядком відповідачка ОСОБА_2 відмовилась. На підставі викладеного позивачка просить винести рішення, яким стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму боргу за договором позики від 04.11.2005 року у розмірі 127500 гривень; стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 3% річних від простроченої суми у розмірі 28198, 75 гривень; стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 інфляційні збитки у розмірі 100087,5 гривень; стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 2557,86 гривень.
Представник позивачки в судовому засіданні поданий позов підтримав в повному обсязі та просив його задовольнити.
Відповідачка в судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце судового засідання сповіщалася належним чином, причин неявки суду не повідомила.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних причин. Судом встановлені такі фактичні обставини на підставі пояснень сторони, представлених письмових доказів.
Відповідно до ст. 60 ч. 1, ч. 4 ЦПК України, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, установлених ст.61 ЦПК України. Доказування не повинно ґрунтуватися на припущеннях.
Як встановлено в судовому засіданні, 04.11.2005 року між чоловіком позивачки ОСОБА_3 та відповідачкою ОСОБА_2 укладено договір позики на суму у розмірі 127500 гривень, що еквівалентно на день укладення договору 25098,00 доларів США за офіційним курсом Національного банку України станом на день укладення договору (1 долар США - 5,08 гривень). Факт одержання грошей підтверджується розпискою, власноручно написаною позичальником ОСОБА_2 в момент передачі їй суми позики. Зазначений договір позики нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_4 Згідно п.2 договору позики від 04.11.2005 року, відповідачка ОСОБА_2 взяла на себе зобов'язання повернути борг ОСОБА_3 до 04.11.2007 року. У встановлений у договорі строк відповідачка ОСОБА_2 борг не повернула. Це було викликано тим, що 08.03.2007 року ОСОБА_3 помер, та, за позицією ОСОБА_2 (згідно позову) її зобов'язання за договором позики від 04.11.2005 року припинилися.
В забезпечення виконання зобов'язань за договором позики від 04.11.2005 року ОСОБА_3 та відповідачкою ОСОБА_2 укладено договір іпотеки від 04.11.2005 року на бланку серії ВСЕ №116874, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_4 Предметом іпотеки є земельна ділянка загальною площею 0,0915 га, що знаходиться за адресою: м.Одеса, вул.Макарова 29, та належить іпотекодавцю ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ПІ-ОД №035225, виданого Одеською міською Радою 05.01.2000 року. Цільове призначення земельної ділянки - для будівництва і обслуговування житлового будинку та господарських будівель.
ОСОБА_1 є спадкоємцем та єдиним правонаступником померлого 08.03.2007 року ОСОБА_3, та має право вимоги за невиконаними зобов'язаннями відповідачки ОСОБА_2 з таких підстав.
Згідно Свідоцтва про право на спадщину за законом від 15.12.2007 року позивачка ОСОБА_1 на підставі ст. 1261 ЦК України прийняла від померлого 08.03.2007 року ОСОБА_3 спадщину, як єдиний спадкоємець за законом, тому що від своєї долі в спадщині відмовилась на користь позивачки ОСОБА_1 її дочка ОСОБА_5.
Відповідно до ст. ст. 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до наведених норм матеріального права, позивачка ОСОБА_1 має право вимоги за договором позики від 04.11.2005 року, тому що відповідно до ст. ст. 1219, 608 ЦК України не входять до складу спадщини права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема: 1) особисті немайнові права; 2) право на участь у товариствах та право членства в об'єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; 3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 4) права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; 5) права та обов'язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 ЦК України, а зобов'язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов'язаним з його особою і у зв'язку з цим не може бути виконане іншою особою, зобов'язання припиняється смертю кредитора, якщо воно є нерозривно пов'язаним з особою кредитора.
Відповідно до ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Як вбачається з наданої суду копії договору позики від 04.11.2005 року та розписки від цього ж числа між ОСОБА_3 та відповідачкою ОСОБА_2 належним чином укладений договір позики, та відповідачка ОСОБА_2 зобов'язана повернути позичену суму у встановлений в договорі строк.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, відповідно до наведеної норми матеріального права та вищевикладеного, позивачка ОСОБА_1 має право вимоги за договором позики від 04.11.2005 року, позиченої її чоловіком суми у розмірі 127500,0 гривень з урахуванням 3% річних та індексу інфляції.
Розрахунки суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також трьох процентів річних від простроченої суми такі:
Розрахунок 3% річних: 3% річних від 127500,0 гривень становлять 3825,0 гривень.
3% річних за кожен день прострочення становлять 3825,0 гривень : 360 = 10,625 гривні.
З 04.11.2005 року по день звернення до суду пройшло 2654 дні.
Таким чином, 3% річних на прострочену суму складають 10,625 х 2654 = 28198, 75 гривень.
Розрахунок суми інфляційних збитків :
Інфляція за період часу з 04.11.2005 року по сьогоднішній день становила - 78,5 %.
Таким чином, інфляційні збитки за час прострочення грошового зобов'язання становлять 127500,0 гривень х 78,5 % = 100087,5 гривень.
Оригінал договору позики на суму 127500,0 гривень від 04.11.2005 року був отриманий позивачем наприкінці 2012 році, та саме з цього часу вона дізналася про порушення свого права., тому не вбачається пропуску строку позовної давності. Крім того, стороною відповідача відповідна заява не подавалася.
Згідно ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (ч. 2 ст. 1047 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлено договором. При цьому боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно вимог ст. 533 ЦК України, грошове зобов'язання має бути виконане в гривнях. Якщо у зобов'язані визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливістю виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити йому суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.
На підставі ст. 526 ЦК України зобов'язання повинне виконуватися належним чином згідно умов договору й вимог ЦК України.
Згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися в суд за захистом свого цивільного права у випадку його порушення з вимогою про примусове виконання зобов'язання в натурі.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтвердженні судові витрати.
Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі представлених сторонами доказів.
Керуючись ст. ст. 16, 524, 526, 533, 611, 625, 1046, 1047, 1048, 1049, 1050 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 61, 88, 209, 212, 214-215 Цивільного процесуального кодексу України, СУД -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про повернення боргу - задовольнити. ___
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, НОМЕР_1, виданий Малиновським РВ ОМУ УМВС України в Одеській області 15.11.2000 р., ідентифікаційний номер НОМЕР_2, зареєстрована: м. Одеса, вулю 7-а Степна, 15, на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3) суму боргу за договором позики від 04.11.2005 року у розмірі 127500,0 грн. (сто двадцять сім тисяч п'ятсот грн. 00 коп.), 3% річних від простроченої суми у розмірі 28198,75 грн. (двадцять вісім тисяч сто дев'яносто вісім грн. 75 коп.), інфляційні збитки у розмірі 100087,5 грн. (сто тисяч вісімдесят сім грн. 50 коп.), на загальну суму 255786,25 грн. (двісті п'ятдесят п'ять тисяч сімсот вісімдесят шість грн. 25 коп.).
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 2557,86 грн. (дві тисячі п'ятсот п'ятдесят сім грн. 86 коп.).
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційному суду через суд першої інстанції апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутніми у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
СУДДЯ: Гуревський В.К.