Справа №784/2414/13 18.09.2013 18.09.2013 18.09.2013
Провадження №22-ц/784/2103/13
Провадження № 22ц-784/2103/13 Головуючий у 1-й інстанції Бібік М.В.
Категорія 45 Доповідач апеляційного суду Кушнірова Т.Б.
Рішення
Іменем України
18 вересня 2013 року м. Миколаїв
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:
головуючого - Буренкової К.О.,
суддів: Кушнірової Т.Б., Локтіонової О.В.,
при секретарі Руднік Є.М.,
за участю:
розглянувши у відкритому судовому засіданні без участі сторін цивільну справу
за апеляційною скаргою
ОСОБА_2
на рішення Новобузького районного суду Миколаївської області від 09 серпня 2007 року
за позовом
ОСОБА_3 до ОСОБА_2
про
звернення стягнення на земельну ділянку,
У липні 2007 року ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про звернення стягнення на земельну ділянку шляхом припинення права власності на неї та визнання права власності на спірну земельну ділянку за позивачем.
Позивач зазначав, що за мировою угодою укладеною 19 липня 2007 року між сторонами, ОСОБА_2 в рахунок свого боргу за договором позики в сумі 25 000 грн. передала належну їй земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 8,61 га, розташовануі на території Баратівської сільської ради Новобузького району. Між тим, відповідачка умови мирової угоди не виконує.
Посилаючись на вказані обставини, позивач просив звернути стягнення на земельну ділянку в рахунок заборгованості за договором позики, припинити на неї право власності та визнати право власності за позивачем.
Рішенням Новобузького районного суду Миколаївської області від 09 серпня 2007 року позов задоволено. Звернуто стягнення на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 8,61 га, що розташована на території Баратівської сільської ради Новобузького району та належить на праві власності ОСОБА_2 на підставі державного акту серії Р2 № 566264 від 7 лютого 2002 року, зареєстрованого за № 3668.
Припинено її право власності на цю земельну ділянку та визнано право власності на вказану земельну ділянку за ОСОБА_3 Також встановлено порядок виконання рішення суду шляхом заборони компетентним органам відмовляти у виготовлені нового державного акту на ім'я ОСОБА_3
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Одночасно апелянт просила здійснити поворот виконання рішення суду, шляхом припинення права власності ОСОБА_3 із визнанням права власності на спірну земельну ділянку за відповідачкою.
Перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що вона підлягає частковому задоволенню із наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, ОСОБА_2 на праві власності належала земельна ділянка площею 8,61 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Баратівської сільської ради Новобузького району.
Ухвалою Новобузького районного суду Миколаївської області від 19 липня 2007 року визнана мирова угода, за якою ОСОБА_2 передала ОСОБА_3 в рахунок погашення боргу земельну ділянку.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач, як кредитор за позиковим зобов'язанням, довів відсутність у відповідачки іншого майна, що є підставою для звернення стягнення на земельну ділянку сільськогосподарського призначення, припинення права власності на земельну ділянку та визнання права власності на неї за кредитором.
Проте, з таким висновком погодитися не можна, оскільки суд дійшов до нього внаслідок неналежного дослідження всіх обставин справи, неправильного застосування норм процесуального і матеріального права.
Так, до спірної земельної ділянки у відповідності до пункту 15 розділу Х «Перехідних положень» ЗК України встановлені обмеження в частині здійснення власником розпоряджень відносно належного йому майна. За законом, не може здійснюватися перехід права власності за рішенням суду на такі земельні ділянки та земельні частки (паї), щодо яких існує заборона на їх відчуження (крім передачі їх у спадщину, обміну земельної ділянки на іншу земельну ділянку відповідно до закону та вилучення (викупу) земельних ділянок для суспільних потреб). Не допускається також зміна їх цільового призначення.
Окрім цього, за змістом ч. 2 ст. 139 ЗК України неприпустимим є звернення стягнення на земельні ділянки за рішенням суду в разі невиконання боржником зобов'язань за договором позики та іншими зобов'язаннями з одночасним припиненням на них права власності боржника і визнання права власності за кредитором.
Таким чином, суд незаконно звернув стягнення на земельну ділянку фактично на виконання вказаної мирової угоди.
За такого, колегія суддів вважає, що рішення суду у відповідності до п.п. 3, 4 ч.1 ст. 309 ЦПК україни необхідно скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Ухвалюючи рішення, колегія суддів вважає, що немає підстав для повороту виконання рішення у спосіб визначений відповідачкою.
Згідно зі ст.. 88 ЦПК України, з позивача на користь відповідачки підлягає стягненню 124 грн.05 коп. судового збору за розгляд справи судом апеляційної інстанції.
Керуючись статтями 303, 307, 3309,314,316 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Новобузького районного суду Миколаївської області від 09 серпня 2007 року скасувати і ухвалити нове.
В задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про звернення стягнення на земельну ділянку, припинення та визнання права власності - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 124 грн. 05 коп. судових витрат.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але протягом двадцяти днів з цього часу може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий
Судді