Справа №784/3011/13 11.09.2013 11.09.2013 11.09.2013
Провадження №22-ц/784/2521/13 Головуючий у 1-й інстанції Тихонова Н.С.
Доповідач апеляційного суду Кушнірова Т.Б.
Ухвала
Іменем України
11 вересня 2013 року м. Миколаїв
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:
головуючого - Буренкової К.О.,
суддів: Кушнірової Т.Б., Локтіонової О.В.,
при секретарі Суслик Є.В.,
за участю:
- позивача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу
за апеляційною скаргою
ОСОБА_2
на ухвалу Ленінського районного суду м. Миколаєва від 12 червня 2013 року, постановлену у справі за позовом ОСОБА_2 до Ленінського РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області про скасування постанови слідчого та повернення грошових коштів,
У червні 2013 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом про скасування постанови слідчого та повернення грошових коштів.
Позивач зазначав, що 22 лютого 2012 року в рамках розслідування кримінальної справи, порушеної за фактом незаконного збуту психотропної речовини за ч. 2 ст. 307 КК України, працівниками Ленінського РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області був проведений обшук в приміщенні належної йому аптеки. Під час проведення слідчої дії було виявлено та вилучено грошові кошти в розмірі 13 351 грн., які належать особисто йому. Постановою слідчого Ленінського РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області від 22 лютого 2012 року вилучені кошти були передані на депозитний рахунковий рахунок Ленінського РВ ММУ.
Вироком Ленінського районного суду м. Миколаєва від 04 жовтня 2012 року його засуджено за ч.2 ст. 307 КК України до 5 років позбавлення волі з конфіскацією ? частини майна. На підставі ст. 75 КК України його звільнено від відбування покарання з випробуванням.
Ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 18 грудня 2012 року вирок Ленінського районного суду м. Миколаєва відносно нього змінено, виключено призначення додаткового покарання у виді конфіскації майна. Зазначеною ухвалою також виключено з резолютивної частини вироку посилання суду про передачу в дохід держави грошових коштів в сумі 13 351 грн., вилучених у нього під час обшуку.
Посилаючись на наведене, позивач просив скасувати постанову слідчого Ленінського РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області від 22 лютого 2012 року про накладення арешту, повернути грошові кошти в розмірі 13 351 грн., вилучених у нього під час проведення обшуку, а також стягнути з відповідача судові витрати.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 12 червня 2013 року у відкритті провадження відмовлено на підставі п.1ч.2 ст. 122 ЦПК України.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати ухвалу суду, як таку, що постановлена з порушенням норм процесуального права, а справу повернути для розгляду до суду першої інстанції.
Перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню із наступних підстав.
Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції, виходив з того, що справа підлягає розгляду в порядку норм кримінально-процесуального права, так як арешт на грошові кошти накладено слідчим у рамках порушеної кримінальної справи.
Колегія погоджується з таким висновком суду виходячи з такого.
Відповідно до частини 1 статті 15 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Згідно з п.1 ч.2 ст. 122 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства.
Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 серпня 1976 року № 6 «Про судову практику в справах про виключення майна з опису» роз'яснено, що за правилами, встановленими для розгляду позовів про виключення майна з опису, розглядаються вимоги громадян, що ґрунтуються на праві власності на описане майно або на праві володіння ним. Заяви боржників про неправильність включення майна в опис розглядаються в порядку, передбаченому статтею 409 КПК України, коли арешт накладено при провадження в кримінальній справі або в порядку, передбаченому статтею 373 ЦПК України, якщо опис проводився судовим виконавцем.
Як вбачається з матеріалів справи, 22 лютого 2012 року під час розслідування кримінальної справи, порушеної за фактом вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України, був проведений обшук в приміщенні фіто аптеки, на території якої ОСОБА_2 здійснював підприємницьку діяльність. Під час обшуку працівниками міліції виявлено та вилучено належні позивачу грошові кошти в розмірі 13 351 грн..
У рамках кримінальної справи, з метою виконання вироку в частині можливої конфіскації майна, на грошові кошти, які на праві власності належать ОСОБА_2 накладено арешт.
Враховуючи те, що арешт на майно, що належить ОСОБА_2 було накладено слідчим в порядку, передбаченому кримінально-процесуальним законодавством України, в межах розслідування ним кримінальної справи, а отже і скасовувати його також слід за правилами, встановленими КПК України.
Така ж правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 15 травня 2013 року № 6-26цс13.
За такого, колегія суддів не вбачає підстав для скасування оскаржуваної ухвали.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.
Керуючись статтями 303, 312, 315 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, а ухвалу Ленінського районного суду м. Миколаєва від 12 червня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий
Судді