Справа №784/2873/13 18.09.2013 18.09.2013 18.09.2013
Провадження №22-ц/784/2435/13 Головуючий у 1-й інстанції Лисенко М.Є.
Доповідач апеляційного суду Кушнірова Т.Б.
Ухвала
Іменем України
18 вересня 2013 року м. Миколаїв
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:
головуючого - Буренкової К.О.,
суддів: Кушнірової Т.Б., Локтіонової О.В.,
при секретарі Руднік Є.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні без участі сторін цивільну справу
за апеляційною скаргою
Відділу державної виконавчої служби Снігурівського районного управління юстиції (далі - ВДВС)
на ухвалу Снігурівського районного суду Миколаївської області від 10 червня 2013 року
за скаргою
Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції Миколаївської області ДПС (далі - ДПІ) на дії головного державного виконавця ВДВС,
У травні 2013 року ДПІ звернулася в суд зі скаргою на дії головного державного виконавця ВДВС Бусахіна О.С.
В обґрунтування скарги посилалася на те, що державний виконавець, отримавши судовий наказ від 07 лютого 2013 року про стягнення з ОСОБА_3 на користь КП «Снігурівський комунальник» заборгованості та судових витрат, відмовив у відкритті виконавчого провадження про стягнення на користь держави судового збору з підстав невідповідності виконавчого документа вимогам Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон), оскільки у судовому наказі був відсутній ідентифікаційний номер боржника.
Ухвалою Снігурівського районного суду Миколаївської області від 10 червня 2013 року скаргу задоволено.
Визнано дії головного державного виконавця ВДВС Бусахіна О.С. щодо відмови у відкритті виконавчого провадження неправомірними.
Покладено обов'язок на ВДВС відкрити виконавче провадження у справі про стягнення з ОСОБА_3 на користь держави 114 грн. 70 коп. судового збору та вжити заходів для його виконання.
В апеляційній скарзі ВДВС просить скасувати ухвалу суду посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню із наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що 23 травня 2013 року головний державний виконавець ВДВС відмовив у відкритті виконавчого провадження по примусовому виконанню судового наказу Снігурівського районного суду Миколаївської області виданого 27 лютого 2013 року про стягнення з ОСОБА_3 в доход держави 114 грн. 70 коп. судового збору.
Згідно із ч. 2 ст. 103 ЦПК України судовий наказ має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України «Про виконавче провадження» та обов'язково містити положення про дату видачі судового наказу стягувачу, дату набрання судовим наказом законної сили та строк пред'явлення судового наказу до виконання. Зазначені відомості вносяться до судового наказу у день його видачі стягувачу для пред'явлення до виконання.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 18 Закону, у виконавчому документі зазначаються, зокрема ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків) або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 11 Закону, державний виконавець з метою захисту інтересів стягувача може самостійно одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну. Тобто, у разі незазначення індивідуального ідентифікаційного номера (реєстраційного номера облікової картки платника податків) у рішенні суду, судовому наказі, згідно із п. 3 ч. 3 ст. 11 Закону, державний виконавець може самостійно звернутися до відповідного державного органу державної податкової служби із запитом про витребування довідки про індивідуальний ідентифікаційний номер (реєстраційний номер облікової картки платника податків) боржника.
Відмовляючи у відкритті виконавчого провадження, державний виконавець не звернув уваги на визначену ЦПК України судову процедуру розгляду заяв про видачу судового наказу. Так, згідно ч. 2 ст. 102 ЦПК України суддя видає судовий наказ без проведення судового засідання і виклику стягувача і боржника. Отже, у виданому судовому наказі заперечуються відомості, передбачені ст. 103 ЦПК України. Крім того, згідно зі ст.. 32 Конституції України, ст. 302 ЦК України ніхто без згоди особи не може збирати та поширювати конфіденційну інформацію про неї чи її персональні дані.
Таким чином, державний виконавець не звернув уваги на те, що в суду чи заявника відсутні можливості без згоди боржника, який не викликався до суду, отримати дані, про які в своїй постанові зазначив державний виконавець.
Оскільки державний виконавець не виконав вимог закону при виконанні судового наказу, який є чинним та надійшов на виконання державної виконавчої служби в установленому законом порядку, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення скарги.
Посилання в апеляційній скарзі на невідповідність виконавчого документа вимогам ст..18 Закону не можна визнати обгрунтованим, і таке посилання є формальним, оскільки судовий наказ містить основні його реквізити, передбачені ч. 2 ст. 103 ЦПК України, дату видачі судового наказу стягувачу, дату набрання судовим наказом законної сили та строк пред'явлення судового наказу до виконання, судовий наказ підписаний суддею, скріплений гербовою печаткою.
Оскільки оскаржувана ухвала постановлена з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для її скасування не вбачається.
Керуючись статтями 303, 312, 315 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Відділу державної виконавчої служби Снігурівського районного управління юстиції відхилити, а ухвалу Снігурівського районного суду Миколаївської області від 10 червня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий
Судді