Справа №784/2634/13 18.09.2013 18.09.2013 18.09.2013
Провадження №22-ц/784/2244/13
Провадження № 22ц- 2244/13 Головуючий у 1-й інстанції Кологрива Т.М.
Категорія 5 Доповідач апеляційного суду Кушнірова Т.Б.
Ухвала
Іменем України
18 вересня 2013 року м. Миколаїв
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:
головуючого - Буренкової К.О.,
суддів: Кушнірової Т.Б., Локтіонової О.В.,
при секретарі Руднік Є.М.,
за участю:
- позивача ОСОБА_2,
- представника позивача ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу
за апеляційною скаргою
ОСОБА_2
на рішення Арбузинського районного суду Миколаївської області від 28 травня 2013 року
за позовом
ОСОБА_2 до Благодатненської сільської ради Арбузинського району Миколаївської області
про
визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю,
У квітні 2013 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до Благодатненської сільської ради Арбузинського району Миколаївської області про визнання права власності на житловий будинок за набувальною давністю.
Позивач зазначав, що у 2002 році він на підставі письмової розписки купив житловий будинок, який знаходиться по АДРЕСА_1, сплативши за нього 2000 грн. З цього часу він постійно проживає у вказаному будинку, сплачує комунальні платежі, утримує його, проводить в ньому поточні та капітальні ремонти, добросовісно та безперервно володіє і відкрито користується цим нерухомим майном.
Посилаючись на наведене, просив суд визнати за ним право власності на вказаний житловий будинок за набувальною давністю.
Рішенням Арбузинського районного суду Миколаївської області від 28 травня 2013 року в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі та доповненні до апеляційної скарги ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню із наступних підстав.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з відсутності підстав для задоволення вимог позивача щодо визнання права власності на квартиру в порядку набувальної давності, визначеному у ст.344 ЦК України, оскільки відсутні обов'язкові ознаки добросовісності заволодіння та відкритості володіння спірним будинком.
Колегія погоджується з таким висновком суду, оскільки він узгоджується з матеріалами справ та встановленими обставинами.
З матеріалів справи, зокрема довідки виконкому Благодатненської сільської ради вбачається, що ОСОБА_2 з 2002 року проживає у житловому будинку АДРЕСА_1.
Із змісту письмової розписки видно, що ОСОБА_2 сплатив 2000 грн. за придбання вказаного житлового будинку ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (а.с.6).
Відповідно до довідки Благодатненської сільської ради, власником спірного житлового будинку являвся ОСОБА_6, який помер у 1999 році.
З листа Арбузинської державної нотаріальної контори від 29 липня 2013 року вбачається, що після смерті ОСОБА_6 із заявою про прийняття спадщини за заповітом, що був посвідчений 07 травня 2002 року виконкомом Благодатненської сільської ради Арбузинського району, звернувся ОСОБА_7
Відповідно до ч. 1 ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Основною ознакою, передбаченою цією нормою, є добросовісність володіння, тобто якщо володілець не знав та не міг знати про те, що він володіє чужою річчю, і обставини, у зв'язку з якими виникло володіння, не давали сумніву щодо правомірності набуття майна.
Аналіз інших правил ст..344 ЦК України, зокрема частини 3, дає підстави вважати, що ці правила не застосовуються у випадках, коли володіння майном здійснювалось на підставі договірних зобов'язань, оскільки право власності у володільця за давністю виникає поза волею і незалежно від волі колишнього власника.
Позивач підставами позову зазначає угоду, укладену у 2002 році про придбання спірного житлового будинку, виконання ним своїх обов'язків та сплату обумовленої вартості майна.
Договір купівлі-продажу нерухомого майна з дотриманням вимог закону щодо такого виду правочинів сторони не укладали.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що володіння житловим будинком позивачем не можна вважати добросовісним в розумінні вимог частини 1 ст. 344 ЦК України.
Правила цієї норми спірні правовідносини не регулюють.
Крім цього, позивач не обґрунтував належним чином в чому полягає порушення його прав з боку Благодатненської сільської ради Арбузинського району Миколаївської області як відповідача по справі. Тоді як з матеріалів справи вбачається, що згідно записів погосподарських книг, власником спірного житлового будинку являвся ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року. Після смерті ОСОБА_6 спадщина відумерлою не визнавалася із заявою про її прийняття звернувся ОСОБА_7 Таким чином спірні правовідносини виникли між позивачем та ОСОБА_7, а не Благодатненською сільською радою Арбузинського району Миколаївської області, тобто остання є неналежним відповідачем по справі.
Доводи апелянта про доведеність домовленості між сторонами про купівлю-продаж будинку, виконання її умов та відсутність взаємних претензій лише підтверджують неможливість застосування до цих правовідносин правил набувальної давності.
Інші доводи апеляційної скарги також не мають правового значення, оскільки не доводять наявності умов, за яких особа набуває право власності за давністю володіння.
Оскільки оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального прав, підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись статтями 303, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, а рішення Арбузинського районного суду Миколаївської області від 28 травня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий
Судді