Рішення від 04.11.2013 по справі 2-189/11

Справа № 2-189/11 (2/201/231/2013)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

04 листопада 2013 року Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді - Черновського Г.В.,

при секретарі - Пісчанській Т.М.,

за участю: позивача - ОСОБА_1Є,

представника позивача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Дніпропетровська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до КП «Теплоенерго» про відшкодування шкоди, завданої наданням неякісних послуг, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська з позовом до КП «Теплоенерго» про відшкодування шкоди, завданої наданням неякісних послуг (а. с. 4).

Позивач у позовній заяві та її представник у судовому засіданні в обґрунтування своїх позовних вимог, посилались на те, що ОСОБА_1 є основним квартиронаймачем і користувачем квартири АДРЕСА_1, в якій з 2001 року наявні сліди плісняви на стінах та шпалерах. У зв'язку з тим, що позивач пов'язує появу плісняви в квартирі з неякісним наданням послуг відповідачем, вона звернулась до суду з даним позовом, в якому просила суд, з урахуванням уточнень, стягнути з КП «Теплоенерго» на користь ОСОБА_1 майнову шкоду у сумі 14 202,00 грн. (а. с. 4, 144).

У судовому засіданні позивач та її представник заявлені позовні вимоги з урахуванням уточнень підтримали та наполягали на їх задоволенні.

Представник відповідача - КП «Теплоенерго» у судове засідання для розгляду даної цивільної справи свого представника не направив, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Приймаючи до уваги, що сторона позивача не заперечує проти розгляду справи у відсутності відповідача та в матеріалах справи достатньо доказів для ухвалення по справі заочного рішення, суд на підставі ч. 4 ст. 169 ЦПК України вважає можливим розглянути справу у відсутність представника відповідача за правилами постановлення заочного рішення.

Вислухавши пояснення сторони позивача, дослідивши матеріали даної цивільної справи, оглянувши матеріали цивільних справ № 2-853/02 та № 2-178/03, суд дійшов висновку щодо необґрунтованості позовних вимог з наступних підстав.

Судом встановлено, що у приватній власності ОСОБА_1 знаходиться 1/3 частина квартири № 41 в будинку № 18-в в м. Дніпропетровську (а. с. 59, 60).

Відповідно до висновку експерта № 214/246 від 19 квітня 2002 року, наданого на виконання ухвали Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до КП «Дніпротеплоенерго» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, причиною появи чорної плісняви та відставання шпалер від стін та стелі в приміщенні квартири АДРЕСА_2 є погана робота опалювальної системи (а. с. 5-12).

З висновку № 3670-12 судової будівельно-технічної експертизи по даній цивільній справі від 16 липня 2013 року вбачається, що на час проведення дослідження об'єкту, встановити, яка технічна причина ушкодження пліснявою стелі та стін квартири АДРЕСА_3 - експерту не надається за можливе; на час проведення дослідження конденсат на стелі та стінах квартири АДРЕСА_1 - відсутній; розмір матеріальної шкоди, заподіяної ОСОБА_1 внаслідок ушкодження квартири АДРЕСА_1 складає 14 202,00 грн. (а. с. 103-116).

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст.ст. 10, 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Статтями 27, 46 ЦПК України передбачено, що обов'язок із доказування покладається також на осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси. Тобто, процесуальними нормами встановлено як право на участь у доказуванні, так і обов'язок із доказування обставин при невизнані них сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, що випливає зі змісту ст. 27 ЦПК України.

Відповідно до ст. 212 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємозв'язок доказів у їх сукупності.

Статтею 256 ЦК України визначено поняття строку позовної давності, згідно з яким строк позовної давності - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно ст. 257 ЦК України строк загальної позовної давності становить 3 роки.

Оцінюючи усі докази, які були досліджені судом у судовому засіданні у їх сукупності, та вирішуючи вимоги позивача до відповідача про стягнення у рахунок відшкодування матеріальної шкоди 14 202,00 грн., суд виходив з того, що стороною позивача не було надано належних доказів на підтвердження своїх позовних вимог.

Так, зокрема, суд приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог позивача по даній цивільній справі виходи з того, що судовий експерт при проведенні будівельно-технічної експертизи по даній цивільній не встановив прямого причинно-наслідкового зв'язку з неякісним наданням послуг відповідачем та ушкодженнями квартири позивача, у зв'язку з чим відсутні підстави для стягнення з КП «Теплоенерго» матеріальної шкоди, завданої ОСОБА_1

Крім того, суд враховуючи заяву представника відповідача про застосування строків позовної давності до позовних вимог позивача (а. с. 97), а також те, що шкода майну позивача була завдана у 2001 році, судова експертиза, якою встановлено, що така шкода завдана внаслідок неякісного опалення проведена у 2002 році, а з даною позовною заявою до суду ОСОБА_1 звернулась лише у 2008 році, тобто понад строк, встановлений законодавцем для звернення до суду з позовною заявою, суд вважає за необхідне застосувати строк позовної давності по даній цивільній справі.

Вирішуючи питання, щодо розподілу судових витрат, на підставі ст.88 ЦПК України і приймаючи до уваги результат вирішення справи, суд вважає необхідним судові витрати позивачу не відшкодовувати.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 79, 208-210, 218, 256 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до КП «Теплоенерго» про відшкодування шкоди, завданої наданням неякісних послуг - відмовити.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії. В разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України, а саме, рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 10 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська.

Суддя Г.В. Черновськой