Справа № 107/8193/13ц
Провадження № 2/107/2365/13
29 жовтня 2013 р. м. Керч
Керченський міський суд Автономної Республіки Крим у складі :
головуючого судді - Біленко Л.В.
при секретарі - Волкової М.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Керчі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - Орган опіки та піклування - виконавчий комітет Керченської міської ради, про усунення перешкод у вихованні дитини,
Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, мотивуючи вимоги тим, що вони з відповідачкою перебували в зареєстрованому шлюбі та мають спільну дочку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, але після розірвання шлюбу відповідач перешкоджає батькові спілкуватись з дитиною, у зв'язку з чим за його заявою виконавчим комітетом Керченської міської ради прийнято рішення № 729 від 12.10.2012р. , яким визначений порядок його участі у вихованні дитини - щотижня в суботу з 10-00 до 15-00 без присутності матері, але відповідачка вказане рішення ігнорує, категорично відмовляється надавати батькові побачення з дочкою. З урахуванням уточнень просить усунути йому перешкоди у спілкуванні з дитиною шляхом визначення порядку участі в спілкуванні та вихованні дочки у вигляді систематичних побачень з дитиною та відвідування дитиною його за місцем проживання щотижня - у неділю з 10-00 до 15-00 без присутності матері.
В судовому засіданні позивач та його представник - ОСОБА_4, діючий на підставі Договору про надання правової допомоги, уточнені позовні вимоги підтримали.
Відповідач позов визнала частково, погодилась, що вона перешкоджає спілкуванню позивача з дочкою, але робить це за тієї причини, що він з дочкою тривалий час гуляє пішки, в результаті чого дитини втомлюється, батько годує дитину ласощами , для дитини є більш корисним спілкування з її теперішнім співмешканцем, який навчає її робити поділки з природного матеріалу , спілкується з нею.
Представник Органу опіки та піклування - ОСОБА_5, діюча на підставі довіреності, вважає, що позов підлягає задоволенню, оскільки батько має законне право на спілкування з дочкою, жодної обставини про спричинення шкоди дитині таким спілкуванням не встановлено, підстав для обмеження позивача в його праві немає.
Заслухавши пояснення сторін, враховуючи позицію третьої особи, дослідивши обставини по справі, перевіривши їх доказами та надавши доказам правової оцінки, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що сторони з 16.10.2007 р. перебували в зареєстрованому шлюбі, який розірваний Рішенням Керченського міського суду від 31.08.2011р. (а.с.4).
Від шлюбу сторони мають спільну дитину - дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2. (а.с.5).
Як убачається з вказаного судового рішення та це підтверджено тотожними поясненнями сторін, малолітня дитина після розірвання шлюбу між батьками залишилась проживати з матір'ю, з відповідача стягнуті аліменти на утримання дитини в розмірі 1/4 частки всіх видів заробітку, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, які він сплачує регулярно. (а.с.5).
За причини чинення відповідачем перешкод у спілкуванні батька з дочкою, останній звернувся з заявою до Служби у справах дітей управління у справах дітей, сім'ї, молоді та спорту Керченської міської ради, за результатами її розгляду Службою ухвалено висновок про доцільність надання позивачеві часу для участі у вихованні дочки , оскільки він позитивно характеризується , має постійну роботу, проживає в благоустроєній квартирі , з урахуванням цього висновку Рішенням виконавчого комітету Керченської міської ради від 12.10.2012р. № 729 йому надано час для участі у вихованні дочки - щотижня в суботу з 10-00 до 15-00 без участі матері. (а.с.6, 21-27).
Відповідач в судовому засіданні визнала, що після прийняття виконавчим комітетом вказаного рішення вона декілька разів віддавала дочку батькові для спілкування, але потім припинила це робити за причини того, що він водив дитину на тривалі пішохідні прогулянки, що на її думку є для дитини надлишковим фізичним навантаженням , а також вона не впевнена чи годує її батько належним чином, за її думкою батько не може надати дитині належного виховання, тому ці зустрічі є зайвими.
Враховуючи підстави та предмет позову, встановивши характер спірних правовідносин сторін , правової оцінки обставинам, встановленим судовим розглядом, суд надає , керуючись відповідними нормами Сімейного кодексу України ( далі - СК України), застосовуючи положення Конвенції про права дитини, ратифікованої Постановою Верховної Ради України від 27.02.1991р.
За положеннями ст.ст. 153,155, 157-159 СК України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом. Згідно з ст.ст. 157-159 цього кодексу питання виховання дитини вирішується батьками спільно, той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею, а той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини. За заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї.
Рішення органу опіки та піклування, яке постановлюється на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення, є обов'язковим до виконання.
Якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.
Згідно з ст. 3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Стаття 8 Конвенції встановлює обов'язок держав-учасниць поважати право дитини на збереження індивідуальності, включаючи громадянство, ім'я та сімейні зв'язки, не допускаючи протизаконного втручання. Статтею 9 визначено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини.
Згідно з ст. 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров'я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.
Виконуючи наведені приписи закону, на підставі перевірки істотних обставин справи, маючи на меті насамперед захист прав та інтересів малолітньої дитини, суд доходить наступних висновків.
Позивач має постійну роботу , що підтверджується письмовими доказами по справі, за місцем роботи та за місцем проживання характеризується позитивно, відвідує дочку в дитячому садочку не менше одного разу на тиждень, приносить їй подарунки . (а.с.24-26,38,43).
Доводи відповідача, що він має психічне захворювання, свого підтвердження в судовому засіданні не знайшли, судом встановлено, що хоча до 2004р. він й перебував на обліку у лікаря-психіатра, але знятий з обліку, а за висновком лікарсько-консультаційної комісії від 17.09.2012р. за результатами огляду він не має медичних протипоказань для виконання батьківських обов'язків. (а.с.22,40).
Позивач проживає в благоустроєній двокімнатній квартирі разом зі своїм батьком, де створені належні житлові умови, є все необхідне для нормального перебування дитини. (а.с.23).
Оцінивши всі наведені докази у їх сукупності, суд доходить висновку, що відповідач безпідставно не виконує Рішення Органу опіки та піклування - перешкоджає позивачеві в участі у виховання спільної дочки, хоча таке спілкування є корисним для дитини для її нормального розвитку та самопочуття , відчування любові та турботи з боку рідного батька, а жодного доказу про існування обставин, які б свідчили про недоцільність та шкідливість такого спілкування з точки зору захисту прав та інтересів дитини , відповідач суду не надала, таких обставин судовим розглядом не встановлено.
Враховуючи викладені обставини суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
Питання про розподіл судових витрат суд вирішує на підставі ст. 88 ЦПК України - стягує з відповідача на користь позивача судові витрати, підтверджені документально.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4,10,11,60,61,88,212-215 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - Орган опіки та піклування - виконавчий комітет Керченської міської ради, про усунення перешкод у вихованні дитини, задовольнити.
Встановити спосіб участі батька - ОСОБА_1 у вихованні дочки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 - визначити йому час для систематичного побачення з дочкою, в тому числі за місцем проживання батька - щотижня в неділю з 10-00 годин до 15-00 годин без присутності матері - ОСОБА_2.
Зобов'язати ОСОБА_2 не чинити ОСОБА_1 перешкоди в участі у вихованні малолітньої дочки - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, шляхом надання йому можливості систематичних побачень з дочкою у визначений судовим рішенням час.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного Суду Автономної Республіки Крим через Керченський міський суд АР Крим шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення , можуть подати апеляційну скаргу протягом десяті днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя -