Ладижинський міський суд Вінницької області
Провадження №2/135/64/13 Справа № 135/294/13-ц
13.03.2013 Ладижинський міський суд Вінницької області
у складі:
головуючого - судді - ОСОБА_1,
при секретарі -
участю:
позивача -
представника позивача -
відповідача -
представника відповідача -
ОСОБА_2,
ОСОБА_3,
ОСОБА_4,
ОСОБА_5,
ОСОБА_6,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про стягнення аліментів, -
Позивачка звернулася в суд з цим позовом і повідомила, що вона з відповідачем перебувала у зареєстрованому шлюбі від якого у них є діти: ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, які знаходяться на її утриманні та проживають разом з нею. Відповідач має власний продовольчий магазин у якому вона отримує продуктів приблизно на 600 грн. кожного місяця. Однак, для отримання їж для дітей вона вимушена отримувати дозвіл відповідача, що є для неї принизливим. Також зазначила, що для утримання дітей потрібні не тільки продукти харчування, а й речі повсякденного вжитку. Відповідач є матеріально забезпеченою людиною та може сплачувати на утримання дітей аліменти, так як він займається підприємницькою діяльністю, має багато транспортних засобів, власний магазин, земельні ділянки та отримує орендну плату від здачі в оренду гаража. Окрім підприємницької діяльності відповідач працює на посаді заступника директора в ТОВ «Енергія» та отримує заробітну плату.
Просила суд стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_2 в твердій грошові сумі по 3000 грн. на кожну дитину щомісячно до досягнення старшою дитиною повноліття.
У судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_5 позов визнав частково, просив стягнути з нього на користь позивачки аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_9 та ОСОБА_10, у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку, але не менше 654,60 грн.. Мотивуючи це тим, що не в змозі сплачувати аліменти які просить позивачка, так як на даний час він працює на посаді заступника директора ТОВ фірма «Енергія» та отримує заробітну плату, в сумі 1073,56 грн. на місяць. Також кожного місяця він сплачує 3000 грн. на погашення кредитів.
Дослідивши докази і давши їм належну правову оцінку, суд вважає, що позов ОСОБА_3 про стягнення аліментів на її користь, на утримання двох неповнолітніх дітей обґрунтований і підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч.3 ст. 181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Відповідно до ч.1 ст. 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до ч.1,2 ст. 183 Сімейного кодексу України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом (ч.1). Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття (ч.2).
В судовому засіданні встановлено, що позивачка та відповідач перебували у зареєстрованому шлюбі, від якого мають двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_2. Відповідач працює, має постійне місце роботи, також займається підприємницькою діяльністю з якої отримує великі прибутки.
Дані факти стверджуються сукупністю доказів.
Відповідно до свідоцтв про народження дітей, видно, що ОСОБА_3 та ОСОБА_5 є батьками неповнолітніх: ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_2.
З копії трудової книжки та довідки про доходи від 04.03.2013 року, видно, що ОСОБА_5 працює заступником директора на ТОВ «Енергія» та отримує заробітну плату, в сумі 1073,56 грн. на місяць.
З копії витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців видно, що стан фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 знаходиться в стані припинення підприємницької діяльності.
З копій податкових декларацій платника єдиного податку фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 видно, що за 2012 рік його прибуток склав 600 000 грн..
Ці докази суд приймає до уваги, так як вони зібрані з дотриманням закону та не суперечать один одному.
Разом з тим суд звертає увагу на те, що відповідач працює, має постійне місце роботи, займається підприємницькою діяльністю з якої має достатній прибуток. В цьому разі позивачці варто було б відмовити у задоволенні позову, оскільки вона невірно зазначила підстави стягнення аліментів в твердій грошовій сумі відповідно до ст.184 СК України.
Законною підставою для стягнення аліментів є ст.183 СК України, тобто стягнення аліментів в відсотковому відношенні до усіх видів доходів.
Але зважаючи на те, що постанова Пленуму ВСУ від 18.12.2009 року №14 «Про судове рішення» роз'яснює, що суд має право відповідно до статті 19 Конституції України, статті 1 ЦПК та з урахуванням положення частини четвертої статті 10 ЦПК вийти за межі заявлених вимог в спорах про стягнення аліментів (вирішити незаявлену вимогу, задовольнити вимогу позивача у більшому розмірі, ніж було заявлено).
Зважаючи на те, що аліменти у відсотковому відношенні будуть стягуватися з усіх видів доходу (заробітної плати, з доходів від підприємницької діяльності, здачі майна в оренду та інших), тому їх розмір буде значно вищий ніж у твердій грошовій сумі.
Враховуючи те, що сама позивачка у судовому засіданні довела, що у відповідача великі доходи, суд виключно в інтересах дітей виходить за межі пред'явлених позовних вимог та з власної ініціативи змінює підстави стягнення аліментів з твердої грошової суми, на частковий розмір аліментів.
Суд не приймає до уваги стверджень відповідача про те, що він не займається підприємницькою діяльністю, так як це спростовується приведеними доказами.
На підставі ст. 367 ЦПК України, рішення в частині стягнення аліментів підлягає обов'язковому негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави 229.40 грн. судового збору.
Відповідно до ЗУ «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 1000 грн. за надання правової допомоги.
На підставі ст. ст. 10, 11, 60, 88, 212, 213- 215, 367 ЦПК України, керуючись ст. ст. 180-183, СК України, постановою Пленому ВСУ від 18.12.2009 року №14 «Про судове рішення», суд -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_4 аліменти на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, ідентифікаційний номер: НОМЕР_2, уродженки та мешканки ІНФОРМАЦІЯ_4, на утримання дітей: ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі в розмірі 1/2 частки з усіх видів заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, з дня подачі заяви до суду, а саме: з 19.02.2013 р., та до досягнення дітьми повноліття.
В позові про стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_2 в твердій грошовій сумі по 3 000 грн. на кожну дитину - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави 229.40 грн. судового збору та 1000 грн. на користь ОСОБА_3 за надання правової допомоги.
Рішення, в частині стягнення аліментів за один місяць, допустити до негайного виконання.
Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів після його оголошення до апеляційного суду Вінницької області через Ладижинський міський суд.
Суддя