14 квітня 2009 р.
№ 2-29/8393-2008
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Муравйова О.В. -головуючого
Полянського А.Г.
Фролової Г.М.
за участю представників:
позивача
не з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином)
відповідача
не з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином)
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Фонду майна Автономної Республіки Крим
на постанову
Севастопольського апеляційного господарського суду від 12.01.2009 року
у справі
№ 2-29/8393-2008 господарського суду Автономної Республіки Крим
за позовом
Фонду майна Автономної Республіки Крим
до
Товариства з обмеженою відповідальністю "Остап"
про
стягнення 19315,00 грн.
У липні 2008 року Фонд майна Автономної Республіки Крим звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Остап" про стягнення з відповідача на користь позивача матеріальних збитків у сумі 19315 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до статті 224 Господарського кодексу України та статей 22 та 386 Цивільного кодексу України відповідач має відшкодувати збитки у розмірі 19315 грн.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 18.09.2008 року (суддя: Башилашвілі О.І.), залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 12.01.2009 року (судді: Гонтар В.І. -головуючий, Борисова Ю.В., Голик В.С.) по справі № 2-29/8393-2008 господарського суду Автономної Республіки Крим у задоволенні позову відмовлено.
Мотивуючи судові рішення, господарські суди з посиланням на статті 22, 224, 225 Цивільного кодексу України зазначають про те, що позивач не довів, що між діями відповідача та пошкодженням будівлі господарського магазину (спричинення збитків) є причинний зв'язок. Зокрема, судом відзначено, що відсутня необхідна умова для відповідальності відповідача, а саме: вина в пошкодженні будівлі господарського магазину, що у свою чергу спростовує доводи позивача, щодо наявності підстав для задоволення позову.
Не погоджуючиcь з постановою, Фонд майна Автономної Республіки Крим звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 12.01.2009 року у справі № 2-29/8393-2008 господарського суду Автономної Республіки Крим, в якій просить рішення та постанову у справі скасувати, постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, мотивуючи касаційну скаргу доводами про порушення судом норм матеріального та процесуального права, зокрема, статті 224 Господарського кодексу України. Зокрема, заявник посилається на те, що суди не врахували, що за результатами дослідження об'єкта складено акт. Розмір збитків складає 19315 грн.
Відповідач надав відзив на касаційну скаргу, в якому просить рішення у справі залишити без змін, а касаційну скаргу -без задоволення.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно статті 108 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України переглядає за касаційною скаргою (поданням) рішення місцевого господарського суду та постанови апеляційного господарського суду.
Відповідно до вимог статті 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Як встановлено судами, 23.09.2003 року між Представництвом Фонду майна Автономної Республіки Крим у місті Саки, Євпаторія, Роздольненськорму і Сакському районах та Товариством з обмеженою відповідальністю "Остап" було укладено договір купівлі-продажу будівлі господарського магазину, що не ввійшло до статутного фонду Сільськогосподарського виробничого кооперативу "ім. Т. Г.Шевченка", розташованого за адресою: Роздольненський район, село Слов'янське, провулок Шкільний, 4.
Судами встановлено, що відповідач обов'язки взяті відповідно до вказаного вище договору не виконав, у зв'язку з чим рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 04.11.2004 року у справі №2-20/11903-2004 було розірвано договір купівлі-продажу будівлі господарського магазину, що не ввійшло до статутного фонду Сільськогосподарського виробничого кооперативу "ім. Т. Г.Шевченка", розташованого за адресою: Роздольненський район, село Слов'янське, провулок Шкільний, 4 та зобов'язано відповідача повернути у власність Автономної Республіки Крим будівлю господарського магазину, що не ввійшло до статутного фонду Сільськогосподарського виробничого кооперативу "ім. Т. Г.Шевченка", розташованого за адресою: Роздольненський район, село Слов'янське, провулок Шкільний, 4.
Вказане вище рішення, постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 13.12.2004 року залишено без змін.
Судом також встановлено, що на виконання рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 04.11.2004 року у справі №2-20/11903-2004 Фондом майна Автономної Республіки Крим було видано наказ від 09.01.2008 року № 02 "Про прийняття рішення з повернення до складу майна, що належить Автономній Республіці Крим, будівлі господарського магазину."
Як вбачається з матеріалів справи, підставою позову стало те, що в результаті дослідження об'єкта будівлі господарського магазину, проведеного позивачем 29.01.2008 року, було встановлено, що у торговельному залі покриття із керамічної плитки зруйноване, електричні мережі, водопровід, мережі каналізації, опалення знаходяться у неробочому стані, частина приладів відсутня, про що було складено відповідний акт.
За таких обставин, комісією з повернення до складу майна будівлі господарського магазину, що належить Автономній Республіці Крим, було вирішено визначити суму збитків, які заподіяні майну у розмірі - 19315грн., зазначене відображено в протоколі № 1 комісії, затвердженого наказом Фонду майна Автономної республіки Крим від 02.06.2008 року № 365.
Згідно із статтею 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом (стаття 225 Господарського кодексу України).
Згідно статті 22 Цивільного кодексу України збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
За загальним принципом цивільного права особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (частина перша статті 22 Цивільного кодексу України). Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника. Відсутність хоча б одного елемента складу правопорушення виключає настання відповідальності у вигляді відшкодування збитків.
Отже, позивач повинен довести протиправність дій відповідача і його вину, наявність та розмір збитків, наявність причинно-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою та спричиненням збитків.
При цьому, судом встановлено, що постановою державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Роздольненського районного управління юстиції від 10.01.2006 року на підставі частини 1 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження по примусовому виконанню наказу господарського суду Автономної Республіки Крим у справі № 2-20/11903-2004 про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Остап" повернути у власність Автономної Республіки Крим будівлі господарського магазину, яке належить Верховній Раді Автономної Республіки Крим, що не ввійшло до статутного фонду Сільськогосподарського виробничого кооперативу "ім. Т. Г.Шевченка", розташованого за адресою: Роздольненський район, село Слов'янське, провулок Шкільний, 4. -закінчено, копію постанови направлено сторонам та до господарського суду Автономної Республіки Крим.
Також, судом встановлено, що відповідач фактично передав будівлю господарського магазину, розташованого за адресою: Роздольненський район, село Слов'янське, провулок Шкільний, 4 у січні 2006 року, а дослідження позивачем даного об'єкта проводилось в 2008 році.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідач не використовував будівлю господарського магазину більше двох років, доказів того, що під час проведення виконавчих дій, були виявлені факти пошкодження будівлі господарського магазину також відсутні.
Суд апеляційної інстанції відзначив, що позивач не довів, що між діями відповідача та пошкодженням будівлі господарського магазину (спричинення збитків) є причинний зв'язок, а також відсутні докази наявності вини відповідача в спричиненні збитків, а відтак, суд дійшов вірного висновку щодо відмови в задоволенні позовних вимог .
За таких обставин, твердження заявника про порушення і неправильне застосування судом норм матеріального права при прийнятті постанови не знайшли свого підтвердження та суперечать матеріалам справи.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що постанова у справі прийнята у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, підстав для її зміни чи скасування не вбачається.
Керуючись статтями 1115, 1117, пунктом 1 статті 1119, статтею 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
Касаційну скаргу Фонду майна Автономної Республіки Крим залишити без задоволення.
Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 12.01.2009 року у справі № 2-29/8393-2008 господарського суду Автономної Республіки Крим залишити без змін.
Головуючий О. Муравйов
Судді А. Полянський
Г. Фролова