Справа № 2-а-1425/11
"18" жовтня 2011 р. Першотравенський міський суд Дніпропетровської області
в складі: головуючої судді Кривошеї С. С.
при секретарі Труняковій А.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Першотравенську адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Першотравенської міської Ради про стягнення недоплаченої одноразової щорічної допомоги як учаснику бойових дій,
27 травня 2011 року позивач звернувся до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Першотравенської міської Ради про стягнення недоплаченої одноразової щорічної допомоги як учаснику бойових дій за 2011 рік у розмірі 3360 гривень, посилаючись на те, що він має статус учасника бойових дій згідно посвідчення АА № 040023 виданого 12 лютого 1998 року Першотравенським міським військовим комісаріатом Дніпропетровської області і згідно ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» має право на отримання щорічно до 05 травня грошової допомоги у розмірі 5-ти мінімальних пенсій за віком. Але всупереч вимогам закону така допомога йому не виплачувалася у вказаному розмірі, так у 2011 році йому сплачено 460 гривень, замість 3820 гривень, недоплата складає 3360 гривень.
Прохає суд визнати протиправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Першотравенської міської ради в частині виплати ОСОБА_1 щорічної виплати до 5 травня, як учаснику бойових дій за 2011 рік, згідно Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»та зобов'язати провести виплату недоотриманої суми разової грошової допомоги, у відповідності до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»за 2011 рік в сумі 3360 гривень.
Позивач надав заяву про слухання справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач у справі позов не визнала, надала суду заперечення згідно яких вважає вимоги позивача безпідставними із-за неправильного застосування позивачем положень ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», постанови Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2004 року № 177 «Про забезпечення щорічної виплати разової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»Закону України «Про державний бюджет України на 2011 рік» та постанови Кабінету Міністрів України № 341 від 04 квітня 2011 року.
Виплата щорічної разової грошової допомоги позивачу як учаснику бойових дій у 2011 році проводилась в межах бюджетних асигнувань і відповідно до бюджетних програм, передбачених вказаними нормативними актами ОСОБА_1 була проведена виплата одноразової допомоги за 2011 рік у сумі 460 гривень. Прохає суд в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
Представник відповідача надала суду заяву про слухання справи у її відсутність, позов не визнає, повністю підтримує надані заперечення.
Дана справа розглянута в порядку письмового провадження у відповідності до ч.4 ст.122 КАС України.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість позовних вимог в межах заявлених позовних вимог та в межах шестимісячного строку для звернення до суду за захистом своїх прав, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач є учасником бойових дій, і користується пільгами, встановленими Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Згідно довідки відповідача позивачу була виплачена одноразова допомога, як учаснику бойових дій до 05 травня у 2011 році в розмірі 460 гривень.
Відповідно до положень ст.12 Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»учасникам бойових дій, щорічно до 5 травня виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Згідно ч.ч.1,4 ст.17-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»щорічну виплату разової грошової допомоги до 05 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону, здійснюють органи праці та соціального захисту населення через відділення зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.
Особи, які не отримали разової грошової допомоги до 05 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»частина 5 ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»викладено в такій редакції:
"Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України"
Рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 р. № 28/2008 (№ 10-рп/2008) було визнано неконституційними положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»в частині визначення розміру виплат щорічної разової грошової допомоги, у зв'язку з чим вони втратили чинність, а ч. 5 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»почала діяти в попередній редакції.
Отже нарахування та виплата у 2011 році позивачу як учаснику бойових дій щорічної одноразової державної допомоги повинно здійснюватися відповідно до норм Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», оскільки її розмір залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.
На час розгляду цієї справи розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму встановленого для осіб, які втратили працездатність. Іншого нормативно-правового акту, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
Передбачене ч.3 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»застосування мінімального розміру пенсії за віком виключно для визначення розміру пенсій призначених згідно з цим Законом (ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування») за відсутності іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання соціальної допомоги, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Також суд вважає помилковим посилання відповідача на вказані ними постанови Кабінету Міністрів України, якими встановлено розміри щорічної одноразової державної допомоги учасникам бойових дій. При нарахуванні позивачу щорічної одноразової державної грошової допомоги як учаснику бойових дій має застосовуватися саме Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», оскільки Закони України мають вищу юридичну силу.
Згідно зі статтями 113, 116, 117 Конституції України Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України, постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України; забезпечує виконання Конституції і законів України; видає постанови і розпорядження виключно в межах своєї компетенції.
Таким чином, розмір щорічної одноразової державної допомоги учасникам бойових бій, передбачений ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», повинен обчислюватись виходячи з розміру прожиткового мінімуму встановленого для осіб, що втратили працездатність, який встановлено чинним законодавством на кожний бюджетний рік.
Відсутність грошових коштів на виплату щорічної одноразової грошової допомоги в даному випадку не позбавляє позивача, як особу, що має статус учасника бойових дій, права на отримання такої допомоги. Закон України не обмежує таке право наявністю фінансування.
За змістом ч.1 ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості та в інших випадках, передбачених законом. Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»реалізовано конституційне право на соціальний захист громадян, які мають статус учасника бойових дій.
Враховуючи, що держава взяла на себе обов'язок щодо виплати позивачу щорічної одноразової допомоги до 05 травня та поклала виконання цього обов'язку на центральний орган виконавчої влади -Міністерства праці та соціальної політики, який діє через свої місцеві органи, що входять в систему його органів, але вони не вчинили жодної дії для нарахування цієї допомоги за 2010 рік та її виплати у зазначеному у Законі розмірі, суд вважає, що вони не виконали своїх повноважень без поважних причини.
Отже, відсутність коштів у відповідача, який не вчинив жодної дії щодо їх отримання для забезпечення виконання своїх зобов'язань або невиконання іншим органом виконавчої влади свого обов'язку щодо виділення коштів на здійснення позивачу виплат, гарантованих йому Конституцією України, не є підставою для відмови в задоволенні позову та визнання правомірними дій або бездіяльності відповідача.
Суд вважає неправильною вимогу позивача про стягнення з відповідача щорічної одноразової державної допомоги в сумі 5475 гривень.
Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування. їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд не може здійснювати розрахунок суми одноразової державної допомоги учаснику бойових дій, оскільки це відноситься до повноважень відповідача, внаслідок чого суд повинен зобов'язати відповідача вчинити певні дії щодо перерахунку та виплати позивачу щорічної одноразової грошової допомоги позивачу відповідно до вимог ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
З огляду на вищевказане, суд дійшов висновку про необхідність зобов'язання відповідача здійснити перерахунок щорічної одноразової грошової допомоги позивачу як учаснику бойових дій за 2011 рік, вважаючи позовні вимоги позивача про стягнення на його користь суми такої допомоги необґрунтованими.
На підставі викладеного, ст. ст. 2,4,6,8,9,19,69,94,102,104,159,160,163 КАС України, ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни ,гарантії їх соціального захисту»суд,-
Позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Першотравенської міської Ради про стягнення недоплаченої одноразової щорічної допомоги як учаснику бойових дій -задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Першотравенської міської Ради Дніпропетровської області в частині виплати ОСОБА_1 щорічної одноразової державної допомоги до 5 травня 2011 року як учаснику бойових дій.
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Першотравенської міської Ради Дніпропетровської області здійснити перерахунок та виплатити на користь ОСОБА_1 щорічну одноразову державну допомогу як учаснику бойових дій до 05 травня 2011 року відповідно до ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»та ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком з урахуванням різниці, яка була виплачена у цей період.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Першотравенський міський суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня її проголошення.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя С. С. Кривошея