Справа 314/5100/13-к
Провадження № 1-кп/314/218/2013
іменем України
18 жовтня 2013 року м. Вільнянськ
Вільнянський районний суд Запорізької області у складі:
головуючого судді: Беспалько Т.Д.
при секретарі: Печонкіній В.П.
за участю прокурора: Левченко В.Ю.,
обвинуваченого ОСОБА_1
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Вільнянськ кримінальне провадження № 12013080210001381 відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Наталине, Високопільського району, Херсонської області, українця, громадянина України, що має середню освіту, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, який відбуває покарання у Дружелюбівському ВЦ №1 УДПтС України в Запорізькій області, у вигляді обмеження волі, що мешкав за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимий: 17.06.2009 Високопільським районним судом Херсонської області за ст. 296 ч. 2, 75 КК України до 1 року і 6 місяців обмеження волі з іспитовим строком 2 роки;
- 24.04.2012 Високопільським районним судом Херсонської області за ст. 248 ч. 1, 75 КК України до 3 років обмеження волі з іспитовим строком 2 роки;
- 30.01.2013 Високопільським районним судом Херсонської області за ст. 185 ч. 2 КК України до 2 років обмеження волі, згідно зі ст.71 КК України частково приєднати покарання за вироком Високопільського районного суду Херсонської області від 24.04.2012 і остаточно до відбуття призначити 3 роки і 6 місяців обмеження волі. Початок строку покарання - 21.05.2013, кінець строку - 21.11.2016.,-
обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 390 КК України,
23.09.2013 до Вільнянського районного суду Запорізької області в порядку ст.ст. 291, 474 КПК України надійшов обвинувальний акт відносно ОСОБА_1, який обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 390 КК України, з угодою про визнання винуватості.
Згідно обвинувального акту засуджений до обмеження волі ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, згідно з приписом Високопільської КВІ 21.05.2013 самостійно прибув до Дружелюбівсьго ВЦ №1 УДПтС України в Запорізькій області, для відбуття покарання за вироком Високопільського районного суду Херсонської області від 30.01.2013. Цього ж дня ОСОБА_1 був ознайомлений під розписку з «Правилами внутрішнього розпорядку установ виконання покарань» (наказ №275 від 25.12.2003), порядком і умовами відбування покарання у вигляді обмеження волі (ст. 59 КВК України), а також попереджений про дисциплінарну та кримінальну відповідальність за скоєння правопорушень, передбачених ст.ст.68, 69 КВК України, ст. 390 КК України.
Разом з тим, не приймаючи до уваги вищевикладене, в ранковий час доби 24.07.2013, ОСОБА_1, будучи особою засудженою до обмеження волі, маючи умисел на самовільне залишення місця обмеження волі, знаходячись у приміщенні їдальні, розташованої на території Дружелюбівського ВЦ №1 УДПтС України в Запорізькій області, самовільно покинув межі виправної установи, у зв'язку з чим, приблизно о 09-25 годині, вказаної доби, під час перевірки черговою зміною засуджених, які працювали у приміщенні їдальні, було встановлено, що засуджений ОСОБА_1 відсутній на своєму робочому місці. Після проведення першочергових розшукових заходів, встановити місцезнаходження засудженого ОСОБА_1 не виявилося можливим. Проте, 27.08.2013 оперативною групою службових осіб УДПтСУ в Запорізькій області ОСОБА_1 було виявлено та затримано по вул.Фрунзе, с.Нижня Хортиця, Запорізького району, Запорізької області, після чого останнього було доставлено до Дружелюбівського ВЦ №1, де він відбував покарання.
Таким чином, ОСОБА_1, своїми умисними діями скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.390 КК України, кваліфікуючими ознаками якого є «самовільне залишення місця обмеження волі, вчинене особою, засудженою до обмеження волі».
Разом з обвинувальним актом до суду надано угоду про визнання винуватості, укладену 20 вересня 2013 року між прокурором прокуратури Вільнянського району Запорізької області Козуб Олександром Миколайовичем, якій на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 12013080210001381, та підозрюваним у цьому провадженні ОСОБА_1, на підставі ст.ст. 468, 469, 472 КПК України в приміщенні прокуратури Вільнянського району Запорізької області, розташованої за адресою: Запорізька область, м. Вільнянськ, пров. Торговий, буд. 1.
Згідно з даною угодою прокурор та підозрюваний ОСОБА_1 дійшли згоди щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 1 ст. 390 КК України. Обвинувачений ОСОБА_1 у повному обсязі сформульованої підозри беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні даного кримінального правопорушення. Також, сторонами угоди було узгоджене покарання, яке необхідно призначити ОСОБА_1 за скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.390 КК України, у вигляді 1 року 6 місяців позбавлення волі, на підставі ст. 71 КК України шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за вирокм Високопільського районного суду Херсонської області від 30.01.2013 року, яка з урахуванням вимог п.п.б) п.1 ч.1 ст.72 КК України, станом на 28.08.2013 року складала 1 рік 7 місяців 12 днів позбавлення волі, остаточно призначити до відбуття 2 роки 2 місяці позбавлення волі. В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання.
Прокурор в підготовчому судовому засіданні зазначив, що при укладенні угоди були дотримані всі вимоги і правила КПК та КК України, а тому просив затвердити зазначену угоду і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання.
В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю та просив суд затвердити укладену між ним та прокурором угоду і призначити узгоджену в ній міру покарання, а також зазначив, що розуміє надані йому законом права, наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, визначені ст. 473 КПК України, характер пред'явленого обвинувачення та вид покарання, який до нього буде застосований в результаті затвердження угоди про визнання винуватості та наполягав на затвердженні угоди.
Заслухавши прокурора та обвинуваченого, розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.
Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості
Згідно з ч. 2 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора, підозрюваного або обвинуваченого.
Частиною 5 ст. 469 КПК України передбачено, що угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може ініціюватись в будь-який момент після повідомлення особі про підозру, до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.
Згідно ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачений визнав себе винним, віднесене до злочину середньої тяжкості, внаслідок вчиненого обвинуваченим злочину шкода завдана лише державним інтересам а отже угода відповідає вимогам закону.
Умови угоди про визнання винуватості не суперечать вимогам кримінального процесуального закону, міра покарання, про призначення якої дійшли згоди прокурор та обвинувачений, визначена в межах санкції ч. 1 ст. 390 КК України. Порушень прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб внаслідок укладання такої угоди судом не встановлено, угода не суперечить інтересам суспільства.
Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_1, цілком розуміє зміст і наслідки укладання та затвердження угоди, передбачені ч. 2 ст. 473, ст.ст. 394, 424 КПК України, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винним, положення ч. 4 ст. 474 КПК України, зокрема, те, що він має право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого він обвинувачується, а також наслідки невиконання угоди, передбачені ч. 1 ст. 476 КПК України.
Обвинувачений ОСОБА_1 погоджується з призначенням судом узгодженого покарання.
Суд переконався, що укладення угоди є цілком добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність достатніх підстав для затвердження угоди про визнання винуватості і призначення ОСОБА_1 узгодженої сторонами міри покарання.
Відповідно ст. 475 КПК України якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 314, 373, 374, 475 КПК України, суд -
Затвердити угоду про визнання винуватості від 20 вересня 2013 року, укладену між прокурором прокуратури Вільнянського району Запорізької області Козубом Олександром Миколайовичем та підозрюваним у цьому провадженні ОСОБА_1.
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого частиною 1 статті 390 Кримінального кодексу України та призначити йому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 20 вересня 2013 року покарання у вигляді 1 (одного) року 6 місяців позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироком Високопільського районного суду Херсонської області від 30.01.2013 року, яка з урахуванням вимог п.п. б) п.1 ч.1 ст.72 КК України ,станом на 28.08.2013 року складала 1 рік 7 місяців 12 днів позбавлення волі, остаточно призначити до відбуття 2 роки 2 місяці позбавлення волі.
Захід забезпечення кримінального провадження до набрання вироком законної сили у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 - залишити без змін.
Зарахувати в строк відбування покарання строк тримання під вартою з 28.08.2013 року .
Вирок суду першої інстанції, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України, може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а для осіб, які перебувають під вартою, - протягом тридцяти днів з моменту вручення їм копії вироку. Апеляційна скарга подається до апеляційного суду Запорізької області через Вільнянський районний суд Запорізької області.
Судя: Т.Д.Беспалько
18.10.2013 м. Вільнянськ
18.10.2013