Справа № 554/8160/13-ц
Номер провадження 22-ц/786/3871/2013
Головуючий у 1-й інстанції Троцька А.І.
Доповідач Кузнєцова О. Ю.
07 листопада 2013 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області у складі:
головуючого судді: Кузнєцової О.Ю.,
суддів: Хіль Л.М., Чічіля В.А.
за участю секретаря: Колодюк О.П.,
за участю: заявників ОСОБА_1, ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1, ОСОБА_2 про встановлення факту постійного проживання у квартирі
за апеляційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2 на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 07 жовтня 2013 року,-
У липні 2013 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до суду з вказаною заявою, посилаючись на те, що вони в період з 28.01.1995 року по 12 лютого 2001 року проживали за адресою АДРЕСА_1 без реєстрації. Факт встановлення постійного проживання у зазначеній квартирі їм необхідний для подальшої приватизації даної квартири.
Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 07 жовтня 2013 року в задоволенні заяви ОСОБА_1, ОСОБА_2 про встановлення факту проживання у квартирі - відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1, ОСОБА_2 посилаються на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права, у зв'язку з чим прохають рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 07 жовтня 2013 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити їх заяву в повному обсязі.
Заслухавши доповідь судді доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи в задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив з того, що заявниками не надано будь-яких даних на підтвердження своїх вимог, а саме що вони не були зареєстровані за іншою адресою з січня 1995 року по 28 лютого 2001 року і мешкали постійно без реєстрації в АДРЕСА_1
Колегія суддів не може погодитись з таким висновками суду першої інстанції.
Суд оцінює докази за правилами ст. 212 ЦПК України і результати оцінки цього доказу відображає в рішенні, в якому наводить мотиви його прийняття чи відмови у прийнятті.
Згідно із ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
На думку колегії суддів, судом першої інстанції зазначені вимоги закону не дотримані, через що судове рішення у справі не можна визнати таким, що є законним і обґрунтованим з врахуванням наступного.
Відповідно ст. 256 ЦК України суд розглядає справи про встановлення факту від яких залежить виникнення , зміна або припинення особистих чи майнових прав.
Як вбачається з матеріалів справи, встановлення факту проживання в квартирі АДРЕСА_1 заявникам необхідно для того, щоб в подальшому приватизувати її.
При цьому на підтвердження факту проживання в даній квартирі заявниками надано довідку ЖЕО № 2 від 23.05.2013 року, згідно якої ОСОБА_1 та її син - ОСОБА_2 з 28 січня 1995 року по 12 лютого 2001 року проживали за адресою АДРЕСА_1 без реєстрації.
Дані обставини підтверджуються також поясненнями свідків, які були допитані в судовому засіданні та показали, що вони проживають у будинку АДРЕСА_1 та є сусідами заявників. Вказали, що ОСОБА_1 постійно проживає у квартирі ОСОБА_3 з часу заселення у будинок у 1982 року, а її син ОСОБА_2 з часу народження.
Отже у порушення вимог ст. ст. 212 - 214 ЦПК України місцевий суд наявні у справі докази не дослідив, фактичні обставини не з'ясував та всупереч вимог 215 ЦПК України у судовому рішенні не зазначив мотивів, з яких він відхилив докази, надані заявниками, що призвело до неправильного вирішення справи.
За наданих суду доказів в їх сукупності вбачається, що заявники проживали в період з 28 січня 1995 року по 12 лютого 2001 року за адресою АДРЕСА_1 без реєстрації, у зв'язку з чим колегія суддів вважає можливим встановити факт їх проживання у вказаний період в даній квартирі. Даний факт, що має юридичне значення встановлюється з метою приватизації квартири АДРЕСА_1
Зазначені юридичні факти породжують правові наслідки і від цього залежить виникнення майнових прав у заявників, а встановити зазначені факти іншим шляхом, крім судовим, неможливо
За наведених обставин апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 07 жовтня 2013 року - скасуванню з ухваленням нового рішення по суті заявлених вимог.
Керуючись ст. 303, ст. 307 ч. 1 п. 2, ст. 309 п. 2, 4, ст. 314 ч. 2, ст. 316 ЦПК України, колегія суддів ,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 - задовольнити.
Рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 07 жовтня 2013 року - скасувати та ухвалити нове рішення по суті вимог.
Заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2 про встановлення факту постійного проживання у квартирі задовольнити.
Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1, ОСОБА_2 з 28 січня 1995 року по 12 лютого 2001 року у квартирі АДРЕСА_1 без реєстрації.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий суддя: / підпис / О.Ю. Кузнєцова
Судді: / підпис / В.А. Чічіль
/ підпис / Л.М. Хіль
З оригіналом згідно:
Суддя Апеляційного суду
полтавської області О.Ю. Кузнєцова