Справа №531/1904/13-к р.
Провадження №1-кп/531/149/13 р.
Іменем України
11 листопада 2013 року м. Карлівка
Карлівський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого - судді Попова М.С.,
за участю секретаря - Шаршонь Т.М.,
прокурора - Лифарь В.Г.,
обвинуваченого - ОСОБА_1,
захисника - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Карлівка обвинувальний акт кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Кошманівка, Машівського району, Полтавської області, українця, громадянина України, не одруженого, освіта середня, не працюючого, не військовозобов'язаного, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимого: 06.10.2010 року Машівським районним судом Полтавської області за ч. 1 ст. 185 КК України до одного року позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання з іспитовим строком на один рік; 25.05.2011 року Машівським районним судом Полтавської області за ч. 2 ст. 185, ст. 71 КК України до одного року трьох місяців позбавлення волі, звільнений з місць позбавлення волі умовно-достроково 25.04.2012 року за постановою Полтавського районного суду Полтавської області від 17.04.2012 року, невідбутий строк чотири місяці, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, -
ОСОБА_1 в період часу з 23 по 25 липня 2013 року, вдень, маючи єдиний злочинний умисел на викрадення з загорожі поруч ставка в с. Тагамлицьке Карлівського району Полтавської області, які належать ОСОБА_3, умисно, відкрито, повторно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільну небезпеку свого діяння, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, шляхом вільного доступу, незважаючи на те, що його бачить ОСОБА_4, викрав 20 дорослих качок вартістю 70 грн. за одну, чим спричинив потерпілому ОСОБА_3 матеріальну шкоду на загальну суму 1400 грн.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 винним себе у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, визнав повністю, та пояснив, що дійсно в період часу з 23 по 25 липня 2013 року він з загорожі поруч ставка в с. Тагамлицьке Карлівського району викрав 20 качок. У скоєному щиро розкаюється.
Потерпілий в судовому засіданні був відсутній. В матеріалах справи міститься його заява про розгляд справи за його відсутністю.
З'ясувавши думку учасників судового провадження про те, які докази треба дослідити та порядок їх дослідження, визнавши, в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, враховуючи, що учасниками судового провадження не оспорюються доведеність вини обвинуваченого та кваліфікація його дій, з'ясувавши правильне розуміння обвинуваченим та іншими учасниками кримінального провадження змісту цих обставин, за відсутності сумнівів у добровільності та
істинності їх позиції, роз'яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку, суд вважає, що обвинувачення, пред'явлене ОСОБА_5, знайшло своє підтвердження в судовому засіданні в повному обсязі, а його дії органами досудового розслідування за ч. 2 ст. 186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно, кваліфіковані правильно.
Вина ОСОБА_1 в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, підтверджується також дослідженим в судовому засіданні: довідкою №132 від 10.09.2013 року, відповідно до якої ринкова вартість однієї качки в живій вазі, станом на 27.07.2013 року становила 70 грн.
Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання, суд керується вимогами ст. ст. 65-67 КК України та роз'ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» з послідуючими змінами та виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Як обставини, що пом'якшують покарання, згідно ст. 66 КК України, суд враховує щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, згідно 67 КК України, судом не встановлено.
Вирішуючи питання про вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного: його вік, стан здоров'я, соціальне становище, відсутність даних про перебування його на обліку у лікарів психіатра та нарколога, раніше не судимого, посередню характеристику за місцем проживання.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.
Під час судового розгляду, проаналізувавши поведінку обвинуваченого після вчинення злочину, його щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, наслідки суспільно-небезпечного діяння, відсутність будь-яких намірів уникнути від кримінальної відповідальності, зваживши на всі обставини кримінального провадження в їх сукупності, суд приходить до переконання, що необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових злочинів буде призначення покарання в межах санкцій ч. 2 ст. 186 КК України у вигляді позбавлення волі з застосуванням ст. 75 КК України - звільненням від відбування основного покарання з випробуванням з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України - не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти зазначений орган про зміну місця проживання та періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.
В зв'язку з тим, що відносно ОСОБА_1 на досудовому слідстві запобіжний захід не обирався, враховуючи особу обвинуваченого, суд вважає за недоцільне обирати відносно нього міру запобіжного заходу.
Речові докази - 13 качок, які передані на відповідальне збереження потерпілому, вважати повернутими власнику.
Цивільний позов та процесуальні витрати по кримінальному провадженню відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 369-371, 373-376 КПК України суд, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, та призначити йому покарання у вигляді п'яти років позбавлення волі.
Відповідно до ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на два роки.
Згідно ст. 76 КК України, покласти на ОСОБА_1 обов'язки протягом іспитового строку не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти зазначений орган про зміну місця проживання та періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.
В зв'язку з тим, що відносно ОСОБА_1 на досудовому слідстві запобіжний захід не обирався, враховуючи особу обвинуваченого, суд вважає за недоцільне обирати відносно нього міру запобіжного заходу.
Речові докази - 13 качок, які передані на відповідальне збереження потерпілому ОСОБА_3, вважати повернутими власнику.
Апеляційна скарга на вирок може бути подана до апеляційного суду Полтавської області через Карлівський районний суд, протягом 30 днів з моменту його проголошення.
Згідно ч. 6 ст. 376 КПК України, копія вироку, після його проголошення, негайно вручається обвинуваченому та прокурору.
Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя