11.11.2013
Справа №2/489/2779/2013
11 листопада 2013 року Ленінський районний суд м. Миколаєва, у складі: головуючого судді - Рум'янцевої Н.О., при секретарі - Ляшик С.В., за участю: позивача - ОСОБА_1 представника позивача - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання права власності,
У вересні 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про визнання права власності, вказавши, що 15.01.2002р. він придбав у відповідача 1/3 частину житлового будинку АДРЕСА_1, оформивши договір купівлі-продажу від 15.01.2002р. за № 1-1032 на Товарній Біржі «Нерухомість - Миколаїв».
Сторони домовилися про всі істотні умови договору, які ними були виконані, крім нотаріального посвідчення договору.
На теперішній час позивач не має можливості розпоряджатися спірною частиною житлового будинку, тому що втратив оригінал вказаного договору.
Посилаючись на вищевикладене, позивач просив суд визнати за ним право власності на 1/3 частини житлового будинку АДРЕСА_1.
Позивач та його представник підтримали вимоги позову.
Відповідно до ухвали суду ведеться заочний розгляд справи.
Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
1/3 частини житлового будинку АДРЕСА_1, належали на праві власності відповідачу на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом від 12.04.1995р., посвідченого державним нотаріусом Другої Миколаївської державної нотаріальної контори за р. № 5-916, зареєстрованого в ММБТІ 16.09.1997р. за р. № 10416; на підставі договору купівлі-продажу від 29.09.1997р., зареєстрованого Південною товарною біржею за р. № 7379, зареєстрованого в ММБТІ 03.10.1997р. за р. № 10416.
15.01.2002р. на Товарній Біржі «Нерухомість - Миколаїв» був зареєстрований договір купівлі-продажу за № 1-1032, а саме: 1/3 частини житлового будинку АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_3, - з однієї сторони та ОСОБА_1, - з іншої сторони.
Відповідно до Довідки Товарної Біржі «Нерухомість - Миколаїв», що надійшла до суду за вх. № 28128 від 26.09.2013р., дійсно 15.01.2002р. за № 1-1032 було зареєстровано договір купівлі-продажу, згідно якого ОСОБА_3 продав, а ОСОБА_1 купив 1/3 частину житлового будинку, розташованого на земельній ділянці, площею 728 кв.м., що знаходиться в АДРЕСА_1.
Статтею 316 ЦК України визначено, що право власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Згідно з ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Положеннями статті 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Приписами статті 321 ЦК України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Статтею 392 ЦК України встановлено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 втратив правовстановлюючий документ на спірну частину домоволодіння, отримати дублікат договору купівлі-продажу від 15.01.2002р. за № 1-1032 не можливо.
У відповідності до приписів статті 392 ЦК України у разі втрати правовстановлюючого документу на майно суд може визнати право власності на це майно.
Оскільки судом встановлено, що договір купівлі-продажу від 15.01.2002р. за № 1-1032 був втрачений та не можливо видати його дублікат, то суд вважає, що позов є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
На підставі ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача стягується судовий збір.
Керуючись ст. ст. 10, 12, 14, 60, 62, 212-214, 226 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання права власності - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/3 частини житлового будинку АДРЕСА_1, набуте на підставі договору купівлі-продажу від 15.01.2002р. за № 1-1032, укладеного між ОСОБА_3, - з однієї сторони, та ОСОБА_1, - з іншої сторони, на Товарній Біржі «Нерухомість - Миколаїв».
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 312 грн. 00 коп. (триста дванадцять грн. нуль коп.).
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржено позивачем до апеляційного суду Миколаївської області в порядку ст. 294 ЦПК України.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Суддя: