Провадження № 2/470/196/13
Справа № 470/607/13-ц
05 листопада 2013 року смт. Березнегувате
Березнегуватський районний суд Миколаївської області у складі:
головуючого судді Міщенка Г.В.,
при секретарі Шелестюк І.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Березнегуватської районної державної адміністрації Миколаївської області та Любомирівської сільської ради Березнегуватського району Миколаївської області про визнання права на земельну частку ( пай ), третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю ( далі - ТОВ ) «Агровіта»,
13 червня 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Березнегуватської районної державної адміністрації Миколаївської області про визнання права на земельну частку ( пай ).
В позовній заяві вказав, що 10 червня 1994 року він був прийнятий в члени колгоспу «Зоря» трактористом, яке опісля було реорганізовано в колективне сільськогосподарське підприємство «Зоря», а згодом в сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Славутич», з якого він звільнився 05 вересня 2000 року. Згідно Указу Президента України «Про порядок поювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» № 720 від 08.08.1995 року в КСП «Зоря» відбулося паювання земель сільськогосподарського виробництва, але його помилково не було включено в список-додаток осіб до Державного акта, чим порушено його право як члена колгоспу на отримання земельної частки ( пай ), що розташована на території Любомирівської сільської ради Березнегуватського району Миколаївської області.
Посилаючись на викладені обставини, позивач просив визнати за ним право на земельну частку ( пай ), що перебувала в КСП «Зоря» в розмірі 8,2 умовних кадастрових гектарів із земель державної власності, що знаходиться в межах території Любомирівської сільської ради Березнегуватського району Миколаївської області.
Ухвалою Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 16 жовтня 2013 року до участі в справі в якості співвідповідача залучено Любомирівську сільську раду Березнегуватського району Миколаївської області.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 свої позовні вимоги про визнання права на земельну частку ( пай ) в розмірі 8,2 умовних кадастрових гектарів підтримав у повному обсязі, а його представник ОСОБА_2 ( за довіреністю ) вважав, що є всі підстави для задоволення позову.
Представник Березнегуватської районної державної адміністрації Миколаївської області ОСОБА_3 ( за довіреністю ) заперечувала проти задоволення позову посилаючись на те, що райдержадміністрація не повинна відповідати за цим позовом, так як не є розпорядником земель колективної власності.
Голова Любомирівської сільської ради Березнегуватського району Миколаївської області Єфименко В.І. не заперечував проти задоволення позову, а представник ТОВ «Агровіта» Одіяк А.М. вважав, що позивач пропустив строки позовної давності.
Суд, вислухавши пояснення позивача та представників сторін, пояснення третьої особи, перевіривши матеріали справи та дослідивши наявні в ній докази, доходить наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 був прийнятий 10 червня 1994 року в члени колгоспу «Зоря» трактористом, яке опісля було реорганізовано в КСП «Зоря», а згодом в СТОВ «Славутич», з якого він звільнився 05 вересня 2000 року, що підтверджується його копією трудової книжки ( а. с. 5-6 ).
Згідно Указу Президента України «Про порядок поювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» № 720 від 08.08.1995 року він як член колективного сільськогосподарського підприємства мав право на земельну частку ( пай ).
Утім, згідно списку-додатку до Державного акта на право колективної власності на землю серії МК № 02 від 12 лютого 1995 року позивач не був включений до списку громадян - членів колективного сільськогосподарського підприємства «Зоря» при паюванні земель сільськогосподарського виробництва ( а. с. 7, 8, 30-33, 34-41 ).
У відповідності з п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді справ» ( зі змінами ) член колективного сільськогосподарського підприємства ( далі - КСП ), включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку ( пай ) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку ( пай ). Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку.
При неможливості надати такій особі земельну частку ( пай ) з колективної власності через відсутність необхідної для цього землі остання відповідно до пункту 7 Указу Президента України від 8 серпня 1995 р. № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» має бути надана із земель запасу, створеного місцевою радою під час передачі землі у колективну власність.
Позови громадян, пов'язані з паюванням земель ( зокрема, про визнання права на земельну частку ( пай ), її розмір, незаконність відмови у видачі сертифіката, виділення паю в натурі ), можуть бути предметом розгляду судів. Відповідачами в таких справах є КСП, сільськогосподарські кооперативи, районна державна адміністрація, яка затверджувала розмір паю, вирішувала питання про видачу сертифіката, а також виконавчий орган чи орган місцевого самоврядування, що має вирішувати питання про виділення земельної частки ( паю ) в натурі».
Тобто, на момент видачі Державного акта серії МК № 02 від 12 лютого 1995 року на право колективної власності на землю ОСОБА_1 був членом КСП «Зоря», але помилково не внесений до списку-додатку під час паювання, то відповідно має право на земельну частку ( пай ), але не в розмірі 8,2 га як він просить, а площею 7,05 в умовних кадастрових гектарів, яка була визначена на час паювання земель сільськогосподарського виробництва ( а. с. 29 ).
Оскільки про своє право на земельну частку ( пай ) позивач дізнався тільки в серпні 2012 року, що може бути визнано поважною причиною пропущеного ним строку позовної давності, суд доходить висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню частково, що відповідає вимогам ч.5 ст.267 ЦК України, зі змісту якої слідує, що якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Березнегуватської районної державної адміністрації Миколаївської області та Любомирівської сільської ради Березнегуватського району Миколаївської області і товариства з обмеженою відповідальністю «Агровіта» про визнання права на земельну частку ( пай ) задовольнити частково.
Визнати за ОСОБА_1 право на земельну частку ( пай ) у землі, що перебувала у колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства «Зоря» в розмірі 7,05 в умовних кадастрових гектарах та знаходиться межах території Любомирівської сільської ради Березнегуватського району Миколаївської області.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Г. В. Міщенко