Справа № 315/601/13-ц
Номер провадження № 2/315/278/13
01 листопада 2013 року Гуляйпільський районний суд Запорізької області
в складі:
головуючого судді Каракай Н.Д.,
при секретарі Прокопенко С.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Гуляйполі цивільну справу за позовом Таврійського благодійного фонду милосердя ім. Нестора Махна до приватного нотаріуса Гуляйпільського районного нотаріального округу ОСОБА_1 про визнання дій нотаріуса нікчемними, протиправними і дискримінаційними, такими, що порушують міжнародні угоди України та обмежують діяльність громадської організації, -
07.05.2013 року до суду звернувся позивач з позовом до відповідача про визнання дій нотаріуса нікчемними, протиправними і дискримінаційними. В обґрунтування своїх вимог позивачем було зазначено, що 23.04.2013 року, приблизно о 14 годині 30 хвилин Фонд в особі його засновника і президента ОСОБА_2 приїхав з іншими членами Фонду за адресою: АДРЕСА_1 та звернувся до Гуляйпільської державної нотаріальної контори в особі нотаріуса ОСОБА_1 з проханням надати нотаріальну довіреність на Фонд від громадянки України ОСОБА_3 на ведення її справ у суді для захисту порушених прав людини. Повідомивши про те, що вартість одержання такої нотаріальної довіреності коштує 150 грн., відповідач потім категорично відмовила у видачі нотаріально посвідченої довіреності і у прийнятті відповідної оплати за це, мотивуючи свою відмову тим, що суддя Гуляйпільського районного суду Ярош С.О. заборонив їй видавати нотаріальні довіреності на Фонд, мовляв, таким чином, Фонд звільняє людей від сплати судових витрат і йому це не подобається. Так як члени Фонду з родини ОСОБА_3 спеціально приїхали в м. Гуляйполе для одержання та надання саме Фонду нотаріальної довіреності на ведення справ у суді і відповідно вже витратили свій час та гроші на проїзд, то позивач спробував переконати ОСОБА_1, що її відмова від вчинення нотаріальних дій і виконання своїх обов'язків є грубим порушенням прав людини і застосовується дискримінація щодо Фонду, але й після цього відповідач категорично відмовилась видавати нотаріально посвідчену довіреність на Фонд. Фонд, як громадська правозахисна організація у формі благодійного фонду, зареєстрований відповідно до рішення Запорізького управління юстиції № 13 від 11.03.1996 року та відповідно до своїх статутних повноважень «захищає порушені законні права та інтереси громадян і юридичних осіб, одержує від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, установ і організацій необхідну інформацію».
Далі в позові зазначено, що відповідач в особі нотаріуса ОСОБА_1 не тільки обмежила усі права і свободи, а й позбавила Фонд дієздатності і правоздатності.
Посилаючись на ст. 27 та ст. 228 ЦК України позивач вказує на те, що правочин, який обмежує можливість фізичної особи мати не заборонені законом цивільні права і обов'язки та порушує публічний порядок - є нікчемним, а правовий акт Президента України, органу державної влади, їхніх посадових і службових осіб не може обмежувати можливість фізичної особи мати не заборонені законом цивільні права та обов'язки. Позивач вважає, що нотаріус ОСОБА_1, усвідомлюючи, що стосовно Фонду не існує жодного рішення суду щодо обмеження правоздатності та дієздатності, своєю відмовою виконувати свої професійні обов'язки та видавати нотаріальну довіреність саме на Фонд, як на юридичну особу, здійснила нікчемний правочин, що порушує публічний порядок і спрямований на грубе порушення конституційних прав і свобод Фонду, здійснила порушення присяги та Правил професійної етики нотаріусів України, здійснила протизаконну і протиправну дію на замовлення, що перешкоджає статутній діяльності Фонду та обмежує його правоздатність і дієздатність, а також його членів з родини ОСОБА_3. Вимагає протиправні дії відповідача по відмові видати нотаріальну довіреність на Фонд як на юридичну особу для захисту в суді порушених прав своїх членів - визнати нікчемним, протиправним і дискримінаційним правочином, що порушує публічний порядок і спрямований на грубе втручання у діяльність громадської правозахисної організації, на обмеження його статутної діяльності і статутних повноважень Фонду та на порушення непорушних конституційних та інших прав і свобод людини і громадянина.
21.05.2013 року ухвалою Гуляйпільського районного суду Запорізької області зазначена позовна заява була залишена без руху (а.с. 11).
31.05.2013 року до суду від позивача надійшли доповнення та уточнення до позовної заяви (а. с. 20-21), в яких ним було зазначено, що Фонд виступає самостійним позивачем у цій справі, бо безпосередня протизаконна відмова нотаріуса ОСОБА_1 була здійснена саме представнику Фонду, який здійснював і здійснює захист порушених прав свого члена ОСОБА_3, де Фонд захищає свої законні права, таким чином, самостійно захищає і порушені права ОСОБА_3, якій за пенсійним віком це важко і шкідливо для здоров'я, і яка по причині протиправної відмови нотаріуса не змогла 23.04.2013 року надати у нотаріуса ОСОБА_1 довіреність на Фонд, яку вона змогла без перешкод отримати в іншого нотаріуса, зазначивши відповідачем приватного нотаріуса ОСОБА_1
25.07.2013 року ухвалою Гуляйпільського районного суду Запорізької області відкрито провадження в порядку цивільного судочинства.
25.09.2013 року до суду надійшли письмові доповнення і уточнення до позовної заяви (а. с. 38-40), що не суперечить вимогам ст. 31 ЦПК України. Зі змісту зазначених доповнень вбачається, що позивач вважає за необхідне долучити до справи в якості співвідповідача Головне управління юстиції в Запорізькій області, посилаючись при цьому, що дії цього відповідача щодо ненадання достовірної, точної та повної інформації на запит Фонду є явним перешкоджанням діяльності громадської організації та спрямовані на приховування зловживань приватного нотаріуса ОСОБА_1 та порушують норми Закону України «Про доступ до публічної інформації» і Закону України «Про інформацію» своєю відмовою виконувати свої службові обов'язки по контролю за діяльністю нотаріату. Вимагає протиправні і нікчемні дії обох відповідачів щодо незаконної відмови видати нотаріальну довіреність на Фонд як на юридичну особу для захисту в суді порушених справ своїх членів та щодо надання точної, достовірної і повної інформації і виконання своїх службових обов'язків - визнати протиправними і дискримінаційними правочинами, такими, що порушують міжнародні угоди України, порушують публічний порядок, чинне вітчизняне та міжнародне законодавство і спрямовані на грубе втручання в діяльність громадської правозахисної організації, на обмеження його статутної діяльності і статутних повноважень Фонду, на порушення непорушних конституційних та інших прав і свобод людини і громадянина.
01.11.2013 року ухвалою Гуляйпільського районного суду Запорізької області провадження в частині позовних вимог про визнання дій Головного управління юстиції в Запорізькій області нікчемними, протиправними і дискримінаційними, такими, що порушують міжнародні угоди України та обмежують діяльність громадської організації провадження закрито (а.с. 85-86).
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі на тих підставах, які в ньому зазначені.
Відповідач - приватний нотаріус Гуляйпільського районного нотаріального округу ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги позивача не визнала і заперечувала щодо їх задоволення на тих підставах, які нею були викладені в письмових запереченнях (а. с. 43-44).
Вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку щодо відмови в задоволенні позовних вимог Таврійського благодійного фонду милосердя ім. Нестора Махна з наступних підстав.
Судом встановлені наступні обставини по справі та відповідні їм правовідносини.
23.04.2013 року засновник та президент Таврійського благодійного фонду милосердя ім. Нестора Махна ОСОБА_2 звернувся до нотаріуса ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1, з проханням посвідчити довіреність на Фонд від імені громадянки ОСОБА_3 для ведення справ останньої в суді. Ці обставини були визнані в судовому засіданні сторонами, тому вони не підлягають доказуванню.
Письмова постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії стосовно посвідчення довіреності приватним нотаріусом ОСОБА_1 не виносилась, що не заперечується сторонами в судовому засіданні.
18.07.2001 року ОСОБА_1 Міністерством юстиції України видано свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю за № НОМЕР_3 (а.с. 16, 33).
Приватна нотаріальна діяльність ОСОБА_1 зареєстрована Головним управлінням юстиції у Запорізькій області по Гуляйпільському районному нотаріальному округу та видане реєстраційне посвідчення за № НОМЕР_1 від 07.12.2011 року (а.с. 17-18, 32).
Робоче місце приватного нотаріуса Гуляйпільського районного нотаріального округу ОСОБА_1 з 07.12.2011 року і по теперішній час розташоване за адресою: АДРЕСА_1, тел.: НОМЕР_2 (а. с. 15).
26.04.2013 року ОСОБА_3, що діяла за попередньою усною домовленістю, довіреністю посвідченою ОСОБА_4, приватним нотаріусом Гуляйпільського районного округу Запорізької області, зареєстрованої в реєстрі за № 758, уповноважила Таврійського благодійного фонду милосердя ім. Нестора Махна в особі ОСОБА_2 бути її представником (а. с. 25).
29.05.2013 року за № 73 позивач звернувся до начальника відділу нотаріату Головного управління юстиції в Запорізькій області з інформаційним запитом надати Фонду достовірну, точну та повну інформацію (а. с. 26-27).
16.08.2013 року за № 40п/05 Головне управління юстиції Запорізької області розглянуло звернення позивача та надало відповідь (а. с. 41-42).
Суд відмовляє в задоволенні позовних вимог з наступних підстав.
Згідно ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Стаття 60 ЦПК України передбачає, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 16 ЦК України, звертаючись до суду, позивач за власним розсудом обирає спосіб захисту і в силу ст. ст. 10, 60 ЦПК України зобов'язаний на засадах змагальності переконливими, належними та допустимими доказами довести правову та фактичну підставу заявлених ним вимог.
Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обов'язки лише для особи, яка його вчинила. Односторонній правочин може створювати обов'язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами. До правовідносин, які виникли з односторонніх правочинів, застосовуються загальні положення про зобов'язання та про договори, якщо це не суперечить актам цивільного законодавства або суті одностороннього правочину.
Згідно ст. 209 ЦК України правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін.
Стаття 244 ЦК України передбачає, що представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами.
Згідно ст. 4 Закону України «Про нотаріат» нотаріус має право, зокрема, витребувати від підприємств, установ і організацій відомості та документи, необхідні для вчинення нотаріальних дій.
Відповідно до ст. 8-1 Закону України «Про нотаріат», будь-яке втручання в діяльність нотаріуса, зокрема з метою перешкоджання виконанню ним своїх обов'язків або спонукання до вчинення ним неправомірних дій, у тому числі вимагання від нього, його помічника, інших працівників, які знаходяться у трудових відносинах з нотаріусом, відомостей, що становлять нотаріальну таємницю, забороняється і тягне за собою відповідальність відповідно до законодавства.
Статтею 31 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що приватні нотаріуси за вчинення нотаріальних дій справляють плату, розмір якої визначається за домовленістю між нотаріусом та громадянином або юридичною особою.
Нотаріальні дії, відповідно до ст. 41 зазначеного Закону України, вчиняються в приміщенні державної нотаріальної контори, в державному нотаріальному архіві, приміщенні, яке є робочим місцем приватного нотаріуса, чи приміщенні органів місцевого самоврядування. В окремих випадках, коли громадянин не може з'явитися в зазначене приміщення, а також коли того вимагають особливості посвідчуваної угоди, нотаріальні дії можуть бути вчинені поза вказаними приміщеннями.
Згідно ст. 42 Закону України «Про нотаріат» нотаріальні дії вчиняються після їх оплати. Вчинення нотаріальних дій може бути відкладено в разі необхідності витребування додаткових відомостей або документів від фізичних та юридичних осіб або надсилання документів на експертизу, а також якщо відповідно до закону нотаріус повинен впевнитись у відсутності у заінтересованих осіб заперечень проти вчинення цієї дії. Строк, на який відкладається вчинення нотаріальної дії в цих випадках, не може перевищувати одного місяця.
Відповідно до ст. 43 вказаного Закону не допускається вчинення нотаріальної дії у разі відсутності осіб - її учасників або їх уповноважених представників. При вчиненні нотаріальної дії нотаріуси встановлюють особу учасників цивільних відносин, які звернулися за вчиненням нотаріальної дії. Встановлення особи здійснюється за паспортом громадянина України або за іншими документами, які унеможливлюють виникнення будь-яких сумнівів щодо особи громадянина, який звернувся за вчиненням нотаріальної дії (паспорт громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичний чи службовий паспорт, посвідчення особи моряка, посвідчення члена екіпажу, посвідка на проживання особи, яка мешкає в Україні, національний паспорт іноземця або документ, що його замінює, посвідчення інваліда чи учасника Великої Вітчизняної війни, посвідчення, видане за місцем роботи фізичної особи). Посвідчення водія, особи моряка, інваліда чи учасника Великої Вітчизняної війни, посвідчення, видане за місцем роботи фізичної особи, не можуть бути використані громадянином України для встановлення його особи під час укладення правочинів.
Стаття 44 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що під час посвідчення правочинів визначається обсяг цивільної дієздатності фізичних осіб, які беруть у них участь. Визначення обсягу цивільної дієздатності фізичної особи здійснюється за паспортом громадянина України або іншими документами, передбаченими статтею 43 цього Закону, які унеможливлюють виникнення будь-яких сумнівів щодо обсягу цивільної дієздатності фізичної особи, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії. У разі потреби нотаріусу надається довідка про те, що особа не страждає на психічний розлад, який може вплинути на її здатність усвідомлювати свої дії та (або) керувати ними.
При перевірці цивільної правоздатності та дієздатності юридичної особи нотаріус зобов'язаний ознайомитися з установчими документами, інформацією про неї, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців цієї юридичної особи і перевірити, чи відповідає нотаріальна дія, яка вчиняється, обсягу її цивільної правоздатності та дієздатності. У разі наявності у нотаріуса сумнівів щодо поданих документів він може витребувати від цієї юридичної особи, державного реєстратора, органів доходів і зборів, інших органів, установ та фізичних осіб додаткові відомості або документи.
Нотаріус зобов'язаний встановити дійсні наміри кожної із сторін до вчинення правочину, який він посвідчує, а також відсутність у сторін заперечень щодо кожної з умов правочину. Встановлення дійсних намірів кожного з учасників правочину здійснюється шляхом встановлення нотаріусом однакового розуміння сторонами значення, умов правочину та його правових наслідків для кожної із сторін. Встановлення дійсних намірів однієї із сторін правочину може бути здійснено нотаріусом за відсутності іншої сторони з метою виключення можливості стороннього впливу на її волевиявлення. Правочин посвідчується нотаріусом, якщо кожна із сторін однаково розуміє значення, умови правочину та його правові наслідки, про що свідчать особисті підписи сторін на правочині.
В ст. 49 цього ж Закону України передбачено, що нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, зокрема, якщо не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії; особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії, не внесла плату за її вчинення; особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії, не внесла встановлені законодавством платежі, пов'язані з її вчиненням.
На вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, зобов'язані викласти причини відмови в письмовій формі і роз'яснити порядок її оскарження. Про відмову у вчиненні нотаріальної дії нотаріус протягом трьох робочих днів виносить відповідну постанову.
Згідно ст. 50 Закону України «Про нотаріат» нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.
В Главі 4 п. п. 1-7 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, який затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року за № 296/5 та зареєстрований в Міністерстві Юстиції України 22.02.2012 року за № 282/20595 містяться аналогічні вимоги щодо порядку посвідчення довіреностей.
Враховуючи вищевикладене та те, що довіреність - це односторонній правочин, при її посвідченні застосовуються загальні вимоги щодо правочинів, суд дійшов висновку, що визнати дії відповідача нікчемними, протиправними і дискримінаційними правочинами по відмові посвідчити довіреність саме на Фонд не видається за можливе, поскільки не може бути визнаний нікчемним, недійсним правочин, який не вчинено, а тому підстави для визнання їх нікчемними та недійсними відповідно до Цивільного Кодексу України відсутні, а до письмових свідчень, наданих ОСОБА_3 та її чоловіком ОСОБА_5 суд відноситься критично, так як вони посвідчені головою комісії по захисту людських прав і свобод Таврійського благодійного фонду милосердя ім. Нестора Махна ОСОБА_6, при тому, що ця особа є зацікавленою у вирішенні справи на користь Фонду (а. с. 23-24).
А тому позов не підлягає задоволенню, як такий, що не ґрунтується на законі, не підтверджений встановленими обставинами та наданими доказами.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 31, 60, 157, 212-215, 218, 294 ЦПК України, ст. ст. 202, 209, 244 ЦК України, ст.ст.4, 8-1, 31, 41, 42 43, 44, 49, 50 Закону України «Про нотаріат», Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року за № 296/5, -
В задоволенні позову Таврійського благодійного фонду милосердя ім. Нестора Махна до приватного нотаріуса Гуляйпільського районного нотаріального округу ОСОБА_1 про визнання дій нотаріуса нікчемними, протиправними і дискримінаційними, такими, що порушують міжнародні угоди України та обмежують діяльність громадської організації - відмовити.
З повним текстом рішення сторони можуть ознайомитися 07.11.2013 року.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Запорізької області протягом 10 днів з дня його проголошення.
Суддя: Каракай Н. Д.