Єдиний унікальний № 254/1898/13-ц
Провадження № 2/254/887/2013
10 жовтня 2013 року Будьоннівський районний суд м. Донецька в складі:
головуючої судді: Тараньової В.С.,
при секретарі судового засідання: Трофимовії І.В.,
за участю позивачки: ОСОБА_1
відповідача: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
Позивачка ОСОБА_1 звернулась до Будьоннівського районного суду м. Донецька з позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, вказавши, що з відповідачем перебуває у зареєстрованому шлюбі з 18 листопада 2011 року. Від шлюбу спільних дітей не мають. Спільне життя з відповідачем не склалось у зв'язку з постійними конфліктами і сварками, що потягло до розпаду родини. 12 лютого 2013 року позивачка ОСОБА_1 вимушена була залишити чоловіка та з цього часу мешкає зі своєю матерю та донькою від колишнього шлюбу. Спору про поділ майна, що є спільною власністю подружжя, немає. Подальше збереження шлюбу є не можливим.
Позивачка ОСОБА_1 у судовому засіданні надала пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, просила шлюб розірвати.
У судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 позов не визнав, просив суд надати строк для примирення, обґрунтовуючи свої заперечення тим, що розлад у сімейних стосунках виник на ґрунті того, що у нього від попереднього шлюбу також є малолітня дитина, яка за рішенням суду з понеділка по п'ятницю проживає разом з ним.
Позивачка заперечувала проти доводів відповідача та пояснила, що причиною розладу є їх духовна несумісність та характер відповідача.
Ухвалою Будьоннівського районного суду м. Донецька від 23 травня 2013 року сторонам був наданий строк для примирення. Однак примирення між сторонами не відбулося, у судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 наполягала на задоволенні позову.
У судове засідання, призначене на 10.10.2013 року відповідач ОСОБА_2, повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи, не з'явився, про причини неявки суду не повідомив. Суд вважає можливим розглянути справу у його відсутності на підставі наявних у ній доказів, що відповідає вимогам ст.. 169 ЦПК України.
Вислухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до свідоцтва про шлюб ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зареєстрували шлюб 18 листопада 2011 року, про що Донецьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції у Донецькій області зроблено актовий запис за № 1476, після реєстрації шлюбу ОСОБА_1 присвоєно прізвище ОСОБА_1.
Із копії ухвали Будьоннівського районного суду м. Донецька від 05.02.2013 року вбачається, що ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 14-00 годин понеділка по 08-00 годину п'ятниці проживає з батьком ОСОБА_2.
Згідно зі ст. 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Статтею 105 Сімейного Кодексу України передбачено, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ст. 111 Сімейного Кодексу України суд вживає заходів до примирення подружжя.
Згідно з ч. 2 ст. 112 СК України та постановою Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 № 11 проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Рішення про розірвання шлюбу суд приймає, якщо його подальше збереження є неможливим, у той час як підставою для встановлення режиму окремого проживання подружжя є неможливість чи небажання дружини і (або) чоловіка проживати спільно.
Дослідивши надані в силу ст. 60 ЦПК України докази в їх сукупності, суд визнає, що між подружжям, внаслідок розладу виникли погані стосунки, з лютого 2013 року сторони проживають окремо. За таких обставин суд дійшов висновку, що спільне проживання подружжя не можливе. Беручи до уваги сформовані взаємини між подружжям, причини розладу, небажання надалі підтримувати сімейні стосунки, що суперечитиме інтересам кожного з них, суд вважає, що збереження їхньої родини стало не можливим.
Позивачем документально підтверджені витрати по сплаті судового збору, у встановленому законом розмірі 114 грн. 70 коп., які у відповідності зі ст. 88 ЦПК України суд покладає на позивача.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 51 Конституції України, ст.ст. 10,11, 60, 88, 208, 209, 212, 213-215 ЦПК України, ст.ст. 105, 109-112 Сімейного Кодексу України, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити повністю.
Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, зареєстрований 18 листопада 2011 року Донецьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції у Донецькій області, актовий запис № 1476 - розірвати.
Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 залишити прізвище «ОСОБА_1».
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області через Будьоннівський районний суд м. Донецька шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення (отримання копії) рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя: В.С. Тараньова