"04" листопада 2013 р. Справа № 917/1504/13
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Пушай В.І., суддя Плужник О.В. , суддя Барбашова С.В.
при секретарі Казаковій О.В.
за участю представників сторін:
позивача - не з'явився.
відповідача - не з'явився.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 2949 П/3-9) на рішення господарського суду Полтавської області від 05.09.13 р. у справі № 917/1504/13
за позовом Дочірнє підприємство "Полтавський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України", м. Полтава
до Комунальне підприємство "Полтавська міська шляхово-експлуатаційна дільниця" Полтавської міської ради, м. Полтава
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Полтавська міська рада, м. Полтава
про стягнення 89725,00 грн.
Позивач - Дочірнє підприємство "Полтавський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення з відповідача Комунального підприємства "Полтавської міської шляхово-експлуатаційної дільниці" Полтавської міської ради заборгованості за договором підряду № 19/2 від 14.04.10 р. у сумі 89725,00 грн., обґрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідач не виконав належним чином свої договірні зобов'язання, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка до цього часу не погашена.
В процесі розгляду справи судом до її участі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача залучено Полтавську міську раду.
Рішенням господарського суду Полтавської області від 05.09.2013 року по справі № 917/1504/13 позов задоволено повністю. Стягнуто з Комунального підприємства "Полтавська міська шляхово-експлуатаційна дільниця" Полтавської міської ради на користь Дочірнього підприємства "Полтавський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" суму основного боргу в розмірі 89725,00 грн. та витрати на сплату судового збору у сумі 1794,50 грн.
Рішення мотивоване з посиланням на законність та обґрунтованість заявлених позивачем позовних вимог.
Відповідач з рішенням господарського суду не погоджується, вважає рішення незаконним та необґрунтованим, прийнятим з порушенням норм чинного законодавства, подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 05.09.13 р. та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у повному обсязі, з мотивів та підстав, зазначених в апеляційній скарзі.
В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на те, що договором підряду № 19/2 від 14.04.2010 року встановлений порядок розрахунку за виконану роботу, зокрема в п. 4.1. вказано, що замовник забезпечує оплату робіт за цим договором за рахунок бюджетних коштів місцевого бюджету по мірі фінансування замовника на роботи по договору. Таким чином, розрахунок з підрядником може бути проведений лише після надходження бюджетних коштів. Так 27.12.2010 року проведено часткове фінансування з місцевого бюджету на оплату робіт по договору у сумі 97909 грн., в цей же день дана сума перерахована на рахунок ДП "Полтавський облавтодор". Крім того, позивачем не надано підтверджуючих документів, зокрема документально обґрунтованих розрахунків стягуваної суми за підписами керівника та головного бухгалтера, первинної бухгалтерської документації у відповідності до ст. 8-9 Закону України " Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що ставить під сумнів обґрунтованість розрахунків стягуваної суми та ін.
Позивач та відповідач у призначене судове засідання не з'явились.
Враховуючи факт належного повідомлення позивача та відповідача про час та місце розгляду апеляційної скарги, та те, що норми ст. 38 ГПК України, щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, судова колегія вважає, що судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі документами.
Неявка в судове засідання представника позивача та відповідача не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті.
Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Судова колегія, повторно розглянувши справу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення встановила наступне:
Як свідчать матеріали справи, 14.04.2010 року між Комунальним підприємством "Полтавська міська шляхово-експлуатаційна дільниця" Полтавської міської ради (замовник) та Філією Полтавський райавтодор Дочірнього підприємства "Полтавський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (підрядник) укладено договір № 19/2.
Відповідно до пункту 1.1. договору, замовник доручає, а підрядник на свій ризик забезпечує власними та залученими силами і засобами відповідно до завдання замовника та умов договору, діючих будівельних норм і стандартів виконання робіт з усунення напливів та колій на покритті з нанесенням дорожньої розмітки при поточному ремонті ділянки вул. Київське шосе від вул. В.Тирнівської до 1-го в'їзду в ГМ "Епіцентр", а замовник зобов'язується прийняти цю роботу та оплатити її на умовах, визначених у договорі.
Договірна ціна згідно з кошторисом підрядних робіт за договором, складає 82003,00 грн. з урахуванням ПДВ. При цьому пунктом 2.2. договору визначено, що договірна ціна робіт - динамічна та може змінюватися у порядку, визначеному п. 3.3 ДБН Д. 1.1-1-2000.
Сторонами договору узгоджено та підписано договірну ціну та зведений кошторисний розрахунок вартості будівництва виконання робіт з усунення напливів та колій на покритті з нанесенням дорожньої розмітки яка становить 89725,00 грн.
Відповідно до пункту 3.1. договору, строк виконання робіт - ІІ-й квартал 2010 року.
Пунктом 8.3. договору, сторони встановили строк дії договору - від дати його укладення до повного виконання сторонами своїх зобов'язань, але в будь-якому випадку до 31.12.2010 року.
Згідно з пунктом 4.1. договору, замовник забезпечує оплату робіт за цим договором за рахунок бюджетних коштів місцевого бюджету по мірі фінансування Замовника на роботи по договору з бюджету.
Відповідно до п. 4.2 договору, розрахунки за виконані роботи проводяться замовником на підставі акту приймання виконаних підрядних робіт та довідки про вартість робіт та витрат, підписаних уповноваженими працівниками підрядника та замовника на протязі 30 днів з моменту підписання акту приймання виконаних робіт.
Підрядник відповідно до завдання замовника та умов договору підряду № 19/2 від 14.04.2010 року, виконав роботи з усунення напливів та колій на покритті з нанесенням дорожньої розмітки при поточному ремонті ділянки вул. Київське шосе від вул. В.Тирнівської до першого в'їзду в ГМ "Епіцентр", а замовник зобов'язується прийняти цю роботу та оплатити її на умовах, визначених у договорі.
Виконання позивачем договірних зобов'язань на суму 89725,00 грн. підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт на суму 63546,00 грн., 22253,00 грн., 3926,00 грн., які підписані сторонами та скріплені їх печатками.
Позивач звернувся до відповідача з претензією № 01-09/1085 від 04.08.2011 року провести повний розрахунок за договорами, в тому числі за договором підряду № 19/2 від 14.04.2010 року.
Відповідач в відповіді № 373 від 12.08.2011 року на претензію зазначив, що відхиляє вимоги позивача викладені у претензії, посилаючись на відсутність бюджетного фінансування.
Зазначені обставини стали підставою для звернення позивача до суду з позовом по даній справі.
З матеріалів справи також вбачається, що господарський суд приймаючи оскаржуване рішення крім іншого виходив з того, що позовні вимоги законні та обґрунтовані, що відповідачем не надано жодного доказу не проведення його фінансування після виконання спірних робіт та ін.
Відповідно до вимог ст. ст. 32, 34 ГПК України, доказами у справі є будь -які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно зі статтею 43 цього ж кодексу, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Згідно зі ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно зі ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до вимог ст. ст. 626-629 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Відповідно до ч. 1 ст. 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
З матеріалів справи вбачається, що підрядник виконав всі роботи передбачені договором, що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт.
Визначена в актах вартість робіт відповідає узгодженій договірній ціні та ціні, вказаній у зведеному кошторисному розрахунку вартості будівництва.
Як вбачається з матеріалів справи зауважень щодо якості та вартості робіт відповідач позивачу не направляв. А отже посилання відповідача на те, що позивачем не надано підтверджуючих документів, зокрема документально обґрунтованих розрахунків стягуваної суми за підписами керівника та головного бухгалтера, первинної бухгалтерської документації у відповідності до ст. 8-9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", є безпідставним.
В порушення вказаних норм та договірних зобов'язань відповідач заборгованість за виконані роботи в сумі 89725,00 грн. не сплатив.
Посилання відповідача на те, що зобов'язання з оплати робіт ще не виникло з огляду на відсутність бюджетного фінансування, судом першої інстанції обґрунтовано із посиланням на умови договору відхилено.
Крім того, відповідач в своїй апеляційній скарзі зазначає, що не заперечує проти своєчасності та якості виконаних підрядником робіт, що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт, які знаходяться в матеріалах справи.
Згідно з п. 4.2 договору, замовник забезпечує оплату робіт за договором, але розрахунки за виконані роботи не проведені.
Заперечуючи проти суми позову, відповідач стверджує про недостатність бюджетного фінансування та посилається на положення п. 4.1. договору, відповідно до якого замовник забезпечує оплату робіт за цим договором за рахунок бюджетних коштів місцевого бюджету по мірі фінансування замовника на роботи по договору з бюджету.
Відповідно до роз'яснень Вищого господарського суду України, наданих в оглядовому листі "Про практику вирішення спорів, пов'язаних із виконанням договорів підряду (за матеріалами справ, розглянутих у касаційному порядку Вищим господарським судом України)" № 01-06/374/2013 від 18.02.2013 р., відсутність бюджетного призначення на фінансування робіт за договором підряду не може бути підставою для звільнення замовника від обов'язку оплати відповідних робіт, оскільки в разі відсутності коштів для оплати замовник був вправі та мав фактичну можливість призупинити виконання умов договору з моменту виявлення відсутності коштів для оплати робіт, а не приймати їх результати.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не надано суду першої інстанції жодних доказів ненадходження на рахунки Комунального підприємства "Полтавська міська шляхово-експлуатаційна дільниця" Полтавської міської ради відповідних коштів з місцевого бюджету протягом 2010-2013 рр.
Згідно з п. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, договору; одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.
Відповідно до ст. ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться: одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Враховуючи викладене, судова колегія погоджується з висновками господарського суду про задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача 89725,00 грн.
З матеріалів справи також вбачається, що господарський суд приймаючи оскаржуване рішення з огляду на задоволення позову та з посиланням на ст. 49 ГПК України зазначив про розподіл судових витрат, та стягнув з відповідача на користь позивача 1720,50 грн. судового збору.
На підставі вищевикладеного, рішення господарського суду Полтавської області від 05.09.13 р. у справі № 917/1504/13 прийнято з урахуванням фактичних обставин справи та чинного законодавства.
Таким чином, висновки, викладені в рішенні господарського суду відповідають вимогам законодавства та фактичним обставинам справи, а мотиви заявника скарги, з яких вони оспорюються не можуть бути підставою для його скасування.
Керуючись ст. ст. 101, 102, п. 1 ст. 103, ст. ст. 105 ГПК України, судова колегія -
Рішення господарського суду Полтавської області від 05.09.13 р. у справі № 917/1504/13 залишити без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення.
Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції Вищого господарського суду України.
Повний текст постанови підписано 07.11.2013 р.
Головуючий суддя Пушай В.І.
Суддя Плужник О.В.
Суддя Барбашова С.В.