09 квітня 2009 р.
№ 3/85-36/453
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого -судді
Дерепи В.І.,
суддів :
Грека Б.М. -(доповідача у справі),
Стратієнко Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Державного підприємства "Севастопольський морський торговельний порт"
на постанову
Київського апеляційного господарського суду від 29.01.09
у справі
№ 3/85-36/453
господарського суду
м. Києва
за позовом
Державного підприємства "Севастопольський морський торговельний порт"
до
Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватна газова компанія"
про
розірвання договору
за участю представників від:
позивача
Бабенко О.В. (дов. від 07.04.09)
відповідача
не з'явилися, були належно повідомлені
Державне підприємство "Севастопольський морський торговельний порт" звернулося до господарського суду м. Києва з позовом про визнання недійсним п. 9.3 договору про спільну діяльність від 29.09.03 1/09/213, укладеного між ТОВ "Приватна газова компанія" (далі-відповідач) Державним підприємством "Чорноморський науково-дослідний інститут суднобудування" в тій частині, що розірвання договору за ініціативою однієї із сторін може бути здійснено лише через господарський суд м. Севастополя; та розірвання договору про спільну діяльність від 29.09.03. Справа розглядалася судами неодноразово.
Рішенням господарського суду міста Києва від 03.11.08 (суддя Трофименко Т.Ю.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.01.09 (колегія суддів у складі: головуючого-судді Отрюха Б.В., суддів: Верховця А.А., Тищенко А.І.), позов задоволений частково: визнаний недійсним п. 9.3. договору про спільну діяльність від 29.09.03 1/09/213, укладеного між ТОВ "Приватна газова компанія" (далі-відповідач) Державним підприємством "Чорноморський науково-дослідний інститут суднобудування" в тій частині, що розірвання договору за ініціативою однієї із сторін може бути здійснено лише через господарський суд м. Севастополя. В іншій частині в позові відмовлено повністю, так як відсутні підстави для розірвання договору.
Не погоджуючись із судовими актами у справі, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, позов задовольнити. Скарга мотивована порушенням судами ст. 111-12 Господарського процесуального кодексу України.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги щодо дотримання судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, Державне підприємство "Севастопольський морський торговельний порт" є правонаступником ДП „Чорноморський науково-дослідний інститут суднобудування".
29.09.03 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Приватна газова компанія" та Державним підприємством „Чорноморський науково-дослідний інститут суднобудування" був укладений договір про спільну діяльність № 1/09/213, за яким сторони зобов'язались здійснювати спільну діяльність для досягнення спільної господарської мети та одержання прибутку в галузі розподілу природного та зрідженого газу населенню та на комунально-побутові потреби підприємствам та організаціям, будівництво газонаповнювального пункту на території Інституту.
Згідно з п. 2.1. договору Інститут передає для спільної діяльності наступне майно: будівлю КПП; будівлю складу ЛВЖ; будівлю насосної ПММ; споруду на місці ангару; об'єкти інфраструктури, внутрішньоплощадочні мережі водопостачання, зливової каналізації та електрозабезпечення на ділянці території інституту. Відповідно до п. 2.2. договору ТОВ „Приватна газова компанія" після підписання цього договору фінансує виконання техніко-економічного обґрунтування робочого проекту, іншої документації і отримання дозволу на початок будівництва; протягом нормативних строків будує газонаповнювальний пункт зі здачею об'єкта в експлуатацію; надає в 10-денний строк Інституту інформацію про хід виконання спільно прийнятої Програми робіт, яка є невід'ємною частиною цього договору, а також звіти про використання коштів по кожному стану робіт.
ДП „Чорноморський науково-дослідний інститут суднобудування" передало, а ТОВ „Приватна газова компанія" прийняло на баланс спільної діяльності наступні основні фонди: склад ПММ тарного зберігання; позаплощадочні мережі електропостачання; позаплощадочні мережі ВК. Внесок ДП „Чорноморський науково-дослідний інститут суднобудування" становить майно, яке перераховане в акті приймання-передачі на суму 78000,00 гри. З метою забезпечення оперативного управління спільною діяльністю ТОВ „Приватна газова компанія" та ДП „Чорноморський науково-дослідний інститут суднобудування" уповноважили Севастопольську філію ТОВ „Приватна газова компанія" вести всі справи, пов'язані з організацією та веденням господарської діяльності по зазначеному вище договору.
На виконання умов договору Севастопольською філією ТОВ „Приватна газова компанія" було отримано:
- містобудівний висновок Управління міського будівництва і архітектури Севастопольської міської державної адміністрації на проектування та будівництво газонаповнювального пункту;
- рішення Інкерманської міської ради народних депутатів від 15.10.04 №17/318, згідно з яким надана згода ТОВ „Приватна газова компанія" та ДП „Чорноморський науково-дослідний інститут суднобудування" на розміщення газонаповнювального пункту на окремому майданчику ПММ ДП "Чорноморський науково-дослідний інститут суднобудування" в Інкермані, строком на 5 років, з метою забезпечення жителів побутовим балонним газом;
- розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації від 22.03.06 № 388р, згідно з яким дозволено ТОВ „Приватна газова компанія" та ДП „Чорноморський науково-дослідний інститут суднобудування" проектування та будівництво газонаповнювального пункту в м. Інкерман на території ДП „Чорноморський науково-дослідний інститут суднобудування".
Скасовуючи судові акти прийняті за результатом первісного розгляду справи та направляючи справу на новий розгляд Вищий господарський суд України послався на те, що судами не досліджувалося питання, в якому розмірі планувався прибуток від спільної діяльності та з чиєї вини він не був отриманий.
При новому розгляді справи судами досліджене це питання. Так, ухвалою господарського суду м. Києва від 13.10.08 господарський суд м. Києва зобов'язав позивача надати обґрунтований розрахунок запланованого прибутку в разі належного виконання договору про спільну діяльність, перелік дій, які сторони мали б здійснити задля його отримання. Позивач такого розрахунку та переліку не надав.
Крім цього, апеляційним судом встановлено, що відповідно до умов додаткової угоди від 11.09.07, позивач зобов'язаний протягом 15 днів з моменту укладення цієї угоди надати відповідачу довіреність для ведення оперативної діяльності. У зв'язку із невиконанням позивачем умов додаткової угоди щодо надання довіреності для організації та ведення оперативної господарської діяльності, відповідач був змушений звернутися до господарського суду м. Севастополя з позовом про спонукання до видачі довіреності, оскільки ненадання її позбавило відповідача правових підстав для взаємовідносин з органами державного управління та контролю, проектними, будівельними та іншими організаціями по проектуванню та будівництву газонаповнювального пункту.
Судовими актами у справі №5020-3/183 ДП "Севастопольський морський торгівельний порт" зобов'язано видати ТОВ "Приватна газова компанія" відповідну довіреність. Таким чином, суди дійшли правомірно висновку, що саме позивач своїми діями не сприяв виконанню відповідачем договору.
За змістом частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди, друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Враховуючи комплекс дій, які виконав відповідач, те, що позивач не надав доказів того, що при укладенні договору він розраховував на прибуток, а також те, що позивач своїми діями не сприяв виконанню цього договору, Вищий господарський суд України вважає за необхідне підтримати правову позицію господарських судів попередніх інстанцій про відсутність в даному випадку встановлених ст. 651 Цивільного кодексу України підстав для розірвання договору.
Отже, доводи касаційної скарги спростовуються вищевикладеним та не можуть бути підставою для скасування постанови у справі, а тому, постанову апеляційного господарського суду слід залишити без змін, так як вона ухвалена при повному з'ясуванні судами всіх обставин справи та при вірному правозастосуванні.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1115 -1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Державного підприємства "Севастопольський морський торговельний порт" залишити без задоволення, постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.01.09 у справі № 3/85-36/453 залишити без змін.
Головуючий - суддя В. Дерепа
Судді Б. Грек
Л. Стратієнко