09 квітня 2009 р.
№ 4/407
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого -судді
Дерепи В.І.,
суддів :
Грека Б.М. -(доповідача у справі),
Стратієнко Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Відкритого акціонерного товариства "Трест Міськбуд-4"
на постанову
Київського апеляційного господарського суду від 10.02.09
у справі
№ 4/407
господарського суду
м. Києва
за позовом
Відкритого акціонерного товариства "Трест Міськбуд-4"
до
Товариства з обмеженою відповідальністю "Анта"
про
стягнення 142738,28 грн.
за участю представників від:
позивача
Іваницький О.П. (дов. від 30.12.08)
відповідача
Лазарєва О.В. (дов. від 08.04.09)
Відкрите акціонерне товариство "Трест Міськбуд-4" звернулося до господарського суду м. Києва з позовом (з врахуванням уточнення позовних вимог) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Анта" 135614,98 грн. основного боргу та 6515,11 грн. пені, а всього 142130,08 грн. заборгованості за договором від 01.12.07 оренди нежилих приміщень, які знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Червонопрапорна. 28, загальною площею 1322 кв.м.
Рішенням господарського суду м. Києва від 27.11.08 (суддя Борисенко І.І.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.02.09 (колегія суддів у складі: головуючого-судді Андрієнка В.В., суддів: Буравльова С.І., Вербицької О.В.), в позові відмовлено з підстав недоведеності позовних вимог.
Не погоджуючись із судовими актами у справі, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, справу направити на новий розгляд до господарського суду першої інстанції. Касаційна скарга мотивна посиланням не невірну юридичну оцінку судами обставин справи.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги щодо дотримання судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 01.12.07 між Виробничо-комплектовочною базою Відкритого акціонерного товариства "Трест Міськбуд-4" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Анта" укладений договір оренди нежилих приміщень, які знаходяться за адресою м. Київ, вул. Червонопрапорна, 28, загальною площею 1322 кв.м. Відповідно до п.1.1. договору, орендодавець передає, а орендар приймає в оренду нежиле приміщення на території бази за адресою: м. Київ, вул. Червонопрапорна, 28 "А"загальною площею 1322 кв.м. Строк дії договору визначений в п.2.1. договору з 01.12.07 по 30.11.08.
Відповідно до п.3.4, орендна плата сплачується авансом до 10-го числа поточного місяця. Пунктом 10.1 вищезазначеного договору передбачає, що в разі затримки орендарем платежів, передбачених цим договором, орендодавець нараховує пеню на всю прострочену суму в розмірі 0,5% за кожен день прострочення.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Анта" попередило позивача листом № 38 від 30.05.08, про розірвання договору з 30.06.08 з посиланням на пункт 8.1 договору (договір може бути розірвано достроково; у випадку одностороннього розірвання договору по ініціативі орендаря до закінчення строку дії договору орендар попереджує за місяць до розірвання договору), оскільки позивачем безпідставно підвищено орендну плату.
Так, відповідно до листа позивача № 135 від 26.12.07 позивачем підвищено орендну сплату за користування приміщенням. Відповідач погодився з таким підвищенням та підписав відповідну додаткову угоду. Через чотири місяці після підвищення орендної плати позивач знову направив відповідачу листа за № 31 від 22.04.08, яким повідомив про встановлення інших (підвищених) орендних ставок.
Відповідач з такою пропозицію не погодився про що свідчить не підписання ним додаткової угоди до договору оренди та надіслав листи за № 33 від 20.05.08 та № 38 від 30.05.08 про дострокове розірвання договору оренди, як це передбачено п.п. д) п. 8.1 Договору оренди, з 30.06.08.
Станом на 30.06.08 відповідачем орендовані приміщення були звільнені та підготовані до здачі (факт звільнення приміщень підтверджується листом перевізника № 06-13/08-2008 від 13.08.08). Однак, позивач ухилявся від прийняття приміщення за актом приймання-передачі (про що свідчить листування: листи № 49 від 25.06.08, № 51 від 01.07.08, № 56 від 23.07.08, № 44 від 01.06.08, № 47 від 8.07.08, № 48 від 22.07.08).
За таких обставин суди попередніх інстанцій зробили висновок, що договір припинив свою дію з 01.07.08, при цьому підвищення орендної плати з травня 2008 року не відбулося, оскільки воно не було погоджене орендарем. Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає за необхідне підтримати таку правову позицію судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 21 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" розмір орендної плати може бути змінено за погодженням сторін. Розмір орендної плати може бути змінено на вимогу однієї з сторін, якщо з незалежних від них обставин істотно змінився стан об'єкта оренди, а також в інших випадках, встановлених законодавчими актами України.
Відповідно до п.3.2. договору оренди, позивач має право, без згоди відповідача, в односторонньому порядку збільшити орендну ставку лише на процент збільшення інфляції. Судом встановлено, що всі попередні зміни до договору вносились за погодженням сторін в порядку, встановленому чинним законодавством, а саме шляхом підписання додаткових угод до договору, додатків та нових розрахунків. В матеріалах справи відсутні докази того, що сторони по договору погодились переглянути існуючу орендну плату та погодили її збільшення після 22.04.08. Суду не надано доказів звернення позивача до суду про внесення змін до договору оренди від 01.12.07 в частині збільшення розміру орендної плати. Відповідач протягом всього терміну дії Договору оренди своєчасно та в повному обсязі сплачував орендну плату відповідно до п.3.1 договору, про що свідчать відповідні платіжні доручення. За таких обставин суди обґрунтовано встановили відсутність заборгованості відповідача по орендній платі.
Щодо стягнення 45008,70 грн. (орендної плати за 23 дні, оскільки акт приймання-передачі підписаний лише 23.07.08), то це питання докладно досліджене господарським судом апеляційної інстанції. З цього приводу судом обґрунтовано вказано, що приміщення було готове до здачі 01.07.08, про що відповідач належним чином повідомив позивача. Втім, позивач ухилявся від прийняття приміщення і саме з його вини акт приймання-передачі підписаний 23.07.08. Тому відсутні підстави для стягнення вищевказаної суми з відповідача. Вищевикладеним спростовуються доводи касаційної скарги про те, що апеляційний суд не взяв до уваги доповнення до апеляційної скарги від 06.02.09, оскільки саме в їх межах Київський апеляційний господарський суд і здійснював апеляційний перегляд справи.
Отже, доводи касаційної скарги спростовуються вищевикладеним та не можуть бути підставою для скасування постанови у справі, а тому, постанову апеляційного господарського суду слід залишити без змін, так як вона ухвалена при повному з'ясуванні судами всіх обставин справи та при вірному правозастосуванні.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1115 -1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Трест Міськбуд-4" залишити без задоволення, постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.02.09 у справі № 4/407 залишити без змін.
Головуючий - суддя В. Дерепа
Судді Б. Грек
Л. Стратієнко