Рішення від 16.04.2009 по справі 15/81

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

РІШЕННЯ

іменем України

16.04.09 р. Справа № 15/81

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Богатиря К.В.

при секретарі судового засідання Щитовій Л.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Союз-Віктан Трейд” м. Київ (код ЄДРПОУ 33643230)

до відповідача спільного українсько-литовського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю “Тел-Мар” м. Маріуполь (код ЄДРПОУ 25328948)

про стягнення основного боргу в сумі 162053,13 грн., пені в сумі 13319,43 грн., 3% річних у розмірі 1664,92 грн., інфляції в сумі 10533,45 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Суржок О.М. за довіреністю № 22/100-384 від 26.10.2005 р.

від відповідача: не з'явився

До господарського суду Донецької області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю “Союз-Віктан Трейд” м. Київ до спільного українсько-литовського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю “Тел-Мар” м. Маріуполь про стягнення основного боргу в сумі 162053,13 грн., пені в сумі 13319,43 грн., 3% річних у розмірі 1664,92 грн., інфляції в сумі 10533,45 грн.

Ухвалою суду від 20.03.2009 р. позовна заява була прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 15/81, сторони зобов'язані надати документи та виконати певні дії.

У порушення вимог ухвали суду від 20.03.2009 р. відповідач в судове засідання 16.04.2009 р. не з'явився без повідомлення про причину неявки, витребувані документи до суду не надіслав.

Судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення відповідача про місце, дату та час проведення судового засідання, про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення 25.03.2009 р. з ухвалою господарського суду представнику відповідача.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позов та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Зважаючи на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

Представником позивача у судовому засіданні заявлено клопотання про ведення судового засідання без здійснення технічної фіксації, у зв'язку з чим відповідно до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України судом не здійснювалося фіксування судового процесу. Судом, відповідно до вимог статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши у судовому засіданні пояснення представника позивача, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

11.11.2005 р. сторони уклали договір поставки № ДТ-23-00-304, згідно якого постачальник (позивач) зобов'язався передати у власність покупця (відповідач), а покупець зобов'язався прийняти та оплатити алкогольні та безалкогольні напої, продукти харчування та промислові товари в асортименті партіями на умовах даного договору. Конкретна кількість, асортимент та ціни переданої продукції (партії продукції) вказуються у видаткових (товарних або товарно-транспортних) накладних, які є невід'ємною частиною даного договору.

Пунктом 1.2 договору передбачено, що сторони домовились про те, що умови даного договору розповсюджуються на поставку партії продукції, яка передається за окремою товарною (товарно-транспортною) накладною.

Згідно п. 2.1 договору ціна, асортимент, сортамент, номенклатура, найменування, кількість продукції, яка передається за даним договором, вказуються в додатковій угоді (додатку) або можуть погоджуватися сторонами при підписанні накладної (накладних) та вказуватися в них. В ціну продукції входить її упаковка, завантаження на транспорт постачальника, доставка на адресу, передбачену даним договором.

Відповідно до п. 2.2 договору продукція поставляється на умовах DAF (ІНКОТЕРМС 2000 року). Перша партія продукції поставляється одночасно з підписанням даного договору, асортимент, кількість, якість першої партії продукції, яка поставляється за даним договором, визначається сторонами при підписанні видаткових накладних та/або товарно-транспортних накладних на складі постачальника.

Згідно п. 2.3 договору покупець оплачує вартість кожної партії продукції шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника або оплачує товар будь-яким іншим способом, передбаченим діючим законодавством (готівкові або безготівкові розрахунки). Підстава для оплати отриманої продукції покупцем - видаткова (товарна, товарно-транспортна) накладна або даний договір. Постачальник зобов'язаний у випадку прострочки оплати продукції направляти грошові кошти, що надходять від покупця: в першу чергу, на погашення процентів та неустойки (пеня, штраф), які передбачені даним договором; в другу чергу, на погашення вартості поставленої за даним договором продукції.

Відповідно до п. 2.4 договору покупець зобов'язується оплачувати кожну наступну партію товару не пізніш 7 календарних днів з дати її отримання (дати складання накладної).

Пунктами 3.3, 3.4 договору передбачено, що у випадку недотримання строків оплати продукції покупець сплачує на користь постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення, від вартості неоплаченої продукції за кожний день прострочки. Завірена копія договору додана до позовної заяви.

На виконання умов вказаного договору позивач у період з 30.09.2008 р. по 20.10.2008 р. передав відповідачу товар за видатковими накладними на загальну суму 162053,13 грн., завірені копії яких містяться в матеріалах справи.

Факт отримання відповідачем товару на суму 162053,13 грн. підтверджується крім вказаних видаткових накладних довіреностями на право отримання товарно-матеріальних цінностей, податковими накладними, товарно-транспортними накладними. Завірені копії вказаних документів додані до позову.

Висновок стосовно того, що товар за вищевказаними документами був поставлений відповідачу позивачем саме на виконання договору поставки № ДТ-23-00-304 від 11.11.2005 р. суд робить виходячи з того, що у видаткових та податкових накладних умовою поставки зазначений договір № ДТ-23-00-304 від 11.11.2005 р.

Відповідач надіслав позивачу лист № 260 від 28.11.2008 р., згідно якого визнає факт наявності в нього заборгованості перед позивачем за договором № 304 від 11.11.2005 р., що виникла внаслідок фінансових труднощів. Однак зазначає, що на момент відправлення вказаного листа, ситуація нормалізувалася, тому він зобов'язався терміново погасити заборгованість та запропонував позивачу прийняти таке виконання частинами у період з грудня 2008 р. по січень 2009 р., а саме: з 01.12.2008 р. по 15.12.2008 р. - 50000,00 грн.; з 15.12.2008 р. по 31.12.2008 р. - 50000,00 грн.; з 01.01.2009 р. по 15.01.2009 р. - 62053,16 грн. Завірена копія листа додана до позову.

Крім того, у акті звірки розрахунків між сторонами станом на 31.12.2008 р., завірена копія якого додана позивачем до позову, зазначено, що заборгованість відповідача перед позивачем за товар, реалізований згідно договору № ДТ-23-00-304 від 11.11.2005 р., складає за даними позивача 162053,13 грн., а за даними відповідача 162053,16 грн. Акт звірки підписаний сторонами та скріплений печатками, тому приймається судом до уваги як письмовий доказ у даній справі.

Відповідно до ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні - покупцеві товар, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають зокрема з договору або іншого правочину.

Відповідно до ст. 526 того ж Кодексу зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

По всіх спірних видаткових накладних встановлена відстрочка платежу - 7 календарних днів з моменту його отримання (від дати накладної). Тобто сторонами договору встановлений конкретний строк оплати по кожній партії поставленого за договором поставки товару, згідно кожної видаткової накладної.

Згідно ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Оскільки товар за останньою видатковою накладною був поставлений 20.10.2008 р., строк виконання грошового зобов'язання для відповідача наступив у період з 21.10.2008 р. по 27.10.2008 р. включно, а вже з 28.10.2008 р. почалося прострочення виконання грошового зобов'язання. За іншими видатковими накладними строк оплати товару наступив раніше. Тобто, встановлений договором строк оплати за отриманий товар по спірним видатковим накладним для відповідача наступив, крім того почалося прострочення виконання зобов'язання.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що відповідач не виконав зобов'язання оплатити товар у встановлений строк, поставлений згідно договору поставки № ДТ-23-00-304 від 11.11.2005 р. в сумі 162053,13 грн., тому позовні вимоги щодо стягнення основного боргу підлягають задоволенню.

Керуючись пунктом 3.3 договору позивач нарахував відповідачу пеню за період з 27.10.2008 р. по 28.02.2009 р. в сумі 13319,43 грн. (розрахунок суми пені доданий до позову). Перевіркою розрахунку суми пені судом встановлено, що позивач припустився помилки по кількості днів прострочення виконання грошового зобов'язання. Таким чином розрахунок позивача є цілком невірним та судом до уваги не приймається. За власними розрахунками суду сума пені за період з 28.10.2008 р. по 28.02.2009 р. складає: 162053,13 грн. х 24% х 124 дні : 365 дні = 13212,88 грн. Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення пені в розмірі 13319,43 грн. підлягають частковому задоволенню на суму 13212,88 грн. В частині стягнення пені на суму 13319,43 грн. - 13212,88 грн. = 106,55 грн. позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Інший розмір процентів не встановлений умовами спірного договору для даних правовідносин сторін.

Крім суми основного боргу позивач згідно ст. 625 ЦК України нарахував інфляцію за період з листопада 2008 р. по січень 2009 р. в сумі 10533,45 грн. (розрахунок суми інфляції доданий до позову). При розрахунку суми інфляції позивач також припускається суттєвої помилки по середньому індексу інфляції, застосовуючи індекс 106,5% замість 106,64%, що призвело до зменшення суми інфляції. За розрахунками суду сума інфляції за період з листопада 2008 р. по січень 2009 р. складає: 162053,13 грн. х 106,64% = 172808,29 грн. - 162053,13 грн. = 10755,16 грн. Але суд при винесенні рішення згідно ст. 83 ч. 1 п. 2 ГПК України не може виходити за межі заявлених позовних вимог без наявності клопотання про це самого позивача. Такого клопотання до суду не надходило, тому задоволенню підлягають позовні вимоги в частині стягнення інфляції на суму 10533,45 грн.

Також крім суми основного боргу позивач згідно ст. 625 ЦК України нарахував 3% річних за період з 27.10.2008 р. по 28.02.2009 р. в сумі 1664,92 грн. (розрахунок 3% річних доданий до позову). Але при розрахунку 3% річних позивач також припускається помилки по кількості днів прострочення виконання грошового зобов'язання. Таким чином розрахунок позивача є цілком невірним та судом до уваги не приймається. За власними розрахунками суду сума 3% річних за період з 28.10.2008 р. по 28.02.2009 р. складає: 162053,13 грн. х 3% х 124 дні : 365 дні = 1651,61 грн. Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення 3% річних в розмірі 1664,92 грн. підлягають частковому задоволенню на суму 1651,61 грн. В частині стягнення пені на суму 1664,92 грн. - 1651,61 грн. = 13,31 грн. позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідач будь-які заперечення на позовні вимоги на день судового слухання не надав, тобто не скористався своїм правом на судовий захист.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно: в частині задоволених позовних вимог - на відповідача, в частині відмови в задоволенні позовних вимог - на позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32-34; 36; 43; 49; 75; 82-85; 115; 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з спільного українсько-литовського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю “Тел-Мар” (юридична адреса: 87516, Донецька область, м. Маріуполь, бул. 50 років Жовтня, 21/43; код ЄДРПОУ 25328948; поточний рахунок 26009301360700 в Орджонікідзевському відділенні Промінвестбанку в м. Маріуполь, МФО 334389) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Союз-Віктан Трейд” (юридична адреса: 04053, м. Київ, вул. Воровського, 4; код ЄДРПОУ 25328948; поточний рахунок 260040132092 в ЗАТ „Сбербанк России” м. Київ, МФО 320627) суму 187451,07 грн. (а саме: основний борг в сумі 162053,13 грн., пеню в сумі 13212,88 грн., 3% річних в сумі 1651,61 грн., інфляцію в сумі 10533,45 грн.), витрати по сплаті державного мита у розмірі 1874,51 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 117,93 грн.

Відмовити в задоволенні позову в частині стягнення пені на суму 106,55 грн.

Відмовити в задоволенні позову в частині стягнення 3% річних на суму 13,31 грн.

У судовому засіданні 16.04.2009 р. оголошено рішення суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

У разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя