15 квітня 2009 р.
№ 2/243/08
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Гончарука П.А. (головуючого),
Вовка І.В.,
Малетича М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу квартирно-експлуатаційного відділу м. Миколаєва на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 27 січня 2009 року у справі № 2/243/08 за позовом відкритого акціонерного товариства енергопостачальної компанії "Миколаївобленерго" до військової частини А0831 та квартирно-експлуатаційного відділу м. Миколаєва про стягнення суми, -
Встановив:
У червні 2008 року відкрите акціонерне товариство енергопостачальна компанія "Миколаївобленерго" звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовом до військової частини А0831 та квартирно-експлуатаційного відділу м. Миколаєва про стягнення боргу за активну електричну енергію в сумі 30748,85 грн., боргу за реактивну електричну енергію в сумі 1423,56 грн., боргу за перевищення договірних величин в сумі 2739,90 грн., індексу інфляції в розмірі 1475,54 грн., 3 % річних в розмірі 113,72 грн., пені в сумі 776,74 грн., посилаючись на неналежне виконання відповідачем умов договору № 44/1464 від 15 січня 2006 року про постачання електроенергії та умов договору поруки № 44/1464/п від 26 лютого 2007 року.
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 15 жовтня 2008 року позов задоволено частково. Стягнуто з відповідачів солідарно на користь позивача 4147,31 грн. заборгованості за спожиту активну електроенергію, 2739,90 грн. заборгованості за перевищення договірної величини споживання, 10 грн. пені, 1475,54 грн. інфляційних витрат, 113,72 грн. 3 % річних та судові витрати.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 27 січня 2009 року рішення місцевого господарського суду скасовано частково, позов задоволено частково. Стягнуто солідарно з відповідачів на користь позивача заборгованість за спожиту активну електроенергію в сумі 4147,31 грн., за перевищення договірних величин споживання електричної енергії -2652,80 грн., збитки від інфляції в сумі 1247,83 грн., 3% річних -94,42 грн., пеню - 10 грн. та судові витрати. Стягнуто з військової частини А0831 на користь позивача заборгованість за перевищення договірних величин споживання електричної енергії в сумі 87,19 грн. Стягнуто з військової частини А0831 на користь позивача збитки від інфляції в сумі 25,67 грн., 3% річних -1,88 грн., пеню -12,87 грн. та судові витрати. Провадження у справі щодо позовних вимог про стягнення заборгованості за активну електроенергію в сумі 2340 грн., за реактивну електроенергію в сумі 364,08 грн. -припинено. Решту позову залишено без задоволення.
У касаційній скарзі квартирно-експлуатаційний відділ м. Миколаєва, посилаючись на порушення господарським судом другої інстанції норм матеріального права, просить змінити постанову апеляційного суду, позов задовольнити частково. Стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача заборгованість за спожиту активну електроенергію в сумі 4147,31 грн. Стягнути з військової частини А0831 на користь позивача 2739,90 грн. за перевищення договірних величин споживання електроенергії, 1273,50 грн. збитків від інфляції, 96,30 грн. 3 % річних, 10 грн. пені, 109,84 грн. державного мита, 34,62 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Стягнути з позивача на користь квартирно-експлуатаційного відділу м. Миколаєва 21,69 грн. державного мита, сплаченого за розгляд апеляційної скарги, 51 грн. державного мита, сплаченого за розгляд касаційної скарги. Решту позову залишити без задоволення.
Заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, 15 січня 2006 року між позивачем та військовою частиною А0831 укладено договір № 44/1464 про постачання електричної енергії.
Позивачем умови договору виконано, а саме, на підставі зазначеного договору відпущено відповідачу активну електричну енергію за період з січня 2008 року по квітень 2008 року у кількості 115976 кВт/г на суму 70974,51 грн.
Факт споживання електричної енергії у вказаному обсязі підтверджений актами про використану електричну енергію та рахунками енергопостачальної організації на оплату активної електроенергії.
Військовою частиною А0831 за спожиту електроенергію сплачено частково, внаслідок чого станом на 1 травня 2008 року за ним виникла заборгованість зі сплати активної електричної енергії за період з січня 2008 року по квітень 2008 року в сумі 30748,41 грн.
При цьому, за період з березня по квітень 2008 року військовою частиною А0831 спожито реактивну електроенергію у кількості 37326 кВАр/г на суму 1423,56 грн., за яку станом на 1 травня 2008 року остання з позивачем не розрахувалася.
Крім того, місцевим судом встановлено, що за липень-серпень 2007 року військовою частиною А0831 перевищено договірну (граничну) величину споживання електроенергії.
Згідно з п. 2 додатку № 10 до договору № 44/1464 у випадку відсутності платежів у строк і обсязі відповідно до п. 1 договору, сторони керуються договірними зобов'язаннями, вимогами Правил користування електроенергією в частині припинення подачі електроенергії, а на суму заборгованості, відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" № 543/96 від 22 листопада 1996 року, нараховується пеня за кожну добу по день фактичної оплати в розмірі, що обчислюється, виходячи з подвійної облікової ставки Національного банку України.
26 лютого 2007 року сторонами у справі укладено договір поруки № 23/П, за умовами якого квартирно-експлуатаційний відділ м. Миколаєва поручається перед кредитором боржника за виконання останнім свого обов'язку по сплаті за спожиту електричну енергію з ПДВ, згідно договору про постачання електричної енергії № 44/1464 від 15 січня 2006 року, за поточну активну та реактивну електроенергію, починаючи з 1 січня 2007 року.
Квартирно-експлуатаційним відділом м. Миколаєва умов договору поруки виконано не було, незважаючи на те, що позивачем направлено на адресу вказаного відповідача відповідну вимогу.
Враховуючи встановлене, місцевий господарський суд, керуючись нормами Цивільного кодексу України, дійшов висновку про правомірність звернення позивача з позовом до обох відповідачів з вимогою про стягнення боргу в солідарному порядку та задоволення позову в частині стягнення 4147,31 грн. заборгованості за спожиту активну електроенергію, 2739,90 грн. заборгованості за перевищення договірної величини споживання, 10 грн. пені, 1475,54 грн. інфляційних витрат, 113,72 грн. -3% річних в зв'язку з обґрунтованістю даних вимог.
При розгляді даної справи в апеляційному порядку, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про часткове скасування рішення місцевого господарського суду та задоволення позову в частині стягнення солідарно з відповідачів заборгованості за спожиту активну електроенергію в сумі 4147,31 грн., за перевищення договірних величин споживання електричної енергії - 2652,80 грн., збитків від інфляції в сумі 1247,83 грн., 3% річних -94,42 грн., пені -10 грн., з військової частини А0831 на користь позивача -заборгованості за перевищення договірних величин споживання електричної енергії в сумі 87,19 грн., збитків від інфляції в сумі 25,67 грн., 3% річних -1,88 грн., пені -12,87 грн. та припинення провадження у справі щодо позовних вимог про стягнення заборгованості за активну електроенергію в сумі 2340 грн. та за реактивну електроенергію в сумі 364,08 грн.
При цьому, господарський суд другої інстанції виходив з того, що на підставі акту звірки розрахунків між військовою частиною А0831 і магазином № 5 Військторгсервісу № 631 встановлено, що з загального обсягу спожитої військовою частиною А0831 електроенергії частку електроенергії, вартість якої за розрахунком позивача складає 590,83 грн., спожито магазином № 5 Військторгсервісу №631 і ця вартість сплачена військовій частині А0831. В подальшому військова частина А0831 вказані грошові кошти перерахувала Головному фінансовому управлінню Збройних Сил України, а останнє перерахувало ці кошти квартирно-експлуатаційному відділу м. Миколаєва, тобто залишок боргу за активну електроенергію у сумі 4147,31 грн. є боргом за електроенергію, спожиту тільки військовою частиною А0831, і цей борг, на підставі договору поруки № 23/П від 26 лютого 2007 року, підлягає стягненню солідарно з відповідачів.
Щодо позовних вимог про стягнення 24261,10 грн. за спожиту активну електроенергію -апеляційним господарським судом відмовлено в їх задоволенні, оскільки вказана сума була сплачена до подачі позову, а в частині стягнення 2340 грн. за спожиту активну електроенергію -провадження у справі припинено у зв'язку із відсутністю предмету спору, на підставі п. 11 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.
Крім того, відповідно із розрахунком позивача на день подачі позову борг військової частини А0831 за реактивну електроенергію в обсязі 37326 кВАр/г. складав 1423,56 грн., однак, фактично борг вказаного відповідача за реактивну електроенергію на день подачі позову складав 364,08 грн., оскільки згідно із платіжним дорученням № 9130 від 19 травня 2008 року на рахунок позивача квартирно-експлуатаційним відділом м. Миколаєва сплачено за реактивну електроенергію 1059,48 грн.
В ході розгляду справи квартирно-експлуатаційний відділ м. Миколаєва, згідно із платіжним дорученням № 4389 від 11 червня 2008 року, сплатив залишок боргу у сумі 364,08 грн., а тому в даній частині позовних вимог провадження у справі припинено за відсутності предмету спору, на підставі п. 11 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.
Крім того, апеляційним господарським судом зазначено, що оскільки частку активної електроенергії вартістю 590,83 грн. у спірний період спожито магазином № 5 Військторгсервісу № 631, тому 3% річних, збитки від інфляції та пеня в сумах, заявлених позивачем, не можуть бути стягнуті солідарно з обох відповідачів, оскільки вони нараховувалися на суму простроченого боргу за спожиту активну електроенергію військовою частиною А0831 і магазином № 5 Військторгсервісу № 631, в той час як другий відповідач поручався лише за виконання зобов'язань першим, а тому 3% річних в сумі 1,88 грн., збитки від інфляції в сумі 25,67 грн., пеня в сумі 12,87 грн., нараховані на прострочену заборгованість за спожиту електроенергію магазином № 5 Військторгсервісу № 631 у спірний період, підлягають стягненню лише з військової частини А0831.
Решту позовних вимог щодо стягнення 753,87 грн. пені, 17,42 грн. 3% річних і 202,04 грн. збитків від інфляції апеляційною інстанцією залишено без задоволення.
Разом з тим, господарським судом другої інстанції зазначено, що позовні вимоги щодо стягнення 2739,9 грн. є правомірними і підлягають задоволенню, але з вказаної суми, згідно із розрахунком позивача, солідарно слід стягнути з обох відповідачів -2652,8 грн. -за перевищення договірної величини, яке склалося за рахунок споживання електричної енергії військовою частиною А0831, а штрафну санкцію в сумі 87,19 грн. за перевищення договірної величини споживання електричної енергії, яке склалося за рахунок споживання електричної енергії магазином № 5 Військторгсервісу № 631 слід стягнути з військової частини А0831, оскільки квартирно-експлуатаційний відділ м. Миколаєва поручався тільки за виконання зобов'язань щодо спожитої електроенергії першим відповідачем.
Вказані висновки Одеського апеляційного господарського суду є законними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального і процесуального права, фактичним обставинам та наявним матеріалам справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.
З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування постанови апеляційного господарського суду у справі не вбачається.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -
Касаційну скаргу квартирно-експлуатаційного відділу м. Миколаєва залишити без задоволення, а постанову Одеського апеляційного господарського суду від 27 січня 2009 року у справі № 2/243/08 -без змін.
Головуючий Гончарук П.А.
Судді Вовк І.В.
Малетич М.М.