09 квітня 2009 р.
№ 51/103
Вищий господарський суд України в складі колегії
суддів:
Грейц К.В. -головуючого,
Бакуліної С.В.,
Глос О.І.,
розглянувши касаційну скаргу
Міністерства охорони навколишнього природного середовища України
на постанову
від 01.12.2008
Київського апеляційного господарського суду
у справі господарського суду міста Києва № 51/103
за позовом
Закритого акціонерного товариства "Софтлайн"
до
3-тя особа
Міністерства охорони навколишнього природного середовища України
Державне казначейство України
про
стягнення 190000 грн.
Рішенням господарського суду м. Києва у справі № 51/103 від 15.09.2008 (суддя Пригунова А.Б.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.12.2008 (колегія суддів у складі головуючого судді Студенця В.І., суддів Поляк О.І., Буравльова С.І.), позовні вимоги Закритого акціонерного товариства "Софтлайн" до Міністерства охорони навколишнього природного середовища України про стягнення 190000 грн. заборгованості за договором №1/1900/11/4 від 07.12.2007 задоволені.
Рішення та постанова у справі мотивовані тим, що ЗАТ "Софтлайн" свої зобов'язання за договором про створення науково-технічної продукції №1/1900/11/4 від 07.12.2007 виконало повністю, а Міністерством охорони навколишнього природного середовища України прийняло це виконання від позивача, проте, в порушення умов договору та норм ст. ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України не виконало свого зобов'язання з оплати виконаних робіт, при цьому, ні умовами договору № 1/1900/11/4 від 07.12.2007 про створення науково-технічної продукції, ані будь-яким іншим нормативним актом не передбачено, що розрахунок за виконані позивачем роботи може бути здійснений Міністерством охорони навколишнього природного середовища України лише після надходження коштів з Державного бюджету України.
Міністерство охорони навколишнього природного середовища України з рішенням та постановою у справі не згодне, в поданій касаційній скарзі просить їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову в позові.
Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що суди першої та апеляційної інстанцій під час розгляду справи не прийняли до уваги умови п. 2.5 договору №1/1900/11/4 від 07.12.2007 про створення науково-технічної продукції, згідно якого фінансування виконаних Закритим акціонерним товариством "Софтлайн" робіт по створенню науково-технічної продукції здійснюється згідно бюджетного призначення. У разі відсутності коштів на оплату виконаних етапів (роботи) початок фінансування і остаточні розрахунки можуть бути перенесені, у цьому разі терміном закінчення дії договору вважається дата остаточних розрахунків. Враховуючи, що заборгованість по вказаному договору на суму 190000 грн. не зареєстрована через відсутність кошторисних призначень на 2008 рік і бюджетної програми 2401900 "Створення автоматизованої інформаційно-аналітичної системи Мінприроди" у Законі України "Про Державний бюджет України на 2008 рік", скаржник вважає позовні вимоги безпідставними.
Представники сторін своїм процесуальним правом на участь в судовому засіданні касаційної інстанції не скористались.
Перевіривши у відкритому судовому засіданні повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного та рішенні місцевого господарських судів, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини сторін за справою врегульовані договором від 07.12.2007 №1/1900/11/4 про створення науково-технічної продукції, укладеним між Закритим акціонерним товариством "Софтлайн" (виконавець) та Міністерством охорони навколишнього природного середовища України (замовник), за умовами якого замовник доручив, а виконавець прийняв на себе зобов'язання по виконанню роботи по створенню науково-технічної продукції на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України № 805-р від 26.09.2007 за темою "Створити автоматизовану інформаційно-аналітичну систему Мінприроди" (п. 1.1 договору), договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2007, закінчення строку дії договору не впливає на обов'язки сторін з виконання своїх зобов'язань за цим договором (п. 6.1.договору), за виготовлену науково-технічну продукцію замовник має перерахувати виконавцеві у відповідності з протоколом погодження кошторисної вартості продукції 190000 грн. (п. 2.1 договору), оплата здійснюється після підписання актів виконаних робіт (п. п. 2.3, 2.4 договору), фінансування здійснюється згідно бюджетного призначення, у разі відсутності коштів на оплату виконаних етапів (роботи) початок фінансування і остаточні розрахунки можуть бути перенесені, у цьому разі терміном закінчення дії договору вважається дата остаточних розрахунків (п. 2.5 договору), джерелом фінансування роботи є кошти Державного бюджету України, передбачені розпорядженням Кабінету Міністрів України № 805-р від 26.09.2007 "Про затвердження переліку завдань (проектів) Національної програми інформатизації на 2007 рік, їх державних замовників та обсягів фінансування" за завданням (проектом) "Створити автоматизовану інформаційно-аналітичну систему Мінприроди" КПКВ 24019000, КЕКВ-1171 (п. 2.6 договору).
Виконання позивачем умов зазначеного договору підтверджено підписаними сторонами і скріпленими їх печатками:
- актом № 1 від 14.12.2007 здавання-приймання науково-технічної продукції за 1 етапом договору №1/1900/11/4 від 07.12.2007, згідно якого сторони погодили, що виготовлена виконавцем науково-технічна продукція задовольняє умовам виконання 1 етапу договору та технічного завдання і в належному порядку оформлена, кошторисна ціна етапу та його фактичні витрати становлять 190000 грн., загальна сума, яка підлягає перерахуванню Закритому акціонерному товариству "Софтлайн" становить 190000 грн.;
- актом від 14.12.2007 здавання-приймання передачі-приймання спецустаткування за договором № 1/1900/11/4 від 07.12.2007;
- актом від 14.12.2007 приймання необоротних активів до даного договору, згідно якого виконавець передав, а замовник прийняв необоротні активи: спеціальне устаткування для наукових (експериментальних) робіт, а також прикладне програмне забезпечення автоматизованої системи діловодства та контролю за виконанням доручень (дослідний зразок), керівництво користувача автоматизованої системи діловодства та контролю за виконанням доручень і керівництво адміністратора автоматизованої системи діловодства та контролю за виконанням доручень на загальну суму 190000 грн.;
- актом від 14.12.2007 звірки розрахунків, згідно якого сторони погодили, що станом на 14.12.2007 виконавцем виконано, а замовником прийнято роботи на загальну суму 190000 грн., заборгованість замовника перед виконавцем становить 190000 грн.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 21.01.2008 позивач в порядку ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України звернувся до відповідача з вимогою оплатити у семиденний строк від дня пред'явлення цієї вимоги виконані позивачем роботи на загальну суму 190000 грн., проте, вказана вимога залишена без виконання.
Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про їх підставність і ґрунтовність, при цьому, керувались приписами ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 509, 525, 526, 530, 629, 843 Цивільного кодексу України.
Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій та вважає доводи, викладені в касаційній скарзі такими, що не спростовують цих висновків, а зводяться до намагання надати їм перевагу над встановленими судами обставинами відсутності підстав для звільнення відповідача від зобов'язання з оплати прийнятої внаслідок виконаних позивачем робіт продукції.
Посилання скаржника на відсутність бюджетного фінансування для оплати виконаних позивачем робіт і обумовлену договором можливість перенесення остаточних розрахунків (пункти 2.5, 5.8 договору), не впливає на законність ухвалених у справі судових актів, адже, як правомірно зазначено судом апеляційної інстанції, сторони договору не встановили обов'язковість перенесення таких розрахунків до надходження відповідного фінансування з Державного бюджету України, а лише обумовили таку можливість, проте, відповідач не довів погодження з позивачем перенесення строку оплати виконаних робіт. При цьому, Міністерство охорони навколишнього природного середовища України як головний розпорядник бюджетних коштів взяло на себе грошові зобов'язання в межах обсягу бюджетного фінансування в розмірі 190000 грн., встановленого розпорядженням Кабінету Міністрів України № 805-р від 26.09.2007 "Про затвердження переліку завдань (проектів) Національної програми інформатизації на 2007 рік, їх державних замовників та обсягів фінансування", і як сторона за чинним, у встановленому порядку недійсним не визнаним, договором цивільно-правового характеру має виконати взяті на себе зобов'язання, адже, відповідно до ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.
Наведене свідчить, що під час прийняття рішення та постанови у справі суди попередніх інстанцій не припустились порушення або неправильного застосування норм чинного матеріального та процесуального законодавства, а, отже, підстави для їх скасування або зміни відсутні.
Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.12.2008 у справі господарського суду міста Києва № 51/103 залишити без змін.
Касаційну скаргу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України залишити без задоволення.
Головуючий суддя К.В.Грейц
Судді С.В.Бакуліна
О.І.Глос