м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2
Іменем України
14.04.2009 року Справа № 9/24пд
Луганський апеляційний господарський суд колегією суддів у складі:
головуючого судді Бородіної Л.І.
суддів Іноземцевої Л.В.
Якушенко Р.Є.
Склад судової колегії призначений розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 16.03.2009.
При секретарі
судового засідання Жиленко Д.В.
та за участю представників сторін:
від позивача Цибулін І.М., за довір. від 01.01.2009 № 42
від відповідача Бойко С.В., за довір. від 14.02.2008 № 14-63д
Розглянувши
апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю
„Луганське енергетичне об”єднання”, м.Луганськ
на рішення
господарського суду Луганської області
від 24.02.2009
у справі № 9/24пд (суддя Ворожцов А.Г.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю
„Луганське енергетичне об”єднання”, м.Луганськ
до відповідача Державного підприємства „Свердловантрацит”,
м.Свердловськ Луганської області
про розгляд розбіжностей, що виникли при
укладенні договору
Рішенням господарського суду Луганської області від 24.02.2009 у справі № 9/24пд відмовлено у задоволенні позову ТОВ „ЛЕО”, м.Луганськ, до ДП „Свердловантрацит”, м.Свердловськ Луганської області, про розгляд розбіжностей за договором про постачання електричної енергії від 20.06.2008 № 977.
Рішення суду з посиланням на статті 257, 275, 277 Господарського кодексу України, статті 509, 714 Цивільного кодексу України, статтю 26 Закону України „Про електроенергетику” мотивоване тим, що зобов”язанням відповідача за договором про постачання електроенергії є своєчасна оплата вартості спожитої електроенергії. Виконання цього зобов”язання відповідача за умовами договору не залежить від його обов”язку підписати та передати акт про використану електроенергію позивачеві, за порушення строків передачі якого позивач наполягає ввести штраф у розмірі 100 грн. Чинним законодавством України не передбачена відповідальність у вигляді штрафу за несвоєчасне надання акту про використану електричну енергію, а тому у позивача немає правових підстав для нарахування штрафу за несвоєчасне надання такого акту.
ТОВ „ЛЕО” (позивач у справі) не погодилось з рішенням господарського суду та подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Луганської області від 24.02.2009 у справі № 9/24пд через порушення та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.
В обгрунтування доводів апеляційної скарги заявник вказує на те, що в порушення статті 84 Господарського процесуального кодексу України в рішенні не наведено висновків щодо того, в якій саме редакції треба викласти пункт 4.4.7 договору про постачання електричної енергії від 20.06.2008 № 977.
Заявник апеляційної скарги вважає, що судом не прийнято до уваги, що своєчасне надання відповідачем акту про використану електроенергію, за порушення строків передачі якого пропонується накладення штрафу, є зобов”язанням відповідача відповідно до пункту 2.3.3 договору.
Також позивач, з посиланням на статті 230 та 231 Господарського кодексу України, вказує, на те, що редакція спірного пункту договору, яка запропонована позивачем, відповідає чинному законодавству. Штрафна санкція у розмірі 100 грн. за несвоєчасне надання акту про використану електроенергію, передбачена пунктом 4.4.7 договору, застосовується постачальником електроенергії як спосіб забезпечення виконання зобов”язання за договором та має превентивний, попереджувальний характер. При цьому забезпечення виконання зобов”язання за договором не порушує прав відповідача, а стимулює належне виконання відповідачем взятих на себе зобов”язань за договором та гарантує виконання зобов”язань з урахуванням інтересів позивача. Таким чином, пункт 4.4.7 договору відповідає вимогам чинного законодавства України, жодним чином не порушує прав споживача та є заходом, що стимулює належне виконання зобов”язання споживача.
ДП „Свердловантрацит” (відповідач у справі) заперечує проти доводів апеляційної скарги, просить рішення господарського суду залишити без змін, апеляційну скаргу -без задоволення.
Заслухавши доводи і пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту з”ясування місцевим судом обставин справи, апеляційний господарський суд
20.06.2008 між сторонами у справі укладений договір про постачання електричної енергії № 977, за умовами якого постачальник (позивач у справі) прийняв на себе зобов”язання по постачанню електроенергії споживачу (відповідачу у справі) для забезпечення потреб електричних установок споживача, а споживач зобов”язався оплачувати постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснювати інші платежі згідно з умовами договору та додатками до нього, що є його невід”ємною частиною (а.с.10-18).
26.12.2008 ТОВ „ЛЕО” (позивачем у справі) передано ДП „Свердловантрацит” (відповідачеві у справі) для підписання додаткову угоду від 23.12.2008 № 3 до договору про постачання електричної енергії від 20.06.2008 № 977 (а.с.19-22).
Відповідачем названа додаткова угода підписана з протоколом розбіжностей, згідно з яким відповідач не погодився з доповненням позивачем договору пунктом 4.4.7 наступного змісту:
„4.4.7. У разі порушення споживачем строку надання акту про використану електричну енергію, зазначеного у пункті 2.3.3 договору, споживач сплачує постачальнику штраф у розмірі 100 грн. за кожний випадок прострочення. На сплату штрафу постачальник видає рахунок, який споживач зобов”язаний сплатити протягом 5 операційних днів, починаючи з наступного дня після його отримання.” (а.с.23).
Листом від 05.01.2009 ТОВ „ЛЕО” на адресу ДП „Свердловантрацит” направлено протокол погодження розбіжностей від 05.01.2009 до договору про постачання електричної енергії від 20.06.2008 № 977, відповідно до якого постачальником електроенергії не узгоджено виключення пункту 4.4.7 з тексту названого договору (а.с.24-26).
Названим листом відповідачеві запропоновано підписати зазначений протокол погодження розбіжностей, скріпити його печатками та повернути один екземпляр на адресу постачальника електроенергії.
Не отримавши відповіді, 15.01.2009 ТОВ „ЛЕО” звернулося до господарського суду Луганської області в порядку частини 4 статті 188 Господарського кодексу України з позовом про розгляд розбіжностей, що виникли при укладанні додаткової угоди від 23.12.2008 № 3 до договору про постачання електричної енергії від 20.06.2008 № 977, та винесення рішення, яким пункт 3 додаткової угоди викласти в редакції позивача (а.с.2-4).
Рішенням господарського суду Луганської області від 24.02.2009 у задоволенні позову відмовлено з підстав, викладених вище (а.с.68-69).
Перевіривши матеріали справи, правильність їх юридичної оцінки та застосування місцевим господарським судом норм законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що рішення господарського суду відповідає обставинам справи, нормам матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим скасуванню не підлягає з огляду на наступне.
Спірні правовідносини сторін виникли при укладанні додаткової угоди від 23.12.2008 № 3 до договору про постачання електроенергії від 20.06.2008 № 977 та регулюються нормами Цивільного кодексу України (далі -ЦК України), Господарського кодексу України (далі -ГК України), Законом України від 16.10.1997 № 575/97-ВР „Про електроенергетику”, Правилами користування електричною енергією, затверджених Постановою НКРЕ України від 31.07.1996 № 28, в редакції постанови НКРЕ від 17.10.2005 № 910 (далі - Правила).
Договір про постачання електричної енергії за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу та регулюється статтею 714 ЦК України, загальними положеннями про купівлю-продаж з урахуванням особливостей регулювання укладення та виконання договору постачання енергетичними ресурсами, передбачених Законом.
Статтею 26 Закону України „Про електроенергетику” передбачено, що споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.
Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається (частина 2 статті 257 ГК України).
Виробники і постачальники енергії, що займають монопольне становище, зокрема суб'єкти природних монополій, зобов'язані укласти договір енергопостачання на вимогу споживачів, які мають технічні засоби для одержання енергії. Розбіжності, що виникають при укладенні такого договору, врегульовуються відповідно до вимог цього Кодексу (частина 4 статті 275 ГК України).
Відповідно до статті 638 ЦК України, яка кореспондується з нормами статті 180 ГК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Згідно статті 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.
Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.
Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.
У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Відповідно до частин 1, 5 статті 277 ГК України абоненти користуються енергією з додержанням правил користування енергією відповідного виду, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, відповідальність за порушення правил користування енергією встановлюється законом.
Порядок укладення договорів про постачання електроенергії встановлений розділом 5 Правил користування електричною енергією, які регулюють взаємовідносини, що виникають в процесі продажу і купівлі електроенергії між виробниками або постачальниками електроенергії та споживачами.
Згідно з пунктом 5.2 вказаних Правил при укладенні договору про постачання електричної енергії сторони визначають його зміст на основі типового договору (додаток 3).
Умови договору про постачання електричної енергії, зазначені у додатку 3 та пунктах 5.5, 5.6 та 5.7 цих Правил, є істотними та обов'язковими для сторін під час укладення договору про постачання електричної енергії.
Відповідно до пункту 5.5 Правил договір про постачання електричної енергії містить такі умови, що є істотними та обов'язковими для цього виду домовленостей:
1) найменування постачальника електричної енергії та споживача;
2) місце і дату укладення Договору про постачання електричної енергії;
3) договірні величини споживання електричної енергії, договірні величини споживання електричної потужності (помісячно);
4) величини дозволеної та приєднаної потужності;
5) клас напруги споживача за точкою продажу, порядок застосування тарифів на електричну енергію, що використовується на потреби струмоприймачів різних тарифних груп тощо;
6) режим роботи електроустановки споживача. У разі укладення одного договору про постачання електричної енергії на дві або більше площадки вимірювання споживача значення величин дозволеної та приєднаної потужності, режим роботи електроустановок споживача визначається за кожною з площадок вимірювання;
7) значення показників якості електричної енергії (ПЯЕ);
8) узгоджений рівень надійності електропостачання (за категорією надійності);
9) порядок обліку перетікання реактивної електричної енергії, порядок розрахунків за перетікання реактивної електричної енергії (у разі приєднання електроустановок споживача безпосередньо до мереж постачальника електричної енергії за регульованим тарифом);
10) режими постачання, розрахунковий облік споживання електричної енергії та величини потужності, контролю показників якості електричної енергії, порядок розрахунків за спожиту електричну енергію;
11) порядок погодження, встановлення, перегляду та коригування договірних величин;
12) заходи з підтримання стійкості енергосистеми, порядок введення обмежень та відключень при дефіциті енергії та потужності в енергосистемі;
13) відповідальність сторін за невиконання умов договору та підстави її застосування;
14) зобов'язання сторін у разі порушення договірних величин;
15) порядок та строки проведення розрахунків;
16) строк дії договору;
17) умови та порядок розірвання договору;
18) місцезнаходження, банківські реквізити сторін.
Пункт 5.6 Правил визначає перелік документів, які є невід”ємними частинами договору про постачання електроенергії.
Пункт 5.7 Правил визначає додаткові умови у разі укладення договору про постачання електроенергії між постачальником електроенергії за регульованим тарифом та споживачем, до технічних електромереж якого приєднані електроустановки інших суб”єктів господарювання.
З матеріалів справи вбачається, що сторони за договором про постачання електричної енергії від 20.06.2008 № 977 погодили всі істотні умови договору.
Пункт 4.4.7, щодо якого у сторін виникли розбіжності, передбачає додаткову відповідальність споживача за несвоєчасне надання ним акту про використану електроенергію у вигляді штрафу в сумі 100 грн.
Оформлення акту про використану електроенергію (акт прийняття-передавання товарної продукції) передбачено пунктом 6.13 Правил, який встановлює, що у передбачений договором термін за результатами розрахункового періоду споживачем, постачальником електроенергії, електропередавальною організацією (основним споживачем) на підставі даних розрахунку обліку електроенергії визначається фактичний обсяг переданої та поставленої споживачу (субспоживачу) електроенергії та оформлюється акт про використану електроенергію.
Сторони узгодили строки надання такого акту в пункті 2.3.3 договору (в редакції додаткової угоди до договору), а саме: споживач зобов”язується для визначення величини спожитої електричної енергії щомісячно 29-го числа згідно з додатком „Графік зняття показів розрахункових засобів обліку електричної енергії” знімати покази розрахункових засобів обліку, оформляти результати відповідно до додатку „Форма „Акт про зняття показів розрахункових засобів обліку електричної енергії”, та направляти уповноваженого представника у відділ збуту Свердловської філії (РЕМ) для подання акту про зняття показів розрахункових засобів обліку електричної енергії за розрахунковий період і отримання рахунків для здійснення остаточного розрахунку за спожиту електричну енергію та інших платежів, передбачених договором. Одночасно з рахунками постачальник надає споживачу під розпис два екземпляри підписаного зі свого боку акту про використану електричну енергію, який складається за формою, наведеною у додатку „Форма „Акт про використану електричну енергію”. Споживач повертає один екземпляр підписаного зі свого боку акту про використану електричну енергію разом з актом про зняття показів розрахункових засобів обліку за наступний розрахунковий період.
Проте, чинним законодавством України не передбачена відповідальність, зокрема, у вигляді штрафу за несвоєчасне надання споживачем постачальнику акту про використану електроенергію.
Згідно з частиною 2 статті 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов”язання.
Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України зобов”язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов”язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Як було вказано вище, зобов”язанням відповідача за договором про постачання електричної енергії є своєчасна оплата вартості використаної (купленої) електроенергії.
Виконання цього зобов”язання відповідача за умовами договору не залежить від його обов”язку підписати та передати акт про використану електроенергію позивачеві.
Так, згідно з пунктом 9 додатку „Порядок розрахунків” до договору про постачання електричної енергії від 20.06.2008 № 977 в редакції додаткової угоди від 23.12.2008 № 3 до вказаного договору остаточний розрахунок споживачем здійснюється на підставі наданих постачальником рахунків протягом 5-ти операційних днів, починаючи з наступного дня після їх отримання. Розрахунок за не обліковану електроенергію споживач здійснює на підставі наданого постачальником рахунку протягом 30-ти календарних днів, починаючи з наступного дня після його отримання (а.с.86-87). Рахунок постачальник надає споживачу на підставі даних розрахункового обліку електроенергії, які фіксуються у терміни, передбачені договором і вказуються в акті про зняття показів розрахункових засобів обліку електричної енергії.
Отже, місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку про недоведеність позивачем правових підстав для застосування штрафу за несвоєчасне надання акту про використану електроенергію та порушення його прав та інтересів у такому випадку.
Доводи апеляційної скарги щодо відсутності в рішенні місцевого господарського суду висновків того, в якій саме редакції слід викласти пункт 4.4.7 договору про постачання електроенергії від 20.06.2008 № 977 відхиляються судовою колегією апеляційної інстанції за необгрунтованістю, оскільки такої вимоги не містить позовна заява. Позовні вимоги в цій частині викладені наступним чином: „... винести рішення, яким пункт 3 додаткової угоди викласти у редакції позивача”. Будь-які вимоги щодо визначення іншої редакції пункту 3 додаткової угоди в позовній заяві відсутні.
З огляду на викладене апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю „Луганське енергетичне об”єднання”, м.Луганськ, не підлягає до задоволення, рішення господарського суду відповідає фактичним обставинам справи, нормам матеріального та процесуального права та скасуванню не підлягає.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати за апеляційною скаргою покладаються на заявника апеляційної скарги -Товариство з обмеженою відповідальністю „Луганське енергетичне об”єднання”, м.Луганськ.
Керуючись ст.ст.49, 99, 101, п.1 ст.103, ст.105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Луганське енергетичне об”єднання”, м.Луганськ, на рішення господарського суду Луганської області від 24.02.2009 у справі № 9/24пд залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Луганської області від 24.02.2009 у справі № 9/24пд залишити без змін.
3. Судові витрати за апеляційною скаргою покласти на заявника апеляційної скарги -Товариство з обмеженою відповідальністю „Луганське енергетичне об”єднання”, м.Луганськ.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку у місячний строк до Вищого господарського суду України через апеляційний господарський суд.
Головуючий суддя Л.І.Бородіна
Суддя Л.В.Іноземцева
Суддя Р.Є.Якушенко
Надруковано 5 примірників:
1- до справи
2- позивачу
3- відповідачу
4- ГСЛО
5- до наряду
Внесено