"06" листопада 2013 р. м. Київ К-42347/10
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Головуючого - Шипуліної Т.М.,
суддів: Бившевої Л.І., Лосєва А.М.
розглянула у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.12.2009 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09.12.2010 по справі №2а-2189/09/2670 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Поллі-Сервіс» до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва про зобов'язання вчинити дії
Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційних скарг щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія:
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.12.2009, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09.12.2010, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Поллі-Сервіс» (далі - ТОВ «Поллі-Сервіс», позивач) до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва (далі - ДПІ у Дарницькому районі м. Києва, відповідач) про зобов'язання вчинити дії - задоволено частково. Визнано неправомірними дії ДПІ у Дарницькому районі м Києва щодо невизнання податкової декларації ТОВ «Поллі-Сервіс» з податку на додану вартість за липень 2008 року, як податкової звітності з підстав викладених у листі від 20.08.2008 №32114/10/28-005. Зобов'язано ДПІ у Дарницькому районі м. Києва визнати податкову декларацію ТОВ «Поллі-Сервіс» з податку на додану вартість за липень 2008 року поданою своєчасно. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ «Поллі-Сервіс» витрати зі сплати судового збору у розмірі 1,70грн. В частині позовних вимог про зобов'язання відповідача відобразити у картці особового рахунку 861948,00грн. податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних податкових періодів - в задоволенні відмовлено.
Рішення суду мотивовано відсутністю у податкового органу підстав для неприйняття податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2008 року, оскільки позивачем зазначено всі обов'язкові реквізити відповідно до вимог чинного законодавства. В частині відмови суд виходив з того, що заявлені вимоги є формою втручання в повноваження податкового органу та виходить за межі завдань адміністративного судочинства.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач 20.12.2010 звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який своєю ухвалою від 18.01.2011 прийняв її до свого провадження.
В касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.12.2009 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09.12.2010 в частині задоволення позовних вимог та прийняти в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами норм матеріального права, зокрема, п.8 ст.129 Конституції України, ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі - Закон України №2181-III), п.4.2 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 №166 (далі - Порядок №166), п.п.4.1.2, 4.1.3, 4.1.4 Методичних рекомендацій щодо приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 15.04.2008 №250.
Перевіривши матеріалами справи, наведені у скарзі доводи, колегія суддів, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій було встановлено, що 18.08.2008 позивачем до ДПІ у Дарницькому районі м. Києва подано декларацію з податку на додану вартість за липень 2008 року, про що свідчить штамп реєстрації вхідної кореспонденції податкового органу. Листом від 20.08.2008 №32114/10/28-005 відповідач повідомив ТОВ «Поллі-Сервіс» про невизнання податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2008 року на підставі пп.4.1.2 п.4.1 ст.4 Закону України №2181-III, без зазначення конкретної причини її невизнання.
Відповідно до пп.7.8.1 п.7.8 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковим періодом для складання декларації з податку на додану вартість до податкових органів є один календарний місяць.
Згідно абзацу «а» пп.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України №2181-III, податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Вимоги щодо оформлення, заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість визначені Порядом №166.
Пунктом 4.2 вказаного Порядку визначено, що у складі декларації повинні подаватися всі необхідні додатки до декларації, у тому числі розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та додаток 2 до податкової декларації з податку на додану вартість (скороченої).У разі подання уточнюючих розрахунків, в яких проводиться коригування податкових зобов'язань та-або податкового кредиту, такі ж розшифровки подаються на суму уточнення.
Податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому Порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право: надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу; оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження (п.п. 4.1.2 п. 4.1 ст.4 Закону України №2181-III).
Судом встановлено, що позивачем у строк визначений Законом України №2181-III надано на адресу ДПІ у Дарницькому районі м. Києва податкову декларацію, в якій не встановлено відсутності обов'язкових реквізитів, підпису відповідної посадової особи та печатки платника податків. Крім того, відповідно до вимог Поряду №166 в податковій декларації зазначено про додані до неї додатки №№2, 3, 5, а саме розрахунок суми бюджетного відшкодування, довідка щодо сум залишку від'ємного значення попереднього податкового періоду, які після бюджетного відшкодування включаються до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів.
Таким чином, за результатом розгляду справи судом не встановлено порушення позивачем вимог щодо подання податкової декларації, а необґрунтовані посилання податкового органу на порушення вимог щодо заповнення та подання останньої не можуть бути підставою для невизнання податкової декларації за липень 2008 року.
Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами попередніх інстанцій при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Відповідно до частини 1 статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись ст. ст. 210, 2201, 223, 224, 230, 231, ч.5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія -
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.12.2009 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09.12.2010 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 - 238, 240 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: __________________ Т.М. Шипуліна
Судді: __________________ Л.І. Бившева
__________________ А.М. Лосєв