"06" листопада 2013 р. м. Київ К-33241/10
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Головуючого - Шипуліної Т.М.,
суддів: Бившевої Л.І., Лосєва А.М.
розглянула у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.12.2009 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 23.09.2010 по справі №2а-11652/09/2670 за позовом Закритого акціонерного товариства «Ініціатор+» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва про скасування податкового повідомлення-рішення
Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія:
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.12.2009 позов Закритого акціонерного товариства «Ініціатор+» (далі - ЗАТ «Ініціатор+», позивач) до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва (далі - ДПІ у Голосіївському районі м.Києва, відповідач) - задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення №0014241530/0 від 17.08.2009.
Рішення суду першої інстанції мотивовано правомірністю визначення позивачем суми земельного податку відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про плату за землю».
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.09.2010 змінено мотивувальну частину постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.12.2009, виключено з неї посилання на те, що підставою для скасування податкового повідомлення-рішення №0014241530/0 від 17.08.2009 є безпідставність посилання ДПІ у Голосіївському районі м.Києва на п.2 рішення Київської міської ради «Про врегулювання питання користування земельними ділянками у місті Києві» №944/944 від 25.12.2008 та зазначено, що підставною для задоволення позовних вимог ЗАТ «Ініціатор+» є обставини, викладені у мотивувальній частині даної постанови. В іншій частині постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.12.2009 - залишено без змін.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідач 20.10.2010 звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який своєю ухвалою від 14.12.2010 прийняв її до свого провадження.
В касаційній скарзі відповідач просив скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.12.2009 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 23.09.2010, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 21 Закону України «Про оренду землі», п. 2 рішення Київської міської Ради від 25.08.2009 №994/944, ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України.
Перевіривши матеріалами справи, наведені у скарзі доводи, колегія суддів, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій було встановлено, що на підставі акту від 30.07.2009 №743/15-30/24372433, складеного за результатом камеральної перевірки податкової декларації (розрахунку) щодо земельного податку, відповідачем, прийнято податкове повідомлення-рішення №0014241530/0 від 17.08.2009, яким позивача зобов'язано перерахувати до бюджету 14525,78грн., з них 13834,08грн. - земельний податок та 691,70грн. - штрафні (фінансові) санкції.
При цьому податковий орган виходив з того, що позивач при визначенні розміру земельного податку, що підлягає сплаті, керувався ч. 1 ст. 7 Закону України «Про плату за землю», в той час як зобов'язаний був сплачувати податок у розмірі, встановленому п. 2 рішення Київської міської ради «Про врегулювання питання користування земельними ділянками в місті Києві» № 944/944 від 25.12.2008, внаслідок чого занижено податкове зобов'язання на загальну суму 13834,08грн.
У відповідності до п. 35 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішується питання про затвердження відповідно до закону ставок земельного податку.
Згідно зі ст. 7 Закону України «Про плату за землю» ставки земельного податку з земель, грошову оцінку яких встановлено, встановлюються у розмірі одного відсотка від їх грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у частинах п'ятій - десятій цієї статті та частині другій статті 6 цього Закону.
З матеріалів справи вбачається, що ЗАТ «Ініціатор+» сплачує земельний податок із земельної ділянки, розташованої за адресою: вул. Саксаганського, 34, м. Київ.
Рішенням Київської міської ради «Про врегулювання питання користування земельними ділянками в місті Києві» № 944/944 від 25.12.2008 було встановлено ставку земельного податку для суб'єктів господарської діяльності, які використовують земельні ділянки на території міста Києва, але в установленому законодавством порядку не оформили права власності або права користування земельними ділянками.
Відповідно до п. 2 вказаного рішення з 01.04.2009 плата за земельні ділянки (крім земель, які використовуються державними (казенними) підприємствами, підприємствами оборонно-промислового комплексу, визначеними розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.10.2008 №1382-р, для будь-яких потреб та комунальними підприємствами, установами, організаціями для ведення лісового господарства, для водогосподарських потреб, та земель, зайнятих зеленими насадженнями загального користування, житловим фондом, об'єктами інженерно-транспортної інфраструктури, крім присадибних і садових земельних ділянок, а також визначених Київською міською радою земельних ділянок, які використовуються підприємствами, що забезпечують життєдіяльність міста, та земельних ділянок, щодо яких Київською міською радою прийняті рішення про їх передачу у власність або в користування, але документи, що посвідчують права на такі земельні ділянки, не зареєстровані), які використовуються суб'єктами господарської діяльності, але право власності на які або право оренди яких в установленому законодавством порядку не оформлено (не переоформлено), справляється в розмірі мінімальної річної орендної плати за земельні ділянки, встановленої статтею 21 Закону України «Про оренду землі».
Встановлена вказаним рішенням ставка земельного податку відповідає вимогам ч. 2, ч.3 ст. 7 Закону України «Про плату за землю».
На час прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, вказане рішення Київської міської ради було чинним, не скасованим у встановленому законом порядку та підлягало обов'язковому виконанню на території міста Києва.
Разом з тим, п. 2 вказаного рішення зазначено перелік земельних ділянок, на які не поширюється ставка земельного податку, встановлена цим рішенням. До таких земельних ділянок належать, зокрема, землі, зайняті житловим фондом.
Судами встановлено, що згідно витягу з технічної документації №Ю-24896/2009 про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, виданому ЗАТ «Ініціатор+», земельна ділянка площею 1182,77кв.м., розташована за адресою: м.Київ, вул.Саксаганського,34, належить до земель житлової забудови.
Відповідно до свідоцтва про право власності від 10.08.2005 та довідки-характеристики КМ БТІ №1133296 від 23.12.2005 за адресою: м.Київ, вул.Саксаганського,34 розташований житловий будинок, який належить на праві колективної власності ЗАТ «Ініціатор+».
Отже, ставка земельного податку, встановлена п. 2 рішення Київської міської ради «Про врегулювання питання користування земельними ділянками в місті Києві» №944/944 від 25.12.2008, на позивача не поширюється.
Позивачем був сплачений за квітень-червень 2009 року земельний податок у розмірі, обчисленому у відповідності до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про плату за землю», а отже, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку щодо безпідставності донарахування позивачу податкового зобов'язання.
Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами попередніх інстанцій при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Відповідно до частини 1 статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись ст. ст. 210, 2201, 223, 224, 230, 231, ч.5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія -
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва залишити без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.12.2009 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 23.09.2010 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 - 238, 240 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: __________________ Т.М. Шипуліна
Судді: __________________ Л.І. Бившева
__________________ А.М. Лосєв