"29" жовтня 2013 р. м. Київ К/9991/45837/12
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого: Маринчак Н.Є.,
Суддів: Ланченко Л.В., Муравйова О.В.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Черкасах Черкаської області Державної податкової служби
на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2011 року
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2012 року
по справі №2а/2370/7467/2011
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БМК Тріада» (надалі - ТОВ «БМК Тріада»)
до Державної податкової інспекції у м. Черкасах (надалі - ДПІ у м.Черкасах)
про скасування податкового повідомлення-рішення, -
встановив:
Позивач звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом, в якому, поставлено питання про скасування податкового повідомлень-рішень ДПІ у м.Черкасах №0000442304 від 09.06.2011р.
Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 09.11.2011р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.06.2012р., позовні вимоги задоволено.
Не погодившись з висновками судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування судами норм матеріального права, ставить питання про скасування постанови суду першої інстанції, ухвали суду апеляційної інстанції та прийняття у справі нового рішення про відмову у задоволенні позову повністю.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що контролюючим органом проведена позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за результатами взаємовідносин з ПП «Інтерагро-Форум» та ПП «Т-груп» за період з 01.01.2010р. по 31.12.2010р.., про що складено акт №1308/23-4/34503363 від 25.05.2011р.
Проведено перевіркою, на думку податкового органу, встановлено порушення позивачем п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого знижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся.
На підставі названого акту та за результатами адміністративного оскарження ДПІ у м.Черкасах прийнято податкове повідомлення - рішення №0000442304 від 09.06.2011р., згідно з яким позивачу визначено зобов'язання з податку на додану вартість та застосовано штрафні (фінансові) санкції.
Задовольняючі позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якими погодилась колегія апеляційного суду, цілком правильно та обґрунтовано виходив з наступного.
Так, судами встановлено, що між позивачем та ПП «Інтерагро-Форум» 01.10.2009р., 05.07.2010р., 02.08.2010р., 01.09.2010р. були укладені договори підряду на виконання будівельних робіт № 20/10,№19/07, №23/08, №25-09 відповідно.
Окрім того, між позивачем та ПП «Т-груп» 02.08.2010р., 03.08.2010р. також були укладені договори підряду №22/08, №22-08/10 на виконання будівельних робіт.
Відповідно до умов вказаних договорів генпідрядник (ТОВ «БМК Тріада») доручає, а «субпідрядник» (ПП «Інтерагро-Форум та ПП «Т-груп») зобов'язуються виконати роботи по об'єктах: житловий будинок №3 Троещина, 10 мкрн. В Деснянському районі м.Києва та житловий будинок №2 (секція 5) з підземними гаражами та об'єктами соціально - побутової сфери в кварталі, обмеженому вул.Чорновола, Дмитрівською та Полтавською у Шевченківському районі м. Києва відповідно.
На підтвердження виконання умов названих договорів позивачем було надано їх копії, довідки про вартість виконаних робіт, акти приймання виконаних підрядних робіт, податкові накладні, а також висновок експертного будівельно-технічного дослідження №44/Буд. про здійснення будівельно-монтажних робіт, які містяться в матеріалах справи.
На час здійснення спірних господарських операцій ПП «Інтерагро-Форум» та ПП «Т-груп» мали відповідні дозволи на виконання роботи підвищеної небезпеки та ліцензії Міністерства регіонального розвитку та будівництва України на провадження господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури, в тому числі виконання будівельно-монтажних робіт, що були предметом договорів підряду укладених з позивачем.
Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні.
Статтею 9 вказаного Закону регламентовано, що підставою бухгалтерського обліку господарський операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення таких операцій. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа, дату і місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю її виміру, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом (п.1.7 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість»).
Згідно п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 цього Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону.
Відповідно до п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 згаданого Закону податкова накладна видається в разі продажу товарів (робіт, послуг) покупцю на його вимогу.
Згідно з п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 цього Закону не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).
Підпункт 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 зазначеного вище Закону передбачає, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Як встановлено судами, надані позивачу податкові накладні містять усі необхідні реквізити та оформлені відповідно до вимог чинного законодавства. Розрахунки між позивачем та контрагентами підтверджуються платіжними дорученнями, які містяться в матеріалах справи.
Крім того, відповідач ані в акті перевірки, ані в запереченнях, що містяться в матеріалах справи не заперечує проти того, що на момент укладання спірних правочинів ПП «Інтерагро Форум» та ПП «Т-Груп» перебували в ЄДРПОУ.
З огляду на зазначені норми права та вірно встановлені обставини справи, суд касаційної інстанції погоджується з обґрунтованими висновками судів попередніх інстанції відносно того, що позивачем правомірно віднесено до складу податкового кредиту податок на додану вартість у спірній сумі без порушень при цьому вимог Закону України «Про податок на додану вартість».
Стосовно тверджень податкового органу про те, що фінансово-господарські взаємовідносини «БМК Тріада» та його контрагентів носять характер нікчемного правочину, колегія суддів зазначає наступне.
Статтею 204 Цивільного кодексу України встановлена презумпція правомірності правочину.
Загальні вимоги чинності правочину передбачені статтею 203 Цивільного кодексу України, у разі порушення яких настають правові наслідки, передбачені параграфом 2 глави 16 Кодексу.
Відповідно до приписів статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Згідно зі статтею 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
Відповідно до пункту 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009р. №9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» при кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.
Частиною 4 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Податковим органом не надано доказів, які б підтверджували, що зміст угод не відповідає дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов'язків чи свідчить про намір сторін ухилитися від оподаткування доходів, отриманих внаслідок виконання договору або приховування дійсного об'єкту оподаткування, зменшення бази оподаткування, створення штучних підстав для незаконного відшкодування сум сплачених податків за рахунок коштів бюджету, отримання незаконних пільг з оподаткування тощо.
Слід також зазначити, що якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, і не є підставою для позбавлення платника податку права на включення суми податку на додану вартість у податковий кредит у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови.
За таких обставин, оцінюючи зібрані у справі докази судова колегія касаційної інстанції погоджується із висновками судів попередніх інстанцій щодо відсутності у справі належних та допустимих доказів на підтвердження обґрунтованості прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.
Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків суду.
За таких обставин, судами першої та апеляційної інстанцій, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.
Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ухвалив:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Черкасах Черкаської області Державної податкової служби - залишити без задоволення.
Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2011 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2012 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: ___________________ Н.Є. Маринчак
Судді: ___________________ Л.В. Ланченко
___________________ О.В. Муравйов