"29" жовтня 2013 р. м. Київ К/9991/24613/12
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого: Маринчак Н.Є.,
Суддів: Ланченко Л.В., Муравйова О.В.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м.Києва
на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 05 жовтня 2011 року
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2012 року
по справі №2а-10593/11/2670
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Приватенерготрейд» (надалі - ТОВ «Приватенерготрейд»)
до Державної податкової інспекції у Печерському районі м.Києва (надалі - ДПІ у Печерському районі м.Києва)
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
встановив:
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом, в якому поставлено питання про визнання протиправним та скасування податкового повідомлень-рішень ДПІ у Печерському районі м.Києва №0005822306 від 01.07.2011р.
Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 05.10.2011р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.04.2012, позовні вимоги задоволено.
Не погодившись з висновками судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування судами норм матеріального права, ставить питання про скасування постанови суду першої інстанції, ухвали суду апеляційної інстанції та прийняття у справі нового рішення про відмову у задоволенні позову повністю.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанції, ДПІ у Печерському районі м. Києва проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Приватенерготрейд» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Аверс Плюс ЛТД» за період з 01.02.11р. по 28.02.11р., за результатами якої складено акт №721/23-6/36149634 від 20.06.11р., в якому, на думку податкового органу, встановлено порушення позивачем ст.185, п.198.3, 198.6 ст.198, п.201.4, 201.10 ст.201 Податкового кодексу України, а також п.3 Порядку заповнення накладної, затвердженого Наказом ДПА України від 30.05.97р. №165, внаслідок чого позивачем занижено ПДВ за лютий 2011р.
На підставі зазначеного акта ДПІ у Печерському районі м. Києва винесено податкове повідомлення - рішення від 01.07.11р. №0005822306, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ та застосовано штрафні (фінансові) санкції.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якими погодилась колегія апеляційного суду, цілком правильно та обґрунтовано виходив з наступного.
Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до п.5.2 Статуту ТОВ «Приватенерготрейд», предметом діяльності товариства є, зокрема, закупівля, постачання, переробка та реалізація природного газу за нерегульованим тарифом. Для здійснення такого виду діяльності, позивач отримав у встановленому законом порядку від Національної комісії регулювання електроенергетики України ліцензію на постачання природного газу за нерегульованим тарифом.
Між позивачем та ТОВ «Аверс Плюс ЛТД» укладено договір купівлі-продажу природного газу №01/04 від 22.12.2011р. та додаткову угоду до нього №2 від 26.01.2011р., за умовами яких ТОВ «Аверс Плюс ЛТД» зобов'язується передати позивачу в лютому 2011р. природний газ в обсязі 2137,00 тис. куб. м. за ціною 2713,80 грн. за 1 тис. куб. м.
На виконання умов зазначеного договору, ТОВ «Аверс Плюс ЛТД» передав, а ТОВ «Приватенерготрейд» прийняв природний газ, про що свідчить наявний у матеріалах справи акт приймання - передачі природного газу за лютий 2011р. № б/н від 28.02.11р., відповідно до якого ТОВ «Приватенерготрейд» одержано для подальшої реалізації споживачам України природний газ в обсязі 2137,000 тис.куб.м. за ціною 2713,80 грн. за 1 тис. куб. м., в т.ч. ПДВ 20% - 452,30 грн. (цільова надбавка до тарифу на природний газ згідно ст.316 Податкового Кодексу України у розмірі 2%- 0,0 грн.).
Матеріали справи містять належним чином оформлені податкові накладні № 2 від 03.02.2011 року; №16 від 08.02.2011; №30 від 10.02.2011; №40 від 11.02.2011 р.; №47 від 14.02.2011 р.; №61 від 15.02.2011р.; №69 від 16.02.2011 р.; №73 від 17.02.2011 р.; №84 від 18.02.2011 р.; №94 від 21.02.2011 р.; №100 від 22.02.2011 р.; №107 від 23.02.2011 р.; №115 від 24.02.2011 р. та № 120 від 25.02.2011 р., виписані ТОВ «Аверс Плюс ЛТД» на підставі яких позивач у лютому 2011р. сформував податковий кредит з податку на додану вартість.
Розрахунки між суб'єктами господарювання проводились у безготівковій формі.
Відповідно до довідки ОДУ ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України» від 14.06.2011р. №64-1022/7, згідно фактичних балансів постачальників, які надавалися в ОДУ, ТОВ «Приватенерготрейд» отримало у лютому від ТОВ «Аверс Плюс ЛТД» 2137,000 тис. куб. м газу, що підтверджується завіреними копіями актів приймання-передачі природного газу. У свою чергу, факт отримання природного газу ТОВ «Аверс Плюс ЛТД» (частина якого і була передана позивачу) підтверджується довідкою ОДУ ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України»№64-1051/7 від 17.06.2011р.
На підтвердження реальності господарський операцій позивача, останнім надано подану до Національної комісії регулювання електроенергетики України інформацію про надходження, розподіл та розрахунки ліцензіата з власником природного газу та споживачів з ліцензіатом за спожитий природний газ у лютому 2011р. №1-А, затвердженою печаткою Національної комісії регулювання електроенергетики України, як це передбачено п.10 Порядку забезпечення споживачів природним газом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001р. N1729.
Доказом фактично транспортованого обсягу природного газу газовими мережами (ВАТ «Дніпрогаз», ПАТ «Дніпропетровськгаз», ВАТ «Облгаз», ПАТ «Луганськгаз», ПАТ «Чернігівгаз») кінцевим споживачам є відповідні реєстри фактично транспортованого газу газовими мережами, які завірені їх печатками та підписами, а також належно оформленими актами приймання-передачі природного газу між позивачем на кінцевими споживачами, копії яких наявні у матеріалах справи.
Судами встановлено, що контрагент позивача ТОВ «Аверс Плюс ЛТД» у лютому 2011 року задекларував податкові зобов'язання з податку на додану вартість за господарською операцією з позивачем, що підтверджується наявним у матеріалах справи додатком №5 до податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2011р.
Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні.
Статтею 9 вказаного Закону регламентовано, що підставою бухгалтерського обліку господарський операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення таких операцій. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа, дату і місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю її виміру, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу (до пп.14.1.181 п. 14.1 ст.14 Податкового Кодексу України)
Згідно з п. 198.1 цього Кодексу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Відповідно до пункту 198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України).
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанції про те, що податковий кредит позивача по господарським операціям з ТОВ «Аверс Плюс ЛТД» був сформований на підставі оформлених належним чином податкових накладних, а реальність господарських операції підтверджена наявністю первинних бухгалтерських документів.
Що стосується посилання відповідача на нікчемність угоди, укладеної між позивачем та ТОВ «Аверс Плюс ЛТД», то суду попередніх інстанції цілком обґрунтовано дійшли висновку, що зміст зазначеної угоди не суперечить актам цивільного законодавства. Так, відповідач не надав доказів, які б підтверджували, що зміст угоди не відповідає дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов'язків чи свідчить про намір сторін ухилитися від оподаткування доходів, отриманих внаслідок виконання договору або приховування дійсного об'єкту оподаткування, зменшення бази оподаткування, створення штучних підстав для незаконного відшкодування сум сплачених податків за рахунок коштів бюджету, отримання незаконних пільг з оподаткування тощо.
За таких обставин, оцінюючи зібрані у справі докази судова колегія касаційної інстанції погоджується із висновками судів попередніх інстанцій щодо відсутності у справі належних та допустимих доказів на підтвердження обґрунтованості прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.
За таких обставин, судами першої та апеляційної інстанцій, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.
Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ухвалив:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м.Києва - залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 05 жовтня 2011 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2012 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: ___________________ Н.Є. Маринчак
Судді: ___________________ Л.В. Ланченко
___________________ О.В. Муравйов