"29" жовтня 2013 р. м. Київ К/9991/64947/11
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого: Маринчак Н.Є.
Суддів: Ланченко Л.В., Муравйова О.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області
на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2011 року
у справі №2-а-2483/08
за позовом Приватного акціонерного товариства «Українське Дунайське пароплавство» (надалі - ПАТ «Українське Дунайське пароплавство»)
до Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області (надалі - Ізмаїльська ОДПІ Одеської області)
про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -
встановив:
У грудні 2007р. позивач звернувся до суду з позовом до Ізмаїльської ОДПІ Одеської області про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0002302302 від 27.06.2007р.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 22.10.2008р. у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 13.07.2011р. рішення суду першої інстанції скасовано та постановлено нове, яким позов задоволено частково. Скасовано рішення Ізмаїльської ОДПІ Одеської області №0002302302 від 27.06.2007р. в частині застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у спірному розмірі.
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, Ізмаїльська ОДПІ Одеської області звернулась із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 13.07.2011р. та залишити в силі постанову Одеського окружного адміністративного суду від 22.10.2008р., посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права.
Відповідачем також заявлено клопотання про здійснення заміни Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області її правонаступником Ізмаїльською об'єднаною державною податковою інспекцією Одеської області Державної податкової служби.
В письмових запереченнях на касаційну скаргу позивач зазначає, що рішення суду апеляційної інстанцій постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судом надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, позивач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Сторони в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином. Відповідно до п.2 ч.1 ст.222 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанції, Ізмаїльською ОДПІ проведено планову виїзну перевірку ВАТ «Українське Дунайське пароплавство» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01 - 31.12.2006р., за результатами якої складено акт за №01012301/01125821, в якому, на думку податкового органу, встановлено порушення позивачем п.1 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме проведення розрахункових операцій в готівковій формі без застосування реєстраторів розрахункових операцій за: поминальні обіди та урочисті події; платні послуги населенню по пранню білизни; реалізацію основних засобів (трьох автомобілів); продані товари та надані послуги на пасажирських суднах під час круїзних рейсів; послуги по стоянці суден (катера), надані ТОВ «Дунайбункер» та послуги по забезпеченню СК «Дружба» електроенергією. Крім того, податковим органом під час перевірки встановлено порушення позивачем п.5 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», що виявилося в здійсненні ВАТ «Українське Дунайське пароплавство» торгівлі продовольчими товарами та пивом у пляшках з лотка на борту судна «Чайка» без застосування розрахункових книжок та книги обліку розрахункових операцій.
На підставі зазначеного акта та за результатами адміністративного оскарження відповідачем прийнято рішення за №0002302302 від 27.06.2007р. про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій.
Задовольняючи частково позовні вимоги та скасовуючи рішення суду першої інстанції, колегія апеляційного суду цілком правильно та обґрунтовано виходила з наступного.
Так, відповідно до ч.2 ст.220 КАСУ України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.
Зі змісту касаційної скарги вбачається, що Ізмаїльська ОДПІ Одеської області не погоджується з постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 13.07.2011р. в частині задоволення позовних вимог.
Як зазначено в акті перевірки, протягом перевіряємого періоду позивачем проводились розрахункові операції в готівковій формі без застосування реєстраторів розрахункових операцій за поминальні обіди та урочисті події на загальну суму 59907,47грн., за послуги населенню по пранню білизни на загальну суму 20336,81грн., за послуги, наданні ТОВ «Дунайбункер» по стоянці суден (катерів), на загальну суму 2926,20грн., а також за послуги по забезпеченню СК «Дружба» електроенергією на загальну суму 3014,43грн., що є порушенням п.1 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
На підставі п.1 ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» за рішенням відповідних органів державної податкової служби України у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій (у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки) до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), застосовуються фінансові санкції у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів.
Оскільки передбачена п.1 ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» фінансова санкція повністю підпадає під визначення адміністративно-господарської санкції, закріплене в ст.238 Господарського кодексу України, а саме: є заходом майнового характеру, спрямованим на припинення порушення суб'єктом господарювання встановлених законодавчим актом правил здійснення господарської діяльності, тому судом апеляційної інстанції обґрунтовано зазначено, що при вирішенні спору підлягають застосуванню положення ст.250 названого Кодексу, відповідно до яких адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.
Враховуючи, що податковим органом до позивача застосовано фінансові санкції 27.06.2007р. за порушення, що мали місце протягом 2006р., в тому числі за період до 28.06.2006р., тому колегія суддів апеляційного суду дійшла обґрунтовано висновку про безпідставність застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій за порушення п.1 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» по вказаним вище епізодам.
Крім того, судом апеляційної інстанції встановлено, що згідно договору купівлі-продажу транспортного засобу №846 ДСС від 19.10.2006р. позивачем реалізовано гр-ну ОСОБА_1 автомобіль «Мерседес Бенц» 24ОД за 8800грн., що підтверджується прибутковим ордером №1773 від 19.10.2006р. На підставі договору купівлі-продажу транспортного засобу №487 ДСС від 19.10.2006р. позивачем реалізовано гр-ну ОСОБА_2 автомобіль «БМВ-2» 5211 tDA за 7600грн., що підтверджується прибутковим ордером №1774 від 19.10.2006р. Згідно договору купівлі-продажу транспортного засобу №488 ДСС від 10.10.2006р. позивачем реалізовано гр-ну ОСОБА_3. автомобіль «ГАЗ-2410» за 4800грн., що також підтверджується прибутковим ордером №1808 від 25.10.2006р.
При цьому, податковий орган посилається на те, що протягом перевіряємого періоду позивач реалізував основні засоби за готівкові кошти без застосування реєстратора розрахункових операцій на загальну суму 21200грн.
Проте, відповідачем не враховано, що згідно п.12 ст.9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються, якщо в місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються (оптова торгівля тощо).
За таких обставин, враховуючи положення Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», колегія суддів касаційної інстанції погоджується з судом апеляційної інстанції, що висновок податкового органу щодо застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій за реалізацію основних засобів без застосування реєстратора розрахункових операцій є необґрунтованим, оскільки продаж основних засобів автомобілів є разовою операцією, проведеною в місці, яке не передбачає проведення оптової чи то роздрібної торгівлі.
Щодо застосування до позивача штрафної (фінансової) санкції за проведення розрахункових операцій в готівковій формі без застосування реєстраторів розрахункових операцій за продані товари та надані послуги на п'яти пасажирських річкових суднах під час круїзних рейсів по р.Дунай за межами України, слід вказати наступне.
Відповідно до п.1 ст.9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва та наданні послуг підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку.
Розрахунки за зазначені у цьому пункті послуги та операції проводились у касах ВАТ «УДП» та його філії «Спортивного клубу «Данаєць»» (електропостачання СК «Дружба») з оформленням прибуткових касових ордерів та видачею відповідних квитанції, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку. Зауваження щодо оформлення таких ордерів у ході перевірки відповідачем виявлено не було.
Згідно абзацу «г» п.п.4.4.2. п.4.4 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове роз'яснення є оприлюдненням офіційного окремих положень податкового законодавства контролюючими органами у межах їх компетенції, яке використовується при обґрунтуванні їх рішень під час проведення апеляційних процедур. Податковими роз'ясненнями вважаються будь-які відповіді контролюючого органу на запити зацікавлених осіб з питань оподаткування. Податкове роз'яснення, надане контролюючим органом вищого рівня, має пріоритет над податковими роз'ясненнями підпорядкованих йому контролюючих органів.
У податковому роз'ясненні Державної податкової адміністрації України, викладеному в листі від 09.08.2007р. №7644/6/23-7019 констатується, що «норми п.1 ст.9 Закону можуть застосовуватись при наданні послуг, за умови проведення розрахунків у касі підприємства з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку. У разі недотримання цієї умови, необхідно застосовувати реєстратор розрахункових операцій.».
Порушень щодо правильності оформлення прибуткових і видаткових касових ордерів, оприбуткування готівкових коштів за вказаними вище операціям Ізмаїльською ОДПІ Одеської області не виявлено, що підтверджено актом перевірки від 18.06.2007р.
За таких обставин, судом апеляційної інстанції на підставі наявних матеріалів справи обґрунтовано встановлено, що податковим органом під час розгляду справи не доведено порушення, які вказані в акті перевірки щодо проведення позивачем розрахункових операцій в готівковій формі без застосування реєстраторів розрахункових операцій за продані товари та надані послуги на п'яти пасажирських річкових суднах у ході круїзних рейсів по р.Дунай, тому застосування до позивача штрафної (фінансової) санкції, яке передбачено ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», є безпідставним.
Крім того, як встановлено судом апеляційної інстанції, відповідачем застосовано до позивача штрафні (фінансові) санкції на суму 8555540,85грн. (1711108,17грн.(загальна сума торгівельної виручки за період з січня по 27 червня 2006р.) х 5 = 8555540,85грн.), що, як зазначено вище, суперечить положенням ст.250 Господарського кодексу України.
Частина 1 статті 11 КАС України передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Зі змісту частини 2 статті 71 цього Кодексу вбачається, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
За таких обставин, судом апеляційної інстанції виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ухвалив:
Замінити Ізмаїльську об'єднану державну податкову інспекцію Одеської області її процесуальним правонаступником Ізмаїльською об'єднаною державною податковою інспекцією Одеської області Державної податкової служби.
Касаційну скаргу Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби - залишити без задоволення.
Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2011 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.
Головуючий: ___________________ Н.Є. Маринчак
Судді: ___________________ Л.В. Ланченко
___________________ О.В. Муравйов